Юнкер: Єврозоні доведеться збільшити фінансування для порятунку Греції
Країнам єврозони, можливо, доведеться збільшити фінансову підтримку, що направляється на порятунок Греції, у випадку якщо Афіни і приватні інвестори виконають свою частину завдання, досягнувши угоди за програмою PSI (участь приватного сектору в реструктуризації держборгу Греції). Відповідну заяву зробив сьогодні глава Єврогрупи Жан-Клод Юнкер в інтерв'ю австрійському виданню, передає Reuters.
"Якщо можливість Греції впоратися з виплатами по зобов'язаннях буде доведена, а принципова домовленість з приватними кредиторами досягнута, державам єврозони доведеться подумати на предмет того, яку додаткову допомогу можуть запропонувати вони", - пояснив Юнкер.
За словами глави Єврогрупи, Європейському центральному банку (ЄЦБ) як утримувачеві частини грецьких держоблігацій належить вирішити, яку роль він може зіграти в підтримці Греції. "ЄЦБ є незалежною одиницею, що підтримує стабільність єдиної європейської валюти, - євро, і президент Єврогрупи не може давати поради", - сказав політик.
Коментарі Юнкера перекликаються з озвученою раніше думкою експертів міжнародного рейтингового агентства Fitch. Ще в жовтні 2011 р. агентство Fitch відзначило, що домовленість про добровільне списання приватним сектором частини заборгованості по держоблігаціях країни не сприятиме підвищенню її рейтингів, оскільки великий держборг Афін і невисока можливість його скоротити через слабке зростання економіки, дана програма не вирішить. В даний час Fitch оцінює суверенний кредитний рейтинг Греції на відмітці CCC, що означає "значний кредитний ризик".
Агентство вказало на низку причин, через які "прощення" частини грецького держборгу не зможе призвести до помітного зниження боргового навантаження країни. "Офіційні кредитори Греції - держави єврозони, Міжнародний валютний фонд і Європейський центральний банк - зараз тримають більше третини грецького держборгу. При цьому вони не прийматимуть участі в програмі. Комюніке ЄС ніяк не коментує питання про те, яка доля чекає держоблігації Греції, що знаходяться в руках ЄЦБ", - відзначило тоді Fitch.
Тим часом приватні кредитори і влада Греції, схоже, стали на крок ближче до досягнення домовленості за програмою PSI, що є невід'ємною умовою надання Афінам другої програми екстреної допомоги від міжнародних кредиторів. Напередодні повідомлялося, що приватні інвестори можуть погодитися на нижчу ставку купона по держоблігаціях Греції. Так, грецька преса написала, що приватні інвестори готові прийняти ставку купона нижче 4% при обміні грецьких держпаперів на нові 30-річні облігації. Мова йде про середню ставку купона в 3,75%.
Нагадаємо, 25 січня ц.р. глава Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард заявила, що кредиторам державного сектора Греції, можливо, доведеться взяти участь у реструктуризації боргів, якщо обсяг списань приватним сектором не вистачить для стабілізації ситуації. "Якщо ми не зможемо домовитися з приватним сектором про достатній рівень списання боргів, тоді власники грецьких боргів у державному секторі також повинні взяти участь", - сказала тоді Лагард.
Варто також відзначити, що країни єврозони і утримувачі грецьких держпаперів ще у жовтні 2011 р. домовилися реструктурувати борг Греції, щоб скоротити боргове навантаження країни, що оцінюється в 350 млрд євро, приблизно на 100 млрд євро. Проте до початку 2012 р. Афіни і приватні кредитори не змогли погодити ключові параметри нових паперів, а саме: термін їхньої дії і купонну прибутковість, від яких залежить масштаб втрат інвесторів в результаті реструктуризації.
У 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи з-за надзвичайно високих боргів Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і Євросоюз виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми. Натомість керівництво Греції зобов'язався здійснити низку заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації.
