ua en ru

Янукович відвідав Раду на 15 хвилин для участі в церемонії присяги судей КС (фото, відео)

Автор: RBC.UA
Президент України Віктор Янукович сьогодні взяв участь в церемонії принесення присяги новопризначеними суддями Конституційного суду України. Церемонія відбулася у Верховній Раді.

Президент України Віктор Янукович (на фото) взяв участь в церемонії принесення присяги новопризначеними суддями Конституційного суду України Олександром Тупицьким і Олександром Литвиновим. Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Президент пробув у Раді не більше 15 хвилин. На церемонії також були присутні прем'єр-міністр Микола Азаров і перший віце-прем'єр-міністр Сергій Арбузов. Опозиція під час присяги скандувала "Юлі - волю!", депутати з фракції ПР аплодували, а судді тихо зачитували слова присяги. Янукович не сказав ні слова.

Нагадаємо, 22 лютого з'їзд суддів призначив суддю Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Олександра Литвинова суддею Конституційного суду замість Андрія Стрижака, який досяг 65-річного віку.

26 квітня Янукович звільнив Дмитра Лилака з посади судді Конституційного суду України. Лилак самостійно написав заяву про відставку. Джерела стверджують, що насправді він не писав прохання про відставку на ім'я Янукович, проте в АП виявили заяву, підписану суддею ще в 2007 р., під час одного з етапів протистояння між КС і тодішнім главою держави Віктором Ющенком. Втім, Дмитро Лилак не почав оскаржувати рішення Президента.

Читайте також: З призначенням Тупицького, більшість в КСУ склали судді з досвідом роботи в слідстві

14 травня Президент призначив Олександра Тупицького суддею Конституційного суду замість Лилака.

Новий суддя Олександр Тупицький не має досвіду у сфері конституційного права. Він зробив кар'єру в Донецьку, де працював спочатку слідчим прокуратури, потім - судовим розпорядником, суддею Куйбишевського районного суду, а з 2001 по 2010 рік очолював згаданий суд. Кар'єрний зліт Тупицького збігся зі зміною влади в Україні. У жовтні 2010 року він був переведений з системи судів загальної юрисдикції до Донецького апеляційного господарського суду (АГС). У грудні 2010 року за пропозицією Ради суддів госпсудів він очолив Львівський АГС, а на початку 2012 року - Дніпропетровський АГС, звідки тепер перейшов на роботу в КС.

Читайте також: Янукович призначив Тупицького суддею КСУ

Примітно, що Олександр Тупицький заслужив на визнання Ради суддів госпсудів навіть без проведених судових процесів. Після переведення в систему господарських судів він, як показує єдиний реєстр судових рішень, не виніс жодного рішення, ухвали або визначення - ні в Донецькій, ні в Львівській, ні в Дніпропетровській областях.

Янукович відвідав Раду на 15 хвилин для участі в церемонії присяги судей КС (фото, відео)

Фракція "Батьківщина" присутня на сьогоднішньому засіданні у протестних футболках з зображенням Юлії Тимошенко

В період роботи головою Куйбишевського районного суду Донецька Тупицький запам'ятався компромісними рішеннями по ключових справах, розповіла донецький адвокат Тетяна Іванова: "У нього були багато адміністративних справ, у тому числі і про корупцію - і він завжди виносив такі ухвали, які влаштовували обидві сторони. Адвокати рідко писали на нього скарги, він умів ладнати і з ними, і з прокуратурою".

Читайте також: Конституційна асамблея найближчим часом розгляне зміни в Конституцію України, - Ставнійчук

Призначення Олександра Тупицького не змінило балансу сил в КС, де більшість суддів, за оцінками експертів, лояльна діючому главі держави. Разом з тим його прихід став певною віхою в історії даного органу - в КС вперше сформувалася більшість (10 з 18 суддів) з досвідом роботи в органах слідства і дізнання, 9 з них - в органах прокуратури. Суддів, кар'єра яких пов'язана з Донецькою або Луганською областями, в КС трохи менше половини - 7 осіб. Переважна більшість - 13 суддів - раніше спеціалізувалося на загальному, кримінальному судочинстві або займалося адвокатською діяльністю, один є фахівцем з адміністративного права і лише четверо прийшли в КС з наукових кіл, де займалися конституційним правом.