В'ячеслав Еркес: системи трубопроводів для споруджуваних атомних блоків по всьому світу виробляються на заводі TPBS

TPBS – найбільший український виробник та експортер трубопроводів високого тиску для атомної та теплової генерації. За три роки роботи акціонери компанії зуміли налагодити стабільне виробництво, поставивши продукцію більш ніж на 45 об'єктів енергетики в Україні, Білорусі, Болгарії, Індії, Бангладеш та інших країнах.

За словами одного з акціонерів компанії В'ячеслава Еркеса, TPBS бере участь у багатьох конкурсах на поставку трубопроводів для нових споруджуваних атомних блоків по всьому світу.

Створивши у 2016 році компанію TPBS, нові власники й менеджмент заводу за цей час повернули довіру ключових клієнтів, підвищили ефективність підприємства і вивели середню заробітну плату на один з найвищих рівнів в регіоні.

В інтерв'ю РБК-Україна В'ячеслав Еркес розповідає про те, які антикризові рішення допомогли відродити колись успішне виробництво, чи перспективний для TPBS ринок України, що в компанії думають про створення Мінстратегпрому, та чому бізнесу важливо підтримувати соціальні ініціативи в регіонах.  

Перші три роки

– У цьому році — три роки після перезапуску TPBS. Як би ви охарактеризували підсумки роботи цього трирічного циклу?

– Насправді, це не був перезапуск, оскільки ми створили й побудували повністю нову компанію. Так, у 2016 році ми викупили з аукціону обладнання (колишнього ПАТ "ТММ-Енергобуд", - ред.).

Обладнання становило частину майнового комплексу компанії, яка збанкрутувала, а ми з першого дня будували абсолютно нову компанію зі своєю стратегією, з новим менеджментом.

Водночас ми спробували максимально зберегти робочий колектив. Це було не просто, адже коли ми прийшли на завод, робітники вже вісім місяців не отримували зарплати. Вперше, коли ми потрапили в цех після придбання заставного устаткування на аукціоні, побачене являло собою досить жалюгідне видовище. Цех був порожній. Всередині не було жодної людини. Практично не було металу. Стояло лише обладнання.

– Тобто ви купували не компанію-банкрут, а майно, яке було на балансі заводу?

– Так, тим більше що компанію як таку і не продавали. А якби навіть і продавали, переконаний, ми б в подібний проект не входили. Нас цікавило тільки обладнання, яке виставлялося на аукціон.

ПАТ "ТММ-Енергобуд" був нашим клієнтом, тому ми досить добре знали підприємство, його виробничі потужності, старий менеджмент. До того, ми знали їх конкурентів і ринок в цілому. В першу чергу – постачальників і покупців продукції, яку виготовляв завод.

Більшість команди, яка прийшла, включаючи мене, останні 15 років займалася бізнесом, пов'язаним з поставкою нержавіючих труб, зокрема для енергетики

Враховуючи, що ми довгий час займалися професійно основною сировиною (трубами, - ред.), ми були впевнені, що добре знаємо ринок. Крім того, у нас була хороша репутація, і в момент, коли ми дізналися, що "ТММ-Енергобуд" збанкрутував і банки починають реалізовувати майно заводу, ми все детально зважили та прийняли рішення вийти на ринок виробництва трубопроводів.

– З аукціону продавалося тільки обладнання?

– Ні, все заставне майно збанкрутілої компанії банки-кредитори почали продавати по частинах. Зокрема, обладнання і виробничі будівлі.

Після того, як я прийняв рішення, що цей бізнес цікавий, і я хотів би їм займатися, я знайшов партнерів — сім'ю Коробовських. Микола та Анара Коробовські професійно займалися бізнесом у сфері енергетики багато років в Казахстані, країнах СНД та Європі. Ми обговорили новий проект і вирішили спільно увійти в нього, взявши участь в аукціонах з продажу банками-кредиторами заставного обладнання.

Анара та Микола відмінно розуміють ринок, на якому працює TPBS, активно беруть участь у створенні стратегії компанії. Більш того, одне із перших знакових для нової компанії замовлень TPBS отримав з активною допомогою Анари та Миколи.

За моїми відчуттями, у нас на рівні акціонерів створилася відмінна команда і взаєморозуміння, як у довгостроковій перспективі розвивати TPBS і зробити з компанії одного зі світових лідерів у виробництві та постачанні складних трубопроводів середнього і високого тиску. Мені здається, зараз у компанії є всі передумови для цього.

За підсумком трьох років ми вже з упевненістю можемо сказати, що не прогадали, заходячи в цей бізнес

Сьогодні ми вийшли на практично повне завантаження наявного обладнання. У 2020 році ми плануємо зробити та відвантажити споживачам понад 3000 тонн трубопроводів високого тиску в блочному виконанні, а портфель замовлень набрано більше, ніж на рік вперед. І, я вважаю, найголовніше: в компанії сформувався дуже сильний, професійний колектив однодумців, яким я щиро пишаюся, а також склалися хороші відносини з партнерами-постачальниками і покупцями.

Формула успіху

– Як вдалося досягти таких результатів? Які антикризові рішення необхідно було приймати?

– Хороше обладнання – це лише 15-20% успіху. Найголовніше – професійний колектив, особливо з урахуванням того, що ми виробляємо продукцію з високою доданою вартістю. Це високоінтелектуальна інженерна робота, конструкторські рішення. Крім того, це ще ліцензії та спеціальна сертифікація.

Компанія може виробляти унікальну у своєму роді продукцію для надкритичних параметрів експлуатації та відповідальних призначень для атомної й теплової енергетики. Цілий ряд сортаменту, який ми можемо поставити споживачам, в принципі не виробляється в Україні. Є всього 2-3 аналогічних компанії, які володіють такими ж можливостями, досвідом і референціями в країнах СНД і Європи.

Використовуючи унікальне трубогибочне (ми виробляємо гибку труб методом індукційного нагріву на верстатах німецької компанії Schäffer) та зварювальне обладнання, ми працюємо з трубами діаметром до 1200 мм і товщиною стінки до 100 мм. Також виробляємо для атомних і теплових станцій внутрішньотурбінні та внутрішньокотельні трубопроводи, трубопроводи для парової камери й системи свіжого пару, аварійні системи безпеки САОЗ і КД, ПІАР, випускаємо трубопроводи зі сталі Р91/Р92 і постачаємо обладнання 2-4 класів безпеки. Причому за три роки у нас по всіх цих складних видах обладнання вже є напрацьований і підтверджений успішний досвід поставок кінцевим споживачам по всьому світу.

Окремо варто зазначити, що ми поставляємо споживачам трубопроводи, зварені в блоки, на 100% перевірені за якістю та готові до швидкого монтажу. Нашим клієнтам не потрібно на майданчику займатися збиранням і зварюванням з елементів трубопроводів – прямих ділянок труб, відводів, трійників і фасонних виробів. Усе вже у високому ступені готовності й вимагає мінімум часових та монтажних ресурсів.

У 2019 році ми почали розширювати парк обладнання, інвестуючи в нові верстати, точково розшиваючи вузькі місця та підвищуючи продуктивність і ефективність нашого виробництва.

Ми активно інвестуємо в розширення можливостей лабораторії та контроль якості продукції: встановлюється нове обладнання рентген-контролю, розширюються можливості з гідродосліджень. Також ми встановлюємо нові сучасні механообробні комплекси з ЧПУ для збільшення виробництва трійників і деяких інших фасонних виробів.

– Наскільки вдалося зберегти колектив, який раніше працював на "Енергобуді"? Особливо у світлі великої заборгованості по зарплаті з боку старих власників?

– Якщо говорити про менеджмент – то в основному це нова команда, з якою ми працювали ще до TPBS. Декільком фахівцям, які входили у керівництво старої команди, ми також запропонували залишитися – і вони досі працюють з нами. Ми дуже раді, що вони стали частиною нашої команди.

Ми не ставили перед собою мету всіх замінити. Ми ставили за мету побудувати сучасний прозорий стійкий бізнес, основою якого є високопрофесійний і лояльний колектив однодумців, колектив, який готовий і хоче змінюватися, розвиватися та будувати компанію світового рівня. Всім, хто, дійсно, хотів працювати, розділяючи та дотримуючись цієї мети, ми були раді.

Що стосується робітничих спеціальностей, на першому етапі ми прийняли для себе політичне рішення – повністю погасити перед співробітниками 8-місячну заборгованість по заробітній платі, яка накопичилася за час банкрутства ПАТ "ТММ-Енергобуд".

Безумовно, це була не наша заборгованість, і ніхто не міг би нам дорікнути в тому, що ми повинні так зробити. Але ми чудово розуміли, що колектив – це основа, і нам була вкрай важлива лояльність з боку робітників. Працівники навряд чи будуть ділити – це старе, а це нове – тому ми вирішили, що треба по максимуму взяти на себе зобов'язання за цими боргами.

За перші півроку або, якщо бути точними, за перші сім місяців ми повністю виплатили старі борги по зарплаті, попри те, що це було великим фінансовим навантаженням для нас.

– Скільки сумарно компанія інвестувала на початкових етапах?

– Мені важко назвати якусь конкретну суму, оскільки було кілька етапів інвестицій, а також серйозні внески в оборотний капітал.

Якщо говорити про початкові базові інвестиції, то на аукціоні з купівлі обладнання ми заплатили понад 80 млн грн. На наступному конкурсі, який пройшов десь через півроку, ми викупили будівлю заводу, що обійшлося нам ще у близько 120 млн грн.

Варто відзначити, що спочатку ми взагалі не були дуже зацікавлені у купівлі будівель, оскільки всі кошти планували вкласти в обладнання та запуск виробництва. Але через якийсь час прийшли до рішення, що в цей бізнес ми заходимо надовго, і щоб точно бути впевненими в тому, що з часом хтось не прийде з метою перепродати будівлю заводу, ми залучили додаткове інвестування і викупили будівлі.

– Що, крім погашення заборгованості та купівлі обладнання, ще було складним в операційній діяльності підприємства перший час?

– Бізнес з постачання складного технологічного обладнання у велику енергетику тісно пов'язаний з наявністю різних ліцензій, схвалень і сертифікації — особливо з урахуванням того, що одним з наших ключових напрямків є атомна енергетика.

Близько двох років ми поступово отримували всі необхідні ліцензії та сертифікації для поставок в Україні, країнах СНД, Європі й на Близькому Сході. На це пішло дуже багато часу і грошей. При цьому ми продовжуємо і зараз на ринках ЄС та Близького Сходу інвестувати в розширення списку сертифікацій, ліцензій і клієнтських схвалень.

Багато часу пішло на те, щоб повернути лояльність постачальників, тому що частина з них постраждала через банкрутство компанії попередніх власників. У цій сфері коло постачальників дуже обмежене, оскільки продукція часто буває унікальною і вузькоспеціалізованою, тому важливо було повернути їх довіру.

Перший рік-півтора ми активно працювали над тим, щоб показати клієнтам і постачальникам — у компанії є всі необхідні ліцензії, а завод здатний випускати високоякісне, безпечне обладнання

Попри те, що TPBS – молода компанія, нові акціонери прийшли у цей бізнес з довгостроковими цілями та серйозними намірами побудувати сильного і надійного виробника трубопроводів середнього і високого тиску.

Перспективні ринки

– TPBS – найбільший в Україні виробник та експортер високотехнологічних трубопроводів для об'єктів атомної й теплової генерації. Наскільки затребувана продукція в Україні та за її межами?

– Насправді, ми експортуємо близько 98% всього, що виробляємо. В основному це атомні й теплові електростанції по всьому світу – Індія, Бангладеш, Туреччина, країни СНД.

У цілому ж ми намагаємося брати участь у більшості конкурсів на поставку трубопроводів для нових споруджуваних атомних та теплових блоків і для ремонту вже існуючих блоків.

Якщо говорити про український ринок, то сьогодні для нас — це відносно маленький ринок. В основному це невеликі ремонтні програми на існуючих атомних і теплових електростанціях. Але, з точки зору перспективи, український ринок цікавий, ми намагаємося підтримувати стосунки з усіма потенційними клієнтами

Сьогодні, на жаль, інвестицій в енергогенеруючу інфраструктуру в Україні дуже мало, але ми переконані, що це питання часу. Безумовно, у діючих енергоблоків є певний запас міцності. Але з часом генеруюча інфраструктура вимагає втручання — потрібно або будувати нові блоки, або ремонтувати старі, тому що блоки по-іншому працювати не можуть. Тому в якийсь момент, коли економічна ситуація в країні покращиться, почнеться зростання промислового виробництва, і, як наслідок, зростання енергоспоживання, інвестиції в капітальні ремонти, модернізація та нове будівництво енергогенерації. Ми, звичайно ж, хотіли б в цих програмах взяти участь.

Крім того, в уряду є плани щодо добудови третього та четвертого блоків Хмельницької АЕС. Якщо це дійсно відбудеться, то для таких компаній, як наша, як "Турбоатом" та інших – це колосальний проект, який може завантажити заводи на декілька років вперед.

– Зараз TPBS виходить на нафтогазовий ринок Близького Сходу. Наскільки це перспективний ринок?

– Так, півтора року тому ми почали виходити на ринок Близького Сходу. У 2018 році ми відкрили невелике представництво в Дубаї, де постійно працює наш sales-інженер. Для Близького Сходу нафтова промисловість – основа, тому спочатку ми виходили на ринок з прицілом на продукцію під цю сферу.

Для того, щоб почати отримувати перші значущі запити від ключових клієнтів в країнах Близького Сходу, спочатку потрібно пройти аудити й потрапити в списки схвалених постачальників кінцевих замовників. Ми успішно пройшли аудит Qatar Petroleum (державної нафтової компанії Катару, - ред.), що надалі дозволило нам підписати перший великий контракт для поставки під їх проект.

Перший наш контракт був для SNOC, Шарджа, ОАЕ приблизно на 40 тонн продукції. Другий контракт для проекту Qatar Petroleum ми уклали вже на 100 тонн. Виконання цього замовлення стане для нас гарною нагодою оцінити, наскільки перспективний ринок, адже зараз це абсолютно нова для нас ніша.

Так, потенційні обсяги на ринку Близького Сходу, справді, великі, але з точки зору маржі та прибутковості – поки нам складно оцінити, наскільки цей ринок може бути для нас стратегічним. Думаю, в найближчі два роки ми зрозуміємо, наскільки ринок Близького Сходу стане для нас важливим у плані розвитку та освоєння.

Поки ми тільки вкладали в цей напрямок і за майже два роки вже інвестували понад 400 тис. доларів у сертифікацію і власне представництво.

– А з точки зору логістики по доставці, ви не програєте локальним компаніям?

– Ми виготовляємо устаткування з досить високою доданою вартістю, тому експорт в країни далекого зарубіжжя створює додаткові витрати, але на рівні 1-2%, що не є найбільшим обмежуючим фактором.

Більш правильно буде зазначити, що самі ринки Близького Сходу й Азії є дуже висококонкурентними, на них присутні виробники й постачальники зі всього світу. Якщо ми хочемо на цих ринках брати замовлення, то ми повинні мати кращу собівартість виробництва, якість продукції світового рівня, усі обов'язкові сертифікації та схвалення, а також найгнучкіший і клієнтоорієнтований сервіс. Однозначно, це складне і не швидке завдання для будь-якої компанії. Але у нас є розуміння, що конкретно потрібно робити, змінювати й покращувати, і ми йдемо цим шляхом.

"Найкраща допомога держави бізнесу – не заважати"

– Чи підтримуєте ви рішення уряду створити Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості? Яких рішень очікуєте від нового відомства?

– Не можу сказати однозначно, ми підтримуємо це рішення чи ні. Я далекий від політики, якщо не вважати, що в селищі недалеко від мого будинку живе Давид Арахамія. Це жарт (сміється). Але будь-які ініціативи влади, спрямовані на зниження бар'єрів і подальший розвиток бізнесу – звичайно ж, ми підтримуємо.

Мені здається, основне завдання держави в частині підтримки та розвитку промисловості полягає у створенні правильного бізнес-клімату, щоб бізнес міг розвиватися. Як мінімум держава повинна намагатися не заважати бізнесу, не створювати додаткові бар'єри та обмеження.

Я впевнений, що більшість бізнесменів в Україні, якщо їм як мінімум не заважати, самі успішно будуть розвивати свої компанії, створювати нові робочі місця та залучати інвестиції для розвитку свого бізнесу

Наступним кроком, якщо держава почне програму інвестицій в інфраструктуру, включаючи модернізацію енергосистеми в країні, це може дати величезний поштовх для підтримки та розвитку приватного бізнесу в Україні, величезного пулу постачальників, які будуть брати участь у цих інвестиційних програмах з розвитку інфраструктури.

– А що, на вашу думку, є такими бар'єрами, які заважають бізнесу розвиватися?

– Будь-які додаткові перевірки, затримки у поверненні ПДВ та пов'язані з ним бюрократичні перепони. В Україні практично неможливо залучити дешеві гроші, тому для будь-якого експортера неповернені гроші з бюджету або просто 1-2-місячна затримка з відшкодуванням ПДВ – це дуже боляче, оскільки у компанії гроші вимиваються з оборотного капіталу та заповнити цю дірку у грошовому потоці дуже важко.

Якщо говорити про поточні проблеми, приміром, рік тому Україна ввела обмеження на імпорт різних труб іноземного походження. Якоюсь мірою це важливо, щоб підтримати українського виробника, але частина сортаменту, на який ввели обмеження на ввезення, не виробляється в Україні. Ніхто про це не подумав, не подивився детально на те, що підписується. У результаті вже рік від участі в деяких зарубіжних тендерах ми змушені відмовлятися, тому що не можемо ні в якому режимі ввезти трубу з Європи або Азії для власного виробництва і не можемо цю трубу купити в Україні.

Тобто чиновники просто ввели заборону на весь код товару, не розібравшись, яку ситуацію це створить для реального приватного бізнесу, для виробників-експортерів, які виробляють продукцію з високим рівнем перероблення та доданої вартості і платять всі податки в Україні.

Ми цілий рік пишемо листи в різні міністерства і відомства, пояснюємо, що є сортамент, що не виробляється в Україні, він нам потрібен для власного виробництва. Ні зворотного зв'язку, ні реальних дій, по суті, жодної реакції на наші звернення.

Мені здається, дуже важливо, щоб уряд чув бізнес. Тільки так бізнес буде розвиватися. Якщо нове міністерство в цьому допоможе – буде чудово.

– Як карантин, викликаний пандемією коронавірусу, вплинув на роботу підприємства та його фінансові показники, враховуючи, що більша частина продукції йде на експорт?

– В цілому, можу сказати, що ми увійшли в карантин підготовленими, попри те, що ніхто не міг спрогнозувати такий розвиток ситуації.

На момент початку карантину у нас вже був повний портфель замовлень на рік вперед, тому в ситуації, коли багато компаній скорочували співробітникам зарплати або навіть штат, нам навпаки вдалося наростити виробництво. Крім того, завдяки високому завантаженню виробництва, в період карантину ми виплачували персоналу премії за виконання плану, що допомогло співробітникам відчувати себе захищеними.

Так, іноді були певні технічні труднощі, наприклад, пов'язані з забороною в'їзду і виїзду з країни. У 2 кварталі, у розпал епідемії Covid-19, ми кілька місяців чекали представника кінцевого замовника з Індії по одному із замовлень, яке ми зараз виробляємо. Фахівець з Індії не міг потрапити в Україну для участі в прийманні продукції за якістю через обмеження на в'їзд іноземців.

Але в цілому карантин ми пережили без якихось суттєвих економічних втрат.

– А з точки зору організації роботи?

– Підприємство працювало і продовжує працювати за безперервним графіком. Ми організували в цехах усі необхідні заходи безпеки для співробітників і контролю нерозповсюдження вірусу (вимірювання температури, дезінфекція приміщень, додаткові зміни, організація харчування в їдальні тощо).

З урахуванням того, що підприємство знаходиться за містом, ще до поширення вірусу ми забезпечували розвезення співробітників власним транспортом до і після роботи.

Той факт, що наші співробітники не добиралися на роботу і з роботи додому під час карантину громадським транспортом, думаю, також позитивно вплинув на відсутність заражень серед наших людей, попри те, що завод продовжував працювати.

– Наскільки діяльність компанії відповідає екотрендам останніх років? Скорочуєте ви обсяги виробничих відходів, виділення шкідливих речовин і споживання електроенергії?

– Останні три роки для компанії були дуже інтенсивними, оскільки ми, по суті, створювали бізнес з нуля: всі ресурси були направлені на те, щоб запустити роботу, розширити виробництво і створити портфель замовлень.

Паралельно з усіма цими непростими питаннями, ми в тому числі займалися питаннями екології та зниження впливу компанії на навколишнє середовище

TPBS успішно пройшла підтвердження міжнародних сертифікацій системи екологічного менеджменту на відповідність стандарту ISO 14001:2015 і системи менеджменту охорони здоров'я та безпеки праці на відповідність стандарту ISO 45001:2018.

Крім того, ми регулярно проходимо енергоаудит, робимо всі необхідні базові речі, пов'язані із сертифікацією по енергоефективності, точково впроваджуємо рішення, спрямовані на зниження енергоспоживання в цехах.

Але, вважаю, що в напрямку підвищення енергоефективності й зниження впливу підприємства на навколишнє середовище у нас ще великий фронт для поліпшення і розвитку. Важливо не просто знизити викиди, витрати та втрати, а вийти на якісно інший рівень системного розвитку екологічного менеджменту на підприємстві.

Для нас це важливо ще й тому, що ми працюємо у тому числі з великими міжнародними замовниками, і вони при виборі партнерів-постачальників звертають все більше уваги, наскільки компанія відповідає останнім трендам в частині екології, сталого розвитку, соціальної відповідальності. Тому в наступні декілька років у цих питаннях нам точно є куди розвиватися.

Допомога "локальним ком'юніті"

– Компанія є одним з найбільших платників податків Харківської області. Чи підтримуєте ви якісь соціальні проекти в регіоні?

– Безумовно. Коли TPBS тільки прийшла в Харківську область, десь через рік після створення і запуску виробництва ми почали допомагати, коли до нас зверталися місцева влада або мешканці регіону. Але з часом ми зрозуміли, що ця робота також потребує системності.

Якщо ми прийшли в регіон надовго, хочемо тут розвиватися та будувати бізнес світового рівня, для цього треба створити всі умови для людей, колективу, який живе в місцевих громадах. Люди повинні не просто мати гідну заробітну плату і умови праці на підприємстві – це базові умови, які компанія повинна забезпечити працівникам. Не менш важливо, щоб за межами заводу люди бачили перспективу, мали всю необхідну інфраструктуру та умови для комфортного життя для себе і своєї сім'ї.

Ми не хочемо, щоб наші працівники з сім'ями виїжджали із сіл, районних центрів в інші області чи навіть країни, особливо молодь, у пошуках більш розвиненої інфраструктури – дитячих садків, шкіл, лікарень тощо.

Ми розуміємо, що це дуже складне питання, що ми як компанія не можемо самі вирішити його. Але при системному підході й довгостроковій стратегії, об'єднавши зусилля з місцевою владою, приватним бізнесом, який працює поруч з нашим підприємством в регіоні, ситуацію з розвитком інфраструктури в регіоні (підприємство базується в Чугуївському районі Харківської області, с. Малинівка, - ред.) можна крок за кроком змінювати на краще.

Власне, для цього ми й створили Благодійній фонд "Процвітання", почавши активно співпрацювати з місцевою Малинівською територіальною громадою.

Ми узгодили план дій і з 2018 року почали комплексно допомагати регіону, визначивши для себе три пріоритетні напрямки для підтримки: допомога дітям/поліпшення умов у дитячих садках і школах; допомога лікарням/поліпшення рівня медобслуговування; проекти, спрямовані на поліпшення загальної інфраструктури (освітлення вулиць, благоустрій, дороги).

Значну роль в цьому зіграла й проактивна роль самої громади. Реформа про місцеве самоврядування дійсно працює, адже частина податків почала залишатися в бюджетах сіл, районів. Вони почали більше дивитися, куди їх вкладати.

Ми, зі свого боку, намагаємося максимально допомагати регіону, щоб люди почували себе комфортніше і будували своє майбутнє в цьому районі разом з нами.