Податкова служба України не має наміру збирати паспортні дані громадян, які міняють валюту в банках та обмінних пунктах. Про це заявив голова Державної податкової служби Віталій Захарченко, повідомляє прес-служба ДПС.
Податкова служба України не має наміру збирати паспортні дані громадян, які міняють валюту в банках та обмінних пунктах. Про це заявив голова Державної податкової служби Віталій Захарченко, повідомляє прес-служба ДПС.
"Постанова Нацбанку щодо ідентифікації осіб, які обмінюють готівкову валюту, аж ніяк не відміняє законів, що регламентують банківську таємницю та захист персональних даних. Повноваження податківців на цю інформацію не розповсюджуються. Та ми цього і не вимагаємо", - підкреслив Віталій Захарченко.
Він зауважив, що правові підстави, на яких ДПС може отримати відомості про операції купівлі-продажу іноземної валюти, не змінилися. "Як і раніше, перевірити ксерокопії паспортів чи оригінали квитанцій ми можемо лише, по суті, у двох випадках. По-перше, при розслідуванні податковою міліцією кримінальної справи стосовно фінансової установи чи конкретної фізичної особи. Тоді при проведенні слідчих дій допускається вилучення документів. По-друге, це виїзна перевірка банку чи іншої фінансової установи", - пояснив голова ДПС.
Віталій Захарченко додав, що операції з обміну валюту підпадають під категорію банківської таємниці. "А порядок доступу до банківської таємниці не змінився - це робиться або з дозволу власника інформації, тобто клієнта, або за рішенням суду. А ми маємо право тільки запитати у банку дані про наявність рахунків, і нічого більше. Якщо людина просто зайде до банківського відділення та обміняє гроші без відкриття рахунку, без її письмової згоди ніхто про це нікому не розповість", - запевнив керівник податкового відомства.
Разом з тим він повідомив про намір аналітиків ДПС попрацювати з узагальненою статистикою обігу валюти у країні. "Це один з додаткових інструментів, який ми використовуємо для відстеження збігу обсягів задекларованих доходів та реальних витрат. Але ми не будемо шукати тих, хто ухиляється від сплати податку на доходи за ксерокопіями паспортів в обмінних пунктах та банках. В нас є для цього власні методики", - підсумував Віталій Захарченко.
Нагадаємо, 23 вересня п.р., вступила в силу постанова Національного банку України (НБУ) № 278 від 11 серпня 2011 р. Згідно з документом, відтепер при здійсненні валютно-обмінної операції на суму до 50 тис. грн у фінансовому документі зазначатиметься резидентність клієнта, його прізвище, ім'я та по батькові.
"Для цього клієнт повинен пред'явити документ, що засвідчує його резидентність. Це може бути будь-який документ, що може засвідчити резидентність особи: як паспорт, так і інший документ, що посвідчує особу", - пояснили в НБУ.
Крім того, постанова надає можливість фізособам здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти за гривні через банкомати, без сплати комісії.
Також збільшена гранична добова норма обміну валюти - з 80 тис. грн до 150 тис. грн. При цьому, "з метою мінімізації ризиків операцій з готівкою на суму від 50 тис. грн до 150 тис. грн здійснюватиметься повна ідентифікація фізичної особи відповідно до законодавства України про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом".
НБУ підкреслює, що така перевірка резидентності фізичних осіб відповідає рекомендаціям міжнародної групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Раніше повідомлялося, що НБУ готує ряд заходів з метою обмежити "перетікання" заощаджень населення в готівкову валюту.
"Ми вирішили не обмежувати наш інструментарій традиційним набором обмежувальних заходів, а спробувати зробити внутрішній фінансовий ринок більш привабливим для розміщення валютних ресурсів, щоб вони не витікали, а навпаки, приходили в країну. Для населення, щоб його заощадження не втікали в готівкову валюту і не перетікали на споживчий ринок, готуються спеціальні інструменти ", - сказав голова НБУ Сергій Арбузов.
За словами Арбузова, НБУ розглядає питання випуску сертифікатів, прив'язаних до золота, яке є в резервах. Він висловив упевненість, що такий інструмент буде затребуваний у населення, оскільки допоможе людям диверсифікувати свої заощадження та захистити від валютних ризиків.
Нагадаємо, що обсяг валюти, купленої банками у населення у серпні склав 2 млрд 209,2 млн дол., обсяг валюти, проданої населенню, - 3 млрд 33,4 млн дол.