Президент Петро Порошенко вніс у парламент законопроект про адвокатуру та адвокатську діяльність. Прийняття нового профільного закону для адвокатів - один із кроків судової реформи, яка стартувала у 2016 році. Але правозахисники неоднозначно сприйняли запропонований документ. У Національній асоціації адвокатів України - Раді адвокатів України (НААУ - РАУ) закликали Верховну раду утриматися від прийняття законопроекту. Тоді як громадська організація Асоціація правників Україна підтримала документ, попросивши парламент якомога швидше прийняти його в першому читанні. Автори документа вважають, що публічна критика з боку органів адвокатського самоврядування пов'язана з небажанням ділитися владою й повноваженнями. Детальніше про президентську ініціативу - у матеріалі РБК-Україна.
Петро Порошенко вніс у парламент законопроект про адвокатуру та адвокатську діяльність (№9055). Він передбачає розширення професійних прав і гарантій адвоката, як, наприклад, участь у будь-яких слідчих чи процесуальних діях, у яких бере участь клієнт.
Адвокату, згідно з проектом, також забезпечується безперешкодний доступ у приміщення судів та правоохоронних органів у робочий час, якщо там перебуває його клієнт. Таким чином, закріплюється право доступу до клієнта в будь-який час у будь-якому місці, роз'яснює член робочої групи з реформування адвокатури при Раді з питань судової реформи при президентові України, президент Асоціації правників України Денис Бугай.
"Це означає, що тепер нашого клієнта без нас не можуть допитувати, тримати, мучити, проводити в нього обшуки", - пояснив РБК-Україна адвокат.
З документа також випливає, що адвокати отримають персональний доступ з електронним ключем до державних реєстрів. Доступ до держреєстрів – одна з найбільш позитивних норм у законопроекті, говорить голова комітету з питань адвокатської етики Національної асоціації адвокатів Андрій Циганков. "Сьогодні він (доступ, - ред.) є, але він є негласним, коли адвокати змушені отримувати цю інформацію через слідчих і через прокурорів", - пояснив виданню Циганков.
Відкриття реєстрів для адвокатів посприяє тому, що правозахисники будуть більш підготовленими і зможуть надавати більш якісну допомогу своїм клієнтам, погоджується Денис Бугай.
Але доступ адвокатів до держреєстру буде мати одну важливу особливість. Під час перегляду будь-якої інформації про людину в будь-якому реєстрі в системі буде значитися, що дані проглядалися тим чи іншим адвокатом. "Тоді може виникнути питання, чому я переглядав певні дані. І якщо я не знайду цьому обґрунтування, то я буду нести відповідальність", - пояснює Бугай.
Ще одне нововведення, запропоноване в законопроекті, дозволяє використання адвокатом незаборонених технічних засобів без усякого дозволу посадових осіб або суду. Зокрема, адвокат зможе включити або диктофон, або відеокамеру, не питаючи дозволу прокурора або слідчого, а також фіксувати те, що відбувається під час слідчих дій, як, наприклад, обшук або вручення підозри.
Важливі зміни передбачені в частині адвокатської таємниці. У чинному законодавстві прописано, що в разі, якщо клієнт дає адвокату право на розголошення адвокатської таємниці, він зобов'язаний розголосити цю інформацію, наприклад, правоохоронним органам. "Але іноді клієнт дає такий дозвіл, не усвідомлюючи потенційних наслідків, іноді навіть під тиском. Зараз пропонуються такі зміни: навіть якщо є дозвіл клієнта на розголошення, то в мене не буде обов'язку - у мене буде право. Якщо я дійду до висновку, що це буде шкодити моєму клієнтові, то я не буду її розголошувати", - зазначає Денис Бугай.
Законодавець також пропонує закріпити за адвокатом гарантії того, що до нього не нагрянуть з обшуками в рамках справи його клієнта. Слідчі дії й обшуки в адвоката можуть здійснюватися тільки у справі, в якій особисто він є підозрюваним.
Крім того, законопроектом також забороняється фіксація спілкування адвоката або помічника адвоката з клієнтом, як і адвоката зі своїм помічником. Навіть якщо така фіксація сталася, то дані, отримані в результаті такої фіксації, не можуть використовуватися як докази.
Бажаючі стати адвокатом, згідно із законопроектом, будуть зобов'язані здати кваліфікаційний іспит шляхом письмового анонімного тестування. У новому законі авторський колектив, серед іншого, розширює види адвокатської діяльності і, опираючись на рекомендації Венеціанської комісії, відніс до адвокатської діяльності фідуціарну діяльність (фінансові послуги, пов'язані з управлінням активами) та медіацію (залучення третьої сторони для врегулювання спорів).
Поряд з ліберальними нормами, законопроект містить кілька проблемних норм, які, на думку Андрія Циганкова, можуть "фактично знищити" інститут адвокатури. "Одна з проблем законопроекту полягає в безальтернативному призначенні адвоката, якого обирає клієнт: коли разом з адвокатами, залучених клієнтом, намагаються встановити можливість залучення адвоката, який в даному випадку призначається державою. Там є така позиція - слідчий за своєю ініціативою призначає адвоката в тій чи іншій ситуації", - зазначив адвокат.
Що стосується адвокатських прав, то проект закону не передбачає реальну, а не декларативну відповідальність за їхнє порушення, переконаний Циганков. "У законопроекті написано, що адвокат повинен бути присутнім на обшуках і т. ін. Але якщо цього не відбувається - а зараз цього не відбувається - ніхто не несе відповідальності. У запропонованому законі ця відповідальність не передбачена і взагалі відсутня практика порушення прав адвокатів саме з боку правоохоронних органів", - обурюється співрозмовник.
Втім, у проекті закріплені й конкретні дисциплінарні стягнення в прив'язці до проступків адвокатів, у тому числі за зловживання процесуальними правами. Останнє, за оцінкою Національної асоціації адвокатів України, суттєво звужує гарантії адвокатської діяльності, оскільки до зловживань суд може віднести й подачу скарги на певне судове рішення, і подачу клопотання для вирішення окремого важливого для захисту питання, і заяви відводу суду тощо.
Обмеження зловживання правами, передбачені цим законопроектом, безумовно, не дуже подобаються адвокатам, погоджується Денис Бугай. Але якщо адвокати хочуть отримати додаткові права, вони повинні гарантувати суспільству й державі, що є баланс між правом і відповідальністю, запевняє юрист. До того ж, за його словами, частина обмежень уже реалізована в інших процесуальних кодексах, прийнятих рік тому, і вже передбачені відповідні покарання за такі зловживання.
"Законодавець, з одного боку, розширюючи наші права й гарантії, підвищує відповідальність за зловживання цими правами або використання цих прав без підстав, - каже Бугай.
Але він визнає, що потенційно для адвоката можуть виникнути проблеми. "Якщо, наприклад, я зіткнуся з недобросовісним і непорядним суддею, то теоретично такий суддя може поставити питання про притягнення мене до відповідальності. Але це не відбувається автоматично, є можливість оскарження. Особисто мене той рівень відповідальності, який прописаний у законі, не лякає", - говорить адвокат.
Автори законопроекту намагалися упорядкувати структуру та фінансування органів самоврядування в адвокатурі, і це є одним із ключових завдань документа, зазначає заступник голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Сергій Алексєєв. Зараз, за його словами, є конкуренція та відсутність чіткого розподілу коштів від адвокатських внесків між Національною асоціацією адвокатів і низкою територіальних осередків.
Зміни в блоці самоврядування викликали суперечливі оцінки в адвокатських колах. У Національній асоціації вже заявили, що новий закон містить загрози знищення адвокатського самоврядування й саморегулювання професії. НААУ пропонувала в частині змін до самоврядування взяти за основу базову модель і "відмовитися від експериментів перебудови системи". Водночас Денис Бугай допускає, що публічна критика, яка виходить від органів самоврядування, є "кон'юнктурними інтересами окремих керівників".
Із законопроекту випливає, що самоврядування адвокатів здійснюватиметься через Національну асоціацію адвокатів України (НААУ) і регіональні палати адвокатів. НААУ, в свою чергу, має функціонувати через національні органи адвокатського самоврядування - з'їзд адвокатів України, Рада адвокатів України, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, Вища дисциплінарна комісія адвокатури, Вища ревізійна комісія адвокатури. Регіональна палата адвокатів - через регіональні органи адвокатського самоврядування.
Замість Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відповідно до законопроекту, створюється два окремих органи - Вища кваліфікаційна комісія адвокатури та Вища дисциплінарна комісія адвокатури. Закріплення такої структури якраз і має усунути багатовладдя в адвокатурі й конкуренцію всередині самоврядування, говорить Алексєєв.
Критика положень у частині самоврядування, на думку як Алексєєва, так і Бугая, насамперед, зумовлена тим, що документом обмежується термін перебування на посадах в органах адвокатського самоврядування - трьома роками і не більше ніж два терміни поспіль. Зараз же каденція становить п'ять років без обмежень на переобрання.
"Нам потрібна постійна ротація, тому що колеги, які заходять у керівництво, потім тримаються за ці посади зубами. Є випадки в адвокатурі, коли посади фактично передавалися в спадок, - пояснює Бугай. - Чому наші керівники адвокатури дуже хочуть залишатися біля керма? Адвокатура делегує своїх кандидатів у Раду правосуддя - два члени, Вищу кваліфікаційну комісію суддів - два члени, а також у Дисциплінарну комісію прокурорів", - говорить адвокат. Тобто, за його словами, органи адвокатського самоврядування впливають на регулятори судової системи в частині призначення суддів, у частині їхньої дисциплінарної відповідальності й у частині дисциплінарної відповідальності прокурорів.
"Безумовно, той, хто управляє системою адвокатури, має вплив на призначення кандидатів, яких ми делегуємо в ці органи на з'їздах. Безумовно, це політичний вплив", - каже Бугай.
Крім того, законопроект запроваджує децентралізацію повноважень органів адвокатського самоврядування - адвокати регіонів зможуть самостійно вирішувати питання регіонального значення на місцевому рівні. Документом також відміняються збори адвокатів, і, як наслідок, - всі адвокати регіону будуть мати право на безпосередню участь в конференції адвокатів регіону.
"Сьогодні складається така ситуація, що адвокати Кропивницького не можуть провести свої збори, поки центр не погодить їм квоту. Квоту тобі затвердять тільки в тому випадку, якщо ти з центром маєш теплі і дружні відносини. Зараз тут закладена можливість тиску, маніпуляції", - розповідає Бугай.
Тоді як Андрій Циганков негативно оцінює ідею з ліквідацією системи централізації адвокатського самоврядування. Замість єдиної організації, яка є зараз, з'являться невеликі "князівства" адвокатури в кожній області - регіональні ради адвокатів, адвокат побоюється.
"Ці регіональні ради взагалі не можуть мати рівні права з адвокатурою України, оскільки, наприклад, чисельність адвокатів у Києві, Київській області становить кілька тисяч. А є області, де кількість адвокатів вимірюється сотнями, - розповідає Циганков. - Ми прийдемо до того, що реалізація захисту в кримінальних провадженнях на Волині буде відрізнятися від реалізації захисту безпосередньо в Києві - будуть різні гарантії, різна система захисту щодо адвокатів України залежно від місця їхнього проживання".
Розширення повноважень регіональних органів адвокатського самоврядування передбачає індульгенцію їхнім керівникам, спійманих на гарячому, додає Циганков.
Денис Бугай наявність таких ризиків, навпаки, заперечує. "Система виборів у цьому законопроекті передбачена у такий спосіб, що адвокати в будь-який момент можуть цього "князька" в регіоні поміняти. Сьогодні цього зробити неможливо. На керівників у регіонах також поширюються обмеження щодо перебування на посаді по терміну", - парирує Бугай.
Авторський колектив пропонує ввести затвердження бюджету адвокатського самоврядування України та бюджету регіональної палати адвокатів. Бюджет адвокатського самоврядування буде затверджуватися з'їздом адвокатів України щорічно. Бюджет регіональної палати адвокатів - щорічно конференцією адвокатів регіону.
Кошти, одержані від сплати щорічних адвокатських внесків та плати за складання іспитів, будуть розподілятися між органами адвокатського самоврядування в пропорції 70% - на регіональні органи і 30% - на національні органи, якщо інше не буде затверджено з'їздом адвокатів України.
Національні й регіональні органи також будуть зобов'язані оприлюднювати річний фінансовий звіт на своїх сайтах. В обов'язковому порядку буде проводитися й публікуватися періодичний незалежний аудит органів адвокатського самоврядування.
Мета таких нововведень - прозорість фінансування адвокатури, пояснює Бугай. І це, на його думку, ще одна з причин критики нового закону з боку НААУ.
"За приблизними підрахунками, у НААУ є ресурси і активи на суму 50 млн гривень - це все створено на кошти з адвокатських внесків. Куди йдуть ці внески і як вони використовуються, ми точно не розуміємо й не знаємо", - стверджує співрозмовник.
За його словами, також частими є випадки, коли органи адвокатського самоврядування встановлюють додаткові обов'язкові платежі з адвокатів - плату за виписку з реєстру або плату за ордер. "Коли в нас у найближчі роки адвокатів буде приблизно 50 тисяч, це може перетворитися у вигідний бізнес", - упевнений Бугай. Але потім адвокати перекладуть усі ці додаткові витрати на своїх клієнтів, і адвокатські послуги стануть дорожчими.