Неадекватна тарифна політика може зруйнувати плани України по підвищенню енергоефективності, і поставити під загрозу виконання енергостратегії, переконані економісти Світового банку. Дуже низькі ціни на енергоресурси - одна з перепон для інвестицій в цей сектор і додаткове навантаження на бюджет. Якщо тарифи не відповідатимуть витратам, неефективними будуть і заходи щодо енергозбереження, передає ICTV.
Піддають критиці світові експерти і можливість впровадження нульового класу тарифів для високовитратних підприємств.
"Масштаби і можливі наслідки впровадження тарифів так званого "нульового" класу викликає неспокій. Звичайно, треба добре проаналізувати вплив цих тарифів на бюджет і на фінансову ситуацію на енергоринку, але ми і нині не бачимо, щоб вони якось покращували поточну ситуацію", - прокоментував експерт Всесвітнього банка Діє Остоїч.
Експерти Всесвітнього банку також вважають, що енергетична стратегія повинна була орієнтуватися, в першу чергу, на впровадження енергозберігаючих технологій, а не висувати як пріоритетний напрям будівництво нових генеруючих потужностей. Оскільки будівництво нових енергетичних підприємств зажадає не одного року. Крім того, при існуючий в Україні енергоємності ВВП в 5,4%, акумуляція 200 млрд дол., необхідних для реалізації даної стратегії, на тлі необхідності розвивати інші напрями (транспорт, охорона здоров'я) буде значно ускладнено.
Вчора в Українському будинку на нараді за участю Президента України відбулася презентація Енергетичної стратегії України до 2030 року. Стратегія енергетичного розвитку України передбачає зниження щорічного споживання газу в Україні з 76 до 50 млрд кубометрів, збільшення об'ємів виробництва електроенергії за рахунок атомних і теплоелектростанцій на власному ядерному паливі і вугіллі. Перший етап реалізації програми розвитку вітчизняної атомної енергетики передбачає продовження терміну дії вітчизняних АЕС, як мінімум, на 12-15 років. Крім того, починаючи з 2014 року, передбачається будівництво нових потужностей атомного промислового комплексу. Зокрема, збільшення здобичі урану і виготовлення елементів ядерного палива на вітчизняних АЕС. Стратегія енергетичного розвитку також припускає збільшення видобутку власного вугілля для забезпечення потреб теплоенергетики. Намічено, що до 2030 року Україна зменшить об'єми імпорту вугілля з одночасним переходом ТЕС на власне вугілля. Крім того, пропонується проведення реконструкції і модернізації потужностей ТЕС. Стратегія також передбачає створення стратегічного запасу нафтопродуктів. У програмі визначено інтеграцію української енергетичної системи в європейську шляхом збільшення її експортного потенціалу.