Друга спроба: як у Зеленського змінюють судову реформу

Київ, П'ятниця 10 липня 2020 07:55
Друга спроба: як у Зеленського змінюють судову реформу
Судова реформа від Офісу президента чекає голосування в Раді (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Автор: Олег Черниш

Судова система України станом на літо 2020 року опинилася у вкрай важкому стані. Розпочаті при різних президентах і досі незавершені реформи призвели до накопичення проблем у системі правосуддя. Мова про масові звільнення "служителів Феміди", брак фінансування для апаратів судів та затягування справ. 

В деяких областях десятки місцевих судів взагалі припинили роботу – там просто нікому одягти суддівську мантію і вершити правосуддя. На цьому тлі президентська команда намагається провести через Верховну раду новий варіант судової реформи. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Восени минулого року парламент у "турборежимі" прийняв перший варіант судової реформи від Офісу Зеленського. Радикальні норми цього закону, зокрема, про скорочення Верховного Суду і переформатування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), зазнали критики з боку профільних експертів та міжнародних організацій.

Попри це, в рамках реформи восени 2019 року робота ВККС була зупинена. Новий її склад так і не був обраний, оскільки міжнародники відмовилися співпрацювати з українською владою в цьому процесі, нарікаючи, що їх позицію ігнорують.

У березні поточного року Конституційний суд "розгромив" президентські новації, вирішивши, що вони не відповідають Основному закону. Новий варіант реформи системи правосуддя, підготовлений Офісом президента в червні, повинен заповнити правовий "вакуум".

Крім того, в теорії він повинен вирішити проблему двох "верховних судів", що залишилася від минулої влади. З грудня 2017 року в Україні є дві юридичні особи – "Верховний Суд" і "Верховний суд України", які періодично вступають в публічний конфлікт, визначаючи між собою, хто з них більш "верховний".

Комітет Ради з питань правової політики вже розглянув законопроект і включив до порядку денного. Голова комітету Андрій Костін ("Слуга народу") сказав, що до кінця сесії, тобто до 17 липня, його ще можна встигнути проголосувати в першому читанні. "Ми рухаємося в цьому напрямку", – заявив він РБК-Україна.

Старі проблеми

Костін визнає, що президентський законопроект №3711 покликаний вирішити в першу чергу саме ці дві проблеми: відсутність ВККС і невизначеність з верховними судами. Всі інші проблеми, в тому числі стосовно реформи Вищої ради правосуддя (ВРП) можна, за його словами, залишити на майбутнє.

"Моя думка – відновлення роботи ВККС та врегулювання питання ліквідації ВСУ є надтерміновими питаннями. Норми, які стосуються вдосконалення роботи ВРП і на яких наполягає МВФ, потребують глибшого опрацювання і можуть бути розглянуті восени", – зазначив Костін в коментарі виданню.

Він запевняє, що при обговоренні нового варіанту судової реформи в Раді українські органи влади та суддівського самоврядування, в тому числі, ВРП, Верховний Суд і Рада суддів, в цілому позитивно оцінили запропоновані нововведення. Зауваження були тільки в Американської торгової палати, яка звернула увагу, що законопроект "не враховує всі побажання МВФ, зазначені в меморандумі".

Друга спроба: як у Зеленського змінюють судову реформу

У меморандумі з Міжнародним валютним фондом українська влада брала на себе низку зобов'язань у процесі проведення судової реформи. Так, команда Зеленського пообіцяла МВФ запровадити механізм "очищення" Вищої ради правосуддя від недоброчесних співробітників. Саме цей орган відповідає в Україні за призначення, звільнення та покарання суддів.

Певні побоювання з приводу президентського варіанту реформи відкрито висловлюють і посли країн "великої сімки".

"Реформа правосуддя, яка зараз в Раді – це не те, на що ми розраховували. Вона не збігається і з рекомендаціями МВФ", – сказав в інтерв'ю РБК-Україна посол Франції Етьєн де Понсен.

А його колега, британський дипломат Мелінда Сіммонс зазначила, що вважає судову реформу "найважливішою" для притоку інвестицій в Україну.

Проект закону №3711 в основному стосується процедури вибору членів ВККС. Саме цей орган відповідає за відбір нових суддів та оцінювання чинних "служителів Феміди" на предмет доброчесності і профпридатності.

Офіс президента пропонує залишити в комісії 16 членів (замість 12, запропонованих у першому варіанті реформи) і призначати їх на відкритому конкурсі. У відбіркову комісію, як раніше і передбачалося, мають увійти по три представники від української судової системи і стільки ж – від міжнародних організацій.

Саме присутність іноземців, за задумом, має забезпечити "прозоре" та "сумлінне" формування кваліфікаційної комісії суддів. Відібрана за такими принципами ВККС має отримати підтримку і довіру з боку міжнародних партнерів України.

Претензії міжнародників

Істотна відмінність від першого варіанту реформи – новий законопроект вводить запобіжник на випадок повторення ситуації на початку року, коли міжнародні організації навідріз відмовилися делегувати своїх представників. Тепер у разі небажання "західних партнерів" заповнити свою квоту в комісії їх функцію виконає омбудсмен Людмила Денисова.

Експерти бачать в цій ідеї серйозні ризики. Голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков вважає, що саме такий варіант і буде в кінцевому підсумку реалізований владою. Він звернув увагу на можливу залежність Денисової від голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, якому рік тому правоохоронці вручили підозру у втручанні в роботу ВККС та інших держорганів.

"При такій редакції законопроекту, яка суперечить меморандуму з МВФ і здоровому глузду, є гарантія, що міжнародники ні в яку комісію не підуть. При такій ситуації це право перейде до омбудсмена. А ми пам'ятаємо, як сам Павло Вовк говорив на плівках (мається на увазі прослуховування його кабінету, оприлюднене правоохоронцями в липні 2019 року, – ред.), що "яйця уповноваженої знаходяться у нас", тобто в ОАСК", – пояснив Жернаков.

Друга спроба: як у Зеленського змінюють судову реформу

Заступник голови ВРП Олексій Маловацький сказав РБК-Україна, що нових претензій щодо законопроекту від міжнародників не надходило. За його словами, вони готові делегувати своїх представників до відбіркової комісії лише за двох умов: прозорості процесу створення ВККС і безперебійності її роботи протягом усього терміну повноважень.

"Застереження про нібито якісь побажання МВФ поки в нашому діалозі з міжнародними партнерами не звучали", – уточнив Маловацький.

Один з авторів концепції судової реформи заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов також стверджує, що всі звинувачення з боку експертних організацій безпідставні.

"Цей законопроект повною мірою враховує роль міжнародників при формуванні конкурсної комісії по відбору членів ВККС", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Претензії про нібито небажання влади проводити очищення ВРП від "недобросовісних" людей заступник голови ОП також відкидає. Смирнов закликає експертів "уважніше" читати меморандум з МВФ.

"Там чорним по білому написано, що ми зобов'язуємося розробити відповідні зміни до законів "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду юстиції" в жовтні 2020 року", – пояснив він.

Друга спроба: як у Зеленського змінюють судову реформуЗаступник голови ОП Андрій Смирнов також писав судову реформу (фото: facebook com andriysmyrnov)

Смирнов також звернув увагу, що проект закону №3711 покликаний розблокувати роботу ВККС і завершити процедуру ліквідації Верховного суду України (ВСУ). Цей процес пропонують завершити об'єднанням судів, а всіх суддів, що залишилися в ВСУ (8 осіб), перевести в новий Верховний Суд і протягом року перевірити їх на "профпридатність".

Питання впливу

Головне науково-експертне управління Верховної ради вважає, що президентський законопроект не можна виносити на голосування в сесійну залу. У його висновку йдеться, що документ потребує доопрацювання, оскільки він концентрує занадто багато повноважень в одному органі – Вищій раді правосуддя.

Крім того парламентські експерти вважають, що в разі прийняття закону омбудсмен отримає невластиві йому повноваження впливати на судову систему, а не захищати права і свободи громадян.

Президентський проект закону також не вирішує проблему Окружного адмінсуду Києва, вказує глава DEJURE. Цей суд, який "прославився" низкою гучних і неоднозначних рішень, уникнув ліквідації 2016-2019 роках в ході судової реформи Порошенка. Більшість його суддів на чолі з Павлом Вовком змогли також уникнути кваліфікаційного оцінювання.

"У меморандумі з МВФ сказано, що в ОАСК заберуть юрисдикцію, а не додатково її нададуть йому", – додав Жернаков.

Друга спроба: як у Зеленського змінюють судову реформу

Голова правового комітету Ради Андрій Костін визнав, що не всі рішення Окружного суду Києва йому подобаються, але підкреслив, що вирішувати цю проблему треба "процесуальним шляхом". За його словами, у влади є напрацювання, як забрати у цього суду право розглядати скарги на рішення центральних органів влади.

"Як варіант може бути створений Вищий суд з розгляду адміністративних справ. Це розвантажило б ОАСК і забрало б у нього цю специфічну категорію справ. Є такі напрацювання, вони проговорювалися, але поки що такого рішення про створення нового суду немає. На мій погляд, реформування шляхом створення нових інституцій далеко не завжди ефективне", – сказав Костін.

Багато проблем в Україні впираються в недосконалість системи правосуддя. Відсутність можливості своєчасно отримати справедливе судове рішення підриває довіру громадян до влади. До цього питання апелюють і західні інвестори. Тому оперативна і якісна судова реформа має стати фундаментом для глобальних змін у всіх сферах життя країни.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся