"Закону Савченко" загрожує вирок: у заарештованих в СІЗО забирають надію вийти за принципом "день за два"

Прізвище Савченко знову опинилося у епіцентрі інформаційного простору. Днями прем’єр - Володимир Гройсман - та міністр внутрішніх справ - Арсен Аваков - забили на сполох про небезпечні наслідки так званого "закону Савченко", за менш, ніж рік дії якого достроково із місць позбавлення волі було звільнено більше восьми тисяч засуджених. В уряді занепокоєні статистикою повторно скоєних тяжких злочинів цими особами та вимагають від парламенту негайно скоригувати законодавство або взагалі скасувати "закон Савченко". Яка доля "закону Савченко" та чи скасують його депутати, у матеріалі кореспондента РБК-Україна - Надії Андрікевич.

"Закон Савченко" у цифрах

Розмови про необхідність внесення змін до "закону Савченко" точаться протягом останніх трьох-чотирьох місяців. Проте днями в уряді надали цій темі особливого розголосу. Прем’єр-міністр - Володимир Гройсман - в ефірі телеканалу ICTV заявив про необхідність уже найближчим часом скасувати або внести зміни до "закону Савченко". Апелював Гройсман до фактів повторно вчинених тяжких злочинів - зґвалтувань, вбивств, крадіжок - особами, які достроково опинилися на волі, завдячуючи нормам цього закону. "Поданий однією фракцією, закон імені одного народного депутата дозволив десяткам тисяч злочинців вийти сьогодні на свободу, і ви подивіться - зґвалтування, вбивства, грабежі - у більшості своїй, ці люди звільнені за, так званим," законом Савченко "... Тому ми повинні активізувати боротьбу з бандитизмом ", - заявив прем'єр.

Статистика Гройсмана дещо розходиться зі статистикою глави МВС, який наступного дня долучився до "інформаційної кампанії" прем’єра. Так, за словами Арсена Авакова, завдяки "закону Савченко" від подальшого відбування покарання було звільнено не десятки тисяч осіб, як то заявив Гройсман, а 8,2 тисячі засуджених. Всього ж у відомстві кажуть, що до кінця року ця цифра зросте до 34 тисяч. Повторно вчинили злочини майже одна десята з числа усіх звільнених - більше 700 осіб, з них 22 - скоїли умисне вбивство, 10 - зґвалтування, 66 - озброєні розбої, 131 - грабежі. "І це - тільки ті, які попалися, кого вдалося затримати. А, виходячи із поточної статистики розкривання, на жаль, мінімум стільки ж залишаються за кадром нашої уваги. Я - за гуманізм, але проти потурання рецидивістам. Ми не можемо собі дозволити у нинішній ситуації бути ліберальними до тих, хто скоює тяжкі злочини - це підриває основи безпеки у суспільстві та провокує зростання злочинності" - написав на своїй сторінці Facebook Арсен Аваков та звернувся до депутатів, щоб ті негайно втрутилися у ситуацію та внесли правки до законодавства.

"За законом Савченко вийшли якісь там відомі люди - Зварич, Лозинський - не вони біда. Вони навряд чи підуть на рецедив. Головна біда - це рецидивісти, які не такі відомі, не такі розкручені, і найбільш погано те, що це робиться масово. В суспільство одночасно виходить велика кількість людей і багато хто з них іде на рецидив. І це дуже суттєво впливає на загальну криміногенну ситуацію", - заявив РБК-Україна голова прес-служби МВС -Артем Шевченко.

Про необхідність внесення правок до "закону Савченко" говорив і генеральний прокурор - Юрій Луценко - ще на початку літка. Тоді Луценко пропонував, щоб закон не поширювався на осіб, що вчинили злочин повторно або тих, хто вчинив особливо тяжкий злочин проти особистості: навмисне вбивство, зґвалтування. Далі розмов не пішло. Вчора, виступаючи на засіданні парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, пропонуючи скорегувати цей закон, пан Луценко заявив: "Це коригування буде і гуманним для тих, хто вперше потрапляє у в'язницю, і негуманним для тих, хто обрав кримінальну злочинність як спосіб свого життя".

Вибір надії

Закон про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання) №3413 Рада схвалила ще наприкінці листопада минулого року, коли сама Савченко була арештована в Росії. Ним було внесено зміни до Кримінального кодексу України, які передбачають зарахування одного дня у слідчому ізоляторі (СІЗО) за два дні (до змін було день за день) відбування покарання у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення.

Автором закону є не лише народний депутат фракції "Батьківщина", колишня військовополонена - Надія Савченко, - а й її колеги по фракції - Андрій Кожем'якін та Іван Крулько, народні депутати Микола Паламарчук (БПП), Леонід Ємець ("Народний фронт") та Олег Осуховський ("Свобода"). Так як Савченко тоді перебувала у російському СІЗО, то допомагав їй готувати законопроект колега по фракції - Іван Крулько. За словами народного депутата, законопроект був виключно ініціативою Савченко. Проте, їй пропонувалося обрати з-поміж двох варіантів. І саме другий варіант закону унеможливлював застосування норми "два дні за один" до засуджених, які вчинили особливо тяжкі злочини проти особи та проти держави. Проте Савченко цей варіант відхилила.

У фракції сьогодні до Савченко ставляться доволі прохолодно. Колегам не подобається та самостійність, яку проявляє колишня льотчиця, та неузгодженість позицій. "Нею маніпулюють. Пропонують задуматися про президентське крісло. А вона погоджується, бо це - "посада, де не треба працювати", - пояснює один із народних депутатів "Батьківщини". Подейкують навіть, ніби Савченко вже задумалася про власну політичну силу.

Проте, факт у тому, що Савченко прогулює депутатську роботу та протягом двох тижнів роботи п’ятої сесії Верховної Ради жодного разу не з’явилася на засідання парламенту (згідно із даними письмової реєстрації депутата). Більше не ходить депутат і на засідання фракції "Батьківщини". Колеги кажуть, що востаннє там була, коли "Батьківщина" влітку святкувала перемогу на парламентських довиборах по двох округах. Саме тоді Савченко вперше негативно заговорила про "Батьківщину". Колеги пояснюють її відсутність у парламенті постійними поїздками за кордон. Зараз, за наявною інформацією, Савченко перебуває у США на запрошення американської сторони, а саме - громадських міжнародних організацій Atlantic Council та Open Dialog. "Я думаю, їй взагалі краще сюди (до парламенту, - ред.) не ходити, зважаючи на її зовнішній вигляд та поводження", - пояснює свою позицію ще один колега Савченко.

Корегувати не можна відмінити

Позиція депутатів щодо необхідності схвалення "закону Савченко" розділилася. Одні вважають, що парламентарі дійсно не допрацювали та помилились, коли голосували за законопроект у версії, що нині дозволила особам, що вчинили особливо тяжкі злочини проти особи, достроково вийти на волю. "Голосували на хвилі революційної доцільності, патріотичних почуттях, що це перший законопроект (Савченко, - ред.), що треба підтримати людину у СІЗО. Ніхто не прислуховувався до тих, хто казав про раціональне зерно",- пояснює, чому в листопаді 2015 Рада проголосувала за закон, член фракції БПП - Валерій Карпунцов.

Інші не погоджуються, що закон призвів до якихось тяжких наслідків та запевняють, що рано чи пізно ці злочинці відбули б свій термін покарання та скоріш за все знову б вчинили злочини. "Завжди, коли хтось звільняється, є загроза, що вони будуть скоювати нові злочини. Але, вийшли б вони раніше чи пізніше, на оперативну ситуацію це не вплинуло б. А питання в тому, що правоохоронні органи не працюють. Вони погано працюють з людьми, що повертаються з місць позбавлення волі", - підкреслює народний депутат Микола Паламарчук (БПП).

Треті вважають, що інсинуацією довкола "закону Савченко", влада хоче перекласти зі своїх плечей на інші свої невдачі у реформі правоохоронної системи. "В країні жахлива криміногенна ситуація. На жаль, так сталося, що реформи, які відбулися в правоохоронній системі, створили красивий фасад у вигляді патрульної поліції, яка не вирішує проблему боротьби із організованою злочинністю, крадіжками. Коли вони мають таку ситуацію, то потрібно було на когось спихнути проблему, і найлегше знайти якийсь закон, який взагалі не стосується цієї сфери, мовляв, вийшла велика кількість", - стверджує народний депутат - Іван Крулько.

Та факт полягає у тому, що у листопаді минулого року і чинний прем’єр-міністр, тоді - спікер парламенту - Володимир Гройсман, і фракція "Народного фронту", яку представляє в уряді міністр внутрішніх справ - Арсен Аваков, голосували за "закон Савченко". "Уряд сам проголосував за це все. Гройсман голосував "за", фактично весь "Народний фронт" проголосував "за", а тепер (виходить, - ред.) вони самі себе критикують. Тоді, нехай кажуть, що вони критикують самих себе. А то вони все на Савченко, яка, до речі, тоді сиділа, намагаються скотити бочку вини", - обурюється народний депутат із "Батьківщини" Ігор Луценко.

Він пояснює, що ще у лютому цього року разом із позафракційним депутатом - Бориславом Березою - зареєстрували законопроект, який би залагодив ситуацію. Депутати пропонували доповнити Кримінальний кодекс нормою, що "закон Савченко" не поширюється на осіб засуджених чи тих, котрі підозрюються у вчиненні тяжких або особливо тяжких злочинів. Проте законопроект досі не включили до порядку денного Ради.

Проте, найбільшою досі не врегульованою проблемою, вважають депутати, є питання, у яких умовах особи, щодо яких ведеться досудове слідство, перебувають у СІЗО та те, що слідчі та прокурори порушують законодавство і утримують людей в СІЗО у "нелюдських" умовах більше року. "Де, зазвичай, громадянин, який вперше потрапляє в ті місця, стає злочинцем? Що, на зоні? Злочинцем його роблять у СІЗО. Він потрапляє до адських умов, йому там прививають злочинну психологію, йому там прививають відповідну лексику - ось цю розмову "по фєні". І вже звідти він виходить особою, вже більш наближеною до кримінального світу", - обурюється Крулько.

Над відповідним законопроектом працює група депутатів, зокрема, і Леонід Ємець. Так, законопроект передбачає запровадження відповідальності (адміністративної та кримінальної) слідчих МВС та прокуратури за те, що останні не передають після завершення одного року на проведення слідства справи до суду, та Пенітенціарної служби за незабезпечення належних умов перебування осіб в СІЗО. Також законопроектом пропонується дещо змінити "норму закону Савченко" - систему зарахування терміну перебування в СІЗО у термін відбування покарання. Так, депутати пропонують, щоб перший рік перебування в СІЗО взагалі не брався до уваги, адже це - відведений законодавством термін на здійснення досудового слідства. "Ми пропонуємо градацію. Перший рік точно не враховується, бо це - передбачене законом право на слідчі дії. Другий рік - на 35% буде скорочення терміну перебування ув’язнення. Якщо більше, ніж два роки, то там буде половина", - пояснює Ємець та додає, що законопроект з’явиться в парламенті вже найближчим часом.

Готує свій законопроект і Міністерство внутрішніх справ та обіцяє, що теж вже найближчим часом цей проект з’явиться на уряді. "Головною ідеєю змін має бути норма, яка унеможливила б застосування цього закону щодо осіб, які скоїли тяжкі та особливо тяжкі злочини. Тобто ми не говоримо "давайте відмінимо", хоча цей варіант також може бути. Ми кажемо "давайте принаймні ось цих засуджених, щодо яких вступив в законну силу обвинувальний вирок, які скоїли тяжкі та особливо тяжкі злочини, щоб вони не підпадали під дію цієї норми", - пояснює керівник прес-служби МВС Артем Шевченко та додає, що до тяжких та особливо тяжких злочинів проти особи можна віднести умисні вбивства, умисні вбивства з обтяжуючими обставинами, зґвалтування, розбої із застосуванням зброї, насилля, тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть. В МВС вважають, що "закон Савченко" має і далі застосовуватися до осіб, які, до прикладу, вчинили крадіжки чи шахрайство.

Сказати напевне, чи голосуватимуть за урядові поправки щодо позбавлення можливості особам, що вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини проти особи, перерахування терміну відбування покарання в подвійному еквіваленті, депутати іще не можуть. Пояснюють, що чекатимуть, поки такий законопроект з’явиться в парламенті. "Нехай вносять. Хто не дає? Я знаю одне - якщо людина сидить сім-вісім років у СІЗО, - це означає, що щось у справі не так", - наголосила депутатка від "Батьківщини" - Олександра Кужель.