Знову під замок. Чи загрожує українцям жорсткий карантин

Захворюваність COVID-19 в Україні стрімко зростає. Середня кількість зафіксованих за день нових випадків протягом останнього тижня впевнено перевалює за чотири тисячі.

Країна, за винятком лише кількох населених пунктів, продовжує жити звичним життям, з працюючим бізнесом, транспортом, кафе-ресторанами, концертами та іншими масовими заходами. Хоча навесні, коли хворих було в десяток разів менше, влада фактично зупинила країну, ввівши жорсткий локдаун.

Адаптивний підхід

Прогнози щодо зростання числа хворих досить песимістичні. У Всесвітній організації охорони здоров'я вважають, що в найближчі місяці Україна дійде до показника в 7-9 тисяч хворих в день. За оцінками глави МОЗ Максима Степанова, вже на цьому тижні буде фіксуватися більше п'яти тисяч випадків щодня.

При цьому співрозмовники РБК-Україна у різних державних структурах підтверджують, що на даний момент предметних розмов про повторне введення жорсткого всеукраїнського карантину не ведеться.

В Кабміні задоволені діючою моделлю адаптивного карантину. В ній окремі населені пункти постійно змінюють "колір", переходячи між зеленою, жовтою, помаранчевою і червоною зоною. Обмеження встановлюються в залежності від кольору зони. При цьому параметри, на підставі яких міста і райони відносять до різних зон, кілька разів змінювалися. Ключовими залишаються два показники: зростання захворюваності та зайнятість ліжок у лікарнях.

"Питання про локдаун не піднімається. Будуть використовувати можливості адаптивного карантину. Приклад показують західні області, де почала стабілізуватися ситуація, і хвиля зміщується в центр і на схід", – сказав виданню співрозмовник в уряді, навівши як приклад ситуацію в Тернополі. Місто потрапило в червону зону в кінці вересня, там ввели більш жорсткі обмеження, після чого кількість хворих вдалося знизити з 615 до 464 осіб.

Разом з тим, за словами чиновника, уряд продовжує активну підготовку до подальшого зростання захворюваності: готуються нові місця в лікарнях, зокрема з можливістю кисневої підтримки хворих, планується вакцинація вразливих груп населення від звичайного сезонного грипу і т. д.

Навесні в країні діяли підвищені заходи безпеки (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Для визначення карантинних заходів на даному етапі на перший план вийшла навіть не абсолютна кількість хворих, а готовність медичної системи справлятися з цим потоком. У кількісному плані вона виражається насамперед у наявності достатньої кількості місць у лікарнях.

За словами глави МОЗ Максима Степанова, на даний момент для пацієнтів з COVID-19 передбачено 37 тисяч місць, з яких зайняті майже 17 тисяч. Іншими словами, відсоток заповнюваності становить близько 45%. Якщо ж він досягне 60%, тоді, пояснює міністр, заходами адаптивного карантину все вже не обмежиться, доведеться вводити більш жорсткі карантинні обмеження по всій країні.

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко в коментарі РБК-Україна також зазначив, що головним фактором є саме наявність місць у лікарнях.

"Не санітарний лікар повинен допускати чи не допускати можливість локдауну. Тут питання до всіх нас, якщо кожен буде дотримуватися санітарних норм, не буде необхідності вводити жорсткий карантин. Ми повинні носити маску не тільки заради себе, але і для оточуючих, це наша спільна відповідальність", – відповів Ляшко на питання про можливість введення повторного локдауну.

Економіка проти вірусу

Введення і ослаблення жорсткого карантину в будь-якій країні світу обумовлюється також і політичними факторами, скільки б самі політики не стверджували протилежне. Враховувати доводиться настрої людей, їх готовність дотримуватись обмежень і поточну політичну ситуацію. І, безумовно, – ситуацію в економіці, на що вказують і самі лікарі.

"Якщо говорити з точки зору інфекціоніста, то ситуація виглядає так: якщо інфекція передається повітряно-крапельним шляхом, то для її припинення потрібно припинити будь-які контакти між людьми, що і передбачав жорсткий карантин. Але наслідки жорсткого карантину не повинні перевищувати наслідки від хвороби, тому що економіці треба жити", – сказав РБК-Україна лікар-інфекціоніст Федір Лапій.

Введення жорсткого карантину цієї весни було правильним рішенням, впевнений Лапій. "Ми зустрілися з викликом, якого давно не мали, треба було виграти час з точки зору обладнання, моделей надання допомоги, оснащення стаціонарів, треба було вивчити вірус", – сказав медик. Він додав, що на даний момент саме адаптивний карантин є оптимальним підходом, хоча ця модель потребує коригування.

Зростання числа випадків COVID-19, за словами лікаря, пов'язане не тільки зі збільшенням кількості тестів, про що нерідко йдеться в медіапросторі (зокрема, таку тезу просував навіть президент США Дональд Трамп). Оскільки кількість важких хворих, які потребують госпіталізації, також збільшується, справа не тільки в тестуванні, резюмував Лапій.

Українці часто скептично ставляться до карантинних розпоряджень уряду (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Епідеміолог і керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін вважає, що замість розмов про посилення карантину владі варто було б готуватися до осінньо-зимового сезону і вводити програми інфекційної безпеки

"Держава за останні вісім місяців ніяк не підготувалася, провалила підготовку до сезону гострих респіраторних захворювань, не відпрацювала соціально критичні об'єкти: садочки, школи, лікувальні заклади і т. д., хоча ми розробили відповідні програми. А тепер все суспільство буде пожинати плоди", – сказав виданню Александрін.

В якості прикладу він навів ситуацію з забитими маршрутками, де люди дихають один на одного в невеликому просторі і дуже легко можуть заразитися. Епідеміолог виступає проти введення жорсткого карантину, але прогнозує, що у держави не залишиться іншого вибору, можливо, вже у листопаді.

Друга хвиля

В контексті розмов про повторний локдаун часто згадується "друга хвиля коронавіруса", з якою нині стикається світ. Але у випадку України такі розмови, схоже, позбавлені підстав.

"Що таке хвиля коронавіруса? Це коли є пікове навантаження – до 10 тисяч і більше, потім кількість падає до поодиноких випадків, а потім знову виходить на десятки тисяч в день. Наприклад, у Франції, Іспанії, Німеччини чітко простежувалася перша хвиля пандемії в березні-квітні (фіксували по 8-9 тисяч випадків на добу) і друга хвиля у вересні-жовтні (фіксують 12-13 тисяч нових випадків). В Україні ж є поступове зростання, з яким система охорони здоров'я поки справляється", – сказав РБК-Україна Віктор Ляшко.

Якщо подивитися на графіки кількості нових випадків в Україні та порівняти їх, наприклад, з Францією та Німеччиною, відмінність буде очевидно. Там у березні-квітні спостерігався пік захворюваності, який потім змінився різким просіданням, після чого крива знову пішла вгору, приблизно з початку серпня, у німців – досить плавно, у французів – різко. Тоді як в Україні з самого початку пандемії спостерігалося відносно повільне, але впевнене зростання кількості випадків, без помітних спадів.

Серйозно відрізняються і графіки смертності від коронавіруса. У країнах Західної Європи, в тих же Франції та Німеччині, кількість померлих навесні вимірювалася сотнями в день, у Франції перевалюючись за тисячу. Тоді як зараз мова йде максимум про десятки випадків. В Україні ж смертність ніколи не була більшою за сотню випадків на день. Але планомірно з весни кількість летальних випадків наближається до цього показника, у відповідності із загальним зростанням захворюваності.

Перед прем'єр-міністром Денисом Шмигалем після виборів може стати непросте питання про введення повторного локдауну (Фото: kmu.gov.ua)

При цьому у багатьох країнах Заходу вже поступово вводяться нові жорсткі карантинні заходи, хай і не в такому обсязі, як навесні. Наприклад, жителів іспанського Мадрида обмежили у виїзді з міста, нехай і з рядом винятків. У Марселі на півдні Франції були закриті ресторани, бари і фітнес-центри. В Англії посилили штрафи за порушення умов самоізоляції і заборонили масові скупчення людей на весіллях і похоронах. Масові зібрання точково обмежують і в Польщі.

Але найжорсткіші заходи були прийняті в Ізраїлі, де рівень захворюваності на мільйон населення в п'ять з гаком разів вище, ніж в Україні. Там знову закрили навчальні заклади, бари, ресторани, торгові центри і т. д., жителям дозволяється віддалятися від своїх будинків лише на один кілометр.

В Україні поки що до такого не дійде, принаймні до виборів. "Локдаун може бути після виборів. До виборів його все одно просаботують", – сказав у розмові з РБК-Україна співрозмовник в керівництві "Слуги народу". Дійсно, боротьба з карантинними обмеженнями, які встановлюють "з Києва", стала для місцевої влади у багатьох містах популярним інструментом передвиборної боротьби.

Інший співрозмовник видання в Офісі президента навпаки, стверджує, що перспективи локдауну з виборами ніяк не пов'язані, а рішення буде прийматися виключно виходячи з математичних розкладок.

"Це (локдаун, - ред.) можливо тільки при реально катастрофічній ситуації і при тотальному заповненню лікарень. Це крайній сценарій", – сказав співрозмовник. За його словами, ключовим фактором знову-таки буде заповнюваність місць в лікарнях, якщо вона перевищить 85%, тоді, ймовірно, все ж доведеться йти на крайні заходи.