Верховна Рада на цьому тижні може прийняти в першому читанні законопроект "Про парламентську опозицію". Як повідомила сьогодні на брифінгу лідер БЮТ Юлія Тимошенко, робоча група, яка працювала над законопроектом, вже завершила свою роботу, а документ зареєстровано у ВР.
Ю.Тимошенко також відзначила, що оскільки над законопроектом працювали представники всіх політичних сил, представлених у ВР, відпадає необхідність проходження цього законопроекту через профільні комітети. Лідер БЮТ висловила надію на те, що, оскільки підписи під підготовленим законопроектом поставили представники всіх політичних фракцій, документ, який розглядатиметься в першому читанні, буде прийнятий легко.
Розгляд допрацьованого законопроекту "Про парламентську опозицію" заплановано на п'ятницю, 15 грудня. Представляти законопроект в Раді буде народний депутат від фракції "Наша Україна" В"ячеслав Коваль. Як говориться в пояснювальній записці, необхідність ухвалення даного законопроекту обумовлена набуттям чинності змін в Конституцію України (№ 2222-ІV від 8 грудня 2004 року), якими передбачається нова модель побудови влади в Україні, включаючи посилений вплив парламенту на формування і діяльність Кабінету міністрів. У законопроекті детально розписано питання формування опозиції у Верховній Раді, її права та обов'язки, а також питання фінансування "тіньового кабміну".
Зазначимо, що згідно законопроекту, парламентська опозиція має право брати участь у формуванні персонального складу Рахункової палати, Ради Національного банку України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Вищої ради юстиції України шляхом висування кандидатур на посади у цих органах, призначення на які здійснюється Верховною Радою України. Так, до складу Рахункової палати ВР пропонується призначати: за поданням опозиції - голову, заступника, секретаря та чотирьох контролерів; за поданням парламентської більшості - першого заступника голови та трьох контролерів. До складу ради Нацбанку України мають увійти: за поданням опозиції – чотири члени, за поданням більшості – три члени. Також парламент призначає: за поданням опозиції – два члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; і два члени - за поданням парламентської більшості. Верховною Радою призначаються два члени Вищої Ради юстиції за поданням парламентської більшості та один член Вищої Ради юстиції - за поданням парламентської опозиції.
Парламентська опозиція також має право вносити кандидатуру для призначення на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якщо її персональний склад становить не менш як одну четверту від конституційного складу Верховної Ради України.
Законопроектом також встановлюється, що Держкомітет фінансового моніторингу України є державним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується парламентською опозицією України. Держфінмоніторинг України очолює голова, який призначається та звільняється з посади Кабінетом міністрів. Кандидатуру на посаду голови Держфінмоніторингу висуває парламентська опозиція. Перший заступник голови та два заступники призначаються прем"єр-міністром України, два заступники голови призначаються прем"єр-міністром України за поданням парламентської опозиції.
Можливість призначення на посаду уповноваженого Верховної Ради України з питань захисту прав людини (омбудсмена) представника опозиції підтвердила сьогодні на прес-конференції координатор парламентської більшості, народний депутат від Партії регіонів Раїса Богатирьова. Нагадаємо, що 17 листопада ц.р. ВР достроково звільнила з посади уповноваженого з захисту прав людини Ніну Карпачову. Н.Карпачова подала заяву про звільнення з посади 15 травня, проте приступити до розгляду стало можливим тільки у вересні, оскільки в законодавстві ця процедура чітко не прописана.
Раніше також повідомлялося, що на посаду голови Рахункової палати України, можливо, пропонуватимуть кандидатуру лідера БЮТ Юлію Тимошенко.
Варто підкреслити, що з ухваленням законопроекту "Про парламентську опозицію" Верховна Рада почне упроваджувати в життя прийняті зміни в Конституцію. Для врегулювання діяльності всіх гілок влади також необхідне ухвалення законів "Про Кабінет міністрів України" і "Про Президента України". Як відомо, через їх відсутність в країні вже не перший місяць продовжується боротьба за повноваження між Президентом і урядом.