Юрій Голик: На своєму прикладі ми показуємо, як децентралізація змінює картину за вікном

- Реформа децентралізації, яку три роки тому почав президент Петро Порошенко, спочатку мало в кого викликала оптимізм, тому що багато хто вважає, що у нас майже всі реформи провалилися. Але це не так. Передача громадам фінансових ресурсів і права їм розпоряджатися без оглядки на Київ і держбюджет, вже довела, що це працює.

Практично все, що робить Дніпропетровська ОДА, - це результат децентралізації. У Києві не знають, що потрібно села Петриківка, навіть ми цього не можемо знати. Ми можемо не знати, що потрібно селах на околицях області, тому що між ними ні багато ні мало 300 км.

Так що тільки той, хто живе на цій землі і повинен приймати рішення, що йому робити, щоб поліпшити своє життя. І так вже відбувається. Ми хочемо щоб кожен житель села знав свого голову і не пам'ятав прізвищ міністрів. За життя громадян міста відповідає мер. Вони його вибрали для цього. А децентралізація дала кожному меру всі можливості і повноваження робити те, навіщо їх обрали жителі.

- Скільки об'єднаних громад вже створено в області?

- 61 з 90 запланованих. Тобто дві третини. І ми в цьому процесі знаходимося в п'ятірці лідерів серед областей всієї України. Але при цьому ми не поспішаємо з цим процесом і створюємо ОТГ вдумливо. Подивіться, більшість наших громад - в числі найбільш успішних в країні.

- Ви відчуваєте різницю у роботі з об'єднаної громадою та районною адміністрацією старого типу?

- Звичайно, різниця очевидна. Громади вже самі вирішують, що їм, наприклад, потрібно відремонтувати школу або дорогу. І якщо староста громади адекватний, ми чудово співпрацюємо. В тій самій Петриківці стару школу ми відремонтували менше, ніж за рік.

Рівно стільки ж часу триває будівництво нового дитячого садка з нуля, якщо громада йде на співпрацю. Але якщо староста, скажімо так, виявився не на своєму місці, то зробити щось буває важко. А районні адміністрації повинні незабаром зникнути. Вони не потрібні там, де є громади, вони в принципі не потрібні, тому що чиновники не зацікавлені працювати на людей.

- Що вас змушує працювати? Адже ви мало чим відрізняєтеся в цьому сенсі від райадміністрацій.

- Ми змушуємо себе самі. Це знову ставиться до питання, адекватний староста або губернатор. Валентин Резніченко - та сама людина, яка приймає стратегію і робить так, щоб вона була втілена точно в строк. Тобто він показує приклад главам усіх місцевої влади в області, як вони повинні діяти. А мотивує нас проста історія.

Щоразу приїжджаючи в побудовану нами школу, ми бачимо усмішки дітей і місцевих жителів, на очах яких з нічого ми побудували школу, стадіон, садок, парк. Ось заради посмішок дітей ми і працюємо. Ми хочемо показати всім на своєму прикладі, що зміни в країні – це зміни в головах і підходах кожного.

Фото: Валентин Резніченко і Юрій Голик

- В чому полягає ваша стратегія?

- Ми з першого дня провели повну ревізію бюджету області, джерел доходів, оцінили стан інфраструктури і розрахували, що ми можемо за ці гроші зробити. Ми жорстко різали всі зайві статті витрат. Наприклад, до нас ОДА на висвітлення своєї діяльності витрачала по 15-20 млн ще тих гривень в рік. Ми не витрачаємо ні копійки. Ми дуже жорстко підходимо до будь-яких витрат бюджету кожного департаменту та установи.

Принцип «а ось треба на наступний рік 20 млн, тому що в минулому було 18» у нас не працює. Як результат - ще п'ять років тому лише 5-7% власних доходів обласного бюджету йшло до бюджету розвитку. В минулому році ми довели цей показник до 55%, зараз, складаючи бюджет 2019-го року, ми точно розуміємо, що цей показник буде ще більше. Адже не треба гроші проїдати. Гроші потрібно пускати на розвиток – нові школи, садки, парки, лікарні, дороги і т. д.

Наприклад, ми аналізуємо стан доріг в області. І ми побачили, що в населених пунктах дороги повністю вбиті і їх не ремонтували десятиліттями. Ми вирішили, що не будемо робити ямкові ремонти, тому що це марна трата часу і грошей - дороги від цього кращі не стануть ніколи. Наша стратегія - тільки капітальний ремонт.

- Скільки доріг ви зробили за три роки?

- Більше п'ятисот. Зараз робимо 130, точніше - 116 вже зробили.

- Скільки грошей це потребує?

- У 2016 році ми починали з бюджетом на дороги близько 500 млн гривень, на які зробили 150 км, в цьому році витрати на дороги майже досягли мільярда, за планом ми зробимо 190 км, включаючи магістралі між містами, мостами та іншим. Дороге задоволення. Але якщо раніше 70% на дороги ми отримували з держбюджету, то тепер на 100% ми забезпечуємо ремонт своїми коштами і грошима з Дорожнього фонду. І вкрай важливо, наприклад, що ми вирішили проблему багаторічного недобудови – моста на окружній дорозі навколо Дніпра, а зараз збираємо всю документацію і наступного року продовжимо її будувати.

Ми зробили дорогу Дніпро - Запоріжжя, по ній можна комфортно їздити. Ми не кілометри робимо, а дороги європейського рівня. Наша програма розвитку дорожньої інфраструктури охоплює всі 22 сільських району та 12 міст області.

- Кажуть, що ви "спокусилися на святе" - на дороги, які знаходяться у віданні Укравтодору.

- Ми могли б взяти його роботу на себе, тому що Укравтодор не поспішає робити її в нашій області. Більш того, в цьому році ми самі фінансували багато доріг Укравтодору. Ми також могли б і вже зайнялися ваговим контролем, хоча це зона відповідальності Укртрансбезпеки.

Ми будуємо чотири нових габаритно-вагові комплекси на наших дорогах, тому що не хочемо, щоб їх зруйнував перевантажений транспорт. І це ми тільки почали. Але нам також довелося чесно оголосити, що всі дороги за рік ми зробити не зможемо, але ми можемо планомірно кожен рік робити їх одна за одною і зробити зрештою все.

Ми кожен рік показуємо план робіт на рік. Кожен житель області може бачити, що ми будемо робити. Більш того, по кожній дорозі ми звітуємо і показуємо весь процес її ремонту і в новинах, і на сайті ОДА, і в соцмережах. При цьому ми особливу увагу приділяємо доріг у селах, смт та райцентрах – адже тут дороги збудували в 50-х роках минулого століття і більше нічого з ними не робили взагалі.

- Це правда, що у вас в області скоро не буде стільки підрядників, які зможуть виконати усі ваші замовлення?

- Скажімо так, ми дуже сильно розігнали будівельну галузь у нас в області і бачимо, як будівельні компанії ростуть і інвестують у свій розвиток. Більш того, в цьому році почався процес повернення людей з тієї ж Польщі. І адже, крім доріг, ми будуємо і капітально ремонтуємо інші об'єкти: школи та дитячі садки. Ми точно розуміємо можливості, а будівельники точно бачать, що робота є і буде.

- Скільки шкіл і дитячих садків було зроблено?

- Тільки в цю хвилину реконструюються більше 30 шкіл одночасно. Причому реконструкція – це коли від старої будівлі ми залишаємо тільки старий юридичну адресу. По суті ми розбираємо будівлі і збираємо його заново. І тільки два тижні тому ми відкрили два нових дитячих садки. Всього ми створили в дитсадках близько 4 000 місць, відкривши вже 51 дитячий садок. 52-й та 53-й в Глеюватці і Миколаївці ми відкриємо цього року.

Ви навіть не уявляєте собі, наскільки це важливо для жителів області. Вони вже втратили надію, що з'явиться сад і батьки зможуть працювати. Тепер все змінилося. Ми хочемо показати на своєму прикладі, як реформа децентралізації змінює картину за вікном.

Фото: дитячий садок «Соти»

- Звідки з'явилася ідея будувати садочки та школи за новим проектам? Вони дійсно виглядають нетипово, вони незвично яскраві.

- Децентралізація вбиває совок і совкове мислення. Якщо я тут живу, у мене є діти, я не хочу своїми руками будувати для них барак, який називається школою. Я хочу побудувати таку школу, щоб у ній було світло і затишно, адже ми в 21 столітті живемо, а не в сталінську епоху. Я хочу, щоб в будь-яку сільську школу, побудовану нами, в будь-дитячий садок, мені хотілося привести свого сина. Не має якість школи чи садка у смт відрізнятися від якості в обласному центрі.

Тому ми залучили до роботи наших місцевих архітекторів і прогарантировали їм втілення їхніх проектів. Так був розроблений проект дитячого садка «Соти» і «Шведський проект» - це принципово нові споруди у вигляді бджолиних сот, із величезними вікнами, зимовим садом, з зручними туалетами та ігровими майданчиками. Так само чинимо і з школами.

- І ви використовуєте енергоефективні технології і матеріали, вірно?

- Так, звичайно, немає сенсу будувати з нуля об'єкт, який пожирає кубометри газу. Більш того, на дахах дитячих садків встановлюються сонячні панелі. В майбутньому це будуть майже повністю автономні об'єкти. Ті ж панелі покривають потребу садка в електроенергії на 33-36%.

Фото: Марина Порошенко на відкритті інклюзивної дитячого парку у сквері біля Дніпропетровської ОДА

- Не так давно Дніпропетровська облдержадміністрація оголосила, що в усіх школах регіону буде запроваджено інклюзивну освіту. Це дійсно реально?

- Так, реально. Кожна школа в нашій області буде забезпечена всім, щоб у ній без проблем могли навчатися діти з особливими потребами. Коли ми беремося за реконструкцію старої школи, то він включає в себе і створення інклюзивних класів та її 100%-ю доступність. Підйомники є навіть на сцену в актовому залі, двері, що відкриваються натисканням кнопкою, медіатеки, ресурсні кімнати, инклюзивно-ресурсні Центри, корекційні педагоги - все зроблено так, щоб дітям з особливими потребами в школах було зручно.

У цьому нам дуже допомагає дружина президента Марина Порошенко, яка займається впровадженням інклюзивної освіти по всій Україні. Ми співпрацюємо з Фондом Петра Порошенка, у якого є напрацювання і готові рішення для впровадження інклюзивної освіти. На етапі створення проекту шкіл і дитячих садів ми вже починаємо працювати разом.

- Тому Марина Порошенко частя гостя в Дніпропетровській області?

- Так, вона особисто приймає участь у цих проектах і завжди перевіряє, що вийшло в результаті. Наприклад, наш знаменитий на всю країну перший в Україні інклюзивний дитячий парк у сквері біля Дніпропетровської ОДА ми робили разом з Мариною Анатоліївною, і саме її ідея і її напрацювання і послужили відправною точкою створення цього парку.

- Нещодавно ви почали будівництво величезної сонячної електростанції. Це проект ОДА?

- Ні, це проект компанії ДТЕК та інвесторів з Китаю. Наша роль полягала, як і зазвичай, у створенні «зеленого коридору» для інвестора, тобто в позбавленні його від всіх «принад» спілкування з бюрократією. Станція вже будується, запуститься в лютому наступного року і буде третьою за потужністю сонячною електростанцією в Європі. Крім того, зараз проектується ще кілька сонячних електростанцій сумарною потужністю близько 400 МВт.

- Не так давно почався проект по будівництву сільських амбулаторій. За чий рахунок?

- Це ініціатива президента України Петра Порошенка і субвенція з держбюджету - 161 млн гривень. Ми почали будувати 18 амбулаторій з нуля. Нас нещодавно відвідував віце-прем'єр і міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко, з яким у нас відмінні робочі стосунки, і ми відвідали одну з будівельних майданчиків.

Нові амбулаторії будуються з швидко монтованих конструкцій, але обов'язково з урахуванням енергоефективності. А що ще важливіше - це те, що буде всередині: нове обладнання. Я вважаю, що це прорив у сільській медицині. Можете пригадати, коли останній раз будувалася нова амбулаторія в селі? Ось і я не пам'ятаю.

- Цього літа в місті Дніпро з вашої ініціативи було встановлено найвищий прапор України - 72 метри. Це коштувало бюджету 20 млн гривень. Чому ви вирішили, що такі гроші потрібно витратити на символіку, а не на ще одну дорогу?

- Насправді трохи менше 20 млн грн разом з створенням парку навколо прапора. Дніпропетровська область - прифронтова. Саме в наші лікарні потрапляють поранені бійці. Ми не хотіли і не хочемо стати частиною «русского мира». Прапор – це державний символ.

Прапор - на військовій формі всіх наших Героїв. Прапор – це те, за що ми б'ємося на фронті. Тому прапор, який тепер видно практично з будь-якої точки Дніпра, є нагадуванням того, що ми - Україна. Я хочу, щоб взагалі прапорів було більше, щоб вони були на кожному будинку, на кожному приватному будинку. Це важливо. Це наша ідентичність.

- Це ще комусь потрібно нагадувати, що ми Україна?

- На жаль, так, особливо тобто врахувати, що у нас з'явилося дуже багато «партій миру». Але прапор - це лише частина патріотичної програми. Біля будівлі ОДА за свої особисті кошти ми зробили Алею героїв. Створили музей АТО. Більше 10 000 школярів вже побували у Музеї, так і на Алеї. І ми обов'язково придумаємо що-небудь ще, щоб і діти, і дорослі запам'ятали раз і назавжди, що зробила Росія і хто ми насправді. Ми - українці. Так, можна було на ці гроші побудувати зайвий кілометр дороги, але який у цьому сенс, якщо ми не збудуємо країну?