Заборона на розваги: як поліція стежила за карантином вихідного дня

Кабінет міністрів у середині листопада ввів по всій країні карантин вихідного дня. Влада пішла на такий крок через різке зростання кількості хворих COVID-19. Завдання відстежувати і карати порушників поклали на поліцію. Як правоохоронці з цим впоралися – в матеріалі РБК-Україна.

Карантин вихідного дня діяв у всіх регіонах з суботи 14 листопада і закінчився в минулу неділю. У ці три пари вихідних всі бари, ресторани і кафе не могли приймати відвідувачів. Під заборону також потрапила робота торгово-розважальних центрів, нічних клубів, спортзалів і салонів краси.

Жорсткі заходи знайшли розуміння далеко не у всіх бізнесменів, особливо у власників ресторанів і нічних клубів. Більш того, в деяких регіонах невдоволення громадян і бізнесу підтримала місцева влада, які ледь не закликали саботувати карантин на вихідних і йшли на хитрощі, щоб обійти заборони.

Поліцейським було дозволено заходити в зачинені заклади, перевіряти, чи не працюють вони, а також складати адмінпротоколи. Штраф за порушення – від 34 до 170 тис. гривень. Тоді як для відвідувачів передбачено покарання у розмірі від 170 до 255 гривень.

Не тільки бізнес не згоден з такими жорсткими умовами і санкціями за їх порушення. З перших днів рішення уряду оскаржують в судах. Позови з вимогами скасувати карантин вихідного дня подали Львівський будинок органної та камерної музики, Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки та Львівський кіноцентр. Відповідачем у кожному з позовів зазначений Кабінет міністрів.

На думку позивачів, обмеження негативно впливають на діяльність установ культури і призведуть до втрат близько 50% їх доходів за вихідні дні. Рішення по цих справах ще немає, Окружний адмінсуд Києва вивчає позиції сторін.

Незважаючи на обурення громадян, бізнесу та діячів культури, у Кабміні заявили про ефективність запропонованих ними заходів. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов запевнив, що карантин вихідного дня "збив тижневу динаміку захворюваності" коронавірусом.

При цьому повторно карантин на вихідних у владі запроваджувати не планують, але розглядають можливість нового локдауну на період новорічних і різдвяних свят.

Порушники і порушення

Влада Львова виявили нестандартний підхід, щоб обійти карантинні обмеження на вихідних. Мер міста Андрій Садовий 13 листопада підписав розпорядження, яким оголосив всі суботи і неділі листопада робочими днями і, відповідно, дозволив працювати в ці дні розважальним закладам і ресторанам Львова.

Цей креатив в місцевій поліції не оцінили і не підтримали. Львівські правоохоронці штрафували заклади, які опинилися серед порушників. У перший день такого "карантину" львівська поліція припинила роботу майже 250 об'єктів торгівлі та громадського харчування. Вже на наступних вихідних правоохоронці склали 84 адмінпротоколи за порушення карантинних обмежень. В останні вихідні місяця було зафіксовано близько 120 фактів порушення карантину.

"Що стосується заяв пана Садового, то це треба у нього питати. Ми відповідаємо тільки за роботу поліції, а ви вже самі робіть висновки: чи вплинули його заяви чи немає на нашу роботу. Правоохоронці просто виконують свою роботу і покладені на нас обов'язки", – пояснила РБК-Україна речник Головного управління Нацполіції у Львівській області Світлана Добровольська.

Штраф за порушення карантину вихідного дня – від 34 до 170 тис. гривень (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Київська влада, в свою чергу, не стала загравати з протестними настроями бізнесу. Столичний градоначальник Віталій Кличко відразу ж оголосив, що місто буде повною мірою дотримуватися карантину вихідного дня. Тим не менш, це не зупинило безліч порушень, переважно з боку власників дорогих ресторанів та нічних клубів столиці, які не хочуть позбавляти себе клієнтів в суботу і неділю.

Тільки за вихідні 28-29 листопада столичні копи склали 198 протоколів на власників та адміністрації розважальних закладів Києва, які всупереч забороні приймали відвідувачів. Ще 208 протоколів складено на самих громадян, які перебували в публічних місця без масок та інших засобів захисту.

В поліції завчасно вибрали заклади, які потенційно можуть порушити карантинні заборони, і встановили чергування біля них, розповів РБК-Україна начальник столичної поліції Андрій Крищенко.

"Зараз ми знаємо такі місця, які системно порушують карантинні обмеження. Біля деяких ми навіть відразу ставимо патрулі, які раз у годину приїжджають і перевіряють. Займаємося профілактикою таким чином", – пояснив він.

У кожному районі столиці додатково виділено по 2-3 групи співробітників, які займаються тільки відстеженням фактів порушення карантинних обмежень. Крищенко підкреслив, що отримують інформацію про такі факти переважно із ЗМІ та від незадоволених громадян, які скаржаться на шум з нібито зачинених ресторанів і клубів.

Конфліктні історії

Поліції в ряді випадків довелося, крім словесних аргументів, застосувати силу. Ще в першу карантинну суботу силовики майже штурмом взяли столичний ресторан "Гавана" у Печерському районі Києва на березі Дніпра. Журналісти повідомили правоохоронцям про те, що заклад працює в суботу, незважаючи на карантин. Крім того, охорона ресторану нібито перешкоджала роботі преси.

Прибувший на місце конфлікту спецназ зламав закриті двері закладу і поклав на підлогу співробітників ресторану, які відмовлялись виконати їх вимоги. Джерело РБК-Україна в поліції зазначило, що випадок з "Гаваною" був фактично одиничним і більше пов'язаний з поведінкою адміністрації закладу, а не з діями правоохоронців.

"Так званий "штурм" цього ресторану був пов'язаний не так з порушенням карантину, як з тим, що охорона закладу перешкоджала журналістам, що знімали правопорушення", – зазначив співрозмовник. За його словами, в абсолютній більшості випадків працівники розважальних закладів і поліція приходили до згоди не після застосування сили, а за підсумком "мирного діалогу".

Юристи, в свою чергу, звертають увагу, що будь-який силовий вплив поліції на приватне майно повинен бути обґрунтованим. Незважаючи на те, що закон про Нацполіцію надає досить широке коло повноважень поліцейському, у тому числі на так зване "силове проникнення в житло або інше володіння особи".

"Однак слід зазначити, що кожне застосування поліцейським заходів примусу повинно бути обґрунтованим і відповідати певній меті, зокрема, врятуванню життя людей, збереженню цілісності майна, затриманню злочинця та інше. В іншому випадку, за свавілля поліцейські можуть бути притягнуті до відповідальності", – сказав в коментарі РБК-Україна адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Костянтин Кривенко.

Багато українці проігнорували заборону на відвідування розважальних закладів (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Начальник київської поліції Андрій Крищенко стверджує, що правоохоронці діяли виключно в рамках своїх повноважень. За його словами, стаття 325 Кримінального кодексу (порушення санітарних норм і правил) дозволяє поліції проводити невідкладні слідчі та процесуальні дії у приміщенні, де вчиняється злочин.

Керівник Національної поліції Ігор Клименко також звертає увагу на роль місцевої влади в даній ситуації. Він зазначив, що найбільше порушень карантину вихідного дня було зафіксовано в тих регіонах, де місцева влада офіційно заявила, що відмовляється виконувати відповідне рішення Кабміну.

"Я ще раз підкреслюю, що поліція діє в рамках своїх повноважень і реагує відповідно на всі порушення чинного законодавства. Якщо громадяни відверто ігнорують закон, то повинні понести відповідне покарання", – упевнений очільник Нацполіції.

***

Намагаючись приборкати епідемію COVID-19, українська влада шукає все більш нові і половинчасті варіанти. Співрозмовники видання в уряді визнають, що карантин вихідного дня був якраз одним з таких механізмів. Але поки його ефективність викликає питання.

І мова тут навіть не про поліцію, яка просто фізично не може закрити всі працюючі в країні кафе і ресторани, а про те, що істотно обмежити поширення вірусу можуть тільки більш жорсткі методи. Один з них влада називає вже у відкриту – це локдаун всієї країни на новорічні свята.