Юнжчи Чен: Врегулювання кризи із "зеленим" тарифом не повинно проходити шляхом дискримінації інвесторів

- Чи брала CNBM участь в обговоренні представленого міністерством проекту Меморандуму? Чи враховувалися ваші пропозиції?

- Ні, попри те, що CNBM є одним з найбільших гравців на ринку сонячної енергетики в Україні, гравцем, який першим повірив у "зелену" енергетику в Україні й, який перший відчув на собі зниження тарифів, нас не запрошували на засідання робочих груп і не питали нашої думки про чергове зниження тарифів

Ми вважаємо таку ініціативу дискримінаційною стосовно китайського бізнесу, оскільки наша компанія єдина, яку зниження тарифів вже торкнулося у 2015-16 році.

Нагадаю, тариф був знижений виключно для СЕС потужністю понад 10 МВт, тобто тільки для 10 наших об'єктів. Автори закону хотіли бачити за спиною китайської держкорпорації, яка входить в список 500 найбільших компаній світу, руку когось із колишніх чиновників України. Ми з документами на руках доводили, що це не так, але нас не хотіли слухати й не почули – в результаті тариф виключно для наших станцій був знижений на 44%.

- Уряд підкреслює, що зниження тарифів для відновлюваних джерел дасть можливість збалансувати, насамперед, фінансову ситуацію в галузі шляхом економії кількох мільярдів гривень на виплати інвесторам. Це схоже на здорову ідею в умовах кризи. Чому для вашої компанії це здається дискримінацією?

- Почати потрібно не з розв'язання проблем в галузі, а з розуміння чому ці проблеми виникли та що стало причиною кризи. Для цього достатньо подивитися на динаміку зростання потужностей відновлюваної енергетики в Україні. І ми побачимо, що у 2018 і, особливо, у 2019 році відбувся різкий стрибок у кількості введених потужностей. Це супроводжувалося істотним падінням вартості основного генеруючого обладнання (в сонячній енергетиці - це фотогальванічні елементи). Ми є великим виробником і на практиці знаємо, що за останні роки вартість обладнання впала більш ніж в 4 рази, а якщо порівнювати з 2011-2012 роком більш ніж в 6-8 разів. І це на тлі незмінного "зеленого" тарифу, встановленого ще у 2016 році. Очевидно це призвело до негайного "перегріву" галузі при бездіяльності влади у 2018-2019 роках – результати чого ми й бачимо зараз.

Наведені мною факти загальновідомі, публічно обговорюються і навіть зазначені в меморандумі, який обговорює Міністерство енергетики.

Колективно шукати вихід з кризи є, як Ви кажете, здоровою ідеєю - проте в нинішніх реаліях пропонується вихід шукати виключно коштом інвесторів. Обговорюється модель зменшення гарантованого тарифу, але не пропонуються зустрічні кроки з інших сторін: ідея про продовження термінів дії тарифів вже не обговорюється, а послаблення з боку банків навіть не були на порядку денному. Всі пропонують зменшити доходи інвесторів, але ніхто не пропонує пропорційно списати борги банків або зменшити ставки фінансування.

Що стосується дискримінації стосовно нас – то тут теж все очевидно. Почнемо з того, що компанія CNBM та її об'єкти в Україні ніякого відношення до ситуації, що не мають. Ми побудували останній об'єкт у 2013 році й після цього не інвестували в нові проекти – тобто не брали участь у різкому зростанні потужностей в останні роки, що і призвело до кризи. Обладнання на наших об'єктах було куплено за цінами 2011-2012 року, які були більш ніж в 6-8 разів вище нинішніх. Відповідно і тариф, який тоді впроваджувався, повинен був покривати більші витрати на основні фонди. З цих же показників розраховувалася окупність проекту, кредитування і т. д. А головне - у 2015 році вибірково знизили тариф тільки для наших компаній, і знизили на 44%.

При цьому після зниження тарифу ми провели реструктуризацію з банками і продовжуємо справно платити по кредитах, виплачуємо зарплати, податки, реалізуємо соціальні проекти. Повторне зниження тарифів для наших СЕС зробить неможливою подальшу реструктуризацію і призведе до банкрутства наших компаній і неповернення кредитів банкам.

- Які кроки ви зробили зі свого боку, щоб донести свою позицію?

- Ми направили відповідні листи законодавчої влади – у профільний комітет, виконавчої влади – в Офіс президента, прем'єр-міністру України, міністру енергетики - де чітко висловили нашу позицію про неможливості й несправедливості повторного зниження тарифів для наших активів. Але все ж сподіваємося на особисті зустрічі. Крім того, наскільки нам відомо, аналогічного листа також було направлено Китайській торгівельній асоціації, як найбільшим об'єднанням китайського бізнесу в Україні, і "Ощадбанку", де обслуговується наш найбільший кредит.

До речі, для "Ощадбанку" потенційна втрата платоспроможності одним з великих позичальників може обернутися серйозними наслідками. Ми тільки за 2019 рік виплатили банку 436,4 млн грн відсотків і 139,5 млн грн тіла кредиту. Після 2015 року ми вже один раз реструктуризували свою заборгованість. Банк повинен був сформувати під таку "проблемну" заборгованість додаткові резерви. За умови зниження тарифів залишок боргу доведеться реструктуризувати ще раз, і явно на довший термін, ніж до 2029 року. А це неприйнятно ні для нас, ні для банку, оскільки ставить під загрозу інтереси й вкладників, і держави.

- Яка сьогодні альтернатива скорочення витрат на "зелену" енергетику для уряду?

- Ми розглядаємо цю ситуацію не стільки з точки зору енергетики, скільки з точки зору ставлення до іноземних інвесторів в цілому і до китайських зокрема. Тарифи - це зобов'язання України перед інвесторами. Їх зниження (при наявності гарантії незмінності до кінця 2029 року) - невиконання цих зобов'язань. І ось на одній чаші ваг у нас економія від невиконання зобов'язань і втрата репутації надійного партнера для іноземного бізнесу, а на іншій - захист інвесторів, зрозумілі та рівні для всіх правила гри та можливість залучати ще більше коштів з-за кордону. Вибір здається очевидним, але не для всіх учасників процесу.