ua en ru

Вибух у Манчестері: теракт, про який здогадувалися

Вибух у Манчестері: теракт, про який здогадувалися Спецслужби Британії і ЄС знають, що терористи готують вибухи, але не знають де вибухне (фото - http://www.manchestereveningnews.co.uk/)

Останні кілька місяців Європа готувалася до терористичних атак, але трагедію у Великобританії попередити не змогла. Постійно отримуючи інформацію про тисячі джихадистів, які всіма правдами і неправдами пробираються до держав ЄС, спецслужби тим не менш не можуть попередити їх конкретні дії. Яку загрозу несуть для європейського спокою бойовики, які потрапляють до країн ЄС під виглядом біженців - у матеріалі РБК-Україна.

Кінець географії

Те, що "Ісламська держава" не має наміру обмежуватися одним лише Близьким Сходом, стало зрозуміло вже у перші місяці існування цього угруповання. Більш того, самі джихадисти відкрито говорили про те, що Захід є для них ворогом, з яким будуть боротися, мабуть, єдино можливим при протистоянні з переважаючим у всіх сенсах противником способом, - терором.

Про масштабність планів самопроголошеного халіфа Абубакра Аль-Багдаді найбільш красномовно говорить перейменування очолюваного ним угруповання з "Ісламської держави Ірака та Леванта" у "Ісламську державу" без уточнення приналежності до якоїсь країни або регіону. Аль-Багдаді не просто скоротив назву, він прибрав географічні обмеження, заявивши про претензії на завоювання всього світу.

Сталося це влітку 2014 року. А всього через кілька місяців - у січні 2015 року "Ісламська держава" вперше голосно заявила про себе у Європі. Тоді бойовики ІД напали на редакцію журналу Charlie Hebdo у Парижі, загинули 17 осіб. Після цього були нові теракти у французькій столиці, вибухи і стрілянина у Брюсселі, спрямована у натовп людей вантажівка у Ніцці, хвиля терору у Німеччині і зовсім недавнє - березневе - вбивство чотирьох людей біля британського парламенту.

За даними Європолу, плануванням нападів на європейські міста ІД зайнялася ще на зорі свого існування. Але більш ніж успішний наступ джихадистів у Сирії та Іраку змусив їх на час відкласти експансію терору на Захід. Ймовірно, тоді відкриття "європейського фронту" для Аль-Багдаді і його наближених стало б операцією, яка відволікає сили і кошти від неймовірно вдалого для джихадистів у ті часи близькосхідного завоювання.

Коли ж наступ "Ісламської держави" зупинився, а потім і зовсім змінився відступом, тоді і згодилися розроблені перші плани європейських терактів.

"Ісламська держава" взагалі демонструє неймовірну гнучкість в організаційному і навіть ідеологічному планах. Колись, на самому початку завоювання Сирії, джихадисти, не рахуючись з втратами, рвалися захопити містечко Дабік недалеко від турецького кордону. Воно не представляє ніякої стратегічної цінності, це містечко потрібне було з ідеологічних причин. Дабік - центральне місце ісламської есхатології, місто, під стінами якого зійдуться у битві напередодні кінця світу кращі воїни-мусульмани і їх противники, які у пророцтвах узагальнені під назвою "Рим" (у перші століття поширення ісламу на Близькому Сході Римом називався в принципі весь західний світ, включаючи, до речі, і територію нинішньої Туреччини). Встановлення контролю над Дабіком активно використовувалося у пропаганді "Ісламської держави". Сам факт взяття містечка трактувався як свідчення того, що халіфат Аль-Багдаді - істинний. Джихадисти навіть почали випуск журналу під назвою "Дабік", головного, якщо так можна висловитися, друкованого органу "Ісламської держави".

Але вступ у війну Туреччини змусив ІД піти з Дабіка. Турки і їх союзники з числа сирійських повстанців увійшли до містечка у жовтні минулого року, не зустрівши майже ніякого опору з боку джихадистів. Ті просто пішли з міста, моментально змінивши при цьому ідеологічну риторику. Апокаліпсис, пояснювали вони, почнеться лише тоді, коли у Дабіку відбудеться битва. А якщо битви немає, то й кінець світу відкладається.

Назва журналу одразу після здачі міста змінили. Тепер це - "Румія", тобто, той самий Рим. На обкладинці його написано: "Ми сповнені сил продовжувати джихад і відпочинемо лише у тіні оливкових дерев Риму". Це навіть не натяк, це пряма загроза Європі, а то і всьому західного світу.

Під виглядом біженців

І не можна сказати, що Захід цю загрозу не сприймає всерйоз. Незабаром після перших європейських терактів, ще до падіння Дабіку, спецслужби виявляють, що у Старому світі повним-повнісінько людей, готових цей самий Старий світ підривати і розстрілювати. Поліцейські виходять на слід підпільних осередків "Ісламської держави" у різних частинах континенту, включаючи столицю Євросоюзу Брюссель і... Манчестер. Газети роками пишуть про тисячі потенційних бойовиків з числа прибулих до Європи біженців та місцевих послідовників радикальних течій, безпосередньо керованих верхівкою "Ісламської держави" . У лютому цього року Ірак відвідувала бельгійська делегація на чолі з міністром внутрішніх справ Яном Ямбоном, яка привезла на батьківщину невтішні новини: бійці, які тікають з регіону під ударами західної коаліції "Ісламської держави" - головна загроза європейській безпеці.

Британська Guardian тоді ж публікує статтю, у якій зазначається, що серед тих, хто намагається втекти до Туреччини, а потім, ймовірно, і далі до Європи, є громадяни Сполученого королівства та США .

"Терористичні атаки ІД у Франції, Бельгії, Німеччині, Великобританії та Швеції не стали несподіванкою для керівництва європейських спецслужб. Вони часто отримували донесення про ту небезпеку, яку представляють, принаймні, деякі з тих тисяч молодих мусульман Європи, які пішли воювати за ІД, а тепер повернулися назад з готовністю до терору. Вони також розуміють, що військова операція проти ІД істотно збільшила небезпеку скоєння терактів на території Європи", - писала всього декілька тижнів тому ізраїльський дослідник, фахівець з європейсько-ісламських відносин Циля Хершо у своїй статті для видання Arutz Sheva.

Тобто, європейці знали, що їх чекає. Принаймні, ті європейці, які хоч трохи стежать за новинами. Але впіймати, та хоча б просто виявити всіх "сплячих" до пори до часу агентів "Ісламської держави", завдання навряд чи здійсненне.

Так, наприкінці квітня цього року витік документів італійської розвідки показав, що серед прибулих до країни біженців з Лівії можуть бути присутніми безліч бойовиків ІД, які вирушили до Європи за підробленими паспортами. Тільки у лівійському Сирті до рук "Ісламської держави" потрапило близько двох тис. незаповнених бланків паспортів, які джихадисти тут же використовували для легалізації своїх агентів, які відправлялися до Європи під виглядом біженців. Скільки незаповнених паспортів виявилося у джихадистів після захоплення інших лівійських міст, а також завоювань у Іраку, Сирії і єгипетському Синаї, де ІД теж захопило чимало державних установ, - невідомо. Але зрозуміло, що рахунок йде на тисячі. А це - потенційні тисячі бойовиків, які змогли легалізуватися на Заході.

І чим успішніше операція проти "Ісламської держави" в Іраку і Сирії, тим більшій небезпеці піддається Європа.

"Сотні закоренілих вбивць, які не бажають вмирати на полі бою, будуть бігти звідти", - попереджав ще рік тому звільнений буквально днями з посади директора ФБР Джеймс Комі, відзначаючи, що прихильники ІД володіють достатньою підготовкою і красномовством для залучення на свою сторону людей у США і інших країнах Заходу.

За даними глави ФБР, "Ісламська держава", не чекаючи остаточної поразки на Близькому сході, взялася за створення на Заході підпільної мережі своїх агентів. Комі називав її "терористичною діаспорою", додавши, що ефективній боротьбі з нею заважають обмеження на обмін оперативною інформацією між країнами, що зіткнулися із загрозою терору.

І у США, і у Європі розгром халіфату міжнародною коаліцією вважають справою часу. Щоправда для Заходу це може стати початком нового витка терору у виконанні тих, хто повертається "з джихаду" із Сирії чи Іраку. Навіть, якщо їх буде не дуже багато.

"Є небезпека, що ядро бійців ІД по поверненню додому почне мстити за знищення халіфату. Але багато бойовики просто використовують цю можливість повністю відійти від справ", - пояснював The New York Times Амарнат Амарасінгам, спеціаліст з екстремістських організацій канадського університету Ватерлу.

А його колега - колишній заступник голови американського Національного контртерористичного центру Ендрю Ліпман - у тій самій статті приводив найбільш ефективний, з його точки зору, спосіб боротьби з "терористичною діаспорою": кожен бойовик, який підірвав себе у Манбіджі або Мосулі - це мінус один терорист, який не приїхав до мирних країн.

А от, що робити з тими, хто вже приїхав або навіть - як головний підозрюваний у манчестерському теракті Салман Рамадан Абеді - народився у Європі, але ненавидить західний спосіб життя, ніхто не знає. Тому рівень терористичної загрози останніми роками і коливається між "небезпечним" і "критичним".