Другий "гудок":

чим закінчиться "націоналізація" сепаратистами підприємств Ахметова

Рінат Ахметов ризикує втратити свої активи в ОРДЛО Рінат Ахметов ризикує втратити свої активи в ОРДЛО

Блокада Донбасу перейшла у нову фазу. Сепаратисти заявили про "націоналізацію" підприємств в Донецьку і Луганську, повідомивши про введення на них "зовнішніх адміністрацій". В основному мова йде про підприємства Ріната Ахметова. Остаточно позбавити бізнесмена активів бойовики не ризикують, заявивши, що підприємства залишаються у володінні їх власників. Але ситуація може змінитися, якщо він не піде на політичні поступки, кажуть джерела РБК-Україна.

Чому Ахметов втрачає свої активи в ОРДЛО, і які наслідки це буде мати для нього і керівництва країни, у матеріалі РБК-Україна.

Дострокове рішення

Про потенційну "націоналізацію" українських підприємств на тимчасово непідконтрольній території бойовики заговорили 10 лютого. Тоді "парламенти" так званих ЛНР і ДНР "прийняли" у першому читанні "поправки" до свого "податкового законодавства", зобов'язавши всі приватні підприємства до 31 березня почати платити "податки" до "бюджетів республік". В іншому випадку їм пригрозили "націоналізацією". Раніше РБК-Україна повідомляло, що у результаті під загрозою захоплення бойовиками опинилися як мінімум 20 великих підприємств, 17 з яких належать холдингам "ДТЕК" і "Метінвест" Ріната Ахметова. 27 лютого ДНР і ЛНР затвердили "поправки" у "другому читанні". При цьому вони скоротили термін дії ультиматуму про "перереєстрацію" до 1 березня.

 Цього ж дня Захарченко заявив, що "націоналізував" близько 40 українських підприємств. Аналогічно вчинили і в ЛНР. Дії бойовиків вже публічно схвалив Кремль. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Захарченка та Плотницького "у якійсь мірі можна зрозуміти". "Ми є свідками того, що відторгнуті своєю державою області потрапляють у ще більш скрутне становище, коли вони  поставлені в умови блокади з боку екстремістів", - сказав Пєсков. У той же час він підкреслив, що Росія, хоч і має певний вплив на представників Донбасу, але не керує ними. За словами Пєскова, керівництво Росії не впливало у цьому питанні на сепаратистів.

Публічно захоплення українських підприємств лідери бойовиків подали як заходи у відповідь на блокаду, яку з січня нинішнього року з української сторони лінії розмежування влаштували активісти за підтримки партій УКРОП і "Самопоміч". Втім, з розмови глави бойовиків ДНР Захарченка з одним із "чиновників" ДНР, яку напередодні оголошення "націоналізації" оприлюднила СБУ, випливає, що бойовики використовували блокаду всього лише як привід. "Нам все одно, яку блокаду роблять вони. Ми тепер робимо блокаду Україні. Тепер ми не будемо віддавати їм вугілля. Все", - говорив Захарченко під час телефонної розмови, перехопленої СБУ.

З ще одного запису розмови Захарченка випливає, що частина підприємств Ахметова може перейти до  управління структурам Сергія Курченка.

У Луганську вже діють два підприємства, які пов'язують із Сергієм Курченко. Це "Торговий дім "Нафтопродукт", який з 2016 року монопольно постачає до ЛНР електроенергію, і компанія "Луганськнафтопродукт", яка номінально є "державною", і з 2015 року монопольно постачає до ЛНР бензин, газ, дизельне паливо, мазут, масла і т. д.

У ЛНР підприємствами, які підлягають націоналізації, ще у лютому оголосили дев'ять підприємств. Це Алчевський металургійний комбінат, включаючи завод "Алчевськкокс", підприємство "Екоенергія" (належать пулу російських інвесторів і "ІСД"), компанії ДТЕК "Свєрдловантрацит", ДТЕК Ровенькіантрацит" і "Краснодонвугілля" (входять до структури компаній Ріната Ахметова), а також підприємство із водопостачання "Аквасервіс", яке обслуговує алчевські заводи (номінальним власником є кіпрська фірма, але фактично належить російським інвесторам і "ІСД").

У ДНР спочатку воліли не називати конкретні підприємства і лише 3 березня повідомили, що "тимчасова адміністрація введена на 43 шахтах, заводах і компаніях. Мова йде про підприємства, що входять до структури компаній "Метінвест", ДТЕК, HarvEast Holding, United Minerals Group, "ЕСТА Холдинг" та інших, підконтрольних Рінату Ахметову. У числі "націоналізованих" - Комсомольське рудоуправління, Єнакіївський коксохімічний завод, Єнакіївський металургійний завод, Харцизький трубний завод, коксохімічний завод "Донецьккокс", Зуївська ТЕС, компанія "Міжрегіональний промисловий союз" (її основу складає залізнична компанія "Лемтранс"), місцеві представництва металотрейдера "Метінвест-СМЦ", телекомунікаційна компанія "Укртелеком", оператор мобільного зв'язку "3Моб" (входить до "Укртелекому"), банку "ПУМБ", страхової компанії "АСКА", донецькі бізнес-центри і готелі - "7 лінія" і "Пушкінський", Park Inn by Radisson Donetsk і "Донбас-Палас", видання "Донецкие Новости", стадіон "Донбас-Арена", фірма "Люкс".

Чому сепаратисти вирішили прискорити "націоналізацію"? За інформацією РБК-Україна, наприкінці лютого на підприємстві в ОРДЛО отримали інформацію про те, що до 7 березня блокаду з боку України буде знято. Нібито відповідний лист за підписом генерального директора корпорації "ІСД" Олега Мкрчяна отримали підприємства компанії у так званій ЛНР. З листа випливало, що співробітникам потрібно готуватися до повноцінного запуску заводу.

Втім, брати контроль над підприємствами Ахметова бойовики поки що не поспішають просто тому, що не знають, що з ними робити. Виступивши з гучними заявами про "націоналізацію" сепаратисти зіткнулися з реальністю, у якій вони не знають, як управляти цими підприємствами, звідки отримувати сировину, куди направляти продукцію і як взагалі забезпечити їх роботу. "Тимчасова адміністрація" хоч і з'явилася на підприємствах Ріната Ахметова в ОРДЛО, однак якогось серйозного впливу на них не має. Винятків поки що декілька, наприклад стадіон "Донбас-Арена", зайнятий бойовиками разом із розташованим там гуманітарним штабом фонду Ріната Ахметова. Що стосується підприємств "ІСД", розташованих в ЛНР, то, за словами джерел РБК-Украина, якась "тимчасова адміністрація" там підприємствах взагалі не з'являлася. "Далі розмов поки справа не пішла. Можливо, тому, що контрольний пакет акцій заводів належить російським акціонерам", - розповіло РБК-Україна джерело на Алчевському меткомбінаті.

Не маючи змоги взяти під контроль технологічний і логістичний процес, лідери бойовиків продовжують переконувати всіх у зворотному. "Глава ЛНР Ігор Плотницький вже заявив, що "націоналізовані" підприємства будуть переорієнтовані на Росію: "У зв'язку з тим, що ми вводимо нашу адміністрацію на всіх українських підприємствах, зараз ми переорієнтуємо свою економіку на Росію і на інші країни". Водночас джерела на тому ж Алчевському меткомбінаті розповідають, що ніяких системних поставок сировини немає. У лютому, за їх словами, на комбінат, напряму з Росії, прибуло близько десяти вагонів. При цьому з січня на підприємстві перестали виплачувати заробітну плату. Працівникам повідомили, що це результат блокади з української сторони - підприємство не працює через відсутність сировини, а це означає, що воно не отримує прибутку.

Тим часом, у вихідний день, 4 березня, на цьому підприємстві замість колишньої профспілки, яка раніше контролювалася власниками, за участю міської адміністрації ЛНР було створено філію "Федерації профспілок ЛНР", якою керує один з наближених до Плотницького осіб - Олег Акімов. Працівникам пояснили, що причина створення - "відсутність захисту інтересів трудящих" з боку офіційної профспілки. "Головою" обрали робочого доменного цеху, активіста сепаратистського руху Олександра Білого.

Рішення бойовиків про "націоналізацію" не змінило позицію менеджменту підприємств Ахметова по відношенню до сепаратистів і їх вимог. "Жоден тиск не змусить нас змінити юрисдикцію своїх активів. Ми забезпечуємо робочими місцями сотні тисяч людей у різних регіонах країни - від Сходу до Заходу, у тому числі, і на тимчасово не підконтрольних Україні територіях. Ми поставляємо до будинків мільйонів українців тепло, електрику і газ", - сказано в офіційному повідомленні корпорації СКМ.

Поставити на місце

Що дасть Москві достроковий перехід підприємств Ахметова під контроль бойовиків? РБК-Україна вже повідомляло, що депутати від "Опозиційного блоку", які орієнтуються на Ахметова, неофіційно дотримуються версії, що, таким чином, Кремль намагається домогтися, щоб Ахметов як мінімум підтримав ідею дострокових виборів Верховної Ради. У партії прихильниками перевиборів є Сергій Льовочкін і Юрій Бойко.

Аналогічно трактують події джерела в оточенні президента Петра Порошенка. Бойко і Льовочкін йдуть у координації з Кремлем. Рінат не хоче. Його намагаються таким чином змусити. Вони вважають, що дотиснуть його. Втрата власності - це завжди боляче. Не всі можуть через це пройти, - говорить співрозмовник РБК-Україна у команді Порошенка. - Це для Ахметова другий "гудок" того, що він навесні 2014 року не знищив сепаратизм у зародку, а вирішив спостерігати за ситуацією. Перший "гудок" був два роки тому, коли Ахметову довелося виїхати з рідного міста".

У команді президента впевнені, що у Кремля до Ахметова є ще як мінімум одна вимога - він повинен припинити фінансову підтримку Арсенія Яценюка та Олега Ляшка, зосередившись тільки на "Опозиційному блоці". "Народний фронт" і РПЛ використовують затяту антиросійську риторику, тому у Кремлі у наступному складі Верховної Ради їх бачити не хочуть", - стверджує ще один співрозмовник РБК-Україна в оточенні президента України.

А ось які плани у президента на Ріната Ахметова поки що не зрозуміло. Петро Порошенко вже відреагував на "націоналізацію" бойовиками активів мільярдера. "Ще одне свідчення окупації Росією частини сходу України. За всі ці дії обов'язково настане покарання. Україна зажадає розширення санкцій на тих, хто вкрав українські підприємства", - сказав Порошенко.

Зазначимо, що з початку року президент офіційно двічі розмовляв зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Але чи обговорював він з ним тему підприємств Ахметова в ОРДЛО, не відомо. У команді президента кажуть лише, що останнього разу він спілкувався з Путіним 15 лютого. Але про що говорили два президенти, співрозмовники РБК-Україна не уточнюють. Відзначимо лише, що на момент цієї розмови бойовики вже оголосили про намір "націоналізації".

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся