Час і гроші: для реформи місцевого самоврядування в Україні зацокав лічильник
Юлія Абибок
Причому в сьогоднішньому положенні справ це вже не будильник і не таймер, а бомба з годинниковим механізмом
- ОДА - це абсолютно зайва структура, - заявляє з трибуни свіжозвільнений екс-голова Запорізької обласної адміністрації Валерій Баранов. - Ми хотіли розповісти про це прем'єр-міністру і Президенту, але вони за півроку жодного разу не зустрілися з губернаторами.
- Тому що ОДА - це абсолютно зайва структура, - висловлюється хтось із залу.
На цьому жарти закінчуються, і насправді в кроці від запуску реформи місцевого самоврядування позиція Баранова навряд чи популярна. Але справа не в діалозі з главою уряду.
Пакет відповідних законопроектів давно на столі прем'єр-міністра, і консолідована позиція можновладців та профільних експертів полягає в тому, що обласні та районні адміністрації повинні залишитися з радикально урізаними функціями. На них покладено контроль за дотриманням законності органами місцевого самоврядування. Вони ж залишаються останніми гарантами присутності держави на тих чи інших територіях.
Це один з небагатьох засвоєних уроків Донбасу. У захоплених бойовиками населених пунктах представники місцевого самоврядування часто були першими, хто поспішив ретируватися. РДА та ОДА залишилися худо-бідно працювати завдяки новим призначенцям з Києва.
Петро Порошенко засновує свої реформи на документах, прийнятих при минулій ""злочинній владі" - без урахування анексії Криму і війни на Донбасі
Ніякої федералізації не буде. Це не новина, коли про це повідомляє Президент Порошенко. Основу майбутньої реформи складають документи, написані задовго до війни, анексії Криму і "єврореволюції". Якщо в них і вносяться якісь правки за наполяганням зовнішніх гравців, то це правки, на яких наполягають донори з ЄС, а не чиновники з Москви.
Власне, це майже все, що можна сказати хорошого або певного про одну з найбільш необхідних Україні реформ. Далі починаються питання, відповісти на які новий уряд і новий парламент повинні протягом поточного місяця.
При цьому зроблені досі спостереження дають привід сумніватися, що відповідь буде адекватна. І прем'єр-міністр Яценюк, і, схоже, основна маса депутатів ВР навряд чи розуміють, про що йде мова.
Біг з перешкодами
- Бюджет 2015 року ми вже повинні почати на новій бюджетній основі, з тим, щоб і місцевих бюджетів, починаючи з 1 січня 2015 року, отримали нові ресурси, нові міжбюджетні стосунки. 2015 рік має стати початком вже реальних реформ, - каже заступник міністра регіонального розвитку В'ячеслав Негода.
Адресоване йому питання стосувалося двох законопроектів: про внесення змін в Податковий і Бюджетний кодекси. Негода посилався на колишню Раду. Про те ж говорили представники ЄС: минулий нарешті парламент був нездатний на конструктивну роботу. Тепер цей бар'єр подолано. Що далі?
Вже готові правки до кодексів повинні створити нові умови для міжбюджетних відносин. Зокрема, вони передбачають залишати на місцях більше зароблених коштів, дозволяють органам місцевого самоврядування самостійно встановлювати ряд податкових ставок, включаючи вводиться тим же законопроектом акцизний податок з роздрібної реалізації алкоголю, тютюнових виробів і палива.
Крім того, передбачається дозволити органам місцевого самоврядування самостійно обирати установу для обслуговування коштів бюджету розвитку та власних надходжень. Це має поставити крапку в багаторічній жорстокій боротьбі муніципалітетів з Казначейством, яке в останню чергу реагувала на потреби реальних власників запитуваних у нього грошей, зате стабільно гнучко подстраивалось під потреби центральних властей.
Все це - заходи, яких багато років домагається місцеве самоврядування і ті, хто відстоює його інтереси в Україні та в ЄС.
- Я сьогодні 5 відсотків часу витрачаю на роботу і 95 - на подолання труднощів, які виставляє держава. Ось така робота, - заявив 28 листопада у виступі на Міжнародному економічному форумі мер Львова Андрій Садовий.
Реформа повинна дати мерам можливість витрачати "на роботу" 100 відсотків їх часу. В ідеалі.
Але зараз між мерами та ідеалом все ще стоїть стіна у вигляді лінь, інертність, некомпетентності, байдужості і матеріальної зацікавленості багатьох осіб в тому, щоб реформа не відбулася.
Повернення "любих друзів"
Коли в лютому революційна хвиля занесла в крісло глави Міністерства регіонального розвитку колишнього мера одного з найбільш благополучних міст України Володимира Гройсмана, багато хто сприйняв це як передвістя довгоочікуваних змін.
Єдине, що встиг зробити Гройсман для МінЖКГ - це повернути йому статус Міністерства регіонального розвитку
Коли в листопаді почали поширюватися чутки про те, що переговори про створення коаліції не просуваються через клінчу між Яценюком і Порошенко, останній з яких прагнув бачити прем'єром свого земляка Гройсмана, це кинуло вже не першу тінь на світле ім'я невдалого міністра-реформатора.
До того часу, як розповіли кореспонденту РБК-Україна працювали з Гройсманом люди, за десять місяців роботи, очільник Мінрегіону навіть не встиг завершити формування департаментів у своєму міністерстві.
Коли в кінці місяця Володимир Гройсман став головою парламенту, стало до кінця очевидно, що лютневе призначення в Мінрегіон було не про реформи. Воно було про "любих друзів".
Однак при Гройсмане Мінрегіон хоча б встиг повернути собі відповідні назві функції. Досі, завдяки старанням минулої влади, його зневажливо іменували "Міністерством регіонального будівництва" або "Міністерством ЖКГ". Власне регіональною політикою завідував тоді спеціальний департамент Міністерства економіки.
У Кабміні Яценюка ці функції почали повертати тодішньому міністерству Гройсмана. Заодно почалося розформування "альтернативного кабміну" при адміністрації президента. Так, Петро Порошенко підписав указ про ліквідацію Фонду сприяння місцевому самоврядуванню при АП. Функції Фонду, включаючи розподіл європейських грантів між проектами територіальних громад, як передбачається, теж перейдуть до Мінрегіону.
Але тріумфальна концентрація регіональної політики в одних руках сталася вже після висадки Володимира Гройсмана у ВР, коли його місце в Мінрегіоні перейшло до колишнього заступника глави адміністрації президента Геннадія Зубка. Бо ще раніше посаду глави департаменту місцевого самоврядування та децентралізації в президентській адміністрації зайняла його 26-річна протеже Кодоненко Катерина, до тих пір працювала юристом на приналежному Зубко Житомирському заводі огороджувальних конструкцій.
Це протеже нового міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка. І її не знає ні один профільний спеціаліст
Ніхто з опитаних кореспондентом РБК-Україна експертів у сфері місцевого самоврядування і децентралізації нічого не знав доти про Кодоненко. Ні на одне з експертних заходів, куди її запрошували як відповідальна посадова особа, вона досі не приходила. І, мабуть, це загадкове призначення було досі єдиним проявом інтересу самого Геннадія Зубка до проблем місцевого самоврядування.
Про кандидатуру нового начальника регіональної політики люди, які працюють у цій сфері десятки років, включаючи самих співробітників Мінрегіону, не знали фактично до моменту його призначення. З тих експертів, з ким розмовляв кореспондент РБК-Україна, авторів більшості реформаторських законопроектів, нікому не надходило запрошення повернутися в Кабмін.
Час пішов
Між тим, з призначенням нового Кабміну новою Радою, для України запускається своєрідний лічильник. 27 листопада комісар ЄС з розширення та політики сусідства Йоханнес Хан і в. о. міністра економіки України Валерій П'ятницький підписали угоду, згідно з яким Україна отримає від ЄС бюджетну підтримку в розмірі 55 млн євро, які повинні протягом трьох років спрямовуватися на реалізацію Стратегії регіонального розвитку України до 2020 року.
Як пояснює експерт проекту ЄС "Підтримка політики регіонального розвитку в Україні" Ігор Абрам'юк, символічне значення цього акту навіть серйозніше, ніж матеріальне. Виділяються на стратегію кошти закладалися в бюджет ЄС з 2008 року, однак Україна досі не демонструвала готовність їх освоїти.
У цьому сенсі робота минулого уряду - безперечний прорив. Йому хоча б повірили. З іншого боку, незрозуміло, чого більше в цьому кроці ЄС: дійсної віри або бажання отримати важіль для тиску на українське керівництво.
Комісар ЄС з розширення та політики сусідства Йоханнес Хан чекає від України реформ, під які можна давати гроші
Західні партнери, судячи з усього, серйозно налякані перспективою отримати біля своїх кордонів щось на зразок Сомалі. Саме цим страхом можуть маніпулювати надалі українські топ-чиновники. Від того, скільки грошей ще виділить Євросоюз на реформи або "реформи", і наскільки він буде терплячий, залежить перспектива і швидкість перетворення України або в Сомалі, або в Польщу, скажуть вони рано чи пізно своїм європейським топ-колегам. Якщо вже не сказали.
Але вважається, що гроші від ЄС Україна буде отримувати лише за виконання певних умов. Наприклад, в даний час від неї чекають на прийняття закону "Про засади державної регіональної політики", завершення роботи над Стратегією регіонального розвитку до 2020 року і над планами пов'язаних з нею заходів на 2015 рік.
В'ячеслав Негода переконаний, що закон про засади регіональної політики Рада також може і повинна встигнути ухвалити в грудні, так само як і закон про добровільне об'єднання територіальних громад, провалений парламентом при Президенті Януковичі. Закон стимулює укрупнення громад, що дає можливість, зокрема, зменшити витрати місцевих бюджетів і знизити рівень необхідних дотацій з центрального.
Про те, куди веде дорога, мощена добрими намірами, які декларує державне керівництво, ми прочитаємо, швидше за все, в першу чергу в проекті державного бюджету на 2015 рік. Навіть незалежно від того, чи буде він сформований на основі старих або оновлених Податкового і Бюджетного кодексів.
Покажчиками послужать розмір Фонду регіонального розвитку та субвенції на соціально-економічний розвиток територій - два традиційних каменю спотикання у міжбюджетних відносинах в Україні.
На що з'явився в 2012 році Фонд регіонального розвитку, згідно з Бюджетним кодексом, повинен щороку відводиться один відсоток від прогнозованої дохідної частини держбюджету. Розподіл цих коштів здійснюється за відносно чітко прописаної процедури. Але стільки грошей у Фонд ще жодного разу не надійшло.
При цьому спочатку передбачалося, що Фонд повністю замінить собою субвенцію на соціально-економічний розвиток, розмір і принцип розподілу якої досі залежали тільки від лобістських зусиль тих, хто отримує гроші, і, очевидно, підкріпленої чимось волі тих, хто їх виділяє.
Однак субвенція залишилася.
Якщо нічого не зміниться в бюджеті-2015, можна буде сміливо констатувати, що нічого не зміниться в принципі. Як показав час і досвід минулих українських "реформ", найскладніше для представників центральної влади - відмовитися від можливості творчо розподіляти державні гроші.
