Заборгували по-крупному: банківську систему послаблюють 500 млрд грн проблемних боргів

Прострочені борги українців і держави перед банками до початку другого кварталу перевищили 270 млрд гривень, повідомляє Національний банк. Майже така ж сума проблемних боргів знаходиться в банках, які передані під управління Фонду гарантування вкладів. Виходить, що загальна сума простроченої заборгованості по країні становить понад 500 млрд гривень або чверть ВВП країни, який у 2015 році склав 1,9 трлн гривень. Про те, як вирішити проблему банківської системи – в матеріалі РБК-Україна.

Під гнітом боргів

Борги перед банківською системою можна поділити на кілька типів. Перша група заборгованості проблемного проблемного портфеля – це кредити, які стали простроченими ще в період економічної кризи 2008 - 2009 років. Основною причиною неплатежів тоді стала світова економічна криза. Саме він зробив неможливим розрахунок з цього виду позик, основна частина яких видавалася в іноземній валюті. В залежності від банку, кредити, видані до осені 2008 року, можуть становити до двох третин всього проблемного портфеля.

"Наш портфель прострочених боргів - це значною мірою валютні кредити, іпотека і проектне фінансування, видані ще до 2008 року. І, щоб уникнути необхідності постійної переоцінки, нарахування відсотків і формування резервів, а також додаткового податкового навантаження, оптимальним рішенням у нинішніх умовах було б списання цього портфеля, - розповідає РБК-Україна голова правління "ОТП Банк" Тамаш Хак-Ковач. - Відсутність же такої законодавчої можливості цей портфель продовжує числитися на балансі банку мертвим вантажем, не дозволяючи остаточно забути про нього. Це є одним із суттєвих перешкод для поновлення кредитування".

Мова йде про зовсім безнадійному борг, реструктуризувати який неможливо, так як боржники не в змозі погасити кредит. Але списати такі безнадійні борги банки просто так теж не можуть: податкова розглядає списання боргу як отримання прибутку боржником, і вимагає сплатити податок на прибуток з суми списаного боргу. Виняток становлять випадки, коли боржник фізособа - помер, а боржник юрособа пройшов процедуру ліквідації.

Друга група поганих кредитів - борги, видані на території Донбасу і Криму. Частина їх переведено на обслуговування в інші області України, а ще частина – залишилась в зоні АТО і півострова. Наприклад, на 1 жовтня 2015 року, кредитний портфель всіх українських банків по Криму становив близько 13 млрд гривень; з Донецької області - 31,1 млрд гривень, Луганській - 6,5 млрд гривень. До 1 травня 2016 року ці показники збільшилися для Криму до 15,1 млрд гривень, для Донецької області - зменшилась до 21,9 млрд гривень, Луганській - скоротилися до 5,4 млрд гривень.

Заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников вважає, що цей тренд по східному регіону може пояснюватися списанням частини боргів на збитки. "Частина банків ведуть активну роботу з таким боргами, але не завжди держава і боржники чують нас. Наприклад, у ПУМБ є великий боржник – Донецька залізниця. Цей борг не обслуговується. У зв'язку з чим ПУМБ сформував повний резерв і по самому кредитом, за відсотками, які не виплачуються вже два роки. На жаль, Укрзалізниця не визнає себе правонаступницею цього боргу", - розповів Загородников.

Колишній фінансовий директор компанії Hypo Adre Adria Leasing Дмитро Тарасенко вважає, що за боргами в Криму і на Сході країни банки повинні подавати позови в міжнародні суди і через міжнародні правові інстанції відшкодовувати і рефінансувати ці заборгованості.

Третя частина боргового портфеля - решта борги економіки перед банками. Начальник управління звітності процесів і підтримки повернення проблемної заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу UniCredit Bank Олена Супрун зазначає, що НБУ оцінює рівень проблемної заборгованості по системі десь на рівні 20%. "Реальна цифра, на думку ряду аналітиків, може бути вдвічі вище. Логічно припустити, що ця цифра буде тільки зростати. Пояснюється все це банальними фінансовими труднощами у всіх секторах", - говорить Супрун.

"найбільше вразливі портфелі заставних кредитів, і на тлі відсутності заставного кредитування з одного боку та погашення існуючого портфеля з іншого, це згущує негатив", - уточнив директор заставного стягнення Альфа-Банку Україна Юрій Грачов.

Банк поганих активів

Так як поки що передумов для поліпшення ситуації з простроченням за кредитами немає, логічно говорити про комплексні рішення по цих боргах. Найбільш активно обговорюваний банкірами сценарій - створення структури, яка акумулює погані активи. Називатися така структура може "перехідний банк" або "банк поганих активів".

Спроба розвитку банку поганих активів вже робилася - через Родовідбанк, але безуспішно. Хоча необхідність функціонування такого банку була обумовлена МВФ, сама установа поганих активів "не вписалася" в український ринок. "Так і не був опрацьований механізм передачі поганих активів в перехідний банк, а самі банки не хотіли передавати проблемні активи в іншу установу. Можу допустити, що не вистачило політичної волі для повноцінної роботи банку", - пояснив екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.

Але від самої ідеї акумуляції проблемних боргів в одному місці поки що ринок не відмовився. "Було озвучено пропозицію Міністерства фінансів, яке я підтримую, про необхідність створення в країні компанії, на баланс якої потрібно буде передавати проблемні активи. Створення такої структури дозволить банкам знизити навантаження на капітал, скоротити витрати бюджету на капіталізацію, і допоможе банкірам зосередиться на нашій профільної діяльності, щоб ми не займалися collection", - говорить голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко.

Подібних структур може бути кілька, і вони можуть бути сегментовані по галузях походження боргів. "Я залишаюся прихильником галузевої класифікації та галузевого аналізу. Наприклад, спільно з НБУ і Мінекономіки вивчити структуру цих проблемних боргів. І в залежності від типу боргів застосовувати до того чи іншого банку різні сценарії управління боргами. Аж до перекладу галузевих активів в один банк, і подальшої роботи з цими активами, в залежності від стану галузі. Виходити не від банку, а від економіки", - вважає Василь Горбаль.

"Більшість банків успішно реструктуризують борги великих клієнтів. Але всі великі клієнти мають кредити не тільки здорових, але і в проблемних банках. Проблемні борги в ФГВФО майже не продаються. І для вирішення проблеми, потрібно щоб банк цільовим чином віддав частину проблемних боргів в проблемний банк", - згоден з такою позицією співвласник Агрокомбанку Євген Березовський.

Пробачити все

Одним з футуристичних сценаріїв є списання боргів проблемних позичальників – масове прощення частини заборгованості. Наприклад, так у свій час зовнішні кредитори пробачили частина боргів Польщі. Враховуючи масштаби боргів перед українською банківською системою, мова цілком може йти про масові рішеннях.

"Таке списання дуже позитивно з позиції макроекономіки. Тому що списання кредитів зменшує кількість грошей в обігу, перестраховуючи країну від інфляції. І, грубо кажучи, дозволяє державі випустити ще інші гроші. Але при цьому не лише банки повинні пробачити борги клієнтам, але і центробанк повинен пробачити частину боргів з рефінансування банків", - вважає фінансовий експерт Дмитро Тарасенко. За його прогнозами, це створить навіть ефект зміцнення гривні, і дозволить оживити реальний сектор економіки.

Щоб банків пішли на списання, їм потрібно створити умови, що дозволяють провести цю процедуру. "Якщо ми створюємо спеціальну інституцію, яка отримає погані активи, банки замість цих активів можуть отримати від цієї інституції спеціальні облігації, які повинні визнаватися НБУ у своєму регулюванні, наприклад, як папір інвестиційного рівня з нульовою ймовірністю дефолту", - припускає голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко.

Проте, частина боргів була сформована з грошей, виданих материнськими структурами іноземних банків. Але материнські структури в Угорщині, Австрії, Франції, Росії і т. д. не готові просто так пробачити такі серйозні суми. "В теорії, для можливості такого списання центробанки в ЄС повинні сказати своїм банкам: "Ви прощаєте борги в Україні, а ми даємо вам під це рефінансування". Тоді європейські банки із задоволенням підуть на таке списання, адже їм вигідніше мати живу ліквідність будинку, ніж вантаж проблемних кредитів в Україні", - міркує Дмитро Тарасенко.

Щоб сценарій був реалізований, наднаціональні організації: Світовий банк, ЄБРР, МВФ – повинні прийняти рішення про виділення грошей на підтримку національних банків у материнських країнах. У свою чергу, ці кошти отримають місцеві банки в ЄС, які потім зможуть реалізувати механізм "списання" боргів своїх дочок в Україні.

Законодавча допомога

Поки глобальні сценарії з вирішенням проблем боргів перед банківською системою не розглядаються, банкіри очікують на прийняття законів, які можу спростити їхню роботу з боржниками.

Так, в Укргазбанку говорять про необхідність внесення поправок в закон "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення за валютними кредитами". "Цей закон фактично скасував всі процеси стягнення заборгованості за валютними кредитами фізичних осіб. Таких кредитів в Укргазбанку - майже 88 %. Необхідно вносити зміни в цей закон, або врегулювати порядок стягнення окремим законодавчим актом. Потрібно прийняти закону "Про реструктуризацію валютних кредитів" для вирішення валютних проблем вкладників і банків", - наполягають в Укргазбанку.

Разом з ним, банкіри говорять про своєчасності скасування мораторію на примусову реалізацію іпотеки. "Це мораторій не вирішує питань боржника. Оскільки право вимоги залишається, заборгованість за відсотками зростає, неустойки теж ростуть. Все це призводить до того, що, теоретично, підлягає врегулюванню протягом року питання стає неможливим до добровільного врегулювання через непідйомної суми боргу", - розповідає Юрій Грачов з Альфа Банку. –

Банкір також уточнив, що причини введення мораторію очевидні - відсутність платежів за цими договорами, необхідність збільшення резервів під кредитні втрати і списання безнадійних кредитів, що є прямими збитками банків. "І, нарешті, мораторій негативно впливає на інвестиційну привабливість держави - давайте подумаємо, хто готовий розвивати фінансовий бізнес в країні, де права кредитора мають нульовий рівень захисту?", - уточнив Грачов.

Рішення проблеми банкіри бачать і скасування окремих норм закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутів" - в частині позбавлення забезпечених кредиторів права впливу на процедуру банкрутства шляхом участі в комітеті кредиторів. У Банку пояснюють, що таке положення справ фактично позбавляє банки можливості впливу на захист їх прав при банкрутство боржників та реалізації їх майна.

Вже кілька років ринок розраховує на появу законодавства щодо захисту прав кредитора. Голова правління банку "Кредит Дніпро" Олена Малинська вважає, що дієвим методом у роботі з проблемною заборгованістю може стати прийняття спеціального законодавства, що захищає кредиторів. "Станом на сьогодні, банки вкрай обмежені в своїх правах, а у недобросовісних клієнтів у свою чергу є безліч можливостей піти від своїх зобов'язань. Наприклад, шляхом відходу в ліквідацію або банкрутство, визнання поруки недійсним і так далі", - говорить Малинська. До зміни цієї картини непросто говорити про комплексні або ефективних рішеннях зростаючого портфеля проблемних боргів українських банків.