Законопроект про легалізацію азартних ігор: всі плюси і мінуси

Два тижні тому Кабінет міністрів України подав у Верховну раду законопроект №2285 "Про державне регулювання діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор". Проект покликаний вирішити проблему розповсюдження нелегальних азартних ігор в Україні, захистити громадян від недобросовісних операторів і створити умови для боротьби з ігровою залежністю.

Даний законопроект уніфікує в собі всі види азартних ігор, казино, букмекерство, ігрові автомати, покер, лотереї, тому після його прийняття припинять свою дію закони України "Про заборону грального бізнесу в Україні" і "Про державні лотереї в Україні".

У пояснювальній записці до законопроекту була визначена амбітна мета - залучення інвестицій в Україну. За оцінками уряду, виведення грального ринку з тіні дозволить поповнювати державний бюджет до 5 мільярдів гривень на рік. Втім, підсумкова сума бюджетних надходжень буде залежати від того, у якій саме редакції закон буде прийнятий народними депутатами.

А прийняти поданий прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком законопроект повинен бути вже до 1 грудня – таке розпорядження 2 вересня на міжвідомчій нараді з членами Кабінету міністрів України, керівництвом Верховної ради і представниками правоохоронних органів дав президент Володимир Зеленський.

Текст документа на офіційному сайті Верховної ради був оприлюднений лише через тиждень після реєстрації, попутно змінивши профільний комітет, яким став комітет з питань економічного розвитку замість комітету фінансів, податкової та митної політики.

Після публікації тексту проекту, ініціативу уряду вже можна проаналізувати, виділивши як позитивні, так і зовсім неоднозначні моменти.

Ліцензії для всіх і дорого

Ліцензії на організацію грального бізнесу будуть розігруватися на електронному аукціоні. Весь процес проведення розіграшу, правила, критерії та вимоги для участі в аукціоні ще не визначені. Вони будуть складатися регулятором, новим органом, який створюється урядом – Комісією з розвитку та регулювання азартних ігор, яка і стане проводити такі аукціони.

Одна з найважливіших особливостей законопроекту – планується видавати ліцензії на всі види азартних ігор офлайн та онлайн: казино, букмекерство, ігри в покер, а також офлайн лотереї та ігрові автомати. Термін ліцензії буде становити 5 років.

Передбачено, що ліцензії будуть видаватися як на організацію і проведення азартних ігор, так і на кожну одиницю грального обладнання (гральний автомат, гральний стіл, гральний стіл з кільцем рулетки, ставкомат, беттінг машина) і букмекерський пункт. Гральне обладнання обов'язково повинне буде пройти тестування та сертифікацію.

Позитивний момент законопроекту – це висока ціна самих ліцензій, стартова вартість яких вже визначена. Причому вона не фіксована, а прив'язана до розміру місячного прожиткового мінімуму для працездатних громадян в Україні і в теорії, з урахуванням обмеженості кількості ліцензій, може збільшуватися. Виняток становить ліцензія на лотерею, ціна якої не вказана і буде визначатися Комісією з розвитку та регулювання азартних ігор. Коли від регулятора залежить ціна ліцензії і він своїм рішенням може встановлювати вартість, це негативний момент, який в подальшому може нести корупційні ризики.

Найдорожче обійдеться ліцензія на казино в Києві – близько 37,5 мільйонів гривень в рік. Від 25 мільйонів буде коштувати ліцензія на казино в інших містах, онлайн казино і для букмекерів. Від 7,5 мільйонів доведеться викласти за ліцензію на ігрові автомати. Найдешевше обійдеться організаторам покер-клуб, і в офлайні і в онлайні ціна ліцензії стартує від 1,25 мільйона.

Кожний гральний стіл в казино за рік "з'їсть" ще приблизно 1,5 мільйона, якщо він з рулеткою, або 750 тисяч – якщо без. За один ігровий автомат, ставкомат і беттінг машину потрібно буде платити 30 тисяч в рік. Річна ліцензія кожного букмекерського пункту коштуватиме 750 тисяч гривень. Оплачуватися ліцензія буде раз у квартал рівними платежами і заздалегідь – на початку передує наступному кварталу місяця.

Такий високий ціновий поріг входу разом з вимогою наявності статутного капіталу в розмірі не менше 30 мільйонів гривень повинен гарантувати, що у гральний бізнес зайдуть тільки серйозні гравці зі значними інвестиціями. Після отримання ліцензії організатор азартних ігор явно буде нею дорожити, а значить буде неухильно дотримуватися закону, щоб її зберегти. У той же час, якщо платіж був невеликим, то це відкрило би дорогу для корупційних схем. Адже кількість ліцензій в кожній сфері азартних ігор буде обмежена, а значить, бажаючих буде достатньо.

В жорстких рамках

Обмежена кількість ліцензій може зіграти і проти розвитку грального бізнесу. Так, законопроект передбачає лише 20 ліцензій для казино, по одній на кожен із закладів, які розмістяться тільки в п'ятизіркових готелях. Лотерейний оператор взагалі передбачений тільки один – у цій сфері буде діяти державна монополія. Для покер-клубів передбачені 10 ліцензій – порівну для офлайну і для онлайну.

Також законодавець об'єднав два види азартних ігор – це букмекерство і онлайн казино, для яких передбачив одну ліцензію на 2 різних види, яких додатково обмежив у кількості, всього 10 ліцензій для всіх організаторів подібних видів азартних ігор. Це катастрофічно мало, щоб легалізувати ринок, якщо ці обмеження збережуться, ринок азартних ігор залишиться в сірій зоні.

Лояльніше всього законопроект відноситься до залів ігрових автоматів. Для них передбачені цілих 160 ліцензій, кожна з яких дозволяє встановити по 250 слот-машин. В цілому по Україні допускається робота 40 тисяч ігрових автоматів. У порівнянні з цією цифрою явно обділеними виглядають організатори букмекерських ставок – їм виділили всього 80 ліцензій, кожна з яких дає право відкрити лише 10 пунктів, тобто 800 по всій країні.

Враховуючи також той факт, що гарантійний банківський депозит для організаторів "автоматного" бізнесу складе близько 835 тисяч гривень, в той час як для інших – більше 30 мільйонів, а також пам'ятаючи про більш низьку вартість ліцензій, створюється відчуття, що на зміст законопроекту могли вплинути люди, пов'язані з ринком слот-машин.

Іноземців можна не чекати?

Так чи інакше, для отримання ліцензії необхідно відповідати низці критеріїв. Один з них – всі організатори грального бізнесу повинні бути юридичними особами України. Шлях для нерезидентів передбачений, але тернистий – для отримання ліцензії вони повинні володіти українською компанією, передати їй у користування свій бренд, програмні продукти, зареєструвати домен в зоні UA для вирішення цих питань буде витрачено певний час, якого іноземному інвестору може просто не вистачити – всі ліцензії банально можуть вже встигнути розіграти.

Важливим нюансом в залученні гравців, в тому числі й іноземців, є порядок верифікації гравця. Для того, щоб взяти участь у будь-якій азартній грі, гравець зобов'язаний крім оригіналу документа, що посвідчує особу, пред'явити свій індивідуальний податковий номер (далі - ІПН). Реєстрація за паспортом допускається, але тільки у випадку, якщо людина відмовилась від отримання ІПН з релігійних міркувань і має відповідну відмітку. В підсумку таке обмеження робить ігри фактично недоступними для тих самих іноземних гравців, яких після легалізації так чекають у президента і в уряді.

Для того, щоб іноземець зміг грати, він повинен буде отримати ІПН у податковій службі, ніхто це робити не буде, та й навіщо іноземцю український ІПН, якщо він тут не на постійному місці проживання. Якщо ця норма не зміниться, про розвиток туризму можна забути, ніхто не приїде грати в Україну з такими законодавчими обмеженнями.

Регулятор і онлайн моніторинг

Для формування і реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор, створюється новий орган – Комісія з розвитку і регулювання азартних ігор. Орган буде колегіальним, у складі голови та шести членів. У законопроекті відразу прописано обмеження, тільки для громадян України. Норма не зовсім логічна, враховуючи, що ринок азартних ігор у нас заборонений вже 10 років і звідки можуть з'явитися хороші фахівці, у яких просто не може бути досвіду роботи в цій сфері у зв'язку з його забороною.

Втім, Комісію ще тільки належить створити. За різними оцінками, процес може розтягнутися на 3-6 місяці, а то й більше, поки Комісія повноцінно не приступить до своїх обов'язків. Наскільки позитивним буде ефект від легалізації грального ринку для держави і суспільства, залежить від прозорості та професійності діяльності комісії. Очевидно, що до неї мають увійти представники бізнесу, державні управлінці, люди з міжнародним досвідом.

Але законопроект забороняє входити в комісію людям, що займають будь-які інші посади (навіть на громадських засадах) і з будь-яким можливим конфліктом інтересів. Тому розумним бачиться створення при комісії експертної ради, де можна було б акумулювати необхідні знання та досвід.

Планується створення системи онлайн моніторингу, до якої організатори азартних ігор зобов'язані будуть підключити своє гральне обладнання для азартних ігор. Передбачена навіть можливість дистанційного відключення ігрових автоматів, якщо виникне така необхідність. Створити систему планують протягом року, після чого у організаторів буде ще шість місяців на підключення.

Правда, поки не зрозуміла процедура її функціонування і взаємодії між операторами і контролерами. Наприклад, як онлайн система буде адмініструватися державою.

Залишається відкритим питання про те, чи реально взагалі технічно створити весь необхідний функціонал. Система онлайн моніторингу повинна забезпечувати безперешкодну цілодобову в режимі реального часу передачу і прийом даних з можливістю обробки, обліку, накопичення і зберігання інформації про зареєстровані ставки та /або депозити гравців, виплачені виграші (призи), зроблені виплати, форму розрахунків з гравцями і валовий дохід організатора азартних ігор, а це, за найскромнішими підрахунками, близько 200 мільйонів транзакцій на добу, яка система витримає таке навантаження, не зовсім зрозуміло

Таким чином, перехідний період може серйозно загальмувати запуск ринку. Щоб цього не сталося, необхідно дати Операторам азартних ігор почати працювати вже з моменту прийняття закону, сплативши ліцензійний платіж, поки держава створить умови необхідні умови. Державний бюджет відразу почне отримувати необхідні доходи, з яких можна фінансувати створення Комісії, системи онлайн моніторингу, медицини, спорт і культури.

Не ліцензіями єдиними

Законодавство про азартні ігри містить і податковий кодекс. Але ніякої спеціальної податкової бази під гральну галузь не створюється, хоча це критично необхідно так як ті податкові ставки, які існують зараз, змушують операторів азартних ігор на мінімізацію своїх доходів.

На даний час діє спеціальний податок для букмекерства, казино – 18%, додатково до цих ставок діє податок на прибуток -18%, якщо додати ще 1,5% військового збору, навантаження складає 37,5%. При високих ліцензійних виплатах новостворений ринок може не витримати таких великих платежів, що спровокує операторів азартних ігор на роботу в тіні і шукати способи ухилення від сплати податків.

Крім того, абсолютно не врахована прибутковість різних видів грального бізнесу. У тому ж букмекерстві вона значно нижча, а отже, і податкова ставка повинна бути менша – на рівні 5-7%.

Додамо ще, що якщо збережеться податок на виграш для фізичних осіб, який становить -18%, який буде стягуватися з гравця, для ще не сформованого ринку це може стати згубним. Високий ризик, що в таких умовах гравці підуть до іноземних операторів. На даний час від податку на виграш відмовилися всі європейські держави.

Враховуючи той факт, що в законопроекті Кабінету міністрів передбачається використання касових апаратів, додаткова фіскалізація, не принесе жодних позитивних ефектів для запуску галузі.

Розвиток спорту і самоконтроль

У законопроекті є кілька однозначно позитивних моментів. Планується створення Фонду підтримки медицини, спорту та культури, який буде наповнюватися за рахунок ліцензійних платежів організаторів. Таким чином, гральний ринок буде фінансувати ті сфери, які потребують державної підтримки.

Важливим нововведенням має стати і практика самообмеження гравця. Допуск до азартних ігор за документами дозволить захистити від них, наприклад, неповнолітніх, але не ту частину гравців, яка може бути сприйнятлива до лудоманії – ігрової залежності.

Тому будь-який гравець, який виявить у себе подібну проблему, може подати заяву організатору азартних ігор або Комісії і обмежити себе від ігор на термін від 6 місяців до 3 років. Якщо ж людина не визнає наявність проблеми, домогтися того ж через суд можуть його родичі першої лінії.

Після цього гравець буде внесений у спеціальний реєстр, і доступ до азартних розваг на зазначений період йому буде заборонений. Організатори ігор теж не повинні залишатися осторонь – законопроект вимагає від них бути соціально відповідальними і піклуватися про гравців, розміщувати інформаційні матеріали з питань ігрової залежності, надавати гравцям інформацію про лікувальні заклади, де можна пройти лікування. Організатори азартних ігор повинні періодично проводити інструктажі з персоналом з питань лудоманії.

Відкритість як запорука успіху

Тим не менш, багато інших нюансів законопроекту однозначно потребують подальшого допрацювання. Проблемних моментів у документі ще предостатньо – той же підхід до реклами азартних ігор. З одного боку, є позитивні пропозиції – введення такого нового поняття як бренд організатора азартних ігор. Це дозволить уникнути появи несанкціонованої реклами, так як право на розміщення буде виключно в організаторів ігор, власника ігрового бренду.

З іншого боку, законопроект пропонує повну заборону на зовнішню рекламу в будь-якому вигляді. Звичайно, вимоги до зовнішньої реклами повинні бути дуже серйозними, щоб захистити від неї найбільш сприйнятливі соціальні групи. Але повна заборона бачиться швидше бажанням прибрати проблемне питання в сторону замість його рішення.

Наскільки сильно зміниться поданий прем'єром законопроект – стане зрозуміло вже через місяць з невеликим, коли він буде прийматися Верховною радою. Але для цього процес повинен бути більш відкритим, щоб громадськість могла взяти участь у подальшій розробці правил для легалізованого ринку.

Адже якщо в законі залишаться існуючі больові точки, його прийняття народними депутатами може затягнутися, не вклавшись в поставлені Володимиром Зеленським терміни. А кінцевий результат у вигляді легалізації може не мати того позитивного ефекту, на який розраховують і у президента, і в Кабміні.