ru ua

Ворог в тилу: як "Сбербанк" веде гібридну війну в Україні

Ворог в тилу: як "Сбербанк" веде гібридну війну в Україні Фото: відділення "Сбербанку" (РБК-Україна)

В той час, як в Україні розгортається скандал навколо оборонного заводу "Артем", пов’язаний із блокуванням діяльності українського оборонного підприємства російськими "контрагентами" з використанням судів, є й інші підприємства під "російським" ударом. Про як країна-агресор веде гібридну війну в українських судах, й куди йдуть мільярди гривень готівки зі "Сбербанку" в Україні - детальніше РБК-Україна.

З початком російсько-української війни "Сбербанк" став одним з об'єктів громадської акції "Не купуй російське" - руху з бойкоту російських товарів та послуг. У квітні 2014 року Генеральна прокуратура України, навіть, відкрила кримінальне провадження щодо "Сбербанку Росії" за підозрою у фінансуванні проросійських акцій на Сході та Півдні України.

З посиланням на прес-центр СБУ журналісти повідомляли, що "Сбербанк Росії" в березні-квітні 2014 року перевів у готівку 45 млн грн для фінансування терористів.

З огляду на це, "Сбербанк Росії" потрапив під санкції США та ЄС. Україна також ввела санкції проти дочірнього банку "Сбербанку", що знаходиться на території України. Однак полишити український ринок російський банк не поспішає, адже залишення українського ринку означатиме відступ від уже добре укріплених форпостів у цій гібридній війні.

Фактично, ситуація з українським оборонним заводом "Артем", в якій Росія де-факто проводить блискучу юридично-військову спецоперацію, стає не такою вже й страшною (хоча не без того), адже вона лежить на поверхні та доступна для оцінки та реакції громадськості.

Мільярди "Сбербанку"

Страшнішою є гібридна війна, яка відразу непомітна, однак несе в собі більшу загрозу, адже ворог в ній в тилу, а не на передовій.

Єдиний державний реєстр судових рішень, який містить інформацію про судові справи, красномовно свідчить про те, що судова практика формується російською банківською системою. Адже за останні три роки, судами першої інстанції господарського та цивільного судочинства винесено близько 1328 рішень у справах за участю "Сбербанку" (Росія) і фактично всі вони на користь російського банку. Відповідачами у цих справах є фізичні та юридичні особи України, які згодом залишаються без майна.

Як писало РБК-Україна, в одному з інтерв’ю начальник відділу стягнення боргів АТ "Сбербанк" Богдан Кузняк, коментуючи чергову судову справу, між російським банком та київським заводом "Квазар", заявив, що "правова позиція банку в суперечці з ПрАТ "Квазар" базується на чинному українському законодавстві з метою захисту інтересів вкладників".

Здавалося б логічно, банк захищає свої активи. Проте така логіка руйнується рішенням Національного банку України про застосування до АТ "Сбербанк" заходів впливу у вигляді накладення штрафу за порушення у сфері протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансування тероризму.

Нагадаємо, що Національний банк України за результатами перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у грудні 2018 року застосував до АТ "Сбербанк" заходи впливу у вигляді штрафу в розмірі 94 737 499,80 гривень за повторне здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу на загальну суму понад 3 млрд грн, яка полягала, зокрема, у продовженні (у тому числі на підставі фіктивних документів) великомасштабних фінансових операцій з видачі з рахунків клієнтів - юридичних осіб готівкових коштів, які містять ознаки таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією кримінальних доходів, здійсненням фіктивного підприємництва.

На офіційному сайті Національного банку України повідомляється, що після отримання попереднього акта перевірки НБУ, в якому було зафіксовано здійснення банком у 2015-2017 роках ризикової діяльності на загальну суму понад 1 млрд грн, які, зокрема, полягали у видачі з рахунків клієнтів – юридичних осіб готівкових коштів, банк не припинив подібну діяльність, а лише змінив схему видачі готівки й в рази збільшив обсяг операцій, які містять ознаки таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією кримінальних доходів, здійсненням фіктивного підприємництва.

Тобто, Національним банком України встановлено, що "Сбербанком Росії":

Вплив регулятора

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2019 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі № 640/11396/19 за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" до Національного банку України визнано протиправним та скасоване рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 22.12.2018 № 413/БТ та № 414/БТ.

При цьому, текст зазначених рішень заборонений для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень", тобто розгляд справи з метою захисту інформації відбувався у закритих судових засіданнях.

Але НБУ на власному офіційному сайті публічно обґрунтував виведення коштів Російським банком та їх переведення в готівку з відповідними схематичним зображеннями. То чому відбуваються закриті засідання?

Проте, зважаючи на ті методи тиску, які успішно використовує російський банк на українських суддів з метою подальшого формування власної"індивідуальної" судової практики, не буде дивним фактом, рішення Верховного Суду, як останньої ланки судової влади в Україні, про залишення в силі вищезазначених рішень попередніх інстанцій.

Підтвердженням таких сумних висновків є одночасний самовідвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду з розгляду касаційної скарги, поданої Національним Банком України. Так, судді Верховного суду самостійно та колегіально заявили самовідвід від розгляду зазначеної справи, яка була на них розподілена автоматизованою системою розподілу судових справ, з підстав відсутньої у них відповідної спеціалізації.

Воно й не дивно, адже, як свідчать численні скарги суддів різних інстанцій, російський банк використовує різноманітні та далекі від юридичної площини методи тиску на непокірних йому суддів. Від паплюження та наклепу, до погроз фізичною розправою судді та його сім’ї. Лише нещодавно, суддя Північного апеляційного господарського суду Кравчук Геннадій Анатолійович повідомив Вищу раду правосуддя та Генеральну прокуратуру про втручання у його професійну діяльність у справі, де відповідачем є "Сбербанк".

Водночас, зі слів начальника відділу стягнення боргів АТ "Сбербанк" Богдана Кузняка, банк звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою, з метою вивчення діяльності судді Північного апеляційного господарського суду Геннадія Кравчука та крім того, за його словами, банк також направив скаргу на дії судді до Вищої ради правосуддя.

Чи є такі дії тиском на суддів? Чи намагається банк, таким чином, "прибрати" з його справ "невигідних" суддів? Втім, на ці питання повинні відповісти відповідні профільні органи, які чомусь все частіше мовчать.