Лагард: Кредиторам держсектора Греції доведеться взяти участь у списанні боргів
Кредиторам державного сектора Греції, можливо, доведеться взяти участь у реструктуризації боргів, якщо обсяг списань приватним сектором не вистачить для стабілізації ситуації, повідомила глава Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард, передає Reuters.
"Баланс між участю приватного і державного сектора є серйозним питанням", - сказала Лагард на прес-конференції в Парижі.
"Якщо ми не зможемо домовитися з приватним сектором про достатній рівень списання боргів, тоді власники грецьких боргів у державному секторі також повинні взяти участь", - сказала Лагард.
На думку Лагард, спроби країн єврозони провести реформи по збільшенню стабфонду регіону для запобігання поширення боргової кризи є ключовими для процвітання світової економіки, але інші країни також повинні докласти зусилля. "Світова економіка рухається по вузькій стежці з невеликим простором для маневрів, - сказала Лагард. - Заборгованість і дефіцит США і відсутність середньострокового плану їх скорочення є серйозною проблемою. Подібна ситуація зберігається і в Японії".
Лагард також закликала швидко набираючі оберти країни, що розвиваються, з профіцитами поточного рахунку, такі як Китай, вжити заходів зі збільшення внутрішнього попиту.
Нагадаємо, раніше Лагард заявила, що Європі слід збільшити розмір майбутнього антикризового фонду і подумати про випуск єдиних бондів.
Зазначимо, вчора Міністри фінансів країн Євросоюзу не змогли домовитися про реструктуризацію грецького боргу. Пропозицію щодо реструктуризації відправлено на переробку. Міністрів фінансів ЄС не влаштувала ставка купона, яку визнали "неприйнятною".
Крім зниження ставки купона Єврогрупа також попросила учасників переговорів звернути увагу на інші аспекти угоди, в тому числі втрати приватних інвесторів. Збільшення пакета фінансової допомоги Греції, що становить 130 млрд євро, на зустрічі не обговорювалося.
У січні радник міністра фінансів ФРН Клеменс Фуэст заявив, що домовленості про добровільне списання приватним сектором 50% заборгованості з держоблігацій Греції, що передбачено планом порятунку, узгодженим лідерами Євросоюзу на саміті в Брюсселі восени 2011 р., не достатньо, щоб впоратися з борговою кризою. Фуэст сказав, що ця міра не зможе привести до помітного зниження боргового навантаження. Фінансист вважає, що сама по собі програма участі приватного сектора (PSI) не здатна допомогти Греції до тих пір, поки країна не почне реформувати економіку.
Зазначимо, 28 жовтня 2011 р. аналогічну позицію висловило і рейтингове агентство Fitch.
Раніше повідомлялося, що Греція досягла угоди, за якою кредитори обміняють грецькі держпапери на нові 30-річні облігації зі змінною ставкою купона - від 3,10% до 4,75% річних.
Країни єврозони і власники грецьких держпаперів ще в жовтні 2011 р. домовилися реструктурувати борг Греції, щоб зменшити боргове навантаження країни, яка оцінюється в 350 млрд євро. Однак до початку 2012 р. Афіни і приватні кредитори не змогли узгодити ключові параметри нових паперів, а саме: термін їх дії і купонну прибутковість, від яких залежить масштаб втрат інвесторів в результаті реструктуризації.
Раніше повідомлялося, що реструктуризація половини грецького держборгу дозволить Греції до 2020 р. знизити рівень держборгу до 120% від ВВП.
У 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи з-за надзвичайно високих боргів Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і Євросоюз виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми. Натомість керівництво Греції зобов'язався здійснити низку заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації.
