Французький філософ Мішель Фуко стверджував, що "заміщення крові сексом саме по собі резюмує ті перетворення, які знаменують поріг нашої сучасності". Тому "нові процедури влади, вироблені в класичну епоху і приведені в дію в XIX столітті, змусили наше суспільство перейти від символіки крові до аналітики сексуальності".
Французький філософ Мішель Фуко стверджував, що "заміщення крові сексом саме по собі резюмує ті перетворення, які знаменують поріг нашої сучасності". Тому "нові процедури влади, вироблені в класичну епоху і приведені в дію в XIX столітті, змусили наше суспільство перейти від символіки крові до аналітики сексуальності".
Простіше кажучи, у своєму ставленні до народу влада перейшла від "зґвалтування" до "зваблення".
У цьому контексті, спостерігаючи за кількістю низькоякісної локшини, яку т. зв. політтехнологи намагаються повісити на вуха українським виборцям, я згадую фразу, сказану однією моєю приятелькою про пікаперів: "Коли вперше почула про школи зваблення, я навіть зраділа, подумавши, що нарешті хтось навчить необтесаних, закомплексованих чурбанів спілкуватися з дівчатами. Але, на жаль, мої надії не виправдалися - замість чарівних ловеласів школи пікапа випустили на вулиці країни натовпи дегенератів, які вважають себе альфа-самцями.
А адже це було сказано дуже давно, в ту темну епоху, коли вулиці Києва не прикрашали борди кандидатів, котрі вважають себе вінцями творіння.
Звичайно, зрозуміло, що для спокушання ПТУ-шниці з неблагополучної сім'ї де-небудь в закутку цілком може вистачити і пляшки пива з чіпсами. Але, панове хороші, особисто я відмовляюся розуміти, чому політтехнологи і їх замовники вважають всіх нас ПТУ-шниками з неблагополучних сімей?
Досить просто почитати передвиборчі обіцянки, матеріалізовані в слоганах на бордах - і зробити висновок, за кого нас тримають ті, хто намагається нас спокусити.
Безумовно, ніколи не брешуть так масштабно як після риболовлі, під час війни і перед виборами. Але покажіть ті фокус-групи і тих креативників, які придумують і стверджують слогани, з цінностями, які перебувають виключно на дні мотиваційної піраміди Маслоу.
"Нагодуємо, напоїмо, обігріємо, вилікуємо, підтримаємо, переведемо через дорогу". У цій країні крім голодних, убогих, хворих і інших нужденних людей, більше нікого немає?!
Або ясновельможна "еліта" свідомо робить все можливе, щоб все розумне, прогресивне, цілеспрямоване, здорове, сильне, самодостатнє, освічене і т. д. і т. п. на вибори не ходило?
Задумка дуже небезпечна.
Представники перерахованих вище категорій, дійсно, не підуть на вибори і не будуть "розлучатися" за пляшку пива і чіпси. З ними можна або по любові і заради взаємного задоволення, або потрібно бути дуже винахідливим.
А з винахідливістю у нашої політичної еліти серйозні проблеми. Тому продуктивний клас на вибори не ходить.
Але він ходить на Майдани. До речі, бомжі теж ходили на Майдан - поїсти. Але революцію зробили не вони.
Революцію роблять ті, хто розуміє, що режим, в основі якого лежать убогі соціальні практики неофеодалізму, себе вичерпав - і не збираються з ним миритися.
Якщо Порошенко, Яценюк і іже з ними думають, що минулого Президента прогнали як шолудивого пса тільки тому, що його прізвище починалося на Я, а не тому, що він був злодієм, шахраєм і негідником, який роздає ярлики на правління "донецьких", - вони жорстоко помиляються.
Помиляються, думаючи, що в Україні не залишилося людей, здатних зауважити, що від заміни донецьких на вінницьких сума реальних змін, як і раніше, дорівнює нулю.
Такі люди, всупереч зусиллям "еліти", в країні ще залишилися. Тому спроби "нових політичних зірок" реставрувати "злочинний режим", натягнувши на нього сорочку, шаровари або навчивши співати гімн, приречені на провал.
І, можливо, політичним пікаперам - "політтехнологам" і їх замовникам варто врешті-решт навчитися спілкуватися і з "статусними тьолочками"?
Хоча - навіщо?
Адже той же результат можна отримати і за кілограм гречки.