вибухи складів зброї, що вразили Україну

Увечері 26 вересня розпочалися вибухи на складах військової частини в районі міста Калинівка в передмісті Вінниці. Рух поїздів в тому периметрі, а також перекриття доріг почалися відразу ж, разом з евакуацією населення, що живе неподалік. Серед основних причин того, що сталося, називали диверсію російських спецслужб, недбалість українських тиловиків і навіть спроби українських армійців приховати, таким чином, сліди економічних злочинів. Прихильників першої версії, зі зрозумілих причин, виявилося набагато більше. На жаль, вибухи на збройових арсеналах України - явище не дуже рідкісне. РБК-Україна нагадує кілька подібних історій недавнього минулого, а також про те, якої шкоди вони завдали для країни, і чи поніс хтось покарання у підсумку.

Калинівка, Вінницька область, 26 вересня 2017 року

Вибухи на складах військової частини в районі міста Калинівка під Вінницею почалися близько 22:00 26 вересня і тривають досі. До вечора середи інтенсивність вибухів зменшилася, але повністю вони не припинилися, залишилися осередки займання боєприпасів.

Варто відзначити, що на складах в Калинівці зберігається приблизно 83 тисячі тонн боєприпасів, серед них - ракети для систем залпового вогню "Смерч", "Ураган" і "Град", а загальна площа території становить 586 га. В Генштабі ЗСУ кажуть, що близько 70% відсотків арсеналу боєприпасів не постраждало від вибухів і пожежі.

На даний момент у ліквідації пожежі задіяні 195 спеціалістів та 49 одиниць техніки. Причому вночі було задіяно більше тисячі правоохоронців. Військова прокуратура відкрила кримінальну справу за фактом вчинення диверсії на території військової частини у Калинівці. Але при цьому відпрацьовуються чотири основні слідчі версії скоєння кримінального злочину.

За словами позаштатного радника президента Юрія Бірюкова, причиною вибухів під Вінницею міг стати безпілотник, який був помічений біля складу напередодні. Раніше повідомлялося, що однією з причин вибухів на складах у Калинівці могли стати технічні неполадки або на складах, або з якимись боєприпасами.

Кабмін вже прийняв рішення виділити з резервного фонду 100 млн гривень для ліквідації наслідків вибухів на складах під Вінницею. При цьому в уряді обіцяють, що пожежа на військових складах в Калинівці буде локалізована та до кінця дня ситуація буде покращена. Піротехніки вже займаються вилученням снарядів з дворів жителів Калинівки та прилеглих сіл.

На даний час закритий рух усіх видів транспорту, у тому числі: автотранспорту на дорозі Житомир-Могилів-Подільський, також була перекрита траса Вінниця-Київ; і рух залізничного транспорту на перегоні Сосонка - Калинівка Південно-Західної залізниці.

За зміненим маршрутом курсують 47 пасажирських поїздів. До прикладу, № 120 Львів - Кривий Ріг, № 42 Трускавець - Дніпро, №24 Одеса - Москва, №48 Кишинів - Москва, №84 Одеса - Ковель, №144 Івано-Франківськ-Київ, №358 Рахів - Київ, №106 Одеса - Київ, №82 Ужгород - Київ, №50 Трускавець - Київ та інші. Час затримки поїздів у дорозі становитиме більше 5 годин, а окремих поїздів - до 8 годин.

До 28 вересня заборонені польоти в радіусі 50 кілометрів від місця події.

У Вінницькій ОДА підтвердили наявність двох постраждалих від вибухів - обидві жінки. У однієї нібито перелом стегна. У іншої - черепно-мозкова травма.
Від попадання снарядів під час вибухів у Калинівці сталося загоряння чотирьох житлових будинків, зупинена робота трьох газорозподільних станцій, відключено лінії електропередач Калинівка-Укрфлора і Калинівка-Лаврівка.

В десятикілометровій зоні від вибуху проходить евакуація мешканцiв. Крім Калинівки, людей вивозять з сіл Павлівка, Капустянка, Дорожнє, Сальник, Стрижов. На даний момент евакуйовано понад 30 тисяч осіб. Призупинено навчання в школах і дитсадках у кількох районах області.

Балаклія, Харківська область, 23 березня 2017 року

23 березня 2017 року в 2:45 ночі сталася пожежа на складі боєприпасів у Балаклії. Мова йде про ракетно-артилерійське озброєння (танкові і артилерійські снаряди 125 і 152 міліметра). Вибух в Балаклії було кваліфіковано як диверсія. Хоча перед вибухом на складі в Балаклії були помічені безпілотники.

Загальна площа арсеналу - 368 га і 138 тисяч тонн боєприпасів. В результаті радіус 50 кілометрів від епіцентру вибухів був оголошений зоною надзвичайної ситуації. Вибухи боєприпасів тривали протягом чотирьох днів.

Для ліквідації пожежі були задіяні близько 800 правоохоронців різних відомств. Спочатку обласна влада стверджувала, що збиток від вибухів у Балаклії Харківської області міг досягти 300 млн гривень, але вже за кілька місяців, за словами народного депутата Сергія Пашинського, в результаті вибухів в Балаклії Україна втратила боєприпасів на 1 млрд доларів.

В результаті вибухів з 220 багатоповерхових будинків в місті Балаклія 117 були пошкоджені, але підлягали відновленню. Постраждали також 503 приватних будинки, два дитячих садки, дві школи, лікарня і бібліотека.

В результаті інциденту постраждали, щонайменше, чотири людини, одна з яких загинула. Понад 20 тисяч людей з північної частини Балаклії та довколишніх сіл Борщівка, Вербівка та Яковенково були евакуйовані, і на десять днів оселилися в сусідніх селищах.

На відновлення наслідків вибухів на військових складах в Балаклії було виділено майже 300 млн гривень. Крім того, з резервних фондів державного бюджету виділено майже 200 млн гривень на підтримання життєдіяльності військових складів та арсеналів.

Станом на кінець серпня у місті було зареєстровано 3 908 мешканців, які постраждали від вибухів. 3 109 жителів звернулися до міської влади за допомогою для відновлення житла. На кінець серпня, за даними Харківської ОДА, місто відновлено на 90%.

Варто зауважити, що у Верховній Раді так і не були проголосовані зміни до бюджету на 2017 рік щодо збільшення видатків для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в місті Балаклія Харківської області (6384-1, авторства народних депутатів від "Самопомочі" Романа Семенухи і Ярослава Маркевича). Проектом передбачалося додатково виділити обласному бюджету Харківської області 200 млн гривень на здійснення поточних і капітальних ремонтів пошкоджених будівель та забезпечення житлом 93 сім'ї, які повністю його втратили.

Також досі не встановлені винні у загорянні складу.

Сватове, Луганська область, 29 жовтня 2015 року

29 жовтня 2015 року близько 19:45 на території складу боєприпасів об'єднаного польового складу Збройних Сил України в Сватове Луганської області сталася пожежа, через яку почали вибухати і розлітатися по місту снаряди ("Урагани", "Гради", "Смерчі").

Площа пожежі становила 300 на 300 квадратних метрів. На складі зберігалося близько 3,5 тисячі тонн боєприпасів. Повністю ліквідувати пожежу вдалося лише 2 листопада. Під час пожежі знищено боєприпасів на суму 134 млн гривень.

Тоді голова Луганської військово-цивільної адміністрації Георгій Тука повідомив, що пожежа на складах з боєприпасами в Сватовому викликав пуск сигнальної ракети. Також йшлося про порушення умов зберігання боєприпасів. В результаті вибухів загинуло чотири людини (зокрема, двоє військових), ще 54 людини отримали поранення.

Частина населення міста була евакуйована. Тільки на другий день пожежі з міста було вивезено 5 тисяч осіб.

Також було пошкоджено понад 600 будинків: 59 багатоповерхівок, 581 індивідуальний будинок, 21 об'єкт соціальної сфери. Уряд виділив 52 млн 650 тис. гривень на відновлення міста Сватове. З обласного бюджету на відновлення міста було виділено 14 млн гривень.

Пізніше головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що причиною пожежі в Сватове стала недбалість посадових осіб, зокрема, начальника цього складу.

Лозова, Харківська область, 27 серпня 2008 року

27 серпня 2008 року сталася пожежа на складі боєприпасів поблизу міста Лозова в Харківській області на 61-му арсеналі Південного оперативного командування Сухопутних військ ЗСУ. Полум'ям зачепило 120-міліметрові міни, які і почали вибухати. Загальна площа складу становила 494 га. Обсяги зберігання на арсеналі - близько 95 тис. тонн боєприпасів. Загасити вогонь вдалося лише через три дні.

Уламки від найпотужних боєприпасів розліталися в радіусі 400 метрів. В результаті події був поранений один військовийй. Також постраждали будівлі на території військової частини, школа та кілька будинків, розташованих поблизу. З навколишніх населених пунктів евакуювали людей.

За даними Міноборони, пожежа на складі боєприпасів стала наслідком лісової пожежі. Хоча в результаті винними були визнані двоє керівників військової частини - командир Олексій Поляков та його заступник Олександр Заїка, які вчасно не прибрали сміттєзвалище, з якої і почалася пожежа, поблизу арсеналу зі зброєю.

У Міноборони вирішили розформувати військову частина.

Новобогданівка, Запорізька область, серія вибухів 2004-2006 років

Загоряння на складах у Новобогданівці відбувалося кілька разів.

Перше було зафіксовано 6 травня 2004 року. Його вдалося ліквідувати лише 19 травня. Причиною загоряння на складі тоді назвали грубе порушення військовослужбовцями правил пожежної безпеки, на зразок куріння.

В результаті вибухів загинули п'ятеро людей, ще четверо постраждали. Крім самої Новобогданівки, від вибухів постраждали декілька сусідніх населених пунктів: Першостепанівка, Мар'янівка, Привільне, Терпіння, Троїцьке, Спаське. Більше семи тисяч жителів було евакуйовано. Було припинено автомобільне сполучення на автомагістралі М-18 Харків - Сімферополь, залізничне сполучення на лінії Мелітополь - Запоріжжя, призупинено газопостачання Мелітополя.

Висота полум'я досягала 300 метрів, вибухи лунали кожні три-п'ять секунд. Снаряди розліталися на відстань до 10 кілометрів.

Винними тоді визнали колишнього командира військової частини №2985 Сергія Лілова і колишнього солдата строкової служби Олега Селіна. Лілов визнаний винним за статтями Кримінального кодексу "халатність", "крадіжка військового майна", "службове підроблення". Селін визнаний винним у порушенні правил поводження з боєприпасами. Селін і Лілов повинні були відбувати покарання в колонії суворого режиму.

23 липня 2005 року ситуація повторилася, але з менш масштабними наслідками. Пожежу на території 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів вдалося локалізувати за кілька годин. В результаті надзвичайної події одна жінка отримала осколкові поранення і була госпіталізована.

Причиною вибухів було самозаймання димової міни під дією високої температури навколишнього середовища.

19 серпня 2006 року сталося ще одне серйозне загоряння на складі боєприпасів у Новобогданівці. Пожежа почалася з займання сухої трави поруч зі складами боєприпасів і перекинувся на склади. В результаті було обмежено автомобільне і залізничне сполучення. Пожежа була ліквідована лише через два дні. До евакуації населення не дійшло. Тоді збитки на 275-ій артилерійській базі в Новобогданівці оцінювалися в півмільйона гривень.