Перенесення приватизації 5% акцій ОПЗ свідчить про відсутність узгодженості дій Кабміну і ФДМ, вважає віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В'ячеслав Бутко. В інтерв'ю РБК-Україна він розповів про ризики, які несе в собі пробний продаж пакетів. А також підкреслив, що приватизація через вітчизняні біржі - не найкращий шлях.
Перенесення приватизації 5% акцій ОПЗ свідчить про відсутність узгодженості дій Кабміну і ФДМ, вважає віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В'ячеслав Бутко.
В інтерв'ю РБК-Україна він розповів про ризики, які несе в собі пробний продаж пакетів. А також підкреслив, що приватизація через вітчизняні біржі - не найкращий шлях.
"Мабуть, найбільш прийнятний варіант: спочатку потрібно якісно, з залученням провідних міжнародних компаній, оцінити початкову вартість пакетів акцій приватизованих компаній, а після цього продавати великі пакети акцій повинен ФДМ на відкритому аукціоні", - сказав, зокрема, в інтерв'ю РБК-Україна В'ячеслав Бутко.
РБК-Україна: На 26 серпня була запланована продаж 5% акцій ОПЗ, яку, начебто, скасували з ініціативи прем'єра Арсенія Яценюка. Це не перша спроба приватизації ОПЗ. Ви пам'ятаєте перипетії першої спроби?
В'ячеслав Бутко: Згадуючи цю історію, яка завдала колосальної шкоди інвестиційній привабливості та іміджу України, відчуваю важкі почуття.
29 вересня 2009 року був проведений конкурс з відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону з продажу 99,57% акцій ОПЗ. Однак, замість тверджень підсумків конкурсу, з подачі тодішнього глави Кабміну Юлії Тимошенко конкурс був визнаний таким.
РБК-Україна: На якій підставі був визнаний таким, що не відбувся конкурс з продажу 99,57% акцій ОПЗ?
В'ячеслав Бутко: Без юридичних обґрунтувань - на підставі суб'єктивної думки прем'єр-міністра і підтримав її в. о. голови ФДМ Дмитра Парфененка про те, що, нібито, під час конкурсу була змова його учасників. Мабуть, тодішні керівники Кабміну і ФДМ захоплювалися конспірологічними теоріями.
В результаті, держбюджет не отримав 625 млн дол., а інвестори переконалися, що працювати в Україні - значить піддавати себе ризику невмотивованого волюнтаристського втручання з боку держорганів.
РБК-Україна: Існують різні думки щодо доцільності проведення приватизації в Україні. Яка Ваша точка зору?
В'ячеслав Бутко: Мені невідомі випадки ефективного управління державними підприємствами в нашій країні. Я маю на увазі - ефективного для держави, а не для особистих матеріальних інтересів керівників держпідприємств і чиновників, які за ними стоять.
Вважаю, що держсектор української економіки надзвичайно великий. Пов'язано це з тим, що зазнавша невеликих змін радянська модель управління держпідприємствами надала привабливі можливості для перерозподілу доходів від діяльності держсектора економіки.
Керівники держпідприємств призначаються вищим органом (читай - чиновниками). Діяльність цих керівників належною мірою не контролюється, так що вилучення прибутку і виробничих активів держпідприємства через операції зі структурами, пов'язаними з керівництвом держпідприємств, є скоріше правилом, ніж винятком.
Один факт - збитки 30 найбільших вітчизняних держкомпаній за рік склали 100 млрд грн, а сума виплачених дивідендів склала 1,2 млрд грн.
Яка частина цих збитків носить штучний характер? Скільки яхт і престижних авто купили керівники держпідприємств і патронирующие їх чиновники?
Якщо ми не хочемо, щоб керівники держпідприємств і займаються їх чиновники привласнювали кошти та активи держпідприємств, повинна бути проведена тотальна приватизація.
Але вона повинна кардинально відрізнятися від тієї приватизації, яка проводилася в Україні до цих пір.
РБК-Україна: Приватизація ОПЗ - правильний крок у цьому напрямку? І своєчасна вона?
В'ячеслав Бутко: Якщо ви маєте на увазі те, що зараз цінність українських активів невелика, я парирую це припущення тим, що в осяжному майбутньому не проглядаються перспективи зростання їх вартості.
Швидше за все, військове протистояння на Донбасі триватиме не один рік, а відновлення економіки країни перетворилося з стайерского забігу в марафонський. Тому, проводити приватизацію потрібно найближчим часом.
РБК-Україна: Але 19 серпня було прийнято рішення скасувати продаж п'ятивідсоткового пакета акцій ОПЗ. Знову скандал? Чи ви вважаєте це правильним кроком?
В'ячеслав Бутко: Я не знаю, що лежить в справжньому підґрунті такого рішення.
Можливо, дійсно буде розроблена нова методологія оцінки приватизованих підприємств, яка буде якісно кращою за стару. Можливо, будуть прийняті поправки в Закон України "Про приватизацію державного майна".
Викликає серйозну стурбованість підозріла неузгодженість дій Кабміну і ФДМ. Як уряд, так і Фонд розуміли, що запропоновані поправки в законодавство про приватизацію не були прийняті парламентом. Але до останнього моменту Кабмін і ФДМУ планували проводити аукціон з продажу 5% акцій ОПЗ. І лише в останній момент згадали про це, вирішивши перенести конкурс з продажу основного пакету акцій і аукціон з продажу 5% акцій лише після того, як опублікували інформацію про біржові торги. Це як мінімум несерйозно. Однозначно те, що розуміння у інвесторів така поведінка не викличе. До речі, я не виключаю, що рішення про скасування аукціону з продажу 5% акцій ОПЗ зумовлено, зокрема, і відсутністю впевненості в можливості провести торги прозоро.
РБК-Україна: Що ви маєте на увазі?
В'ячеслав Бутко: Спочатку хочу звернути увагу на дуже важливий нюанс.
Відомо, що 19 серпня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк розпорядився скасувати торги 5% акцій ОПЗ, проведення яких було заплановано на 26 серпня. Глава ФДМ Ігор Білоус підтримав главу уряду.
Але на середину дня 21 серпня немає офіційної інформації про те, що ФДМ на підставі доручення прем'єра видав наказ про скасування аукціону з продажу 5% акцій ОПЗ на фондовій біржі "Перспектива". Що викликає обгрунтований подив.
РБК-Україна: Ви говорили про сумніви в можливості проведення прозорих торгів.
В'ячеслав Бутко: На таке припущення наштовхує вибір біржі, на якій планувалося провести торги. Я вивчив звернення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації і звернення інвесткомпанії "Бізнес-Інвест" до керівництва ФДМ.
І задався питанням, на яке не можу знайти відповідь: чим обґрунтований вибір фондової біржі "Перспектива" для продажу акцій ОПЗ?
РБК-Україна: Поясніть, будь ласка.
В'ячеслав Бутко: Почну з того, що вищезгадані документи свідчать - структура власності цієї біржі непрозора.
Знімаю капелюха перед винахідливістю і скрупульозністю тих, хто розробив настільки складну структуру володіння фондовою біржею "Перспектива". Але яка мета цієї інтелектуальної праці?
Цілком реальною представляється наступна відповідь: щоб за великим переліком фінансових та інших компаній максимально замаскувати реальних кінцевих бенефіціарів Фондової біржі "Перспектива".
Схожої думки дотримується і голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.
Якщо власникам біржі є, що приховувати, то можна бути впевненим у тому, що ця біржова площадка організовує прозору приватизацію?
РБК-Україна: Чи має фондова біржа "Перспектива" достатній досвід проведення приватизації?
В'ячеслав Бутко: Складно вважати таким продаж акцій "Борщагівського хімфармзаводу" на електронному аукціоні. Як і спроби продажу двох маловідомих підприємств. Причому, невдалі спроби.
Так, з кінця 2013 року ця біржа продавала 12,65% акцій ПАТ "Науково-технічний випробувальний центр "Спектр-Т"" (статутний капітал - 122 тис. грн). Продані акції не були, і в 2015 році ФДМ зняв з торгів пакет акцій.
А в 2014 році "Перспектива" продавала 10% акцій ПАТ "Агропромтехпостач" (статутний капітал - 4,32 млн грн). І ці акції не були продані та зняті з торгів.
РБК-Україна: Український фондовий ринок останнім часом стрясають гучні скандали, пов'язані зі спробою НКЦПФР очистити його від недобросовісних учасників. Чи торгувалися цінні папери таких структур на біржі "Перспектива"?
В'ячеслав Бутко: Не знаю, чи торгувалися, але тут важливо інше.
Є рішення НКЦПФР від 4 серпня 2015 року, яким торги акціями фондової біржі "Перспектива" припинені. На думку Тимура Хромаєва, цінні папери цієї біржі мають ознаки фіктивності.
До того ж, глава регулятора не виключив позбавлення цієї біржі, поряд з іншими, ліцензії.
Втім, думаю, не варто приділяти так багато уваги цій біржі. Залишається побажати фондовій біржі "Перспектива" врегулювати виниклі у НКЦПФР всі питання.
РБК-Україна: Що ви мали на увазі, коли сказали про послідовність прем'єр-міністра?
В'ячеслав Бутко: 3 вересня 2014 року на засіданні Кабміну Яценюк сказав: "Пробні пакети акцій будуть розміщуватися на біржах не в Україні, а на західних біржах. Колишній шлях приватизації неприйнятний. Ми хочемо чесної, прозорої, ефективної приватизації із західними партнерами. На Варшавській біржі визначимо, скільки буде коштувати".
Фондова біржа "Перспектива" і Варшавська фондова біржа - дуже різні майданчики.
РБК-Україна: І все ж повернемося до біржі, але в іншому аспекті. Наскільки важливий параметр прозорості при проведенні торгів?
В'ячеслав Бутко: Критично важливий. Феномен вирішального впливу відсутності прозорості на якість ринків постулював в кінці 1960 років Нобелівський лауреат Джордж Акерлоф.
Він навів приклад. На ринку старих автомобілів існує асиметрія інформації: покупці знають про технічний стан автомобілів набагато менше, ніж продавці.
В результаті зникають з ринку автомобілі хорошої якості за виправдано високими цінами - і залишаються автомобілі низької якості за невиправдано завищеними цінами, що не відповідає реальному технічному стану автомобіля.
Відбувається це тому, що покупці і дилери мають різний доступ до справжньої інформації про технічний стан автомобіля.
Екстраполювати це на приватизацію? Будь ласка.
Якщо торгова площадка, на якій була запланована приватизація, характеризується надскладною структурою власності, не володіє достатнім досвідом у процесах роздержавлення, та ще й регулятор зупинив торги акціями цієї біржі, вправі ми сподіватися на те, що нею будуть забезпечені рівні умови всім потенційним учасникам торгів?
Вибирати об'єкт приватизаційної інфраструктури для продажу ключових держпідприємств потрібно так, щоб була стовідсоткова впевненість у тому, що торги пройдуть без скандалів, у тому числі тих, які можуть бути викликані недобросовісними або некваліфікованими діями організатора торгів.
РБК-Україна: Чи варто залучати біржі для проведення приватизації?
В'ячеслав Бутко: Це - дуже важливе питання. Варто задуматися, чи дійсно є бездоганна логіка у продажу на біржі 5% для промацування ціни?
Якщо інвестори хочуть купити актив, то вони будуть конкурувати на аукціоні за весь пакет і, таким чином, вартість цих 5%, що входять у великий пакет акцій, буде більшою, ніж при продажу на біржі цих 5% акцій окремо.
Також в українській практиці були випадки, коли біржа в інтересах тих чи інших осіб не допускала потенційних покупців до участі в торгах. Пояснення були різноманітні - реквізити рахунків біржі змінюються за день до дня торгів, домовлялися з банком про те, щоб вчасно не приходило підтвердження платежу, працівникам біржі не подобалися завірені у нотаріуса копії документів і т. д.
Звичайно, таке практично неможливо на західних біржах. Але продаж українських акцій на західних біржах - організаційно дуже складний процес. Для цього потрібно змінити вітчизняне законодавство. Що може зайняти багато часу.
Мабуть, найбільш прийнятний варіант: спочатку потрібно якісно, з залученням провідних міжнародних компаній, оцінити початкову вартість пакетів акцій приватизованих компаній, а після цього продавати великі пакети акцій повинен ФДМ на відкритому аукціоні.
Без залучення бірж і без продажу т. зв. пробних пакетів, які в силу свого маленького розміру за визначенням не можуть бути продані дорого, що задасть абсолютно непотрібний тренд перед продажем великих пакетів.
Розмовляв Павло Круглов