Вибори на Донбасі: "план Мореля" і "батьківщина слонів"

Напередодні 22 вересня, коли все прогресивне людство відзначало Всесвітній день захисту слонів, інформаційне поле України сколихнула новина: представник ОБСЄ, координатор Тристоронньої робочої групи з політичних питань П'єр Морель заявив про новий план мирного врегулювання на Донбасі, що передбачає прийняття Україною спеціального закону для проведення виборів на непідконтрольних Києву територіях.

Пропонований план - якийсь компроміс між категорично неприйнятними для України виборами, які, всупереч Мінськими угодами, вже встигли оголосити самопроголошені лідери ДНР і ЛНР, і виборами за українськими законами - під егідою України.

Цілком очевидно, що такі вибори на Донбасі можливі лише після звільнення окупованих територій Луганської та Донецької областей від російсько-терористичних орд - падіння там маріонеткових режимів ЛНР/ДНР.

Хоча Президент Петро Порошенко вже встиг назвати "План Мореля", лише "приватною думкою", було б наївно недооцінювати ймовірність реалізації сценарію, запропонованого представником ОБСЄ.

По-перше, Україна в принципі не має можливості не допустити проведення на окупованих територіях псевдовыборов, організованих сепаратистами. Тобто, проведення або не проведення виборів в ОРДЛО (в окремих районах Донецької і Луганської областей) залежить не від намірів Києва.

А це залежить виключно від аргументів західних лідерів і їх бажання відмовити Володимира Путіна від ідеї провести які-небудь "вибори" на Донбасі без погодження з Україною.

В цьому плані, надана "планом Мореля", навіть ілюзорна можливість Києва вплинути на результат волевиявлення населення, що мешкає по той бік лінії розмежування в зоні проведення АТО, може розцінюватися як цілком прийнятна.

По-друге, нинішнє крихке перемир'я може бути зірване в будь-який момент і на будь-якому етапі "мирного врегулювання". У цьому, природно, не зацікавлені наші західні партнери, порядком втомлені від безглуздої метушні на околиці цивілізованої Європи і, які бажають якнайшвидше дістати лаври миротворців.

А там - хоч трава не рости.

Тому "західні партнери" також будуть "підштовхувати" Україну йти на поступки, тим більше, що Україна сама задекларувала своє прагнення:

а) "відновити територіальну цілісність";

б) зробити це шляхом дипломатичного врегулювання.

І в цьому контексті "план Мореля", подобається він комусь чи ні, може розглядатися як можливий варіант імплементації Мінських угод.

До речі, не потрібно думати, що цей план виник "раптом, звідки не візьмися". Куди з більшою ймовірністю можна припустити, що "виникнення" подібного плану передбачалося ключовими гравцями ще під час підготовки Мінських угод. На політичних підмостках немає місця спонтанним імпровізаціям аматорів.

Отже, є підстави припускати, що Мінські угоди таки виконуються. Просто ми до кінця не знаємо, про що власне домовилися в столиці Білорусі сильні світу цього.

Але більш-менш адекватний політик або експерт віддає собі звіт в тому, що Кремль буде за будь-яку ціну домагатися визнання Києвом і міжнародним співтовариством результатів "виборів" в ОРДЛО. Так Путін намагатиметься змусити Україну розпочати "інклюзивний діалог" з "обраними представниками" самопроголошених народних республік.

Це дасть можливість, з одного боку, остаточно перевести "гібридну війну РФ проти України" в розряд внутрішнього конфлікту. А з іншого - використовувати маріонеткові режими окупованих територій як запобіжник, який не дозволяє Києву проводити самостійну внутрішню і зовнішню політику.

Словом, потрібно готуватися до того, що Москва за всяку ціну намагатиметься "впихнути невпихуєме".

З мовчазної згоди Заходу, а може бути і при його прямому сприянні, в політичне тіло Української держави вживляють інфекцію, яка призведе до паралічу за Боснійським сценарієм або дезінтеграції.

Все буде залежати від реакції суспільства. Але, в принципі, обидва варіанти розвитку подій прийнятні для путінської Росії, спрямованої на знищення Української держави як такої.

До речі, щоб уявити можливу суспільну реакцію на прийняття парламентом закону, необхідного для реалізації "плану Мореля", досить згадати процес "протягування" Порошенком через Раду конституційних змін в частині децентралізації.

Тепер до риторики влади про "тимчасовий особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО" може додатися казуїстика про "тимчасовий особливий порядок проведення виборів на Донбасі", подана під соусом відданості Мінськими угодами, боротьби за мир і відновлення територіальної цілісності України.

На перший погляд, може здатися, що між слонами і планом мирного врегулювання на Донбасі немає нічого спільного. Швидше за все, так і є.

Але тим, хто у всьому намагається знайти символізм і божественне провидіння, буде цікаво дізнатися, що прізвище Морель, з легкої руки французького письменника Ромена Гарі, давно вже стало ім'ям прозивним для позначення людей, які одержимі благородними ідеями, що суперечать реальним інтересам суспільства.

Саме такою людиною був Морель - головний герой роману "Край неба", що захищає в голодній, нерозвиненій післявоєнній Африці не людей, а слонів. Хоча багато племен тоді ніяк не могли вирватися з убогості і голоду.

До речі, відсутність будь-якої позитивної динаміки у розвитку паралізованої внутрішніми протиріччями Боснії абсолютно не заважає багатіти тамтешній еліті. Так що в Україні панівний клас буде не проти захищати слонів, якщо так буде потрібно панові Морелю.

Слони - це наше все.