Вся вінницька рать: кого Гройсман привів у владу
Погодившись стати прем'єром у коаліційному уряді, Володимир Гройсман наполіг, щоб він особисто міг призначити одного віце-прем'єра і двох міністрів. Хто ж люди, якими оточує себе прем'єр, як шикувалися їх відносини, яку роль вони грали у становленні Гройсмана, і буде в Україні ера вінницьких після ери донецьких, намагався розібратися кореспондент РБК-Україна.
Погодившись стати прем'єром у коаліційному уряді, Володимир Гройсман наполіг, щоб він особисто міг призначити одного віце-прем'єра і двох міністрів. Після виснажливих переговорів з президентом Петром Порошенком, Гройсман зміг цього домогтися. У підсумку посади в уряді отримали Володимир Кістіон, Андрій Рева та Олександр Саєнко. Перші дві довгі роки були його заступниками у Вінниці, Саєнко - єдиний, хто поповнив команду Гройсмана у Києві.
Хто ж люди, якими оточує себе прем'єр, як шикувалися їх відносини, яку роль вони грали у становленні Гройсмана, і буде в Україні ера вінницьких після ери донецьких, намагався розібратися кореспондент РБК-Україна.
Восени 2011 року, сидячи в своєму невеликому кабінеті на другому поверсі будівлі вінницької мерії, Володимир Гройсман (у той час мер скромного обласного центру) розповідав журналістам про перетворення в місті. В якийсь момент, один із журналістів запитав: "Посада мера для вас - стеля"?
На що Гройсман відповів: "Я думаю, що в моїй роботі взагалі немає "стелі". Мені пропонували працювати в уряді на посаді міністра, і на посаді віце-прем'єра. Але я відмовлявся. Тому що думаю, що більше користі принесу тут. Як жителям міста, так і країні".
Через 2,5 року розмірене життя Володимира Гройсмана змінилася. Після Революції Гідності він все ж переїхав у Київ і пішов працювати в уряд на посаду віце-прем'єра - міністра регіонального розвитку.
Ще через рік колишній мер Вінниці став спікером Верховної Ради, куди потрапив за списком президентського блоку "Солідарність", а минулого тижня, з подачі президента, Гройсман став прем'єр-міністром.
В 2014 році, при переїзді до Києва, Володимир Гройсман забрав з Вінниці частина команди, з якою працював в мерії. Його соратники слідом за шефом послідовно змінювали посади в Кабміні, апараті Верховної Ради з тим, щоб знову повернутися в Кабмін.
"Я нікого ніколи не запрошував на посаді, тому що мені хтось подобається, чи ні. Я завжди оточував себе сильними людьми", - так Гройсман охарактеризував свою кадрову політику на брифінгу після першого засідання Кабміну.
Всі дороги ведуть у Вінницю
Більшу частину своєї команди Гройсмана зібрав за 10 років роботи вінницьким міським головою. У зв'язку з цим варто згадати, як нинішній прем'єр став міським головою, і в чому секрет його успіху на цій посаді.
Стан і популярність у Вінниці сім'ї Гройсманов приніс ринок "Галичина", який заснував батько нинішнього прем'єра Борис, і на якому Володимир Гройсман працював з 14-ти років. У 2002 році батько і син Гройсманы стали депутатами міської ради, де орієнтувалися на тодішнього мера Олександра Домбровського.
"Гройсман був серед тих депутатів, хто тоді в 2004 році підтримав мене, коли я заявив, що не визнаю перемогу Віктора Януковича у другому турі президентських виборів", - згадує Домбровський в коментарі РБК-Україна.
В наслідок це сприятливо позначилося на долі молодого депутата - після того, як президент Віктор Ющенко підвищив Домбровського до голови облдержадміністрації, у Вінниці виявилася вакантною посаду мера.
"Секретарем міськради залишився Віктор Козак, і у нього були дуже напружені стосунки з більшістю в міськраді. Пам'ятаю, що ми довго не могли знайти механізм, як його змістити з посади (в 2005 році, - ред.). Навіть довелося вносити якісь зміни в закон Верховній Раді, і коли стало питання про заміну, більшість консолідувалася навколо кандидатури Гройсмана", - розповів Домбровський, нині вже народний депутат від БПП.
У 2006 році 28-річний Гройсман виграв вибори у Дмитра Дворкіса, який керував містом з 1991 по 2000 роки, і став наймолодшим мером обласного центру в історії країни. Гройсман випередив конкурента лише на 9% голосів виборців. Тоді ЗМІ писали, що кампанію Гройсмана робили ті ж люди, що на попередніх виборах допомагали виграти Олександру Домбровському.
Незважаючи на те, що Дворкіс був дружний з батьком майбутнього прем'єра, він оскаржив результати виборів. Але суди програв.
У свою чергу новий мер призначив одним із своїх заступників Андрія Реву, який до цього працював в мерії в команді Дворкіса. З цієї ж команди до Гройсмана перейшов працювати і Володимир Слишинський, останнім часом керував апаратом ВР.
А ось Володимир Кістіон виявився "в обоймі" нинішнього прем'єра, швидше, завдяки Домбровському. У всякому разі, саме він у 2001 році "дістав" цього чиновника з Ямпільського водоканалу і перевів у Вінницю. Вінницьким водоканалом Кістіон керував до 2008 року, поки не став першим заступником мера Гройсмана.
На початку першого мерського терміну в команді Гройсмана з'являється ще одна людина - його радник і політтехнолог Мирослав Кошелюк. "Наскільки я пам'ятаю, він з ним спочатку його роботи мером міста", - каже Домбровський. Кошелюк - випускник Московського іституту психології, фахівець з PR, керівник Інституту розвитку міста.
Координатор громадської організації ОПОРА Олег Левченко, довгий час працює у Вінниці, називає Кошелюка "людиною, який зробив Гройсмана". Такої ж оцінки дотримуються і місцеві журналісти. Люди, які працювали з Гройсманом, підкреслюють, що до Кошелюку у нового прем'єра величезну довіру.
Секрет успіху
У 2010 році Гройсман переобрався мером Вінниці з рекордним для України рівнем довіри у 77,8%.
На відміну від кампанії 2006-го, 2010-го у Володимира Гройсмана не було серйозного конкурента на виборах мера. Його підтримала навіть Партія регіонів. Це дозволило Гройсману значно розширити свій вплив на міськрада.
Якщо у 2006 році молодий мер у міськраді спирався на фракцію "Наша Україна", то в 2010-му він завів туди свою партію "Совість України". Вона отримала 33 з 50 мандатів.
З них 12 осіб, які отримали мандати, були працівниками виконавчого комітету Вінницької міськради або керівниками міських комунальних підприємств. Ще близько десяти - пов'язані з бізнесом, який мав тісний контакт з міською владою.
Тоді серед вінницьких опозиціонерів крилатою стала фраза: "Було багато мерів! І тільки Вовочка (Гройсман, - ред.) здогадався з підлеглих - вона ж вертикаль, зробити депутатів - вона ж горизонталь".
Кампанія Гройсмана у 2010-му була побудована на плані "Вінниця-2020", і городян сильно "підчепили" мрією про безпечному процвітаючому місті, з рівними дорогами, парками, освітленням.
У 2013 році Вінниця вперше перемогла у рейтингу журналу "Фокус" за рівнем комфорту життя в українських містах.
Виступаючи в тому році на конференції ТеdX, Мирослав Кошелюк виділив кілька складових такого успіху: усунення криміналітету, створення прозорого офісу надання адмінпослуг, інтерактивне спілкування городян з мером з 2007 року, розвиток міських парків і заміну маршруток міським транспортом. При цьому новий склад транспорту не купувався, а були використані подаровані віденські трамваї і перефарбовані місцеві тролейбуси, де був встановлений wi-fi.
"Багато над нами сміялися, коли ми робили цей відкритий офіс і дивувалися, навіщо бабусі квиточок в Пенсійний фонд. Але зараз вони з радістю їх беруть. Ми витримали великий опір центральної влади, щоб пересадити Мнсників та санепідемстанцію в ці офіси, тому що вони - центральні органи влади і місту не підкорялися. Але у нас вийшло", - згадує нардеп від БПП Сергій Кудлаєнко, який в той час працював в мерії Вінниці.
"Ми багато їздили по світу, і кожен, хто приїжджав з відрядження повинен був відзвітувати, що бачив, і як це можна впровадити в місті. Я не можу сказати, що Гройсман - жорсткий керівник, але він принциповий і вимагає зробити роботу в термін", - додав депутат.
Експансія в Київ
В 2014 році після Майдану Гройсман став віце-прем'єром в першому Кабміні Яценюка. Всупереч розхожій думці, що привів його Порошенка, це було не так.
"У них з Гройсманом давні дружні стосунки, але на момент формування першого Кабміну Порошенко не впливав на його склад",- каже тодішній прес-секретар Порошенка, а тепер депутат БПП Ірина Фриз.
Ідея покликати свого уряд Володимира Гройсмана належить Арсенію Яценюку.
"Тоді все проходило в дикій метушні, і розмову з багатьма кандидатами звучав так: приїжджай на Майдан, тебе міністром оголошуватимуть", - згадує представник першого Кабміну Яценюка.
За його словами, всупереч природній обережності, Володимир Гройсман погодився. "Так, він боявся наслідків, не хотів кидати затишну Вінницю, але все ж хотів вгору. А Яценюк розумів, що він в цьому розбирається і йому можна довірити цю роботу. Хоча бюджетна децентралізація була більшою заслугою Олександра Шлапака (в першому Кабміні Яценюка працював міністром фінансів, - ред.). Гройсман домігся прийняття закону про об'єднання громад. Це була його фішка", - говорить співрозмовник РБК-Україна з представників старого Кабміну.
"Ще він вів у нас роботу за збитого літака MH-17, і теж впорався з цим. Ми йому хіба що виконавцями допомогли. Тому що Гройсман любить довгі наради, але потрібно ще, щоб хтось робив це своїми руками. Такі люди були в тодішньому Кабміні, але багатьох він замінив своїми людьми", - зазначило джерело.
Першим заступником Гройсмана у Мінрегіоні став Володимир Кістіон. Заступником з євроінтеграції - Мирослав Кошелюк.
Директора департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінниці Максима Мартинюка Гройсман влаштував головою Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Через рік він очолив Держслужбу геодезії, картографії та кадастру.
Начальником управління інформаційних технологій та електронного управління Мінрегіону був призначений Олександр Риженко, який очолював у Вінниці аналогічний департамент. Займає цю посаду до цих пір.
Начальником управління житлової політики в міністерство Гройсман забрав Сергія Кушніра. Восени 2015 року він балотувався до вінницька міськрада від БПП.
Начальник відділу у справах молоді та туризму Вінницької міської ради Руслан Анфілов теж переїхав працювати з Гройсманом в Київ.
Внаслідок таких кадрових змін у Вінницькій міській раді залишилися без керівників 4 департаменту.
Втім, місто Гройсман теж не залишив без опіки. Новим мером був обраний член його команди Сергій Моргунов. Крім того, під прапором партії "Вінницька європейська стратегія" він завів у міськрада 20 депутатів, тоді як БПП отримала лише 10 мандатів.
Парламентські досягнення
Восени 2014-го Гройсман обрався депутатом від БПП і став спікером. Слідом за собою, тепер вже в апарат ВР, він забрав своїх вінницьких заступників Кістіона і Слишинського. Крім того, в тому ж році нього з'явився помічник - Олександр Саєнко, який у березні 2015 року очолив секретаріат спікера парламенту. Він - єдиний з нинішньої команди Гройсмана не працював з ним у вінницькій мерії. За часів Януковича, Саєнко працював а Координаційному центрі з питань економічних реформ при президенті з нинішнім міністром фінансів Олександром Данилюком. Люди, знайомі з Саєнко, розповідають, що саме за рекомендацією Данилюка в 2014 році Саєнко став радником Гройсмана, коли той очолював Мінрегіон. Гройсману новий підлеглий сподобався і він забрав його з собою спочатку в Раду, а потім - знову в Кабмін.
Гройсман дуже швидко розставив своїх людей у Раді. Йому навіть вдалося змістити вічного керівника апарату Ради Валентина Зайчука. Більш того, пертурбації вінницької команди не оминули навіть офіціанток парламентській їдальні.
За рік роботи команді Гройсмана майже вдалося впровадити електронний документообіг в парламенті.
"Шкода, що вони не довели це до кінця. У нового спікера можуть не відразу дійти до цього руки, - відповів РБК-Україна депутат Домбровський на питання про заслуги спікера Гройсмана. - Крім того, він провів масу важливих рішень". А на зауваження, що спікер при цьому встановив рекорд з порушенням регламенту, Домбровський відповів: "Це він вам так запам'ятався, а не мені".
"Якщо спікер Володимир Рибак завжди знаходився "над грою" і змушував депутатів вирішувати проблеми самостійно, то спікер Гройсман намагався бути диригентом. Спочатку у нього не дуже виходило, але потім він навчився", - згадує лідер групи "Воля народу" Ярослав Москаленко.
"Він намагався з кожним говорити окремо, знав, що кожен хоче чути. Ідеалістам-оптимістам говорив одне, а на "терках" - зовсім інше. Податок на молоко, отже, податок на молоко", - розповів РБК-Україна ще один парламентарій.
"У складні дні він любив нам показати сайт вінницької облради. Мовляв, ось дивіться - ось це робота", - зазначив один з лідерів фракцій.
Собі на умі
Довгий час столичні журналісти вважали Гройсмана вірним соратником і навіть "продовженням рук" президента. Вінницькі ЗМІ, навпаки, довго спостерігали за негласною конкуренцією Порошенко і Гройсмана на тему, хто ж головний благодійник міста.
Історія з висуненням своєї партії на вибори, а потім і з формуванням Кабміну показала, що Гройсман, насамперед, людина Гройсмана, готовий на захист своїх інтересів йти навіть на конфлікт з президентом.
"Він дуже впертий, і якщо приймає рішення, то на нього дуже важко вплинути", - говорить співрозмовник РБК-Україна, попрацювавши деякий час в команді Гройсмана.
Джерело також зазначило, що в його команді існує жорсткий селективний відбір - прямих конфліктів немає, але немає і дружби.
"Гройсман дуже не любить чужинців - там всі свої, або перевірені часом, або рекомендовані близьким колом. У команді чітко поділені зони відповідальності, і це абсолютно чоловіча команда. І дуже сіра, без конкуренції", - добавлил співрозмовник.