Війна за спирт: продати не можна реформувати

Марина Котко, Агентство журналістських розслідувань "Стрингер.UA"

"Свербіж приватизації" вражає нашу владу кожен раз, коли уряд не здатен організувати нормальний менеджмент по управлінню державною власністю. І, як правило, розмови про роздержавлення майна закінчуються черговим перерозподілом державної власності і фінансових потоків. Схоже що так само відбувається і з державним підприємством (ДП) "Укрспирт", на якому розгорнулася боротьба за контроль над галуззю між урядом, Президентом і кримінальними т. н. "смотрящими". Але, швидше за все, вони між собою домовляться - за рахунок держави і народу.

Бонус переможцю

15 січня Верховна Рада україни 233 голосами повернула уряду на доопрацювання його законопроект №1567 "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Каменем спотикання, як і очікувалося, став "Укрспирт".

На думку оглядачів "Української правди", "ця підкилимна метушня більше нагадувала спробу Президента або уряду завести "своїх" людей в галузь і посадити їх на тіньові потоки". Проти продажу "Укрспирту" виступили нардепи від "Опозиційного блоку", Блоку Юлії Тимошенко, "Свободи" і навіть "Самопомичи" і Блоку Петра Порошенка.

Схоже, саме тому так нервували Нардепи від "Народного фронту" Сергій Пашинський, Андрій Іванчук звинуватили Президента і колег по коаліції у корупції. А прем'єр-міністр Арсеній Яценюк навіть вибухнув тирадою на тему, що, мовляв, уряд оприлюднить прізвища корупціонерів, незважаючи на особи.

"У першу чергу, це компанія "Укрспирт", і всі інші, за якими зараз йдуть кримінальні розслідування. Будуть названі прізвища конкретних людей. Впевнений, що органи прокуратури України не просто прізвища назвуть, але і посадять у в'язницю тих керівників компаній, які вчора захищали, не даючи можливості уряду прийняти правильне реформістський рішення щодо того, що потрібно знищувати корупцію в державному секторі економіки", - заявив Яценюк.

Однак, схоже, Яценюк явно злукавив. Очевидно, що уряду потрібні гроші від приватизації, потрібна сама приватизація держкомпаній, а прем'єру потрібен "гаманець", з якого можна фінансувати власну політичну силу, надавати матеріальну допомогу лояльним добровольчим батальйонам і комбатам. А коли настане час "Ч" і перед країною постане реальна загроза дефолту, у прем'єра просто "кров з носу" повинен бути "золотий запас". Інакше доля глави Кабміну буде дуже незавидною.

Втім, мотиви людей Порошенка ті ж. Не виключено, що, заваливши приватизацію "Укрспирту", вони зможуть прибрати до рук тіньові схеми виробництва необлікованого спирту та його поставок лікеро-горілчаним компаніям.

На користь цієї версії свідчить той факт, що новим в.о. директора ДП "Укрспирт" (другим за півтора місяця) став Роман Іванюк, якого пов'язують з главою Адміністрації Президента Борисом Ложкіним. За наявними даними, будучи головою департаменту інвестиційного банкінгу компанії "Конкорд Капіталу", Іванюк купував для Ложкіна мережа клінік "Добробут". Пізніше Романюк балотувався в нардепи від БПП по 22 округу (Волинь), але посів третє місце.В приватних бесідах працівники "Укрспирту" характеризують роботу Іванюка, як "з вельми специфічним характером".

Зазначимо, що сьогодні на спирті заробляють по обидві сторони фронту. І поки буде йти АТО, держкомпанію будуть підживлювати не тільки з бюджету, але і за рахунок різноманітних "сірих схем".

Горілчаному лобі - надприбутки, державі - металобрухт

Спроби приватизації "Укрспирту" робилися і раніше. І кожного разу за ними стояло могутнє лобі виробників горілки. Так, в середині 2012 р. нардеп-регіонал, один з власників корпорації "Олімп" Павло Климець пропонував виключити "Укрспирт" і всі спиртзаводи з переліку підприємств, які не підлягають приватизації.

У 2014 р. Кабмін Яценюка вирішив зробити кожен спиртзавод держпідприємством і окремою юридичною особою. При тому, що саме такий спосіб управління у свій час загнав більшість підприємств в боргову яму і поставив спиртову галузь на межу банкрутства.

Пояснимо. До 2010 р. всі спиртзаводи були самостійними юридичними особами. Розпорядження "Укрспирту" носили рекомендаційний характер і нерідко ігнорувалися директорами заводів. Підприємства самостійно знаходили споживачів для збуту спирту на внутрішньому ринку, закуповували сировину і встановлювали ціну продукції. У результаті директори брали сировинні кредити і показували неправдиву калькуляцію. Через це кредиторська заборгованість підприємств "Укрспирту" зросла до 2010 р. приблизно до 1,2 млрд грн.

Прихильники приватизації кажуть, що приватні компанії здатні технічно модернізувати галузь. Але насправді цього робити ніхто не збирається.

На більшості державних спиртзаводах стоїть обладнання 1960-70 років, що обслуговують тисячі робітників. Але у більшості виробників є власні не запущені (або такі, що працюють нелегально) спиртзаводи, оснащені за останнім словом техніки і повністю автоматизовані.

Тому горілчаникам не дуже потрібні державні виробничі потужності. Їм потрібно скасувати держмонополію на виробництво спирту та контролювати його ціну, як сировини для горілки. Цілком можливо, що державні спиртзаводи вони дійсно викуплять, але за низькою ціною, попередньо збанкрутувавши, а потім, наприклад, поріжуть на металобрухт. Через подібну ситуацію в свій час було знищено чимало цукрових заводів.

Подейкують, що саме горілчані лобісти знайшли дорогу у високі кабінети Кабміну, про що свідчать деякі призначення в Мінфіні і МінАП. Також є думка, що горілчаники напоумили Яценюка забрати "Укрспирт" у Президента за допомогою приватизації.

Неврахований спирт, "смотрящі" Януковича, "титушки" і гроші для сепаратистів

У 2010 р. було прийнято постанову Кабміну №672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості", що дозволило централізувати виробництво спирту ДП "Укрспирт". Як зазначає "Дзеркало тижня", централізація дозволила подолати тенденцію масового банкрутства спиртзаводів.

"Укрспирт" почав нарощувати прибуток: 2012 р. - понад 23 млн грн, 2013 р. - 26,3 млн грн. Для порівняння: у 2008 і 2009 роках сумарний прибуток всіх підприємств галузі склав, відповідно, 5,6 і 9,7 млн грн.

Але централізація принесла як позитивні, так і негативні моменти. Починаючи з 2011 р. на "Укрспирті" з'явилися "смотрящі", які здійснювали контроль над виробництвом необлікованого спирту, з якого потім робили контрафактну горілку і продавали через роздрібні мережі.

Контроль над цими схемами здійснювала ОЗГ на чолі з екс-нардепом Юрієм Іванющенком та його бізнес-партнерами Олексієм Чеботарьовим (знаходиться в розшуку) та Іваном Аврамовим.

Як стверджує сайт ЛІГАБізнесІнформ, кожен спиртзавод виробляв (а деякі і зараз виробляють) значні обсяги нелегального спирту. Наприклад, у 2012 році Держфінінспекція в ході перевірки виявила, що на деяких державних спиртзаводах виробництво велося в три зміни (одна легально і дві нелегально).

За оцінками асоціації "Укргорілка", тіньовий ринок алкоголю в Україні в минулому році складав близько 40% - 10-15 млрд грн щорічно.

Так була вибудувана система, в якій головними бенефіціарами виступали "Сім'я" та ОЗУ Іванющенко-Чеботарьов-Аврамов. Свою частку в нелегальному виробництві спирту та горілки мали і місцеві групи, що контролюють конкретні спиртзаводи (в основному - місцеві прокурори, міліцейські чини і бандити).

Під час Майдану з грошей, отриманих на нелегальному спирті, фінансувалися "тітушки". Прізвище Олексія Чеботарьова, називалося міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим у контексті організації викрадення активістів майдану Ігоря Луценка, Юрія Вербицького (загинув) та побиття Тетяни Чорновол.

Після Революції Гідності "смотрящих" на деякий час прибрали з ДП "Укрспирт". Тоді ж було зруйновано багато схем, пов'язаних з виробництвом необлікованого спирту. Це дозволило не тільки в 11 разів збільшити надходження в держбюджет, але і знизити частку контрафактної алкогольної продукції з 40% до 10%, що визнають і самі фіскали.

Втім, далеко від "Укрспирту", "смотрящі" не пішли. Вони зайняли оборону на окремих спиртзаводах, директори яких не допускали державу ("Укрспирт") до контролю за виробничими потужностями, на яких виготовлявся неврахований продукт.

Імовірно, в руках "смотрящих" досі знаходяться такі підприємства: "Зирненский спиртовий завод" (Рівненська обл.), "Ічнянський спиртозавод" (Чернігівська обл.), "Золоте поле" (Тернопіль), "Струтенский спиртзавод" (Львівська обл.), "Коростишівський спиртзавод" (Житомирська обл.), спиртзавод в с. Підгайчики Івано-Франківської області, спиртзавод в с. Вишневе Полтавської області та ін

Крім того, є авторитетна думка, що "смотрящі" беруть активну участь у фінансуванні терористів в т. н. "ДНР/ЛНР". Так, в жовтні 2014 року газета "Дзеркало тижня" писала: "Угруповання, очолюване впливовими людьми режиму Януковича, організувало в Україні особливий вид кримінального бізнесу. Користуючись старими зв'язками в силових і владних структурах, ці люди фактично захоплюють заводи, що входять до складу державного підприємства "Укрспирт", і справляють на них нелегальний спирт і алкогольну продукцію. Є підстава вважати, що кошти від реалізації даної схеми йдуть на фінансування війни проти України на Донбасі".

Схеми наступні.

1. Неврахований спирт з підконтрольних "смотрящим" спиртзаводів Донбасу, перевозиться в центральну і північну Україну (наприклад, на Чернігівський ЛГЗ), де виготовляється нелегальна горілка. Частина виручки йде знову на Донбас до рук сепаратистів.

2. ЛГЗ "Лік" в Донецьку, який належить господарю корпорації "Олімп" Павлу Климцю, був захоплений терористами на початку квітня 2014 р. Але цей завод до цих пір продовжує в три зміни виробляти горілку. Спирт для "Ліка" виробляє якийсь "експериментальний цех" на вул. Елеваторній (Донецьк), потужності якого дозволяють робити більше 100 тонн спирту на добу. Горілку "Лік" продають і на Донбасі, але її 60% іде в центральну Україну і розподіляється серед торговельних мереж. Гроші від продажу цієї горілки, схоже, осідають в кишенях бойовиків ДНР/ЛНР.

3. Нелегальний спирт, який виробляється на приватних заводах (офіційно іменуються "цехами водопідготовки") в с. Малинівка Харківської області та в Краматорську (за чутками, також належать Павлу Климцю і Олексію Чеботареву) нелегально поставляється на ЛГЗ в аннексований Крим. Існують непідтверджені дані, що в цьому бізнесі бере участь один з найбільш гарячих прихильників приватизацію "Укрспирту", заступник голови Державної фіскальної служби Володимир Хоменко, оскільки спирт йде на кримські заводи, що належать його дружині.

Згідно з оперативними даними СБУ, за фінансування сепаратистів відповідають кілька кримінальних авторитетів Донбасу. Серед них - Анатолій Зуєв. Він в окупованому Донбасі відіграє роль головного наглядача за нелегальним спиртом і виступає одним зі спонсорів місцевих бойовиків.

За деякими даними, Зуєв в тісній взаємодії з сепаратистськими бандформуваннями контролює постачання спирту та контрафактної горілки і в зону АТО, та за її межі, а також продаж горілки в роздрібних мережах Донбасу. Раніше ім'я Зуєва називалося в числі одного з партнерів Івана Аврамова, а також директора корпорації "DMS" Андрія Альоші.

Керівництво "Укрспирту" ще влітку 2014 року повідомляло у відповідні органи, що "сірі" спиртові схеми працюють на сепаратистів.

Говорили про це і бійці батальйону "Айдар", що не раз ловили цистерни зі спиртом на КПП. За їх словами, при затриманні такої машини (зазвичай по паперах це була або питна вода, або нешкідливі рідини), тут же з'являвся хтось із чинів МВС або СБУ - і забирав вантаж.

Очевидно, що ці схеми неможливі без активної участі в них силовиків, фіскалів і чиновників. Тому напрошується питання: хто з вищого українського керівництва за фактом санкціонував фінансування терористів на Донбасі за рахунок держбюджету України?
Більше того. "Смотрящі" Олексій Чеботарьов та Іван Аврамов повертають собі вплив на "Укрспирт" і через суди, а за допомогою силовиків "віджимають" контроль над державними спиртзаводами.

Так, на початку січня 2015 р. т.в.о. директора ДП "Укрспирт" було призначено Акіменко Андрій, якого називають правою рукою Олексія Чеботарьова. У 2013 році вони обидва були співзасновниками ТОВ "Венея". Дружина Акименко Світлана - разом з Чеботарьовим досі є співзасновниками ТОВ "А. А. А. і КО", через рахунки якої, в свій час оплачувалися послуги "тітушек".

Подейкують, що Андрій Акименко вже знайшов спільну мову з новим т.в.о. "Укрспирту" Романом Іванюком, відрядженим керівництвом Банкової.

Фіскальна служба як каральний орган

Важливо, що війну проти "Укрспирту" веде і ГФС - місцями за участю бандитів. Дамо лише найважливіші події з цього фронту.

18 серпня 2014 року під стінами Кабміну пройшов перший масштабний мітинг співробітників "Укрспирту". Вони протестували проти дій ГФС, яка заблокувала вивезення з підприємств фракції етилового спирту, вимагаючи сплатити з нього податок, хоча це не підакцизний товар. Тоді встали шість заводів.

На початку вересня ГФС не продовжила термін дії ліцензії на право оптової торгівлі етиловим спиртом. Володимир Хоменко заявив, що перевірки "Укрспирту" виявили серйозні порушення. Мовляв, підприємство відпускало спирт без відповідної документації та сплати акцизів і ПДВ. Тому ДП зобов'язали виплатити більше 100 млн грн в бюджет. Керівництво ДП "Укрспирт" висунула зустрічні претензії до фіскалам: з-за блокування ГФС господарської діяльності "Укрспирту" збитки склали 142,5 млн грн, а держбюджет недоотримає 23,75 млн грн з ПДВ та 555,3 тис. грн по акцизу.

Керівництво "Укрспирт" стверджує, що ГФС незаконно оштрафувала компанію на 900 млн грн і блокує роботу спиртових заводів. На початок січня 2015 р. пеня по штрафах продовжує зростати, заводи частково призупинили відвантаження спирту, почалися затримки з виплатами зарплат, зростає заборгованість перед постачальниками сировини та ін.

10 грудня Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ГФС за погодженням з Генпрокуратурою винесено повідомлення про підозру гендиректора "Укрспирту" Михайлу Лабутину у скоєнні злочинів за фактами розтрати коштів підприємства на суму 172,5 млн грн та ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 28,2 млн грн. Кримінальні справи проти ради лабутіна, за версією УП, "цілком можуть виявитися пасткою, щоб відвернути увагу громадськості від реальних планів уряду щодо монополіста".

Одночасно почалася масштабна цькування директорів спиртзаводів та менеджменту "Укрспирту", в якій синхронізуються взяли участь силовики, фіскали і бандити, раніше "крышевавшие" нелегальне виробництво горілки.

Михайло Лабутін був "евакуйований" з лікарні (де йому робили шунтування на серці) бійцями добровольчого батальйону "Айдар". За словами самого Михайла ради лабутіна, рішення "піти" з лікарні він прийняв після того, як отримав інформацію, що його життю загрожує реальна небезпека. 16 січня Лабутін був офіційно оголошений в розшук.

Також у Рівненській області було здійснено розбійний напад на одного з представників дирекції ДП "Укрспирт", який намагався повернути держконтроль над Зирненским спиртзаводом. Справа закінчилося кров'ю.

Що робити з "Укрспиртом"

В одному з останніх інтерв'ю Президент Петро Порошенко на питання про те, коли буде проданий "Рошен" відповів, що "в країні криза", тому "продавати активи безглуздо, тому що продати в такій ситуації можна лише за безцінь". Логіка вірна і цілком застосовна до ДП "Укрспирт".

На думку більшості експертів, приватизація цього підприємства, особливо у варіанті, запропонованому Кабміном, - це швидка смерть для галузі. А корупція і неврахований спирт, контрафактна горілка і липовий біоетанол - наслідки неправильної управлінської політики, але зовсім не свідчення неефективності централізованого управління держмонополією.

ДП "Укрспирт" - прибутковий і перспективний госбизнес. У II і III кварталах 2014 р. "Укрспирт" отримав 88,9 млн грн чистого прибутку (II і Ш квартали 2013 р. - 15,8 млн грн). Зростання суми чистого прибутку дозволив збільшити надходження в бюджет в 11 разів - до 27,7 млн грн. І це без Луганській, Донецькій області і Криму. Тому, навівши порядок в "Укрспирті" та суміжних галузях, тільки на податку з спирту можна отримати до бюджету 300 млн грн, а на акцизах - до 11 млрд грн (дефіцит бюджету на соціальні потреби становить 17 млрд грн).

Ще один аргумент на користь збереження держмонополії - не завершена реорганізація "Укрспирту". Більше половини спиртзаводів зупинені, завантаження працюючих підприємств становить 30% від потужностей. Якби процес реорганізації галузі в єдине держпідприємство був завершений, то його ринкова вартість склала близько 10 млрд дол.

Навіть колишній прихильник приватизації "Укрспирту", міністр АП Олексій Павленко каже, що продавати підприємство зараз - значить віддати його за ціну нижче річного прибутку.

Тобто, у випадку продажу "Укрспирту" на цьому зароблять "смотрящі", "горілчані королі" і пара десятків корумпованих чиновників. Але зовсім не держава. При цьому, спирт потрібен і для фармакологічної промисловості, і для виробництва біопалива.

Виходить, що продавати "Укрспирт" не можна. Але також не можна залишати його в руках нових "смотрящих" від Банкової.
У парламенті заявлено про створення двох слідчих комісій з розслідування ситуації в "Укрспирті". Одна з ініціатив належить комбатові батальйону "Айдар", нардепу від Радикальної партії Сергію Мельничуку. На його думку, розпродати підконтрольні підприємства куди простіше, ніж розібратися нарешті з реальними проблемами в економіці і таким чином наповнити дірявий бюджет.

Але для початку на підприємстві потрібно провести незалежний аудит (бажано залучити для цього авторитетну західну аудиторську компанію), створити на ДП "Укрспирт" громадський наглядова рада, ввести відкритий бюджет компанії, а також впровадити європейські принципи соціально відповідального бізнесу для держкорпорацій. Вже цих кроків вистачить, щоб назавжди прибрати "смотрящих" з спиртової галузі.