Вибухова хвиля: чому Україну накрила серія вибухів і терактів

Вибухова хвиля: чому Україну накрила серія вибухів і терактів
Правоохоронці посилили заходи безпеки в столиці (фото УНІАН)

В останні час у Києві та інших українських містах прогриміли велика кількість вибухів. Замаху на депутата Ігоря Мосійчука, підпал автомобіля водія екс-міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, а також ряд інших злочинів наводять на думки, що випадковою жертвою може виявитися будь-який громадянин. Правоохоронці та чиновники обіцяють посилити заходи щодо захисту громадської безпеки. Але чи допоможуть ці дії? Докладніше про те, чому силовикам не вдається попереджати злочину, і як боротися з частими терактами -  в матеріалі РБК-Україна.

За оперативними даними Національної поліції, в 2017 році правоохоронці отримали майже 200 повідомлень про злочини з використанням вибухівки, гранат і гранатометів. Найчастіше такі випадки фіксували у Київській і Дніпропетровській областях, місті Києві, а також у Донецькій та Харківській області.

В результаті вибухів постраждало 137 осіб, з них загинуло 36. Найчастіше злочинці підривали гранати РГД-5 і Ф-1, використовували гранатомети, застосовували снаряди і саморобні вибухові пристрої.

За останній час в Україні відбулася ціла серія вибухів і терактів. Наприклад, в ніч на 7 листопада в Солом'янському районі Києва згорів автомобіль водія екс-міністра інфраструктури Андрія Пивоварського. У Держслужбі з надзвичайних ситуацій відзвітували, що постраждалих немає. "В результаті пожежі пошкоджено салон, фари, праве крило і двері. Ніхто не постраждав", - зазначили в ДСНС. Прес-секретар ДСНС Києва Світлана Водолага уточнила, що служба повідомила правоохоронцям попередню версію - підпал, як це зазвичай робиться по процедурі. Надалі встановити істинні причини має наслідок.

У свою чергу, прес-секретар поліції Києва Оксана Блищик розповіла РБК-Україна, що оперативники поки не можуть назвати попередню причину займання.

До подібних злочинів можна віднести і теракт біля телеканалу "Еспресо" – вибух прогримів в момент, коли з будівлі редакції каналу виходив народний депутат Ігор Мосійчук (РПЛ), політолог Віталій Бала. Вони були поранені, а охоронець Мосійчука і перехожий були вбиті. Незабаром у Київській області була застрелена помічниця Мосійчука, яка воювала в АТО в складі батальйону "Київ-2" Аміна Окуєва, а її чоловік Адам Осмаєв отримав поранення.

У Києві також прогриміло два вибухи в районі торгового центру Arena-City. Останній стався 3 листопада. Як повідомила Оксана Блищик, в холу розважального центру кинули піротехнічний предмет двоє або троє осіб. Постраждалих не було, проте, зловмисники пошкодили вхід у заклад.

А у вересні в тому ж кварталі, де знаходиться торговий центр, підірвали автомобіль з грузинськими номерами.

В результаті вибуху загинув громадянин Грузії Тимур Махаурі -представник чеченського добровольчого батальйону імені Джоахара Дудаєва, який воював в зоні АТО. У зв'язку з цим, Національна поліція почала розслідування за статтею "умисне вбивство", але правоохоронці також припустили, що справу може бути кваліфіковано як теракт.

Ще одне масштабне злочин стався в місті Дніпро. Як повідомили в головному управлінні поліції Дніпропетровській області, 4 листопада від вибуху гранати постраждали п'ятеро поліцейських. Правоохоронці були поранені під час виїзду на квартирну крадіжку. Підозрювані почали чинити опір і кинули в поліцейських дві гранати (за попередніми даними, Ф-1 та РГД-5).

Реакція влади і силовиків

Голова Національної поліції Сергій Князєв з 3 листопада своїм наказом ввів посилений режим охорони порядку в Києві і області. За словами начальника Головного управління Національної поліції у Києві Андрія Крищенко, правоохоронці посилили патрулювання у всіх місцях скупчення людей. "На залізничному вокзалі, в аеропорту, перевіряємо транспорт на в'їзді і виїзді з Києва, будемо чергувати в метро, зупиняти підозрілих осіб для перевірки документів та поверхневого огляду. Сьогодні такі заходи - необхідність", - цитує Крищенко прес-служба київської поліції.

Раніше прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що для запобігання терактів необхідно підвищувати заходи безпеки в громадських місцях по всій Україні. "Очевидно, що нам необхідно посилювати заходи безпеки і більше приділяти уваги технічному оснащенню контролю за громадськими місцями, щоб ми могли аналізувати і запобігати можливі терористичні прояви", - сказав він 26 жовтня.

Голова КМДА Віталій Кличко також вирішив посилити заходи безпеки в столиці. Так, у наступному році кількість інтелектуальних камер відеоспостереження зросте до 10 тисяч. Кличко уточнив, що зараз в Києві встановлено вже 4 тисячі камер, які можуть розпізнавати обличчя людей і номери автомобілів, а до кінця року встановлять ще 2 тисячі. Крім того, камери приватних установ і організацій також підключать до єдиної системи. "Я впевнений, що нам вдасться істотно збільшити кількість камер. Ми зараз також залучаємо відеокамери, які перебувають у державних та приватних установах, щоб інформацію з них також отримувати в дата-центр", - цитує мера прес-служба КМДА.

Кличко підкреслив, що інтелектуальні камери встановлюють в громадських місцях: у школах, дитсадках, установах охорони здоров'я, в метро.

Хто винен і що робити?

На думку колишнього керівника головного слідчого управління СБУ Василя Вовка (2009-2010, 2014-2015 роки) далеко не всі вибухи, які відбуваються в громадських місцях можна назвати терактами. Адже завдання теракту - насамперед, порушити громадську безпеку, а не знищити конкретної людини або якось нашкодити йому.

"Вибухнула машина водія екс-міністра Пивоварського, і що це теракт? На перший погляд, з практичної точки зору - це просто знищення майна", - повідомив РБК-Україна Василь Вовк. За його словами, лише тоді, коли правоохоронці встановлять, що це дійсно був теракт, з'являться питання до СБУ, чому служба не запобігла дії злочинців.

На думку Вовка, одна з причин численних вибухів і злочинів у тому, що в країні з'явилося багато незареєстрованої зброї, в тому числі - яке везуть із зони АТО. Вирішити цю проблему могла б його легалізація.

Серед заходів, які можуть посилити рівень громадської безпеки, Вовк також назвав повернення піших поліцейських патрулів. "Раніше правоохоронці ходили по вулицях і дивилися людям в очі. Зараз вони їздять на машинах і нічого не бачать. Потрібні піші патрулі, потрібні блокпости, хоч я і не закликаю перекривати дороги", - підкреслив екс-співробітник СБУ. Він додав, що у зв'язку з реформами в поліції не вистачає кваліфікованих кадрів. "Потрібні професіонали, які злочинців можуть визначити за зовнішніми ознаками, а не молоді хлопці і дівчата, у гарній формі. Щоб виростити кваліфікованого правоохоронця-юриста, потрібно хоча б п'ять років. Потім ще п'ять років, щоб він міг керувати невеликим відділом. У нас вже люди у віці двадцяти п'яти років керують цілими департаментами та міністерствами", - поскаржився Вовк.

Як зазначає колишній заступник голови СБУ Віктор Ягунов (2014-2015 роки), до більшості вибухів і терактів в Україні може бути причетний російський ФСБ, а також бойовики так званих "народних республік" в Луганській і Донецькій областях. Втім, участь в інцидентах професійних російських диверсійних груп Ягунов заперечує.

"Я не вірю, що в Україні є російські диверсійні групи. Після закінчення операції цих розвідників-диверсантів було б дуже складно виводити за межі України. Набагато простіше використовувати можливості українських кримінальних елементів", - повідомив Ягунов РБК-Україна. Він зазначив, що для таких злочинів також використовують колишніх учасників АТО, причому, вони далеко не завжди знають, що виконують завдання на замовлення Росії.

"У нас є багато колишніх учасників бойових дій, які вміють поводитися з вибухівкою і зброєю. Але не завжди вони можуть себе застосувати в мирному житті, тому за гроші погоджуються на такі пропозиції. Замовники можуть придумати легенду про те, що чоловік, якого треба вбити, заборгував грошей", - підкреслив екс-заступник голови СБУ. Він додав, що у вбивстві колишнього депутата Державної думи Росії Дениса Вороненкова також брав участь колишній учасник АТО. Ягунов припустив, що екс-військовий міг навіть не знати, хто такий Вороненков.

Ще одна причина, через яку в Україні відбуваються теракти і вибухи в суспільних місцях - розбалансована система національної безпеки. У законі "Про Службу безпеки" сказано, що СБУ - це правоохоронний орган, хоча насправді, спецслужби не повинні займатися правоохоронною діяльністю, вважає Ягунов. Погіршує ситуацію й те, що СБУ перевантажена функціями, які заважають сконцентрувати сили на національної безпеки і які вона в ідеалі не повинна виконувати. Це - боротьба з обігом наркотиків, контрабандою, з організованою злочинністю, а також - контроль за грошовими потоками.

"Є технічні можливості, є оперативні можливості, через які СБУшники можуть проникати в ті чи інші злочинні угруповання. Існують можливості перехоплення інформації, визначення потенційно небезпечних місць. На мій погляд, СБУ не виконує комплекс цих заходів із-за того, що відволікається на поточну політичну ситуацію в країні, на те, як її зупинити і не допустити тих чи інших радикальних дій", - підкреслив Ягунов. За його словами, в роботі по захисту громадської безпеки силовики повинні чітко розділяти обов'язки. СБУ повинна приймати превентивні заходи, працювати на випередження, а розслідувати вже відбулися злочину - справа поліції.

Експерти також відзначають, що в умовах, коли кордон з Росією відкритий, українці продовжують їздити туди на заробітки, непросто запобігати терактам. Експерт з питань державної та міжнародної безпеки Євген Жеребецький уточнює, що ситуацію погіршує те, що СБУ та службу контррозвідки по-справжньому почали створювати фактично з нуля в 2014 році. У той же час, у службі безпеки не було люстрації. "За моєю інформацією "кротів" багато і в службі зовнішньої розвідки, і в контррозвідці, і в СБУ. Тому різні таємні операції стають відомі російським терористам", - підкреслив Жеребецький в коментарі РБК-Україна.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся