Заступник генпрокурора Баганець: "КСУ має визнати неконституційною як мінімум одну норму закону про люстрацію"
Заступник генерального прокурора України Олексій Баганець в інтерв'ю РБК-Україна піддав жорсткій критиці новий закон про прокуратуру, дав свою оцінку закону про люстрацію, розповів про можливе створення Державного бюро розслідувань, а також про перспективи справи проти четвертого Президента України Віктора Януковича.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте новий закон про прокуратуру? Які його головні переваги і недоліки?
Олексій Баганець: Беручи до уваги, що закон тільки нещодавно був опублікований, не можу сказати, що я його ретельно вивчав, але я його прочитав. Якщо говорити про політичні мотиви прийняття цього закону, то я розумію, що його було необхідно приймати, оскільки це була одна з основних вимог ЄС, щоб надати нам якісь переваги.
З правової точки зору, я не можу його оцінити позитивно хоча б тому, що він прийнятий з порушенням деяких статей і норм Конституції України. У 2004 році конституційною більшістю народних депутатів до ст.121 про повноваження прокуратури була внесена п'ята функція - нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина та забезпечення нагляду з цих питань у діяльності органів влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Незважаючи на це законодавцем у жовтні 2014 року в порушення норм Конституції позбавили органи прокуратури цієї функції. Більше того, не було враховано і те положення, що Конституція забороняє обмежувати обсяг і зміст прав громадян, які були надані до цього, при прийнятті нових законів або при внесенні змін до них.
На мою думку, в новому законі також закладені норми, які, по суті, підривають основи унітарної держави. Як сьогодні можна вимагати від генерального прокурора повної відповідальності за результати роботи органів прокуратури, якщо за новим законом, починаючи з районного прокурора і закінчуючи своїми заступниками, він позбудеться права підбирати і призначати за своєю ініціативою на ці посади кандидатів?
За новим законом цих керівників буде рекомендувати рада прокурорів і тільки після їх рекомендації генеральний прокурор матиме право призначити цих осіб. Як прокурор зможе у виховних цілях впливати на своїх підлеглих, якщо питання заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності також не будуть входити до його компетенції? Тепер ці питання можна буде вирішувати лише з дозволу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Як же бути з принципом забезпечення єдності структури органів прокуратури, що прямо передбачено в Конституції України? Виходить, що генпрокурор не матиме впливу на будь-якого прокурора області, я вже не кажу про прокурорів районів і міст.
Завдяки таким "нововведенням" у нас може з'явитися не тільки ДНР і ЛНР, а й інші містечкові "республіки" зі своїми начальниками міліції, суддями і прокурорами, тобто вибачте - "кишенькові". В деяких окремих областях вже сьогодні є "наїзди" органів місцевої влади на прокурорів, які ведуть себе незалежно і не виконують їх вказівок.
А позбавивши прокуратури на місцях права реагувати на явно незаконні рішення органів місцевої влади, тих же обласних і міських рад, які порушують права і свободи громадян при прийнятті рішень, що в умовах війни і задекларованої децентралізації влади, ви можете самі зробити висновки про те, якими можуть бути наслідки. І це, вибачте, не всі мої зауваження до цього закону.
РБК-Україна: Як ви оцінюєте перспективи реалізації закону про люстрацію? Чи може це призвести до "кадрового голоду"?
Олексій Баганець: Я не можу зробити висновок, що це призведе до кадрового голоду, оскільки я навіть не уявляю собі, скільки співробітників прокуратури будуть звільнені з посад після реалізації цього закону. У мене немає доступу до цих цифр.
Я знаю зі слів генерального прокурора про те, що більше 130 людей він вже люстрував, і це не остаточна цифра. Ще буде друга і третя хвилі таких звільнень. Виходячи з цього, говорити про те, що це призведе до кадрового голоду, напевно, немає достатніх підстав.
Однак не варто кривити душею, адже в цю категорію потрапляють, в основному, досвідчені працівники, професійно підготовлені. Сьогодні є підстави для занепокоєння, що це відіб'ється на якості прокурорського нагляду.
У мене особисто двоїсте ставлення до закону про люстрацію. З одного боку я категорично "за" застосувати закон про люстрацію до тих працівників прокуратури, які своїми діями, рішеннями чи бездіяльністю створювали необхідні умови для порушення законних прав і свобод громадян, займали незаконну позицію, роблячи це свідомо чи з метою утримання на посадах.
Тим не менш, деякі норми, на мою думку, прийняті з порушенням Конституції, коли під дію цього закону підпадають люди, які не завдали жодної шкоди правам людини та не могли цього зробити в силу перебування на таких посадах і в таких підрозділах центрального апарату ГПУ, які не стикалися з тим свавіллям, яке творили правоохоронці зі своїми громадянами, в тому числі і на Майдані наприклад. Якої шкоди правам і свободам людини міг заподіяти начальник відділу комп'ютеризації ГПУ, головний бухгалтер або його заступник? Якої шкоди міг завдати начальник відділу, який займається забезпеченням доступу до публічної інформації або забезпеченням державної таємниці під час здійснення документообігу в апараті тощо?
РБК-Україна: Які ваші прогнози як юриста за кількістю позовів до судів на незаконне звільнення у рамках реалізації закону про люстрацію? І які шанси таких позовів?
Олексій Баганець: Те, що будуть такі позови та скарги в суди, повірте, - це 100%. Всі, хто потрапить під закон про люстрацію, будуть звертатися в суд, я цього не знаю. Але те, що такі позови будуть, у мене сумнівів немає. Але сьогодні я не можу назвати вам точних цифр.
РБК-Україна: Чи може Конституційний суд визнати неконституційним закон про люстрацію?
Олексій Баганець: Якби я був переконаний на 100%, що я живу в правовій державі, то Конституційний суд, як мінімум, ч.1 ст.3 цього закону має визнати неконституційною. В першу чергу, я говорю про норму про звільнення і заборону займати протягом 10 років посади в правоохоронних органах, якщо людина в період правління Януковича був керівником структурного підрозділу в правоохоронних органах або його заступником у центральному апараті. Те саме можу сказати і про звільнення заступників прокурорів областей, які ні в чому протиправному в період правління Януковича не були викриті.
РБК-Україна: Ви говорили, що Національне антикорупційне бюро дублюватиме функції Держбюро розслідувань. А коли може бути створено це Держбюро розслідувань? Від чого це залежить? Яка поточна ситуація з його створенням?
Олексій Баганець: Я і більшість моїх колег не були залучені до підготовки закону про Держбюро розслідувань. Ми не брали активну участь і в розробці закону про антикорупційне бюро.
У КПК України 2012 року було передбачено створення Державного бюро розслідувань для розслідування кримінальних правопорушень, вчинених держслужбовцями 1-3 категорій, тобто вищими посадовими особами держави, які б злочини вони не скоїли, в тому числі і корупційного характеру, суддями, прокурорами, співробітниками правоохоронних органів. У перехідних положеннях до КПК записано, що цей орган повинен бути створений не пізніше ніж через 5 років після введення в дію нового КПК.
Наскільки мені відомо, такий законопроект повинен бути поданий до Верховної Ради найближчим часом. Тим більше, що нещодавно я ознайомився з листом урядового уповноваженого України у Європейському суді, адресованим Кабінету міністрів України, в якому зазначено, що однією з вимог Ради Європи до Кабінету міністрів України є негайне створення Державного бюро розслідувань. Підкреслюю, не антикорупційного бюро, а державного бюро розслідувань. Чому цей орган досі не створено - це питання не до мене.
Однак, враховуючи, що у двох цих органів, до речі, двох самостійних слідчих органів, які не можуть входити до складу будь-якого іншого органу, утому числі і МВС, як це сьогодні планується, ті самі суб'єкти вчинення злочинів, які будуть одночасно їм підслідні, я вважаю, що не потрібно було створювати додатково Антикорупційне бюро.
Я вже не кажу про такі критерії, як матеріальні витрати, виділення серйозних коштів на придбання приміщень, забезпечення матеріально-технічною базою та інше. При тому що Україні доводиться виділяти величезні гроші на війну, на відновлення економіки. Я думаю, що все-таки це поспішне рішення і рано чи пізно суб'єкти законодавчої ініціативи все-таки будуть звертатися до Верховної Ради для перегляду цього закону.
РБК-Україна: Набув чинності закон про заочний суд у кримінальних справах. Як ви оцінюєте в зв'язку з цим перспективи процесів над Януковичем та його оточенням?
Олексій Баганець: Я схвалюю цей законопроект. Він дійсно може вирішити деякі проблеми, які пов'язані з тим, що велика кількість високопоставлених осіб, які вчинили злочини, в першу чергу, корупційного характеру, з метою втекти від кримінальної відповідальності, виїхали за кордон і там ховаються. У такій ситуації національні правоохоронні органи позбавлені можливості не тільки притягнути їх до відповідальності, але і, що найголовніше, повернути в Україну викрадене і вивезене ними майно за кордон.
Як на мене, цей закон відкриває шлях до вирішення цієї проблеми: спеціальне досудове слідство, спеціальне судове провадження та винесення вироку заочно.
Однак це також буде не зовсім просто. Перше, треба мати на увазі - це можна зробити лише за згодою слідчого судді. Друге - щоб звернутися з цим клопотанням до судді, потрібно надати підтверджуючі документи про те, що підозрюваний поїхав за кордон з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності: документи про те, що орган слідства не менше двох разів викликав це особа повістками, які були опубліковані у загальнодоступних ЗМІ, і головне - доказ того, що орган слідства вже до цього звертався до іноземної держави з проханням про екстрадицію цієї особи в Україну.
І важливо: прокурор зобов'язаний пояснити дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого, який відсутній в процесі.
РБК-Україна: Нещодавно у ЗМІ пройшла інформація з посиланням на одного з суддів ЄС, що Янукович може виграти в суді Євросоюзу позов, яким оскаржив накладення на нього санкцій Радою ЄС. Як Ви вважаєте, це можливо? Чи займається ГПУ цим питанням? Якщо так, то яким чином?
Олексій Баганець: Потрібно сказати, що всі питання оскарження Януковичем та іншими особами санкційного списку в Європейському суді знаходяться в компетенції санкційного підрозділу Європейського Союзу. Україна лише співпрацює з цією організацією. У вересні-жовтні делегація Генеральної прокуратури проводила робочі зустрічі і консультації з санкційних підрозділом, де були визначені конкретні заходи для подальшого співробітництва. Ми також направляли їм на їхній запит необхідну інформацію.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте перспективи позову влади України Януковича в Гаазький трибунал? Займається ГПУ цим питанням?
Олексій Баганець: За заявою України у квітні прокурор міжнародного Кримінального суду офіційно відкрила процедуру попереднього вивчення ситуації в Україні. У відповідності з вимогами Римського статуту прокурор міжнародного кримінального суду не може сама збирати докази, тому офіс прокурора звернувся до України з проханням надати повну доказову базу в підтримку звинувачення з приводу подій 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014.
У вересні ми вже підготували і передали відповідну інформацію дипломатичними каналами в офіс прокурора Міжнародного кримінального суду. Наскільки мені відомо, то офіс цього прокурора планує робочий візит в Україну в листопаді-грудні, щоб провести зустріч з генеральним прокурором України і з конкретними слідчими, які займаються питаннями розслідувань справ про порушення прав і свобод людини, а також розстріли на Майдані.
Говорити про перспективи залучення Януковича до відповідальності на сьогодні передчасно. У Міжнародному кримінальному суді процедура зовсім інша, ніж передбачена нашим кримінально-процесуальним кодексом. Я як юрист розумію, що найголовніше - зібрати докази, щоб вони були достатніми для міжнародного кримінального суду. Все-таки у них свої звичаї, свої підходи і оцінки для збирання матеріалів, а тим більше поняття достатності доказів. Ця служба в їх компетенції.
Розмовляв Михайло Криволапов
