Я.Ломакін: “Статус офшору зробить з України процвітаючу країну”

РБК-Україна: Ви вже десять років займаєтеся офшорами і допомагаєте бізнесу оптимізувати податки. За Вашими спостереженнями, де в світі, і зокрема, в Європі найлегше сховатись від податків?

Ярослав Ломакін: Почну з того, що уходити від податків, в сенсі - ухилятися від їх сплати - це кримінальний злочин у всіх країнах світу. А ось оптимізація - це у всіх країнах працює, і не залежить ні від чого. Проте, визнаю, найгірше мінімізувати податки в Америці. Дуже важко у Франції. Складно також в Англії і Німеччині. Хоча, якщо чесно, мінімізацією займаються всі.

РБК-Україна: Які інструменти оптимізації податків найпопулярніші серед великого бізнесу?

Я. Л.: Законно піти від податків простіше всього двома шляхами. Перший - однозначно, офшори. Другий - реєстрація компаній в так званих «болгарських» країнах. Цей термін з'явився кілька років тому. Ми так називали країни, в яких неважко зареєструвати компанію, а також невисокий рівень фіскального контролю і фінансового моніторингу. Грубо кажучи, це країни, які живуть не за законом, а за злодійськими поняттями. Сама Болгарія вже вийшла з цього списку, але по всьому світу багато країн, які зручно використовувати для мінімізації податків. Зареєстрував компанію, відкрив на неї рахунок в банку в іншій країні, прогнав через нього потрібні потоки, - і навіть якщо якісь проблеми, то навряд чи тебе знайдуть.

РБК-Україна: Чи є суто національні переваги? Наприклад, українці вважають за краще працювати з одними офшорами, а росіяни з іншими?

Я.Л.: Серед офшорних юрисдикцій у українського бізнесу сьогодні особливо популярні Сейшельські острови, Беліз, Сен-Вінсент. У росіян на піці популярності Британські Віргінські острови. В той же час однаково затребувані інші англійські офшори, Кіпр, Гонконг.

РБК-Україна: Хто найбільші замовники послуг з мінімізації податків?

Я.Л.: Найбільші користувачі - транснаціональні корпорації. Це, головним чином, компанії нафтового сектору, рітейлу, виробництва продуктів харчування і, звичайно ж, великі фінансові групи.

РБК-Україна: Які нові інструменти і напрями мінімізації податків з'явилися на тлі кризи?

Я.Л.: На цьому ринку новинки з'являються постійно. Вони в основному технічні. Наприклад, минулого року якийсь час було вигідно реєструвати командитні суспільства в Голландії, і ми з ними працювали.

Серед нових напрямів - однозначно Марокко, Туніс і Арабські Емірати. До речі, туніські компанії для відходу від податків активно використовують італійці. Український бізнес до них поки відноситься насторожено.

Також активізувалася Мальта. Мальта - взагалі окрема тема. Там на державному рівні запущено систему мінімізації податків. Наприклад, загальна ставка податку на дохід компаній - до 30%. Проте якщо ти дисциплінований платник податків, тобі держава поверне велику частину грошей. Внаслідок цього, ефективна ставка після повернення грошей - менше 10%. На Мальті розуміють, що потрібно створювати сприятливі умови для бізнесу, щоб привертати бізнес. Вони - кам'яний острів, адже туди навіть воду завозять. Вони розуміють, що це їх порятунок: прийде бізнес на Мальту - буде Мальті щастя.

РБК-Україна: А з чим пов'язаний інтерес до Еміратів?

Я.Л.: Перш за все, з тим, що Емірати, завдяки Суецькому каналу, - перевалочна база з Азії до Європи і навпаки. Там є вся портова інфраструктура, і, головне, там є просто реєструвати компанії для зовнішньоекономічної діяльності, а також низькі митні збори. Проте, є і перепона. Вся банківська система Еміратів - чисто мусульманська. Працювати немусульманам там складно.

РБК-Україна: Україна може стати офшором?

Я.Л.: Може. Статус офшору зробив би з України процвітаючу країну. Якщо Кіпр має все на своїх каменях, то уявіть, що буде в Україні! Це спростить ЗЕД. Гроші самі прийдуть до України. Виросте ліквідність.

РБК-Україна: Що заважає Україні стати офшором?

Я.Л.: Можливо, на владних осіб тиснуть Євросоюз і США, бо це означає, що величезні мільярди підуть з-під їх контролю. До того ж люди, які займаються цією темою на державному рівні, точніше кричать і вищать про те, що офшори - це зло, орієнтовані на люмпменовській електорат. А для цих людей слово «офшор» давно стало отаким жупелом,на який легко звалити всі проблеми.

РБК-Україна: І їх можна зрозуміти. Адже офшор - це низькі податки, якщо не повна їх відсутність.

Я.Л.: Це міф! В класичних офшорах ефективна ставка податку для компаній, які працюють усередині країни, доходить до 37%! Для місцевих компаній ніяких послаблень не немає. Але давайте вважати, скільки можна запрацювати на «чужаках». Наприклад, Сен-Вінсент отримує 200-300 дол. з компанії тільки реєстраційного збору. А якщо порахувати адвоката, інші адміністративні витрати, оренду - то 500-600 дол. на рік. Таких компаній сотні тисяч. І хоч вони не працюють на території країн, в яких зареєстровані, гроші йдуть до бюджету і в економіку країн з офшорним законодавством. Це успішна стратегія для Кіпру, Мальти, Сент-Вінсента, Доміникі і інших країн, які реєструють міжнародні компанії (IBC). А на кур'єрській доставці скільки країна заробить - наприклад, з Карибів до Москви доставити документи коштує 100 дол. 

РБК-Україна: Цікаво, як на тлі кризи змінився ринок консультаційних послуг з мінімізації податків?

Я.Л.: Ну, кількісних показників немає. Це досить-таки закритий ринок. По своїй компанії можу сказати, що 2008 р. був найприбутковішим. В 2009 р. відбувся спад, але незначний - всього 10-15%. Плюс - змістилися пріоритети замовників. Стали менше реєструвати офшорних компаній, але більше відкривати рахунків в банках, щоб обслуговувати існуючі компанії.

До речі, український і російський бізнес показали витривалість в умовах кризи. Так, серед клієнтів була пара банкрутств, але в основному всі вижили. Притиснули вуха, затягнули поясочки, але вижили.

РБК-Україна: Українська влада неодноразово звинувачували НБУ і комерційні банки у виведенні грошей за межу. За Вашими даними, українські банки були причетні до цього процесу?

Я.Л.: А що вважати виведенням грошей? Розрахунки за газ - теж виведення грошей. І що? Зараз в зухвалу ніхто гроша з України або Росії не виводить, не ті часи. Отже, це більше політичний виск. До того ж, якщо потрібно виводити гроші з країни, де їх у тебе можуть просто відібрати (наприклад, з України або Росії) - те їх просто ховають в трасти, навіть не в офшори. Правда, останнім часом об'єми впали. Раніше інвестиційні банки бралися за 100-200 млн дол. Зараз беруться ховати 40-50 млн дол.

РБК-Україна: Скільки коштує заховати зароблені в Україні гроші в закордонний траст? Як визначається ставка?

Я.Л.: 3-30% суми. Від чого залежить? Від самої суми. Від походження грошей -  як ти їх заробив. І, звичайно ж, від того, чи шукатимуть органи тебе як власника грошей? Більше ризиків - вище за ставку.

РБК-Україна: Хто саме надає такі послуги в Україні?

Я.Л.: Представники старих, надійних європейських банків, які можуть і не працювати в Україні. З Ліхтенштейну, Люксембурга, наприклад. Це банки, які не працюють з ризиковими паперами, не працюють з американцями, публічними особами, а по-старому, як 100 років тому. Такі групи, як, наприклад, Райффайзен, Дойчебанк цими справами точно не стануть займатися.

РБК-Україна: Не секрет, що податкова мінімізація в Україні нерозривно пов'язана з іншим напівзаконним явищем - обналічуванням або конвертацією грошей. Що нового на цьому ринку? Наскільки великий попит на послуги центрів конвертацій?

Я.Л.: Давайте пройдемося по термінології. Зняття грошей з карти в банкоматі - теж обналічування. І незаконно не саме обналічування, в тому сенсі, про який ви говорите, але укладення підроблених контрактів. І головна проблема бізнесу, який хоче легалізувати конвертацію, - створити підстави для готівкового розрахунку. Ось проблема. Проте останнім часом на ринку ще одна нова проблема. Вже у багатьох бізнесів є потреба в зворотній конвертації: кеш потрібно переводити в безнал. Тобто, йдеться саме про чорний нале, який треба легалізувати і ввести в легальний обіг. Кеш, як такий, потрібен хіба що для фінансування терористів або виборчої кампанії.

РБК-Україна: Скільки коштують послуги конверторів?

Я.Л.: З погляду на те, про що ми говоримо. Є звичайне виведення безготівкових грошей за межу. А є - для виплати зарплати. Так от, хороший обнал для зарплати, щоб все чисто, під хороші документи, при сумі 10-50 тис. дол. коштуватиме близько 20%, причому як для України, так і для Росії. Цікаво, що середня вартість обналічування по Росії і Україні коливається майже щодня і залежить від курсу долара на міжбанку. В цілому, ставки такі - від 1% до 4-7%. У передноворічні дні було вище. Якщо ж говорити про безперешкодне виведення безготівкових гривень або рублів за рубіж (а це не обнал в класичному розумінні, а "закривання очко" контролюючим органам на те, що гроші по зовнішньоекономічних контрактах йдуть за рубіж) - це коштуватиме 0,1-0,3% за відправку.

РБК-Україна: Але ж законність таких операцій, м'яко кажучи, під сумнівом? Невже хтось серйозно займається таким бізнесом?

Я.Л.: Про Україну говорити не стану. А ось в Росії таких структур десятки. При чому вони не возяться з клієнтами, потік грошей закордон у яких менше, ніж 10 млн дол. на день. Тепер можете представити, які об'єми грошей виводяться з Росії. Втім, цей об'єм врівноважується зворотним потоком, так що катастрофи немає.

РБК-Україна: Є конкретні приклади таких операцій? Розкажіть.

Я.Л.: Конкретних прикладів немає, бо всі операції відбуваються в правовому полі і з дотриманням всіх юридичних формальностей. Тобто, документальне забезпечення таких операцій - на вищому, не побоюся цього слова - на високому рівні!

Ось, наприклад, більше навіть не приклад, а інформація для роздумів. Пам'ятаєте, як Владимир.Путін і Дмитро Медведєв рвонули влітку минулого року до Швейцарії, а потім до Китаю? Після візиту до Китаю було підписано угоду про розвиток Далекого Сходу. Всі розуміють, що фактично Сибір продали китайцям. Перед цим було підписано кабальний контракт на 25-річний термін на постачання нафти до Китаю за цінами, що не покривають вартості  її видобутку та транспортування.

В Росії (як і в Україні) постійно борються з корупцією і відкатами. Задамося питанням: хто ж може обслуговувати такий відкат? Перебираючи в думці різні варіанти, приходимо до висновку, що відкат на такому рівні можуть обслужити тільки дуже надійні банки і лише в країні, нейтральність якої підтверджена всім світом вже не одне сторіччя. І, о диво! Дмитро Анатолійович (Медведєв - РБК-Україна) їде з офіційним візитом до Швейцарії! І, о диво! США, які давно зазіхали на незалежність швейцарської банківської таємниці і навіть продавили рішення про видачу даних по вкладниках, отримують несподівану відсіч - суд визнає незаконною передачу податковим органам США інформацію по банку UBS. Зрозуміло, що ніяких доказів відкоату або просто навіть слідів яких-небудь транзакцій ніхто ніколи не виявить. Саме тому, що все вирішується тільки і виключно згідно із законом і згідно закону!

Особисто мене ця інформація наштовхнула на міркування. Я перебуваю в захопленні від тих масштабів геополітичної гри, які розгортаються, і про які ми можемо судити за такими уривчастими відомостями..

РБК-Україна: Якщо ми вже заговорили про Швейцарію. Федеральний адміністративний суд цієї держави днями визнав незаконною передачу податковим органам США інформації по 250 клієнтам UBS. Як Ви вважаєте, банківська таємниця має право бути в сучасному суспільстві, або це пережиток?

Я.Л.: З приводу Швейцарії. Це країна, яка береже таємниці мадридського двору і інших важливих персон з XVI ст. "Вічний нейтралітет" Швейцарії затвердили на Віденському конгресі в 1815 р. Вона дійсно має вагу. Хоч і маленька, вона тримає за яйця весь світ. А особливо міцно тримає за м'які філейні частини тих, хто кричить, що потрібно розкривати інформацію про клієнтів швейцарських банків. В світі зараз два глобальні фінансові центри, які і стали учасниками світової кризи - американська фінансова система і європейська фінансова система. Так от, флагман європейської фінансової системи - Швейцарія. Саме вона потерпіла найбільшу втрату від фінансової кризи, яку ініціювала Америка.

Але те, що Швейцарія вистояла - в черговий раз доводить міць цієї системи. А приїзд вищих чинів з РФ підтверджує її працездатність та вміння використовувати геополітичні важелі захисту свого нейтралітету. Отже всі ці заяви - в чистому вигляді популізм. Ніхто не думає про користь. Всі думають тільки про політичний капітал, що є зараз, цієї хвилини. В цілому, банківська таємниця потрібна не тільки бандитам. Адже що буде, якщо майже будь-який охочий зможе дізнатися про реальний капітал чесного бізнесмена? Є ризик, що той швидко стане бідним.

РБК-Україна: І останнє питання - як ви оцінюєте ініціативу українських податківців, які хочуть отримати право доступу до будь-якої фінансової інформації компаній без рішення суду, якщо справу вже порушено? В ДПАУ вже навіть розробили законопроект.  Якими будуть наслідки такого нововведення?

Я.Л.: Моя думка - це додаткова дірка для фіскалів використовувати службове положення в особистих цілях. Що одним словом називається «корупцією». Це не дасть позитивного ефекту. Якщо не нашкодить. З мого досвіду, жодна фіскальна ініціатива ніколи не призвела до добрих наслідків ні для бізнесу, ні для народа в цілому.

Спілкувався Володимир Бойко