Юрій Арістов: Ми не можемо допустити дефолт, це суттєво пригальмує відновлення економіки

- У цю суботу комітет рекомендував парламенту прийняти нову версію поправок до бюджету. Які відмінності від початкового варіанту?

За основу було взято документ, розроблений Міністерством фінансів у березні. При цьому основні показники доходів, видатків і дефіциту узгоджені з Міжнародним валютним фондом.

Спочатку змінами до бюджету передбачалося скорочення усіх витрат на розвиток, залишивши тільки споживання – зарплати, соціально-захищені статті, оборона, медицина. Скорочення повинно було торкнутися доріг, видатків місцевих бюджетів на будівництво, а також урізання всіх інвестиційних проектів на 70-100%.

- Скорочувати витрати на розвиток — теж конкретна вимога МВФ?

Як ми всередині розподіляємо ці ресурси, МВФ мало цікавить. Країна повинна показати, як вона буде виходити з кризи і розраховуватися за кредитними зобов'язаннями. Дефіцит – це сума, якої не вистачає для покриття видатків, необхідних для боротьби з пандемією коронавірусу та виходу з економічної кризи. Таким чином, нам довелося збільшити дефіцит для того, щоб покрити наші можливі витрати у період пандемії. І досі ми точно не можемо уявити, якими будуть ці витрати. Сьогодні, за попередніми розрахунками, ми зупинилися на сумі 64,67 млрд грн.

Коли в березні парламент отримав пропозиції Кабміну, багатьом депутатам і комітетам Ради, що представляють, зокрема, гуманітарний напрям, було складно погодитися зі скороченням видатків розвитку за більшістю бюджетних програм. Ми розуміємо, що під час карантину спортивних змагань немає, культурно-масових заходів – теж немає, кінотеатри та театри закриті. Але підготовка спортсменів триває, сценарії до фільмів пишуться, книжки видаються, а музеї будуються. Життя в освітній, спортивній та культурній сферах триває, просто не в тій активній фазі, до якої ми звикли.

Оскільки підготовка змін до бюджету відбувалася на тлі швидко мінливих обставин (пандемія, падіння економіки, зміна керівництва міністерства фінансів), то могли бути допущені серйозні помилки, наприклад, скорочення видатків за захищеними статтями бюджету. Тому є великий позитив у тому, що першочергова редакція змін до бюджету так і не була прийнята. У нас з'явився час на доопрацювання показників бюджету та розгляд пропозицій, з якими до нас звернулися депутати, комітети і головні розпорядники бюджетних коштів.

Вже з новим міністром Сергієм Марченком та з новою командою Мінфіну ми збалансували бюджет і знайшли ресурс для максимального збереження витрат гуманітарного напряму, які озвучувалися депутатами і в ЗМІ. Не на 100%, але значної їх частини.

- Коштом яких джерел з'явився ресурс для збереження цих витрат?

В першу чергу, це - дивіденди Національного банку - близько 2 млрд грн додатково. На базі зекономлених витрат держбюджету формується стабілізаційний фонд, спрямований на боротьбу з коронавірусом. Якщо у майбутньому виникне питання нестачі фінансування в тій чи іншій галузі, то у Кабінету міністрів за участю бюджетного комітету буде можливість дофінансувати такі галузі. Такий механізм закладено змінами в закон про держбюджет.

У нас буде можливість фінансувати безпосередньо місцеві бюджети для добудови вже частково готових об'єктів. Якщо ж наслідки пандемії виявляться критичними для якогось конкретного регіону, то у нас буде можливість виділяти кошти для боротьби з ними безпосередньо в місцеві бюджети.

- Спочатку пропонувалося, щоб розмір стабфонду становив 123 млрд грн. Що зараз змінилося, і чому його зменшили до 64,67 млрд грн?

У першій версії проекту змін до бюджету були максимально скорочені статті витрат, пов'язані з будівництвом доріг і реалізацією проектів державного фонду регіонального розвитку. Все, що дає посил створювати робочі місця, треба розвивати, а не скорочувати особливо під час світових криз, тим більше - підсилених епідемією. Тому ми повністю зберегли програму президента України "100 шкіл, 100 садків, 100 спортивних майданчиків", відновили початкові витрати на дорожнє будівництво, а також фінансування в розмірі 4,9 млрд грн на проекти фонду регіонального розвитку. Власне, тому нам довелося частину коштів зрізати з фонду боротьби з коронавірусом.

Також на зменшення розміру стабфонду вплинули раніше прийняті рішення Кабміну профінансувати спеціальні соціальні програми. Мова йде про допомогу в розмірі 1 тис. грн соціально незахищеним громадянам, про допомогу громадянам віку 80+ років, а також про надбавки до зарплат медикам, які зараз знаходяться на передовій жорсткої боротьби з пандемією. Рішення з цих програм були прийняті раніше, тому перекидати кошти з програми на програму не було сенсу. В цілому, мова йде про понад 10 млрд грн для пенсіонерів та соціально незахищених громадян, а також 15,8 млрд грн на надбавки медикам.

- Стабфонд та ручне управління з боку Кабміну — це завжди ризики зловживань. Як їх уникнути?

Звичайно, будь-який міністр фінансів, так само й новий глава Мінфіну, був би тільки радий, якщо не буде потреби переводити бюджет у "ручний режим". Це завжди величезні ризики і відповідальність, особливо – у разі перевірки правоохоронними органами правомірності прийняття рішень по тим або іншим програмам фінансування в умовах надзвичайної ситуації. Однак ніхто не може спрогнозувати наперед, як буде розвиватися ситуацію з пандемією, та чи буде у парламенту можливість негайно збиратися в разі необхідності. Тому інструмент ручного управління стабфондом по боротьбі з коронавірусом Кабміном за погодженням з бюджетним комітетом – єдине розумне рішення на випадок, якщо Рада не зможе зібратися, коли цього вимагатиме ситуація.

При цьому ми зберегли парламентський контроль: кожен платіж стабфонду буде прийматися Кабінетом міністрів тільки за погодженням з Комітетом з питань бюджету. Якщо ж не зможе зібратися сам бюджетний комітет, то таке рішення Кабміну буде погоджувати Погоджувальна рада Ради на чолі зі спікером або його заступником.

Звичайно, ймовірність зловживань є завжди. Але для цього є правоохоронні органи, для цього є аудиторська служба, Рахункова палата, є громадський контроль. Ми сподіваємося, що цього буде досить, щоб виключити непрозорість в даній ситуації.

- У попередній версії пропозицій щодо секвестру були істотно урізані витрати на дорожнє будівництво. Що буде з ними?

- У новій версії проекту змін до бюджету залишилися на тому ж рівні показники доходів, як і в чинному законі на 2020 рік. Існує формула наповнення Дорожнього фонду. У разі її зміни довелося б повторно проводити тендери, погоджувати технічну документацію на нові суми. У зв'язку з цим, щоб не зупиняти дорожнє будівництво на кілька місяців і не перекреслити роботу, проведену "Укравтодором", не міняти паспорти програм, нами були виправлені формула та підходи до дорожніх податків (акциз на паливо, мито на імпортні автомобілі тощо). Рішенням Комітету ми відстояли цифри, які спочатку були закладені в бюджет, тим самим, не змінюючи суми розподілу Дорожнього фонду, а це нагадаю: 60% на ремонт доріг державного значення, 35% - на ремонт місцевих доріг та комунальної власності, а також 5 % - на безпеку руху.

Ми вирішили не ламати структуру і повернули суму витрат на початкові показники. Дорожнє будівництво залишиться в тому обсязі, який був анонсований президентом та "Укравтодором". Тим більше, що це - ті самі робочі місця та інвестиції в розвиток інфраструктури, які в кризу підтримають економіку на плаву.

- Крім грошей від МВФ, які ще джерела покриття збільшеного дефіциту заплановані в бюджеті?

Крім МВФ, будуть і інші кредитори, які орієнтуються на підписану з Фондом програму. Ті кредитні кошти, які надають міжнародні фінансові організації, — це найбільш доступний і найдешевший ресурс сьогодні. У випадку, якщо буде підписано угоду з МВФ, Україна, крім власне кредиту МВФ, зможе додатково отримати понад 1 млрд доларів від інших міжнародних організацій – Світового банку, ЄС та ЄБРР, у тому числі – пільговий кредит у розмірі 500 млн євро від ЄС. Це стане потужним позитивним сигналом для інших потенційних кредиторів.

- Багато країн запустили програми підтримки бізнесу в кризу, таким чином стимулюючи не тільки збереження робочих місць, але і додаткове надходження податків, певний рівень споживання. В Україні передбачається впровадження аналогічних інструментів?

По-перше, сам стабфонд передбачає фінансування, що має системоутворююче значення для економіки комерційних підприємств у разі, якщо ці підприємства будуть мати потребу у фінансовій підтримці й для збереження їхньої ліквідності. Наприклад, це такі компанії як МАУ, яка зараз знаходиться на межі виживання. Авіасполучення практично не працює, і тисячі людей залишилися без роботи. Держава буде мати технічну можливість рятувати такі компанії шляхом викупу корпоративних прав. Також буде фінансуватися державний сектор там, де це стратегічно важливо. Крім того, у нас є можливість прямої підтримки місцевих бюджетів. Кошти програм соцекономрозвитку ми зараз повсюдно переорієнтуємо на боротьбу з пандемією, і вони будуть розподілятися за регіонами пропорційно кількості населення для адресного використання. Якщо потрібні будуть додаткові ресурси для забезпечення обмежувальних заходів, якщо буде ізоляція якихось населених пунктів, блокпости або інші витрати, які зараз важко спрогнозувати, – то у стабфонду буде можливість їх оплачувати.

З приводу економічних заходів – зараз президент дав завдання розробити алгоритми компенсації ставок за банківськими кредитами для малого та середнього бізнесу. Можливості програми "5-7-9" будуть розширені, і гроші на неї можуть бути спрямовані не тільки на те, щоб гасити відсотки, але ще й коригувати або частково компенсувати тіло кредиту, та частково фінансувати виплати зарплат.

Пакет таких пропозицій зараз розробляється, він буде запропонований на затвердження Кабміну і президента.

- Як ви ставитеся до ідеї кількісного пом'якшення - емісії грошей, як в США, для підтримки економіки?

Я негативно ставлюся до емісії грошей, це призведе до інфляції, зростання цін і посилення паніки, особливо у період пандемії, коли і так вистачає зовнішніх подразників. Для життя людей потрібно створити такі умови, щоб вони розуміли: держава тримає ситуацію під контролем. Для цього потрібно надавати ресурс бізнесу у вигляді стартового капіталу, а також компенсувати кредитні ставки, а бізнес вже через зарплати буде повертати гроші в економіку, стимулюючи споживання.

- Є пріоритети по галузях, регіонах, видах бізнесу, які можуть претендувати на таку підтримку?

У першу чергу ми будемо орієнтуватися на імпортозаміщення. Все, що створюється в Україні, буде пріоритетом. Зараз ми повертаємося до ідеї створення великих технопарків. І держава має стати їх ініціатором, вибираючи локації, щоб залучати бізнес брати участь у регіональних проектах разом з державою у вигляді приватно-державного партнерства.

Ми обговорювали ці ідеї з губернаторами, зокрема, як уникнути повторення негативного досвіду вільних економічних зон 15-20 річної давності. Також висловлювалася ідея форсувати прийняття закону про гральний бізнес, щоб розвивати депресивні регіони і створювати штучний інтерес інвестувати в "безподаткові гавані".

Але в більшості випадків ми говоримо про необхідність нової індустріалізації, оскільки це відразу дає мультиплікаційний ефект на соціальну сферу і на інфраструктуру. Відразу ж ми отримуємо додаткові робочі місця. Ми розраховуємо, що Кабмін найближчим часом запропонує подібні кроки у своїй програмі діяльності.

- Ви вважаєте, що криза - вдалий час для нової індустріалізації?

Криза — це час можливостей і нових починань. Я бачу роль держави як партнера у підтримці малого та середнього бізнесу кредитними ресурсами будь-які їхні починання. Ненормально, коли у нас економіка зав'язана лише на десятці промислових груп, і коли одна з них з різних причин йде з ринку або банкрутує, то це відразу ж істотно розхитує фінансову систему цілої країни.

- Який запас міцності є у системи держфінансів на випадок розвитку пандемії? Якими ресурсами планується його зміцнювати?

У кризовий час є кілька позитивних трендів для таких країн, як Україна. По-перше, дешевшає вартість енергоресурсів – газу і нафти. По-друге, суттєво дешевшають кредитні ресурси і боргові зобов'язання. Це гарний час для прискореного погашення боргів і перекредитування на більш вигідних умовах. Звичайно, у нас є певна група осіб, яка закликає не сплачувати свої зобов'язання та вийти з великої фінансової сім'ї. Але потрібно розуміти, що така безвідповідальна поведінка просто приведе нас до неможливості взагалі брати в борг у кризу. Тому нашій державі потрібно виконувати усі взяті на себе зобов'язання і використовувати всі можливості міжнародного співробітництва. Думка про те, що нам просто варто відмовитися платити – хибна. В такому разі відносини з усіма міжнародними партнерами буде зруйновано, і Україна опиниться в міжнародній ізоляції в умовах поширення коронавірусу, війни на сході та глобальної економічної кризи.

- Сьогодні розглядається нова реструктуризація боргів перед міжнародними кредиторами, як це було в 2015 році?

Ні, сьогодні ми виплачуємо і будемо виплачувати всі наші зовнішні борги. Ми йдемо на нову програму співпраці з МВФ, тому "план Б" поки нема потреби підключати. Ми не повинні допустити дефолту, це пригальмує відновлення економіки. Навіть якщо Україна не сплатить борг в 2020 році, повертати його все одно доведеться, питання тільки часу. Відновлюватися швидше будуть ті країни, які пройдуть кризу без дефолту, вони в першу чергу отримають нові інвестиції, нові ринки.

- Екс-міністр фінансів Уманський говорив про проблему конвертаційних центрів, заниження сплати ПДВ та інших податків на рівні 5-10 млрд грн у місяць. Є бачення, як ці гроші повернути в бюджет в умовах значного недобору за доходами?

- За ті місяці, що ми знаходимося при владі, дискусія про боротьбу з конвертаційними центрами, контрабандою та "сірим" імпортом не припиняється. Ми тверезо оцінюємо ситуацію: у нас сьогодні немає великих ресурсів для повної автоматизації контролю в податковій і митній сферах. Та й менталітет людей, що працюють у цих органах, не поміняєш за один день. Над контролерами потрібно ставити інших контролерів, а над ними - ще інших, і так до нескінченності.

Є кілька шляхів для вирішення проблеми. Наприклад, для боротьби з контрабандою ми прийняли закон про режим спільного транзиту. Нам залишилося долучитися і стати учасником системи NCTS, нова комп'ютеризована транзитна система, яка об'єднує 35 країн європейського регіону.

Що стосується нелегального обігу сигарет та спирту, то єдиним рішенням буде впровадження електронних марок, які дозволять відстежувати товар від імпорту до роздрібного магазину. Всі ці програми знаходяться у стадії розробки.

Крім того, необхідно все-таки повернутися до ідеї Бюро фінансових розслідувань, який дозволить отримувати аналітику даних по секторах, де відбуваються правопорушення. Думаю, що зараз можна форсувати прийняття цього закону, оскільки питання підвищення дохідної частини бюджету стоїть вкрай гостро. І, за нашими очікуваннями, ефект якраз і повинен бути приблизно 5-10 млрд грн на місяць.

- За вашими прогнозами, коли правки в бюджет можуть бути винесені в парламент?

За нашим графіком засідання має бути в понеділок, 13 квітня. Ми сподіваємося, що вже тоді проголосуємо за бюджет. Макропоказники залишилися такими ж, як нам запропонував Кабмін спочатку у своєму проекті про секвестр бюджету. Всі можливі побажання гуманітарного блоку ми врахували, а наступні зміни вже будуть проходити після того, як запрацює стабфонд боротьби з коронавірусом. Умови будуть суттєво змінюватися, тільки якщо епідемія почне поширюватися з неконтрольованою швидкістю, і буде введено надзвичайний стан.