Вихід з тіні: як і чому АМКУ може блокувати регулювання лотерейного бізнесу

Прийняття постанови про ліцензійні умови для учасників лотерейного ринку дозволить запустити процес продажу ліцензій операторів лотерей, що, згідно з планами уряду, принесе державному бюджету близько 2 млрд гривень.

Втім, основна мета – навести порядок на лотерейному ринку, - потенційно обіцяє набагато більші вливання в державний бюджет. Адже його значна частина знаходиться у тіні. За оцінками глави Мінфіну Олександра Данилюка, втрати держави від тіньового ринку лотерей становлять близько 1 млрд доларів.

В Україні, за неофіційними даними, без будь-яких дозвільних документів та сплати податків працює більше 6, 5 тис. незаконних ігрових залів, замаскованих під лотерейні "точки", причому їх функціонування часто пов'язано з криміналітетом.

Але на сьогоднішній день процес врегулювання ринку лотерей поставлений під загрозу. У боротьбу проти ухвалення урядом ліцензійних умов у варіанті Мінфіну вступив Антимонопольний комітет України. 1 лютого 2018 року АМКУ опублікував звіт, в якому розкритикував закон про держлотереї, у відповідності з якими були підготовлені ліцензійні умови.

Основний меседж звіту - ліцензійні умови носять дискримінаційний характер деяких учасників ринку і їх прийняття потрібно відкласти до внесення змін у закон, на підставі якого працює ця сфера.

Можливо, за інших обставин така активність АМКУ і не здалася б підозрілою, але саме в затягуванні процесу прийняття ліцензійних умов на сьогоднішній день серйозно зацікавлені деякі учасники чорного грального ринку. І що зовсім уже підозріло – саме ті, які знаходяться у списку санкцій, тому що належать власникам з Росії.

Довга дорога до ліцензування

Прийняття зрозумілих правил ліцензування не тільки назріло, але вже давно перезріло. Фактично з початку 2014 року учасники лотерейного ринку не можуть продовжити свої ліцензії, внаслідок того, що не існує порядку їх отримання.

Закон "Про державні лотереї в Україні" був прийнятий ще у 2012 році. Крім встановлення правил роботи лотерейного ринку в країні, він зобов'язав Кабмін у тримісячний термін розробити необхідні нормативно-правові акти для забезпечення ліцензування учасників ринку лотерей. Однак з тих пір ліцензійні умови так і не були затверджені. А компанії, що ведуть лотерейний бізнес, здійснювали свою господарську діяльність на підставі положень цього ж закону, в якому була закладена норма про те, що після закінчення строку дії ліцензії, оператори мають право працювати, поки Мінфін не розробить нові ліцензійні умови, а Кабмін їх не затвердить.

Проект відповідної постанови був підготовлений і опублікований Мінфіном тільки 5 травня 2017 року, і з того часу пройшов довгий шлях погоджень, робочих зустрічей і сотень поправок. Над документом працювали не тільки профільні держвідомства – Державна регуляторна служба, ДФС, Держказначейство, Мін'юст, але й оператори лотерей та представники громадськості.

При підготовці ліцензійних умов Мінфін виконав усі ключові положення чинного закону про держлотереї. Серед основних вимог до одержувачів ліцензій – досвід роботи на лотерейному ринку від 10 років. Також претендент на ліцензію повинен мати не менше, ніж 5 тисяч терміналів по всій країні.

Плата за ліцензію буде складатися з одноразового внеску на 100 тисяч прожиткових мінімумів, а також щорічної плати за кожен пункт розповсюдження лотерей. Крім того, було обмежено максимальний розмір призового фонду, а також прописані нормативи щодо місць розташування пунктів лотерей. З нових положень – крім "Ощадбанку", який мав право вести лотерейний бізнес на підставі старих ліцензій, можуть отримати дозвіл та інші державні банки – Приватбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк.

Російський слід української лотереї

Основними гравцями на ринку лотерей протягом останніх років є "Українська національна лотерея" (УНЛ), МСЛ та "Патріот". Саме ці три компанії, а також перераховані вище державні банки за формальними ознаками відповідають пропонованим ліцензійним умовам.

Війна з Росією, і, як наслідок, санкції, що були накладені указом президента України на цілий ряд юридичних осіб, які мають російських власників, по ідеї, повинна була суттєво змінити ситуацію на ринку.

Адже і МСЛ, і Патріот, яких пов'язують з російськими бенефіціарами, в 2015 році потрапили в список санкційний. У 2017 році санкції проти цих компаній були продовжені. Втім, в реальності це не призвело до краху бізнесу цих компаній в Україні, і вони продовжують працювати.

Зокрема, МСЛ в обхід обмежень, які накладає перебування у списку санкцій, створило мережу афілійованих юридичних осіб, які ведуть діяльність на території України, користуючись наявною ліцензією компанії. Зрозуміло, спроба Мінфіну встановити значну плату за ліцензію (її фіксована частина – 162,4 млн гривень), не могла сподобатися російським власникам цієї компанії, які, схоже, цілком комфортно себе почувають навіть під санкціями.

Схоже, тільки в Україні можлива ситуація, коли юридична особа, на підставі знаходження під санкціями може уникати сплати податків в повній мірі. При цьому, компанія паралельно намагається довести у судах, що не має відношення до російських бенефіціарів.

Діяльність подсанкційних компаній вже неодноразово привертала увагу патріотичних організацій. Так, 6 листопада 2017 року партія "Національний корпус" провела акцію з блокування роботи лотерейного оператора МСЛ. Активісти, більшість членів якого є ветеранами АТО, зажадали припинення роботи МСЛ, як російської компанії, яка нібито може бути причетною до спонсорування "тероризму і сепаратизму на сході України".

Термін дії санкцій повинен закінчитися 28 квітня, і, швидше за все, вони будуть продовжені. У той же час, невідомо, чи будуть до цього списку внесені корективи. Саме тому для обох компаній з санкційного списку вкрай небажано, щоб ліцензійні умови були затверджені зараз. Адже перебуваючи під санкціями шанси на отримання нової ліцензії, прагнуть до нуля. І у такій складній ситуації цим компаніям прийшов на допомогу Антимонопольний комітет.

Антимонопольний комітет проти Кабміну

Процедуру дослідження ринку АМКУ почав ще в травні минулого року. Його результатом став вже згадуваний звіт. Дослідження ринку лотерей від АМКУ насправді викликає безліч питань – як за змістом, так і щодо істинної мотивації його укладачів.

Головне питання, яке виникає після прочитання цього звіту: Чому всі зауваження АМКУ стосуються законів України та містять рекомендації щодо внесення змін до законів, а не, власне кажучи, у ліцензійні умови? Практично всі претензії "антимонопольників" стосуються положень закону, який ухвалила Верховна Рада, і який Кабмін повинен не заперечувати, а виконувати.

Зокрема, серед неприйнятних положень ліцензійних умов Антимонопольний комітет вказував "необ'єктивність критеріїв до претендентів на ліцензії, надання преференцій держбанкам в порівнянні з іншими претендентами на ліцензії, фактичну закритість ринку для нових учасників, а також правову невизначеність критерію "бездоганна ділова репутація" При цьому сам АМКУ зазначає, що всі ці положення існують в законі "Про державні лотереї в Україні".

Мінфін і так постійно проводить роботу над законопроектами, і кожен склад Кабміну подавав свій законопроект по лотереях і азартних іграх. У той же час, за весь 2017 рік Антимонопольний комітет так і не подав свої зауваження по суті розглянутого питання.

Ще один момент, на який варто звернути увагу, це використання статистики. Зокрема, у звіті однією з передумов для прийняття нового законодавства вказані дані, які говорять про значне падіння сплати податків операторами ринку.

Справді, після 2013 році доходи держбюджету з виплати операторами ринку податків серйозно впали – в 2013 році надходження в бюджет склали 321 мільйон гривень, у 2015 – всього 26.5 млн грн, а в 2016 — 64,2 млн грн. При цьому укладачі, очевидно, не взяли до уваги такі об'єктивні чинники, як збройний конфлікт, окупація частини території, важка соціально-економічна обстановка – в комплексі це призвело до серйозного падіння ринку в 2014-2016 роках. Також вони не врахували зміну структури оподатковування, що істотно вплинуло на доходи бюджету.

Крім того, чому період, який охопила статистика від АМКУ, закінчується 2016 роком? Можливо, відповідь криється в тому, що 2017 рік вже продемонстрував серйозне зростання показників, що йде врозріз з картинкою, яку хотів продемонструвати у звіті Антимонопольного комітету? Адже в 2017 році тільки УНЛ показало сплату податків до держбюджету на рівні 186 мільйонів гривень. Навіть МСЛ – другому великому оператору - були нараховані для сплати 18 мільйонів гривень податків.

Враховуючи, що Антимонопольний комітет забив тривогу, але не надав суттєвих аргументів для того, щоб затвердження ліцензійних умов було відкладено до кращих часів, виникає підозра, що його діяльність була інспірована третіми особами. Шукай кому вигідно – золоте правило, яке приводить до висновку, що продовжити 4-річну ситуацію "сірої зони" абсолютно в інтересах компаній, які бояться не отримати ліцензію через своє перебування у санкційних списках.

А головною постраждалою стороною у випадку, якщо процес знову затягнеться на невизначений строк, може стати держава. Існування великого "чорного ринку", який маскується під проведення лотерей, відсутність регулювання та державного контролю, щорічно призводить до серйозних втрат для державного бюджету. Подальша відсутність ліцензійних умов не дасть можливість контролювати операторів лотерей та ефективно вести боротьбу з незаконними гральними закладами.

Залишається сподіватися, що уряд таки прийме рішення на користь держави – як можна швидше затвердить умови ліцензування, врегулювавши таким чином лотерейний ринок в Україні і забезпечивши заплановані надходження до бюджету. І якщо б АМКУ турбувався про державний інтерес, то в першу чергу підтримав би ліцензійні умови від Кабміну, і потім вже перейнявся змінами в лотерейне законодавство.