Парламент не став розглядати на пленарному засіданні сьогодні законопроект про Голодомор 1932-33 рр. в Україні, що його вніс президент України Віктор Ющенко як невідкладний.
Таку позицію парламенту представник президента у Верховній Раді України Роман Зварич назвав безвідповідальною. "Таке свідоме затягування цього процесу, мені здається, дає президентові всі підстави говорити про безвідповідальну позицію парламенту", - цитує Р.Зварича ICTV.
Він також повідомив, що сьогодні до Верховної Ради внесли альтернативний законопроект про Голодомор 1932-33 рр. депутати від Партії регіонів Владислав Забарський, Вадим Колесниченко і Орест Муц. Р.Зварич зазначив, що даний законопроект "вихолощено настільки, що в ньому не передбачається форми юридичної відповідальності за заперечення такого історичного факту", як Голодомор.
Водночас лідер фракції Соціалістичної партії України Василь Цушко повідомив в інтерв'ю журналістам, що в п'ятницю на засіданні ради коаліції ухвалено рішення створити робочу групу, яка б розглянула дані законопроекти. За його словами, на засіданні ради коаліції пролунала пропозиція "прибрати "геноцид нації", а написати "Голодомор, від якого постраждав український народ", як це написано в Конституції".
8 листопада координатор парламентської більшості, керівник фракції Партії регіонів у Верховній Раді Раїса Богатирьова запропонувала допрацювати поданий президентом проект закону "Про Голодомор 1932-33 рр. в Україні". Р.Богатирьова вважає, що стаття 2 президентського законопроекту не відповідає статті 34 Конституції України. На її думку, президент, пропонуючи визначити адміністративну відповідальність за публічне заперечення Голодомору 1932 - 33 рр. в Україні, звужує гарантоване Конституцією право на свободу думки і слова, на вільне виявлення своїх поглядів і переконань. Крім того, в президентському законопроекті не зазначено, згідно з якою нормою забороняється заперечувати Голодомор.
2 листопада президент В.Ющенко вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону "Про Голодомор 1932-33 рр. в Україні", визначивши його як невідкладний для позачергового розгляду. Відповідно до документу, Голодомор 1932-33 рр. в Україні кваліфікується як геноцид української нації. Законопроект забороняє заперечення факту Голодомору, визначає за це адміністративну відповідальність, гарантує державну підтримку в проведенні досліджень і здійсненні заходів щодо увічнення пам'яті жертв Голодомору, зобов'язує Кабінет міністрів і Київську міську державну адміністрацію забезпечити спорудження в Києві до 75-х роковин Голодомору Меморіального комплексу пам'яті жертв голодоморів в Україні. Відповідно до документу, уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері відновлення і збереження національної пам'яті, зокрема з питань з'ясування історичної правди про голодомори в Україні і увічнення пам'яті їхніх жертв, є Український інститут національної пам'яті.
1932 - 33 рр. жертвами голоду, який постав унаслідок адміністративних заходів радянської влади в Україні, за різними оцінками, стало від 7 до 10 млн людей (від 10% до 25% населення). Окрім голоду 1932-33 рр. Україна пережила ще 2 голодомори: 1921-23 і 1946-47 рр.