Корупційні злочини можуть стати предметом розслідування не тільки Національного антикорупційного бюро України. Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив РБК-Україна, що, оскільки таких злочинів багато, "роботи вистачить усім". Дані, які є у розпорядженні видання, також свідчать: якби всі силові структури були задіяні в цій боротьбі, ефект від неї був би відчутнішим. У НАБУ відмовлятися від монополії на розслідування корупційних злочинів не хочуть, побоюючись хаосу в правоохоронній системі і спроб піару з боку інших силовиків. Думки в парламенті з цього приводу також розділилися - опозиція проти ініціативи генпрокурора, а більшість - за.
Ті, хто говорить, що, незважаючи на появу в Україні антикорупційних органів боротьба з корупцією не ведеться, - неправі. Можна вірити тому, що бачиш, можна цифр. Марк Твен якось сказав, що "існують три види брехні: брехня, нахабна брехня і статистика". Сперечатися з Твеном немає сенсу. Але й відмовлятися від цифр було б неправильно. У розпорядженні РБК-Україна виявилися дані, які були надані ряду іноземних посольств від вітчизняних силових структур, зокрема, від Генеральної прокуратури України. У них йдеться про боротьбу з корупцією в 2016 році.
Для повноти картини ми окремо відправили запит з уточнюючими питаннями в НАБУ на цю тему, однак отримати підтвердження викладених нижче цифр не вдалося. У НАБУ порахували ряд питань, які не належать до компетенції Бюро, або такими, на які не поширюється закон про доступ до публічної інформації і перенаправили його до ГПУ, СБУ і Нацполиції.
Якщо вірити отриманим даними, боротьба з корупцією в країні йде краще, ніж рік тому. За 2016 рік до суду з обвинувальними актами, спрямовано 1193 кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів. 614 з них (понад 50%) були направлені від органів прокуратури. Решта - від інших органів - НАБУ, СБУ, Нацполіції. За результатами слідчої роботи, прокурори встановили збитків по цих справах на суму понад 600 мільйонів гривень. Відшкодовано - 117 мільйонів гривень, ще на 83 мільйони гривень накладено арешт.
Прокурори, судячи з аналітичних документів, з якими ознайомилися посли, пишаються своєю роботою. У списку резонансних справ виявилася і справа, яку вело Головне слідче управління (ГСУ) стосовно колишніх керівників "Державної продовольчо-зернової корпорації України", які заволоділи держмайном на суму понад 177 мільйонів. І затримання військовими прокурорами першого заступника голови Миколаївської облдержадміністрації при отриманні хабара у 90 тисяч доларів, і справи часів Віктора Януковича, наприклад, так звана справа "Клименко-Курченка". На ній варто зупинитися докладніше.
На сьогоднішній день у цій справі до суду надіслано п'ять обвинувальних актів щодо "учасників злочинних організацій", організаторами яких, за версією ГПУ, є колишній міністр доходів і зборів - Олександр Клименко - і харківський бізнесмен - Сергій Курченко. По їх справі було проведено понад 120 обшуків, вилучено готівкою понад 5 мільйонів гривень, затримано 13 осіб, для яких суд обрав різні запобіжні заходи - від арешту до виходу під заставу. Максимальна сума застави - 450 мільйонів гривень. Вона була визначений для колишнього заступника голови правління НАК "Нафтогаз України". Крім цього, було накладено арешт на рухоме і нерухоме майно на загальну суму понад 1 мільярд гривень. При цьому 500 мільйонів гривень - це майно, що належить одній людині - колишньому першому заступнику голови Державної податкової служби - Андрію Головачу.
Не є великим секретом, що між ГПУ і НАБУ є протистояння з приводу розслідування корупційних справ. Якщо коротко, прокурори обурюються тим, що почавши якесь корупційне розслідування, вони повинні передати його до НАБУ. Можливий і інший варіант - розкриття справи, яку веде НАБУ, проводиться силами інших правоохоронних органів.
Згідно з наявними в розпорядженні РБК-Україна даними, з 312 підслідних Антикорупційного бюро справ, слідчими прокуратури розслідується 146 справ, Національної поліції - 155, СБУ - два. Тобто, не НАБУ розслідується 303 справи. "Чому поліцейський, який отримує в рази менше ніж детектив НАБУ, повинен виконувати його роботу?!", - обурився в розмові з РБК-Україна один з високопоставлених представників Нацполіції.
У прокурорів є ще одна претензія. "Уявіть собі таку ситуацію. Приходить людина до НАБУ, пише заяву про корупційний злочин. Вони її приймають, фіксують, а потім відправляють нам", - нарікає один з представників ГПУ, за даними якого з червня 2015 року і по сьогоднішній день таких звернень було передано близько 1000.
З'ясування відносин між ГПУ і НАБУ йдуть поки тільки в ЗМІ та через публічні заяви. 28 вересня відбулося засідання парламентського комітету з правоохоронної діяльності, на якому генпрокурор - Юрій Луценко - заявив, що монополія на розслідування корупційних справ веде до зниження ефективності цієї боротьби. "В країні так багато злочинності, що віддавати виключне право на боротьбу з проявами високопоставленої злочинності одному невеликому правоохоронному органу - неефективно, - пояснив глава ГПУ . - Ми ні на йоту не зменшуємо повноважень НАБУ... Але паралельно, якщо на цих посадових осіб (які можуть підозрювати у вчиненні корупційних злочинів, - ред.) виходить поліція, фіскали або прокурори, то ці справи, за рішенням генпрокурора, можуть залишатися в цих органах. При цьому НАБУ як мала, так і буде мати право це справа витребувати собі".
Через два дні, 30 вересня, на сайті НАБУ з'явилася заява директора Бюро Артема Ситника, з якого випливає, що, якщо право розслідування корупційних справ передати іншим правоохоронним органам, то це призведе до хаосу. "Чинне законодавство чітко обумовлює, які правопорушення має розслідувати Національне антикорупційне бюро. Запропоновані вірогідні зміни до КПК України, висвітлені у засобах масової інформації з посиланням на генерального прокурора, замість злагодженої роботи правоохоронних органів щодо викриття фактів корупції, можуть призвести до хаосу", - йдеться у повідомленні .
"Чинне законодавство дозволяє НАБУ забрати якесь виробництво, порушене ГПУ, МВС, СБУ, ГФС, і ніхто їм у цьому не може перешкодити, і ми не збираємося скасовувати цю норму", - розповів РБК-Україна генпрокурор - Юрій Луценко.
За його словами, зараз йде "дискусія" щодо можливості ведення корупційних розслідувань, при "збереженні повної незалежності НАБУ".
"Якщо НАБУ залишить за собою монополію, - це небезпечно, - вважає Луценко. – Давайте згадаємо справу народного депутата Лещенка, який підозрюється у корупції. Закон вимагав від НАБУ зареєструвати цю справу негайно, перевірити, дати правову оцінку та, у разі відсутності складу злочину, закрити провадження. Але, враховуючи дружні стосунки пана Лещенка і НАБУ, провадження не було зареєстровано. Замість цього була проведена неіснуюча у законодавстві "дослідча перевірка", і справу було відправлено до Нацагенства з протидії корупції. Швидше за все, все закінчиться адміністративною відповідальністю депутата. Щодо прізвищ - я вважаю, що у нашій країні, де корупція і кумівство все ще поширені, монополія НАБУ на слідство - небезпечна. Як, у свій час була небезпечна монополія ГПУ, так само несе в собі загрозу і монополія НАБУ. Здорове змагання двох систем мені здається більш логічним і правильним.
Про те, що народний депутат - Сергій Лещенко - купив квартиру у 192 квадратних метра в Києві, за 7,5 мільйонів гривень, стало відомо у вересні. 19 вересня НАБУ повідомило, що "не знайшло ознак кримінального правопорушення у придбанні квартири народним депутатом Сергієм Лещенком". "Встановлено, що кошти були одержані з декількох джерел: позика від Олени Притули; депозитні кошти з рахунку матері, власні кошти і кошти від цивільної дружини Анастасії Топольське, - йдеться у заяві НАБУ. - Перевірка інформації про доходи Лещенка з 1998 року показала, що народний депутат міг накопичити достатньо коштів для придбання житла. Враховуючи результати аналізу зазначених джерел, підстави для початку розслідування за статтею 368-2 Кримінального кодексу України ("Незаконне збагачення") - відсутні, оскільки народний депутат надав інформацію, яка підтверджує законність підстав для придбання активу - квартири".
Юрій Луценко пропонує свій алгоритм розслідування корупційних справ. НАБУ може відкривати будь-яке виробництво і навіть забирати вже відкрите провадження у інших силовиків. Слідство залишається незалежним, і навіть генпрокурор про його результати буде дізнаватися тільки у суді. Не зможе генпрокурор і забирати справи у НАБУ або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У той же час, якщо який-небудь із слідчих органів, чи то СБУ, чи Нацполіція, вийшли на винесення підозри або затримання - глава ГПУ може залишити справу у цьому правоохоронному органі до закінчення розслідування. Але, навіть у такому випадку, НАБУ, якщо ця справа його зацікавила, може забрати її собі.
Є у Луценка і ще одна пропозиція. НАБУ має сконцентруватися на розкритті справ високопоставлених корупціонерів, залишивши тих хто "дрібніші" іншим структурам.
"Є два варіанти, - каже Юрій Луценко. - Перший. Повністю передавати НАБУ всі виробництва по корупції. У такому випадку, детективи будуть перевантажені, і слідство, за великим рахунком, зупиниться, оскільки, за законом, будь-яке зловживання на суму понад 30 тисяч доларів відноситься до підслідності НАБУ, а це - тисячі справ. І другий варіант, який мені ближче: НАБУ займається високопоставленими корупціонерами, тими, хто керує країною".
Зараз у НАБУ працює 203 детектива, повідомили РБК-Україна у Бюро. Ініціативу генпрокурора там вважають неконструктивною, такою, що підриває незалежність НАБУ, підозрюючи, що її наслідком стане піар з боку правоохоронних органів.
"Зараз, якщо оперативні підрозділи будь-якого правоохоронного органу виявляють ознаки правопорушення, вони зобов'язані направити відповідні матеріали у той правоохоронний орган, до якого за підслідністю (згідно ст. 216 КПК, - прим. ред.) належить вчинений злочин. Відмова від цього чіткого правила на користь декларованої ідеї (генерального прокурора Юрія Луценка, - ред.) дозволить оперативним підрозділам всіх правоохоронних органів (ГПУ, Національної поліції, Державної фіскальної служби, СБУ, - прим. ред.) направляти матеріали задокументованих злочинів, розслідування яких належить до компетенції НАБУ, на власний розсуд, в залежності від відносин з певними слідчими підрозділами, нехтуючи вимогами підслідності, - йдеться у відповіді НАБУ на запит РБК-Україна. - На думку директора Бюро, це призведе до того, що правоохоронні органи, замість того, щоб робити свою справу, будуть займатися тим, що почнуть активно реєструвати кримінальні провадження стосовно міністрів і губернаторів (що є підслідністю НАБУ, - прим. ред.) заради піару. Такий підхід підриває базові засади функціонування Національного антикорупційного бюро, однією з яких є його незалежність. Нагадуємо, що НАБУ створено на вимогу суспільства після Революції Гідності у відповідь на неможливість правоохоронної системи побороти корупцію у владі".
Передбачувано, ініціативу Юрія Луценка підтримують депутати коаліції і не підтримують в опозиції. Народний депутат Антон Геращенко («Народний фронт») виходить з того, що робота правоохоронних органів набагато складніше, ніж законодавство, яким вони регулюються. "Наприклад, СБУ веде справу якогось шпигуна. В ході його прослуховування з'ясовується, що його друг - корупціонер, і починається збір даних з цього корупціонера. Згідно з чинним КПК, якщо в ході розслідування одного злочину, виявляється інше, то саме цей орган і зобов'язаний негайно це злочин задокументувати. Якщо під час розслідування злочину, його матеріали будуть передаватися в інший правоохоронний орган, то буде втрачатися якість розслідування, буде втрачено час. Тому, є унікальні випадки, коли той орган, який виявив корупційний злочин, повинен їм в подальшому і займатися . - міркує Антон Геращенко. - А є інша історія. Якщо НАБУ витребувати собі якусь справу, то тоді НАБУ зобов'язане це справа передати в суд або закрити. Вже були випадки, коли НАБУ забирало справа, вивчало і повертало назад. Такі випадки породжують безвідповідальність, "футбол" між правоохоронними органами ".
Представники парламентської меншості пояснюють незгоду з пропозицією генпрокурора тими ж причинами що і в НАБУ. У його ініціативи вони бачать спробу реваншу, повернення до тих часів, коли ГПУ володіла монополією на розслідування корупційних злочинів.
"Корупція роз'їла Генпрокуратуру. Для того, щоб виправити ситуацію, ми створили Спеціальну антикорупційну прокуратуру - по суті, не просто нову, а ще й незалежну від генеральної. І ця Антикорупційна прокуратура разом з Антикорупційним бюро почала переслідувати корупціонерів. Не так добре, як мені б хотілося, але точно вона це почала, на відміну від Генеральної прокуратури, яка і далі все імітує. І тепер генеральна прокуратура каже: "Ні. Ми теж хочемо мати право забирати справи, які є у Антикорупційної прокуратури". Простими словами: корупціонери просять дозволити їм допомогти антикоррупціонерам боротися з корупцією, - заявив РБК-Україна голова парламентського комітету по боротьбі з корупцією - Єгор Соболєв. - Я вважаю, що це дуже погана ідея, яка дозволить Генпрокуратурі забирати ті справи у НАБУ і САП, які ставлять під загрозу, наприклад, оточення президента Порошенка або інших важливих стовпів клептократії. А далі ми знаємо, що відбувається зі справами, які забирають: пост Луценка на своїй сторінці у Фейсбук, красиве відео по телебаченню, і через рік справа вмирає".
У "Батьківщині" пропонують дотримуватися чинного закону і нічого не міняти, апелюючи до того, що, коли право перебуває у ручному управлінні, то це завжди закінчується погано. "Я вважаю, що треба виконувати закон, де чітко записано, що це (визначення підслідності, - ред.) не може робитися в ручному режимі. Є чіткий перелік справ, які прямо направляються до НАБУ і перелік справ, у тому числі щодо корупційних злочинів, які розслідує Генеральна прокуратура, - заявив РБК-Україна заступник голови фракції "Батьківщина" - Сергій Соболєв. - Якщо ми це дозволимо робити кому-небудь в ручному режимі, це закінчиться дуже погано. Кожен орган хоче впливати на найбільш резонансні справи. Верховна Рада визначила, що це (корупційні злочини, - ред.) питання, що розглядається виключно НАБУ. Тому вибачте. "Кесарю - кесареве" - в даній ситуації, щоб не було ніяких маніпуляцій, ті питання, які знаходяться у віданні НАБУ, повинні потрапляти до НАБУ".
За великим рахунком, поки ідея Юрія Луценка залишається ідеєю: ніяких змін у статтю 216 КПК ще не внесено, спеціального засідання профільного комітету з цього питання не було. Втім, не виключено, що ще до кінця року вона буде розглянута депутатами. Але це, за великим рахунком, залежить від голови Верховної Ради Андрія Парубія, якій контролює питань формування порядку денного депутатів.