Ю.Воропаєв: "Часто блокування рішень загальних зборів акціонерів здійснюється саме міноритаріями"

РБК-Україна: Які основні норми закону «Про акціонерні товариства» Ви пропонуєте змінити і наскільки це необхідно саме зараз?
Юрій Воропаєв.: Основна мета запропонованих змін до закону - удосконалення механізму діяльності акціонерних товариств (АТ). Наприклад, чинна редакція закону вимагає, щоб усі АТ, незалежно від того публічні вони чи приватні, повідомляли акціонерів про проведення загальних зборів шляхом направлення кожному з них листа з описом вкладення та повідомленням про вручення. В даному законопроекті пропонується направляти повідомлення акціонерам у спосіб, визначений статутом товариства.
Також, з метою недопущення зловживань і максимального захисту прав і законних інтересів міноритарних акціонерів великих товариств, ми пропонуємо зобов'язати публічні АТ розміщувати повну інформацію про проведення загальних зборів на власній веб-сторінці в Інтернеті не пізніше, ніж за 30 днів до дати проведення зборів. Таким чином, у міноритарного акціонера з'являється кілька джерел отримання необхідної інформації про проведення зборів, що, безумовно, стане позитивним моментом для захисту його прав.
РБК-Україна: Раніше Ви заявляли, що пропонували депутатам від БЮТ і «Нашої України» разом попрацювати над законопроектом «Про акціонерні товариства». Чи співпрацюєте ви з депутатами цих політичних сил у процесі підготовки законопроекту? Якщо так, то, які норми вони пропонували внести в документ? Ви врахували їх побажання?
Ю.В.: Коли я готував цей законопроект, то враховував проекти, раніше підготовлені і подані народними депутатами від різних фракцій. Але конкретної пропозиції про розробку правок від опозиційних фракцій я не отримав. В основному обговорював його норми з юристами різних акціонерних товариств. На останній стадії перед подачею його на реєстрацію до Верховної Ради кожну норму обговорив з представниками Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).
РБК-Україна: Хто основні опоненти Вашого законопроекту?
Ю.В.: Дискусію викликала лише одна зміна, що стосується права викупу акцій у міноритарних акціонерів мажоритарним акціонером, який володіє 95% акцій. Я вважаю, що дійсними опонентами даної законодавчої ініціативи є торговці цінними паперами, які отримують прибутки на фондовому ринку від спекулятивних операцій. Самі міноритарні акціонери, що володіють одним тисячним або десятитисячним відсотка, в більшості своїй не будуть опонувати цій нормі, оскільки їхні пакети акцій фактично не приносять їм жодної користі
Більше того, останнім часом у нашій державі склалася досить непроста ситуація з точки зору забезпечення стабільного розвитку багатьох підприємств - з огляду на безперервні корпоративних воєн, які ініціюються зацікавленими особами, що використовують сприятливу для цих цілей законодавчу середу. Багато рейдерських захватів, а також блокування рішень загальних зборів акціонерів здійснювалися саме власниками невеликих пакетів акцій (у ряді випадків кількість даних акцій доходила до 1 штуки!). Фактично таке АТ не могло здійснювати виробничу діяльність у нормальному режимі
І ініційований нами законопроект №6216 «Про внесення змін до закону «Про акціонерні товариства» спрямований на спрощення корпоративного управління шляхом концентрації 100% акцій АТ у особи (групи осіб), що володіють 95% акцій.
РБК-Україна: На думку деяких експертів, пропонований Вами законопроект лобіює інтереси фінансово-промислових груп.
Ю.В.: Щоб зробити висновок, чи є даний законопроект лобістським, необхідно, власне, проаналізувати його норми. Упевнений, що пропонована норма, що стосується отримання інформації про проведення загальних зборів акціонерів, лобіює інтереси міноритарних акціонерів.
Якщо ж мова йде про викуп акціонером, у якого 95%, акцій у міноритарних акціонерів, то хочу звернути увагу на наступні моменти. По-перше, в цьому питанні нами була ретельно проаналізована практика існування такого інституту в зарубіжних країнах. Зокрема, практика корпоративного поглинання міноритарних пакетів акцій дуже поширена в державах-членах ЄС із романо-германською та з англосаксонськоюправовими системами (Англія, Австрія, Італія, Швейцарія). Подібна тенденція уніфікована багатьох держав європейського континенту обумовлена існуванням відповідної Директиви Європарламенту і Ради 2004/25/ЄС від 21 квітня 2004 р. «Про пропозиції публічного поглинання», у ст. 15 якої сказано: «Держави-члени повинні забезпечити, щоб оферент був здатний вимагати від всіх власників інших цінних паперів продати йому/їй ці папери за справедливою ціною. Держави-члени можуть ввести таке право в наступних ситуаціях: у разі, якщо оферент володіє акціями, які становлять не менше, ніж 90% капіталу, який дає право голосу і 90% голосів у компанії-адресата оферти». Директива Європейського парламенту та Ради ЄС говорить про викуп 10%, тобто - у два рази більше ніж пропонуємо ми.
РБК-Україна: Чи можна сказати, що норми Вашого законопроекту обмежують права міноритарних акціонерів?
Ю.В.: Права та інтереси міноритарних акціонерів і в чинній редакції закону, і в запропонованих нами зміни є максимально захищеними. Міноритарний акціонер за законом має той необхідний обсяг прав, при якому він може в повній мірі реалізовувати свої законні інтереси, не порушуючи при цьому права мажоритарного акціонера і суспільства в цілому. У цьому питанні ми повністю дотримуємося аналогічної практики, яка існує в Євросоюзі, і не допускаємо додаткового введення будь-яких обмежень для міноритаріїв.
Тим не менше, я є противником розширення прав міноритарних акціонерів за рахунок мажоритарного акціонера, оскільки саме мажоритарний акціонер є головним інвестором і керівником емітента. Догляд такого акціонера з підприємства, в більшості випадків, означає для останнього економічний занепад і деградацію.
РБК-Україна: У документі Ви пропонуєте змінити порядок формування резервного капіталу АТ. Розкажіть про це докладніше.
Ю.В.: Ми не міняємо порядок формування резервного капіталу АТ, а уточнюємо мету і необхідність його формування. Наприклад, у чинній редакції ч. 2 ст. 19 закону «Про акціонерні товариства» сказано, що резервний капітал формується для збільшення статутного капіталу, виплати дивідендів по привілейованих акціях, а також погашення заборгованості у разі ліквідації товариства.
По-перше, резервний капітал не повинен формуватися з метою збільшення статутного капіталу, оскільки статутний капітал АТ - це майно акціонерів, обміняне на акції цього товариства. У свою чергу, в резервному капіталі акумулюються суми, отримані від чистої або нерозподіленого прибутку товариства за результатами його діяльності за попередні періоди. Таким чином, порушується принцип корпоративної участі акціонерів у господарській діяльності емітента, оскільки саме суспільство не повинна збільшувати свій статутний капітал за рахунок своїх же коштів, отриманих в результаті госпдіяльності.
По-друге, формування резервного капіталу для погашення заборгованості у разі ліквідації АТ також є безглуздим, враховуючи ту обставину, що при ліквідації АТ, незалежно від того, добровільна ця ліквідація або примусова, заборгованість підприємства, що ліквідується суспільства перед кредиторами в будь-якому випадку погашається за рахунок всього його майна в порядку черговості. Тому сенсу у виділенні частини такого майна (грошових коштів) цього товариства з метою погашення, коли-небудь в подальшому, можливу його заборгованості перед кредиторами немає.
Більш того, у разі прийняття наших змін, АТ, розмістивши тільки прості акції, будуть мати право (а не обов'язок) формувати резервний капітал. У свою чергу, АТ, розмістивши й прості та привілейовані акції, будуть зобов'язані формувати резервний капітал з метою недопущення порушення прав та законних інтересів акціонерів - власників привілейованих акцій.
РБК-Україна: Які зміни в порядок виплати дивідендів Ви пропонуєте?
Ю.В.: Перш за все, ми пропонуємо розмежувати сам механізм виплати дивідендів для власників простих акцій і власників привілейованих акцій, оскільки немає ніякої необхідності в ухваленні рішення загальними зборами акціонерів про виплату дивідендів акціонеру - власнику привілейованих акцій. Виплата дивідендів за таких акцій має здійснюватися регулярно, незалежно від результатів господарської діяльності товариства та прийнятих у зв'язку з цим загальними зборами акціонерів рішень про виплату дивідендів власникам простих акцій і розмір таких дивідендів.
Також нами додатково врегульовано термін виплати дивідендів. В ч. 2 ст. 32 закону річні загальні збори акціонерів товариства проводиться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Разом з тим, згідно з нормою ч. 2 ст. 30 закону, виплата дивідендів здійснюється не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Таким чином, у суспільства, фактично, є два місяці на виплату дивідендів і тільки в тому випадку, якщо рішення загальних зборів акціонерів буде прийнято вчасно. Це дуже малий термін, а для великих публічних АТ практично нездійсненний.
Більше того, виплата дивідендів по простих акціях безпосередньо залежить від прийнятого загальними зборами акціонерів рішення з цього питання. А якщо чергові загальні збори в силу якихось причин не відбудеться у строк, зазначений у законі «Про акціонерні товариства»? При цьому, норма закону про виплату дивідендів протягом півроку після закінчення звітного року діє незалежно від зазначеної обставини. Може скластися така ситуація, що акціонери на законних підставах зажадають у емітента свої дивіденди, а емітент, теж на законних підставах, відмовить їм у цьому, посилаючись на що не відбулися не з його вини загальні збори, і не прийняте, у зв'язку з цим необхідне рішення про виплати дивідендів по простих акціях. З метою недопущення подібної ситуації нами пропонується норма, відповідно до якої дивіденди по простих акціях повинні будуть виплачуватися протягом шести місяців після прийняття відповідного рішення.
Також ми пропонуємо, щоб перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів по привілейованих акціях, складався протягом одного місяця після закінчення звітного року.
РБК-Україна: Чи можуть пропоновані Вами зміни сповільнити розвиток фондового ринку?
Ю.В.: Запропоновані нами зміни до закону «Про акціонерні товариства» будуть корисними, в тому числі, і для вітчизняного фондового ринку, оскільки вони роблять більш зрозумілими і прозорими відносини в сфері корпоративного управління, емісії та обігу акцій на фондових біржах. А прогнозувати уповільнення або збільшення фондового ринку на сьогоднішній день передчасно, оскільки не тільки норми цього закону впливають на його розвиток, але і маса об'єктивних і суб'єктивних факторів, обставин і тенденцій. В епоху глобалізації український фондовий ринок постійно піддається зовнішньому впливу, великі іноземні гравці заходять на український ринок цінних паперів, диктуючи при цьому свої правила гри. Світова фінансова криза також не обійшов наш фондовий ринок стороною. Тому закон «Про акціонерні товариства» не може якось кардинально змінити загальний стан фондового ринку України.
РБК-Україна: Як можуть вплинути на розвиток вітчизняної економіки пропоновані Вами зміни до закону «Про акціонерні товариства»?
Ю.В.: Мета пропонованих змін проста - зробити максимально прозорою діяльність акціонерних товариств в Україні, а також створити зрозумілу і зручну для акціонерних товариств та акціонерів, у тому числі й для закордонного інвестора, структуру корпоративного управління АТ. Якщо нам це вдасться, то наша країна може розраховувати на додатковий приплив іноземного капіталу у вигляді прямих інвестицій, пожвавлення господарської діяльності українських економічних агентів, включаючи АТ, що, у свою чергу, має призвести до появи додаткової бази оподаткування і, відповідно, збільшення доходів держбюджету, оскільки більшість бюджетоутворюючих підприємств існують саме у формі АТ
РБК-Україна: Коли Ви прогнозуєте прийняття даного законопроекту в другому читанні?
Ю.В.: Я не можу передбачати дії моїх колег як по коаліції, так і по опозиції під час голосування за даний законопроект у другому читанні, а тим більше передбачити подальшу долю цього документа. Однак, хотілося було сподіватися, що народні депутати будуть керуватися здоровим глуздом щодо забезпечення стабільності вітчизняних підприємств, а не політичною доцільністю і вже тим більше - емоціями.
РБК-Україна: Які ще документи розробляє комітет ВР з питань економічної політики щодо діяльності АТ?
Ю.В.: Ми розробляємо зміни до деяких законів, щоб не було протиріч між законом «Про акціонерні товариства» та іншими документами. Зокрема, готуються зміни до закону «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», а також у закон «Про цінні папери та фондовий ринок». Дані зміни спрямовані, перш за все, на адаптацію зазначених законів до норми ч. 2 ст. 20 закону «Про акціонерні товариства», відповідно до якої акції повинні будуть існувати виключно в бездокументарній формі.

Спілкувалась Ірина Мартинюк