Юріс Гулбіс: Зберігати сервери в ЄС – безпечно і надійно

РБК-Україна: Рік тому, Lattelecom вивів на український ринок послугу свого "хмарного" датацентру Dattum. Можете поділитися першими результатами роботи? Скільки у вас клієнтів? Чи задоволені ви результатом?

Юріс Гулбіс: Ми задоволені результатом роботи Dattum — як в Україні, так і в цілому по світу. Він обслуговує зарубіжних клієнтів і практично кожен рік подвоює оберти. Зараз він заповнений на 60%. Що стосується окремо України, то за останні 2 роки наш оборот тут зріс на 250% в грошах.

РБК-Україна: За вашими спостереженнями, які "хмарні" послуги найбільш затребувані в Україні зараз?

Юріс Гулбіс: Ми розглядаємо Dattum як платформу для надання різних хмарних сервісів. Досі в Україні ми працювали з Private Cloud, будували "приватні хмари". Тобто відбудовували обладнання спеціально під специфічні потреби клієнтів. Те, що зараз ми пропонуємо — це наступний рівень, Public Cloud або "публічна хмара". Це стандартизована платформа, вона досить проста у використанні і легко масштабується при необхідності. Клієнт може сам налаштувати необхідний обсяг процесів виходячи з поточних завдань. Публічна хмара можуть використовувати як великі компанії, так і більш дрібні.

Наступний рівень, який ми зараз готуємо, це Software as a Service, програмне забезпечення як сервіс. Це бухгалтерські програми, CRM-програми, які надаються в хмарі як сервіс.

РБК-Україна: Ви вже вивчали попит, наскільки ці послуги затребувані в Україні?

Юріс Гулбіс: Попит зростає і ринок зростає. Хоча, звичайно, не так швидко, як нам хотілося б. В Україні люди все ще досить консервативні і вважають, що безпечніше зберігати дані на фізичних носіях. У США, наприклад, вже більше половини компаній використовують хмарну інфраструктуру. І Україна до цього теж скоро прийде.

РБК-Україна: Як ви думаєте, чому українські компанії хочуть зберігати дані за кордоном? Адже у нас в країні є і свої датацентри.

Юріс Гулбіс: Ми не конкуруємо з місцевими датацентрами. До нас приходять українські компанії, у яких є бізнес в Європі та для яких є сенс дані тримати в Євросоюзі. До нас також приходять компанії, для яких важлива безпека — юридична і фізична. Наш датацентр має сертифікат TIER III, його відмовостійкість становить 100%. Далеко не у всіх країнах є датацентри такого рівня. І, звичайно ж, фізичний доступ до нашого датацентру дуже обмежений, потрапити туди непросто.

РБК-Україна: Чи може компанія заощадити, використовуючи "хмари"?

Юріс Гулбіс: Досвід наших клієнтів — рітейлерів, страховиків — показує, що економія зазвичай становить близько 25%, порівняно з вартістю побудови власної інфраструктури. По-перше, економія досягається за рахунок зменшення капітальних витрат. Клієнту не потрібно витрачати гроші на покупку устаткування, він платить тільки за оренду. По-друге, якщо ваш бізнес швидко зростає, ви можете просто докупити обсяг. Знову-таки, без зайвих витрат на придбання "заліза". Обладнання швидко старіє, його потрібно постійно оновлювати і це накладно для бізнесу. А ми можемо собі це дозволити — для нас це профільний бізнес і у нас великі обсяги закупівель.

РБК-Україна: Крім локальних гравців, таких як Lattelecom, на ринку хмарних послуг є гіганти, що працюють по всьому світу, як Microsoft і Amazon. Як ви вважаєте, за рахунок чого локальні майданчики можуть з ними конкурувати?

Юріс Гулбіс: Так, ми не володіємо такими ресурсами по всьому світу, як Microsoft або Amazon. Але якщо у вас виникають якісь питання, ви завжди можете зв'язатися з нами і поговорити з живою людиною, яка допоможе вам. З глобальними корпораціями комунікація більш складна. А взагалі-то, чий хмарний датацентр використовувати — Microsoft, Amazon або Lattelecom — залежить від масштабів компанії. В ідеалі краще продублювати елементи своєї інфраструктури в різних місцях.

Ми гарантуємо не тільки найвищу ступінь фізичної і юридичної захищеності даних, але і високий рівень комфорту, обумовлений нашим знанням не тільки мови, але і місцевої специфіки і ментальності.

РБК-Україна: За останні 10 років ваша компанія пройшла шлях від монополіста фіксованої телефонії до мультисервісної компанії. Зараз по схожому шляху намагаються йти українські оператори фіксованого зв'язку.

Юріс Гулбіс: Так, фіксована телефонія у всьому світі втрачає позиції. Тому ми розділили свій бізнес на кілька напрямків. У їх числі телеком, послуги датацентрів, IT — ми розробляємо специфічне програмне забезпечення для держорганів. Завдяки потужній інфраструктурі і власними каналами передачі даних, що з'єднує Скандинавію, Україну та Західну Європу, ми можемо запропонувати широкий спектр послуг та рішень для різних потреб клієнтів і, зокрема, допомогти розширити бізнес в Європі.

РБК-Україна: Скільки людей зараз працює у вашій компанії?

Юріс Гулбіс: Близько 2 тисяч. У тому числі понад 200 досвідчених експертів у галузі впровадження інфраструктурних ІТ-рішень.

РБК-Україна: В Україні в останні роки активно обговорюється створення Фонду універсальних послуг, який би компенсував таким операторам збитки від надання послуг зв'язку в селах. Зобов'язує вас держава проводити зв'язок та інтернет у важкодоступні регіони?

Юріс Гулбіс: Таких місць, де досі немає фіксованого зв'язку, у Латвії дуже мало. Та й то, там доступ в інтернет забезпечується мобільними операторами. У нас в країні більше 90% покриття 4G.

У латвійському законодавстві, як і в українському, є поняття "універсальних послуг зв'язку", яке поширюється тільки на голосовий зв'язок. Але в наступному році воно буде скасовано. У всіх є мобільні телефони, тому тримати цю норму закону безглуздо.

РБК-Україна: Скільки інтернет-провайдерів зараз працює в Латвії?

Юріс Гулбіс: У нас було близько 400 провайдерів інтернету та кабельного ТБ. Але коли дрібних провайдерів змусили платити податки, платити за контент, вони стали потроху відмирати. Адже телекомунікаційний бізнес вимагає постійних інвестицій.

РБК-Україна: Латвія зараз активно впроваджує електронний уряд. Чи берете ви участь у будь-яких проектах в рамках цієї ініціативи?

Юріс Гулбіс: В Латвії ми впровадили проект електронної митниці. Як результат — тепер підприємці можуть проводити всі декларації з митницею в електронному вигляді. Їм не потрібно спілкуватися з митниками, а це вже великий "плюс", так як мінімізується людський фактор. Для держави перехід на таку систему - це скорочення витрат на персонал, не потрібно тримати людей, які "перебирають папірці". Крім того, електронна митниця полегшує контроль за ввезенням-вивезенням товару. Держава постійно отримує аналітику вантажопотоку, це зручно.

Інший великий проект, який ми зараз закінчуємо, він в сфері охорони здоров'я. Це буде автоматична система, яка дає виписки з історії хвороби. Це буде велика інтегрована система, до якої зможуть підключитися всі заклади охорони здоров'я, незалежно від форми власності. Це і сімейні лікарі та клініки і аптеки. Проект фінансується державою за підтримки європейських соціальних фондів. Проект поки що на етапі запуску, перша частина вступає в експлуатацію з 1 грудня. Але вже можна сказати, чим він буде корисний. Можна буде відстежувати обіг ліків, а також краще контролювати стан здоров'я пацієнтів.

В обох цих проектах ми автоматизували документообіг і готові запропонувати аналогічну послугу українській державі.

РБК-Україна: Ви якось говорили, що готові працювати з українською державою у питаннях впровадження електронного уряду. Вдалося домовитися про будь-які спільні проекти?

Юріс Гулбіс: Є програма Східного партнерства, яка фінансується Євросоюзом. Якщо в рамках цієї програми будуть якісь проекти, ми із задоволенням візьмемо участь.