Конфлікт, давно назріле між частиною медичної спільноти та Міністерством охорони здоров'я, перейшла у гостру фазу. Минулого тижня в боротьбі проти команди в. о. міністра Уляни Супрун був задіяний цілий арсенал методів. Спочатку з'явилися судові позови лікарів з вимогами визнати незаконним перебування Супрун та її заступників на займаних посадах. Пізніше у Верховній Раді з'явився проект парламентської постанови про висловлення недовіри Уляні Супрун з наступною відставкою. Все це супроводжувалося гучними публічними заявами в адресу міністерства і на тлі скандального засідання профільного комітету Ради. Піде Уляна Супрун в міністерстві або піде у відставку - в матеріалі РБК-Україна.
Перші ознаки незадоволеності лікарів новим складом керівництва МОЗ проявилися ще восени. Тоді Вільна профспілка медпрацівників України подав кілька позовів до Окружного адміністративного суду Києва проти Кабінету міністрів і МОЗ. Три з них стосувалися заступників міністра охорони здоров'я, а один був спрямований особисто проти Уляни Супрун.
Профспілка вимагає визнати протиправними та скасувати три розпорядження Кабміну від 31 серпня минулого року, якими на посади заступників міністра охорони здоров'я були призначені Оксана Сивак, Олександр Лінчевський і Павло Ковтонюк. На думку членів медичної профспілки, вони отримали свої посади незаконно, оскільки подання на їх призначення Уляна Супрун подавала не як міністр, а як виконуючий обов'язки глави відомства. Про це йдеться і в роз'яснювальному листі першого заступника міністра юстиції Наталія Севастяновою, яке лікарі використовують у своїй аргументації перед судом.
Домогтися від суду рішення медикам наразі не вдалося - троє суддів, які повинні були розглядати дані позови, несподівано пішли на лікарняний. А у головуючого на цих засіданнях судді Ігоря Іщука 22 січня закінчився термін перебування на посаді. Тому позови профспілки будуть знову перерозподілені між іншими суддями, після чого і буде встановлена нова дата судового засідання.
Але і це не єдині претензії, які Вільна профспілка медпрацівників пред'явив МОЗ в суді. На 1 лютого призначено засідання у тому ж Окружному адмінсуді Києва, на якому має бути розглянуто позов лікарів, яким вони вимагають скасувати розпорядження Кабміну про призначення Супрун на посаду першого заступника міністра охорони здоров'я. Про причини позову в документі не зазначено. Також не вдалося про це довідатися в самому профспілці.
РБК-Україна звернулася до Уляні Супрун за коментарем, однак вона залишила питання видання без відповіді.
Судовими розглядами лікарі не обмежилися. 17 січня, директор Інституту серця Борис Тодуров піддав керівництво МОЗ жорсткої публічній критиці за зволікання з закупівлями ліків міжнародними організаціями за держкошти.
"Кожен рік МОЗ робив закупівлі для лікування серцево-судинних захворювань на 360 мільйонів гривень. Туди включалися клапани, стенти, оксигенатори, стимулятори (медвироби для проведення кардіохірургічних операцій - ред.) і так далі. І навіть при не самих хороших міністрах ці закупівлі проводилися. Нам було чим рятувати хворих, - заявив Тодуров журналістам. - Інститут серця з цієї закупівлі 2016 року повинен був отримати продукції на 50 мільйонів гривень. Для розуміння - це 500 стимуляторів, 900 стентів, 3000 наборів для коронарографії, більше 700 оксигенаторів. За кожною цією одиницею коштує людське життя".
Але нічого з перерахованого вище Інститут серця у минулому році так і не отримав. За словами Бориса Тодурова, вже до серпня 2016 року тендер був повністю підготовлений. "Робоча група відпрацювала номенклатуру, як це зазвичай робиться, написала техзавдання. І всі документи лягли на стіл міністру. Тим не менш, до 31 грудня нічого зроблено не було. Нам обіцяють, що це будуть якісь міжнародні закупівлі, але нашим пацієнтам від цього анітрохи не легше", - обурювався він.
"Якщо швидка допомога сьогодні привозить пацієнта в Інститут серця, у якого пульс 20, а мене немає стимулятора, щоб йому вшити, ця людина просто помирає. На сьогодні щодня з 20 осіб, які приходять до мене на прийом, 15 йдуть додому без наданої планової допомоги", - обурювався директор Інституту серця. При цьому лікар поскаржився, що в МОЗ з ним не хочуть спілкуватися і навіть не пускають в будівлю відомства.
У прес-службі МОЗ на закиди відповідають, що нова команда керівників відомства у вересні-жовтні минулого року змінила номенклатури і технічні завдання за напрямом "серцево-судинні захворювання" "в бік збільшення позицій". Це дозволить українським лікарям провести більше операцій і закупити більше медвиробів, при цьому заощадивши бюджетні кошти. Приміром, за гроші держбюджету 2015 року було закуплено 7,2 тис. стентів (медизделие для кардіохірургічної операції - ред.), а за кошти бюджету-2016 планується купити вже майже 11 тис. стентів).
У МОЗ запевняють, що перший тендер по цьому напрямку міжнародна організація Crown Agents оголосила 28 грудня 2016 року, а повністю всі тендери були оголошені до 6 січня.
Але роботою відомства по закупівлях ліків незадоволений не тільки Тодуров. "Медикаменти, витратні медичні матеріали і реагенти, які повинні були бути закуплені у 2015 році, ми отримали тільки наприкінці 2016 року. Державні закупівлі за 2016 рік з дитячої онкології досі не почалися взагалі. Не оголошені тендери. Хоча номенклатура і техніко-економічне обґрунтування були розроблені і затверджені ще у вересні. Якщо навіть ці закупівлі будуть здійснені найближчим часом, ми зможемо отримати медикаменти за 2016 рік не раніше кінця 2017 року", - обурений завідувач відділення трансплантації кісткового мозку Центру дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку Національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит Олег Рижак.
За словами лікаря, термін зберігання ліків, поставлених в клініку, закінчується в липні 2017 року. "Тобто, наші пацієнти ризикують залишитися без дорогих препаратів, як мінімум, протягом півроку", - зазначив він, додавши, що в дитячій онкології склалася абсолютно ідентична ситуація як і в кадиохируругии.
Як раніше писало РБК-Україна, закупівлі ліків через міжнародні організації за гроші держбюджету-2015 дійсно почалися лише під кінець позаминулого року. З-за цього виробники і постачальники почали відвантажувати препарати тільки в 2016 році. Завершити цей процес вдалося лише до грудня. За даними Уляни Супрун, міжнародні організації поставили 98% препаратів. Решта 2% складають вакцини, і вони будуть поставлені в Україну при необхідності.
Буквально на наступний день після публічних звинувачень провідних українських лікарів на адресу МОЗ про невиконання планів закупівель ліків, за Супрун та її команду заступився прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
"Наше найголовніше завдання - подолати будь-які корупційні схеми в цій системі. І нова команда Міністерства охорони здоров'я на чолі з виконуючим обов'язки міністра Уляною Супрун як раз і є командою, яка є абсолютно не корумпованою. Це всім нам дає з вами шанс вивести систему з того стану, в якому вона традиційно перебувала", - заявив прем'єр під час засідання уряду.
При цьому Гройсман підкреслив, що реформа міжнародних закупівель була проведена ще урядом Арсенія Яценюка і є "абсолютно виправданим і антикорупційним кроком". "Завдання у нас сьогодні полягає в тому, щоб придбати якомога більш якісні і дешеві ліки, збільшити їх кількість і передати на місця в лікарні, щоб допомогти кожному українцю, який хворіє. І якщо залишати стару корумповану систему, 20, 30, 40% коштів розповзалося б по кишенях корупціонерів і ділків, які мали відношення до такого фармацевтичного розподілу", - сказав прем'єр-міністр.
Однак сама Уляна Супрун дії свого попередника Олександра Квіташвілі оцінює далеко не позитивно. "Коли я прийшла в серпні в міністерство, процес міжнародних закупівель був провалений. Це було викликано саботажем і корупцією. У вересні почали закупівлі 2016 року. Ми повинні були переписати безліч технічних завдань, тому що вони були прописані так, щоб були тільки одні виробники або дистриб'ютори, які могли поставити їх. Ми переписали техзавдання, передали в міжнародні організації, ми підписали з ними контракти, оголосили тендери і вже є доставка ліків за гроші 2016 року", - запевнила вона.
А те, що лікарям складно потрапити в МОЗ, керівник відомства пояснила бажанням убезпечити свою роботу від лобізму фармацевтичних компаній.
"Коли ми прийшли в міністерство, там довгий час були охоронці, які пропускали кого завгодно в міністерство, і ми бачили, що лобісти, представники фармкомпаній вільно ходили по міністерству, спілкувалися з нашими співробітниками про те, що ми не знаємо. Ми змінили цю систему», - пояснила в. о. міністра.
Вперше зустрітися лицем до лиця Борис Тодуров і Уляна Супрун повинні були на засіданні парламентського комітету з питань охорони здоров'я в минулу середу, на який вони були запрошені. На цьому заході першим пунктом порядку денного стояло питання про ситуацію, що склалася у сфері закупівлі ліків для хворих із серцево-судинними, а по суті комітет мав намір втрутитися в конфлікт між Інститутом серця і МОЗ.
Особливої інтриги засідання комітету надавала можливість винесення на голосування питання про визнання роботи Уляни Супрун незадовільною і звернення в Кабмін з проханням про її звільнення. Цей документ зареєстрували в парламенті за два дні до засідання комітету народні депутати від "Опозиційного блоку" Ігор Шурма та Олександр Вілкул. Однак це питання так і не було порушено.
Вже з самого початку засідання комітету виявилося, що для його проведення не вистачає кворуму - з 13 депутатів прийшли лише п'ятеро. Але це не завадило голові комітету Ользі Богомолець обговорити питання з поставками ліків для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Після того, як Борис Тодуров повторив вже сказане публічно раніше, і депутати обговорили ситуацію між собою, вони надали слово Супрун.
Але вона, на превеликий подив, аргументувати позицію відомства щодо ситуації категорично відмовилася. "Ми думали, що йдемо на засідання комітету, а не на прес-конференцію і що буде кворум на комітеті, щоб ми могли відповідати цілому комітету, а не лише його частини. Ми вичерпно відповіли на всі питання раніше. Ми надіслали відповіді всім членам комітету, - заявила Супрун. - Я думаю, що зараз нічого далі коментувати. У нас була прес-конференція в Кабміні. Тут йде прес-конференція комітету. Ми зараз не будемо далі відповідати!", - з цими словами Супрун та її заступники покинули засідання.
За два дні напружених суперечок діяльності команди Супрун з'ясувалося, що не всі медичне співтовариство вважає роботу незадовільною МОЗ.
наприклад, співзасновник фонду "Таблеточки" Ірина Литовченко заявила, що реформам «опираються виключно медики, неготові до прозорої роботи за новими стандартами, фармацевти, які втрачають прибуток, головні лікарі, які позбудуться своїх посад із-за неефективного управління медичними установами".
За словами виконавчого директора благодійного фонду "Пацієнти України" Ольги Стефанишиної, для дорослих пацієнтів з онкологією міжнародні організації закупили на 40% більше ліків, ніж це робив МОЗ в 2014 році. "Ми будемо підтримувати будь-яку команду, яка буде проводити міжнародні закупівлі ліків. Ми сподіваємося, що команда Супрун зможе почати процес закупівлі ліків на 2017 рік вже у січні та до кінця 2017 року в Україні закінчаться перебої з поставками ліків", - сказала вона.
Не залишилися осторонь і чиновники. Так, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов опублікував від імені команди Мінекономрозвитку пост в підтримку Уляни Супрун. "Ми впевнені, що стратегія, яку пропонує доктор Уляна Супрун - це шлях до якісної, сучасної та ефективної системи охорони здоров'я в Україні", - сказано в заяві.
Під тегом #я підтримую Уляну Супрун опублікував на своїй сторінці в соцмережі посаду і міністр фінансів Олександр Данилюк.
Експерти вказують, що нова команда не так вже й багато зробила для реформування системи охорони здоров'я. Так, президент дослідницької компанії Planexta Inc, а раніше засновник Першого добровольчого мобільного госпіталю ім. Миколи Пирогова Євген Найштетик зазначив, що з серпня 2016 МОЗ було прийнято лише три принципово нових документа.
"Перший - різні форми інформованої (усвідомленого) згоди в дитячій психіатрії. Другий - інструкція про заповнення документів при зміні статі. Третій - про автоматичне визнання реєстраційних документів на лікарські засоби з цивілізованих країн... загалом-то, це все, що потрібно знати про реформу охорони здоров'я в Україні", - написав він.
Мало того, заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров'я Олег Мусій (позафракційний) заявив, що він має намір звернутися "в СБУ, ГПУ, НАБУ із заявою про скоєння злочину нинішніми чиновниками МОЗ, які перешкоджають парламентарям у здійсненні контрольних функцій за витрачанням державних коштів".
Однозначно можна сказати одне: пішовши на відкритий конфлікт з парламентським комітетом, Супрун буде складно добитися від депутатів підтримки законопроектів щодо реформи охорони здоров'я. А, на думку голови профільного комітету Ольги Богомолець, взаємодії між МОЗ та комітетом Верховної Ради з питань охорони здоров'я вже зараз. Правда, його не було і при попередньому міністрі охорони здоров'я Олександра Квіташвілі. Поданий ним у 2015 році пакет законопроект про автономізацію медичних установ піддався різкій критиці з боку депутатів. У результаті реформа системи охорони здоров'я виявилася заблокована.
Але поки Супрун задовольняється малим - вона проводить свою реформу, використовуючи ресурси МОЗ та Кабміну. Так, з цього року вона пропонує змінити принцип фінансування сімейних лікарів. Вони будуть отримувати зарплату виходячи з кількості обслуговуваних пацієнтів, а не території, що обслуговується. Крім того, вже в цьому році в Україні можуть бути створені госпітальні округи - тепер одна лікарня буде на два-три району, а не в кожному районі, як це було раніше. Таким чином, у Моз хочуть оптимізувати наявні кадрові та матеріальні ресурси, щоб більш ефективно їх використовувати. Залишилися не у справ лікарні будуть перепрофільовані, наприклад, в реабілітаційні клініки або хоспіси.
Однак повноцінну реформу буде складно провести без підтримки профільного комітету з питань охорони здоров'я. Нагадаємо, що Україна обіцяла прийняти МВФ закон за реформу ще до кінця минулого року.
Поки МОЗ виявився єдиним відомством, яке не отримало свого керівника при формуванні Кабміну Володимира Гройсмана. Деякі обговорюються кандидатури були занадто скандальними для їх винесення у сесійну залу, а інші - відмовлялися йти на цю посаду, розуміючи, що досвід Олександра Квитавшили взаємодії з профільним комітетом не обіцяє райдужних перспектив.
В результаті народні депутати не змогли дійти згоди щодо кандидатури міністра охорони здоров'я, відклавши на потім це питання.
"Ми писали в листопаді лист на прем'єр-міністра з вимогою призначити міністра", - сказала Ольга Богомолець РБК-Україна, уточнивши, що комітет так і не отримав відповідь від Володимира Гройсмана.
Проте вже в січні прем'єр-міністр заявив про намір провести політичні консультації щодо призначення міністра охорони здоров'я. "Я хочу, щоб ми змінили систему фінансування сфери охорони здоров'я. Щоб ми не стіни фінансували, а якісні медичні послуги для кожного громадянина України. Ми зараз це запланували, затвердили концепцію, будемо рухатися далі - будемо проводити політичні консультації щодо винесення питання з призначенням міністра охорони здоров'я", - сказав Володимир Гройсман.
Але, за даними джерела РБК-Україна в сфері охорони здоров'я, прем'єр-міністр не наважувався на проведення консультацій із-за сильного впливу у фракції БПП Ольги Богомолець. Побоюючись невдалого голосування за запропоновану кандидатуру, питання про призначення міністра охорони здоров'я так і не піднімався всі попередні місяці. За словами джерела, Гройсман чекає вдалого моменту, щоб "перебити" вплив керівництва профільного комітету на сесійний зал і подати свою кандидатуру міністра.