Наближення кожних наступних виборів виводить на політичну арену нові політичні проекти. Не всі з них з'явилися на світ заради участі у боротьбі за владу, обмежуючись роллю галасливих статистів, VIP-агітаторів за цінності великих гравців або, просто кажучи, "політичних кілерів". Політтехнологи називають такі проекти "політичними спойлерами", зайнятими в основному відтягуванням голосів у реальних претендентів на владу. Станом на літо 2017 року умовні ознаки спойлерів можна спостерігати у низки об'єднань - СДП на чолі з Сергієм Капліним, Соцпартія Іллі Ківи і партія Надії Савченко. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.
Технологія спойлерних проектів відома давно, і, як правило, їх запускають або партії влади, або заможні опозиціонери, спрямовані на реальну боротьбу за владу. Партійний спойлер - не претендує на реальну самостійну гру, відтягує голоси і забирає електорат у тих, на кого вкажуть творці і технологи спойлера. Як правило, що всі ці нові партії будуються не на ідеологічній основі, а з точки зору технології.
"Коштує це все не так дорого, як для важковаговиків, що грають у подібні ігри", - сказав у коментарі РБК-Україна політтехнолог з великим досвідом ведення подібних проектів, - "Спляча" партія - зареєстрована, має номінально якісь осередки і якихось працівників, але реально не бере участь в політичному житті країни - це близько $100 тисяч на рік".
Коли ж партія включається у виборчі кампанії і потребує медійних витратах - річне утримання виростає в середньому до 1 млн. доларів на рік. Коли партійний проект виявляється успішним і приводить під своїм прапором якихось депутатів, то сума утримання йде вгору, але це вже інша історія - така партія перестає бути "спойлером" і входить в розряд реальних політсил. Приклад - історія Радикальної партії Олега Ляшка.
"Суспільно-політична платформа Надії Савченко" - друга спроба народного депутата створити свою політсилу. У грудні 2016-го Савченко вже заявляла про створення партії "Руна" (від абревіатури Рух українського народу). До весни 2017-го її сила змінилася – від агресивної абревіатури з претензією на загравання з правим електоратом, Савченко отримала більш нейтральну назву руху.
Ідеалізована багатьма в недавньому минулому військовий льотчик активно використовує риторику примирення і виступає за припинення війни за всяку ціну. Її пасажі про те, що серед ватажків терористичних ЛНР і ДНР вона "не побачила чортів" і про те, що ніяка політика не варта життя полоненого солдата, пам'ятають усі.
На думку експертів, завдання Савченко - боротьба за голоси україноорієнтованого Донбасу - як на підконтрольних Україні територіях, так і за їх межами. Або, принаймні, спроба такої боротьби. Рейтинг загальноукраїнських Батьківщини, БПП та Радикальної партії і так невеликий на сході України, і "відкушування" від них додаткового відсотка-двох зусиллями партії Савченко може стати вирішальним для підсумкової перемоги в Донбасі традиційних для місцевого електорату сил колишніх регіоналів. У Савченко сьогодні близько 3% підтримки, згідно з даними недавнього соціологічного опитування фонду Демініціативи спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. Що зовсім немало для партії, що з'явилася півроку тому, орієнтованої на одного, нехай і незникаючого з низки телеканалів лідера.
Політичні опоненти Савченко активно тиражують дані, що до створення і підтримки політичного проекту Савченко може мати відношення Віктор Медведчук. Деяка схожість тез Савченко і Медведчука про безальтернативність національного примирення дійсно пристуня.
Зараз мало хто пам'ятає, але одна з найстаріших партій України – створена в 1996 році Аграрна партія в різний час отримувала в якості лідерів таких відомих персон, як екс-спікер Володимир Литвин, найближчий соратник Тимошенко Іван Кириленко, або віце-прем'єр в уряді Азарова Віктор Слаута.
Особливість партії у всі часові періоди - близькість позиції до будь-якої влади і курс на відтік голосів виборців від "народницьких" КПУ, Батьківщини або соціалістів.
У вересні 2014 року новим лідером Аграрної партії став не настільки відомий Віталій Скоцик, а технологічне керівництво здійснює, за даними джерел, екс-віце-прем'єр, колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний.
На місцевих виборах 2015 року "аграрії" взяли чималий відсоток - 7,48% голосів по всій Україні і отримали 3457 депутатів у регіональних радах. Кількість мерів, а також голів рад різного рівня від партії - 186.
Після фактичного знищення КПУ і в цілому кризи лівого руху в Україні сільський електорат залишився фактично кочти "безхазяйним". Активізація Аграрної партії може допомогти не відпускати виборців сіл до працюючих з цим сегментом Батьківщини або Радикальної партії.
Опозиція владі в питанні ринку землі та земельної реформи в цілому лише підігріває інтерес суспільства до актуальної теми. У дискусіях навколо якої представники влади і близькі до влади експерти завжди акуратно отримують більше ефірного часу і можливостей для аргументації.
За інформацією деяких джерел, до розвитку Аграрної партії може мати відношення екс-заступник глави АП, аграрний олігарх Юрій Косюк. Втім, цю інформацію спростовували як формальний лідер партії Скоцик, так і неформальний - Безсмертний.
Екзальтований і активний в ЗМІ народний депутат Сергій Каплін вперше потрапив у парламент за квотою партії УДАР у 2012 році. З часом він перекочував за квотою цієї політсили в президентський БПП і з перших днів VIII скликання демонстративно озброївся опозиційною риторикою, залишаючись при цьому у фракції влади.
За даними джерела РБК-Україна в Адміністрації президента, рішення залишити Капліна в БПП перед виборами було продиктовано гарантованим виграшем на окрузі в Полтавській області, що давало БПП додатковий "багнет". У той же час, в АП не приховують, що у ГПУ є кримінальна справа на Капліна ще з 2015 року, яка, втім, залишається без руху, на відміну від низки відомих подань відомства Луценка проти законодавців.
Також на Банковій стверджували, що депутат Каплін знаходиться в близьких довірливих стосунках з реальним керівництвом одного з відомих загальнонаціональних телеканалів, на якому навіть вів свою програму. У "Народному фронті" стверджують, що головним ідеологом проекту Капліна є екс-глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін.
Перейменована в 2017 році в більш зрозумілу публіці Соціал-демократичну партію, "Партія простих людей" працює в ніші народницької риторики з прицілом на провінційний електорат. СДП і особисто Каплін не соромляться нещадно критикувати всю постреволюційну владу в цілому. Про кількість ефірного часу, яку Каплін незмінно і протягом тривалого часу отримує на телеканалі "Інтер", навіть говорити не доводиться.
На початку липня 2017 року колишній глава департаменту МВС по боротьбі з наркоторгівлею і чинний радник міністра Арсена Авакова Ілля Ківа несподівано для багатьох очолив Соціалістичну партію України. "У Авакова з'явився свій Каплін", - відреагували на новину в соціальних мережах.
Колишній важковаговик української політики, батько-засновник СПУ Олександр Мороз відразу ж назвав обрання Ківи закономірним підсумком використання бренду партії, як товарного ярлика в бізнесі. "Соціалісти ж, відстоюючи принципи соціальної справедливості, мають у суспільстві поки незадоволений попит. Тому до їх бренду і тягнуться відомі пошукові системи влади. Так, напевно, треба розуміти інформацію про "обрання" згаданого персонажа. Фейковий з'їзд обрав собі такого ж виразника", - написав на своїй сторінці в Facebook давно відсторонений від своєї колись партії Мороз. Близькі ж до міністра внутрішніх справ джерела рекомендують ставитися з розумінням.
"У Соцпартії є своя історія, а в покровителів Ківи є бажання зайняти радника глави МВС чим-небудь, що можна контролювати. До образу Ківи і його поведінки можна ставитися з іронією, але він впізнаваний, активний, по-своєму харизматичний, і не має при цьому яскраво негативного рейтингу. До нього багато хто ставиться з посмішкою, і це добре. І, найголовніше, він слухається порад", - сказав співрозмовник РБК-Україна.
Майбутня роль Ківи, як глави однієї з найстаріших партій України, і саме існування СПУ у багато чому буде залежати від того, яку стратегію на майбутні вибори визначать авторитетні для Ківи лідери та керівники.