Вибори 2015: особливості "політичного пікапу" по-українськи

Французький філософ Мішель Фуко стверджував, що "заміщення крові сексом саме по собі резюмує ті перетворення, які знаменують поріг нашої сучасності". Тому "нові процедури влади, вироблені в класичну епоху і приведені в дію в XIX столітті, змусили наше суспільство перейти від символіки крові до аналітики сексуальності".

Простіше кажучи, у своєму ставленні до народу влада перейшла від "зґвалтування" до "зваблення".

У цьому контексті, спостерігаючи за кількістю низькоякісної локшини, яку т. зв. політтехнологи намагаються повісити на вуха українським виборцям, я згадую фразу, сказану однією моєю приятелькою про пікаперів: "Коли вперше почула про школи зваблення, я навіть зраділа, подумавши, що нарешті хтось навчить необтесаних, закомплексованих чурбанів спілкуватися з дівчатами. Але, на жаль, мої надії не виправдалися - замість чарівних ловеласів школи пікапа випустили на вулиці країни натовпи дегенератів, які вважають себе альфа-самцями.

А адже це було сказано дуже давно, в ту темну епоху, коли вулиці Києва не прикрашали борди кандидатів, котрі вважають себе вінцями творіння.

Звичайно, зрозуміло, що для спокушання ПТУ-шниці з неблагополучної сім'ї де-небудь в закутку цілком може вистачити і пляшки пива з чіпсами. Але, панове хороші, особисто я відмовляюся розуміти, чому політтехнологи і їх замовники вважають всіх нас ПТУ-шниками з неблагополучних сімей?

Досить просто почитати передвиборчі обіцянки, матеріалізовані в слоганах на бордах -  і зробити висновок, за кого нас тримають ті, хто намагається нас спокусити.

Безумовно, ніколи не брешуть так масштабно як після риболовлі, під час війни і перед виборами. Але покажіть ті фокус-групи і тих креативників, які придумують і стверджують слогани, з цінностями, які перебувають виключно на дні мотиваційної піраміди Маслоу.

"Нагодуємо, напоїмо, обігріємо, вилікуємо, підтримаємо, переведемо через дорогу". У цій країні крім голодних, убогих, хворих і інших нужденних людей, більше нікого немає?!

Або ясновельможна "еліта" свідомо робить все можливе, щоб все розумне, прогресивне, цілеспрямоване, здорове, сильне, самодостатнє, освічене і т. д. і т. п. на вибори не ходило?

Задумка дуже небезпечна.

Представники перерахованих вище категорій, дійсно, не підуть на вибори і не будуть "розлучатися" за пляшку пива і чіпси. З ними можна або по любові і заради взаємного задоволення, або потрібно бути дуже винахідливим.

А з винахідливістю у нашої політичної еліти серйозні проблеми. Тому продуктивний клас на вибори не ходить.

Але він ходить на Майдани. До речі, бомжі теж ходили на Майдан - поїсти. Але революцію зробили не вони.

Революцію роблять ті, хто розуміє, що режим, в основі якого лежать убогі соціальні практики неофеодалізму, себе вичерпав - і не збираються з ним миритися.

Якщо Порошенко, Яценюк і іже з ними думають, що минулого Президента прогнали як шолудивого пса тільки тому, що його прізвище починалося на Я, а не тому, що він був злодієм, шахраєм і негідником, який роздає ярлики на правління "донецьких", - вони жорстоко помиляються.

Помиляються, думаючи, що в Україні не залишилося людей, здатних зауважити, що від заміни донецьких на вінницьких сума реальних змін, як і раніше, дорівнює нулю.

Такі люди, всупереч зусиллям "еліти", в країні ще залишилися. Тому спроби "нових політичних зірок" реставрувати "злочинний режим", натягнувши на нього сорочку, шаровари або навчивши співати гімн, приречені на провал.

І, можливо, політичним пікаперам - "політтехнологам" і їх замовникам варто врешті-решт навчитися спілкуватися і з "статусними тьолочками"?

Хоча - навіщо?

Адже той же результат можна отримати і за кілограм гречки.