Вибір з одним невідомим: що Україні треба від Дональда Трампа

Дізнатися, хто переміг на виборах можна за результатами одного штату – Огайо. Незбагненним чином, починаючи з 1960-х років, з обрання президента Ейзенхауера, цей штат завжди голосує за переможця. І в цей раз сталося так само. Ці вибори принесли ще кілька відкриттів. Вперше, починаючи з 1984 року, Вісконсін підтримав республіканця. У цьому ж напрямку відзначилася і Пенсільванія, де останній раз республіканець перемагав у 1988 році. Незважаючи на свої суперечливі заяви під час виборчої кампанії, Дональд Трамп збільшив підтримку республіканців серед латиноамериканців, порівняно з виборами 2012 року, в яких за посаду президента від GOP брав участь Мітт Ромні – майже третину голосів Трамп отримав саме від них.

Це все штрихи, головною несподіванкою є те, що переміг саме Дональд Трамп. Багато соціологічних опитувань передрікали перемогу Хілларі Клінтон, з розривом від 2 до 5%. Соціологи, звичайно, знайдуть для себе пояснення, чому так сталося. Наприклад, пошлються на те, що опитування охопили користувачів смартфонів і інтернету, залишивши без уваги "простий люд". Але тут теж можливо розбіжність. Згідно з даними The Economist , бідні в основному голосували за Клінтон, а ті, чий дохід понад 100 тисяч доларів – за Трампа.

Вибір зроблено, і тепер з ним жити. Те, що обіцяв Трамп, йому тепер доведеться реалізовувати. Знижувати податки та збільшувати витрати на армію й оборону, попутно скорочуючи фінансування інших (крім охорони здоров'я) статей; "дати стусана", як він висловився, бойовикам ІДІЛ; перекрити доступ сирійським біженцям; ввести митні санкції проти Китаю; вивчити питання анексії Криму; розібратися і видворити з країни нелегальних мігрантів, які вчинили тяжкі злочини; побудувати стіну на кордоні з Мексикою, в кінці кінців

Звичайно ж, в Україні чекали виборів президента США. Занадто складною тепер буде конфігурація при вирішенні наших питань, участь у яких брала адміністрація Барака Обами. Мова йде про допомогу США в боротьбі з Росією і підтримку внутрішніх, насамперед, антикорупційних реформ.

Трамп, судячи з його заяв, Україною цікавився мало. Йому байдуже, чи вступить Україна в НАТО чи ні. Війна на Сході країни, на його думку, більше повинна турбувати країни Євросоюзу, а не США. Так, йому "не подобається" військова присутність Росії в Україні, але як цьому протистояти він не знає, у всякому разі – не сказав. Так, Трамп впевнений, що демократи допустили анексію Криму, а що будуть робити тепер республіканці – невідомо. Занадто багато незрозумілого стосовно Дональда Трампа до нас, хоча він як і сказав, що "я повністю за Україну". Так що всі, хто знає, що відбувається в голові 45-го президента США, і записують нового американського президента в пропутінський або пропорошенковский пул – не більш ніж говорять про те, як би їм хотілося, щоб було.

Хоча передумови для того, щоб записати Трампа в друзі Путіна, звичайно, є. Путін, як відомо, називав Трампа "дуже яскравою людиною, талановитою, без всяких сумнівів" і "абсолютним лідером президентських перегонів". Але Трамп дав на подібні лестощі досить жорстку відповідь, заявивши в інтерв'ю Рейтер: "Путін дуже добре говорив про мене, і це не погано, це навіть дуже добре. Але той факт, що він добре про мене відгукувався, не допоможе йому в переговорах. ніяк не допоможе. Дуже скоро стане ясно, чи будуть у мене з Росією добрі відносини чи ні".

Безсумнівним фактом є те, що Петру Порошенку треба буде вибудовувати нові відносини з США. Революція, участь у врегулюванні ситуації на Донбасі, створення НАБУ і САП, реформа правоохоронних органів загалом – все це проходило під егідою демократів. Республіканцям треба буде, як мінімум, довести, що всі їх зусилля не пройшли дарма і Україна змогла скористатися можливостями, які їй надали США. Що гроші витрачені не даремно, що підтримка повинна продовжуватися. У той же час, це хороший шанс пройти своєрідну деамериканизацию внутрішньої політики. Дистанціюватися від сильного впливу, як за нашими мірками, США на Україну, щоб там Трамп не говорив про безхребетність Обами. Кажуть, доходило до того, що віце-президент США Джо Байден міг зателефонувати генпрокурора Луценку і пожурити його за те, що генпрокуратура влаштувала обшуки в НАБУ.

Звичайно ж, Порошенко доведеться схилити Трампа до думки, що Путіну не можна вірити, а від нього треба тільки вимагати. Завданнє стоїть вкрай складне, і багато в чому суперечливе. Україні треба так вмонтувати себе у зовнішньополітичний контур США, щоб з одного боку зберегти фінансову підтримку, виділення коштів на оборону і реформи, а з іншого - не допустити скочування країни до існування під диктовку Білого дому. Нам треба не дати переграти себе Путіну, який одним з перших привітав Трампа з перемогою. Петро Порошенко цього ще не зробив.

PS. О 14.28 на сайті президента України з'явилось повідомлення, про те, що Петро Порошенко привітав Дональда Трампа з перемогою. "Щиро вітаю Дональда Трампа з обранням Президентом Сполучених Штатів та дружній американський народ з демократичним волевиявленням. Це символ справжньої демократії, коли ніхто до останньої миті не знає результати виборів. І це є ознакою справжньої демократії, яку завжди сповідували і пропагували наші надійні та стратегічні американські партнери та друзі" - підкреслив Порошенко.  

 

 

On Top