Війна вимагає мільярдів: на що витратять рекордне фінансування Міноборони
Українські військові повинні бути задоволені. У проекті держбюджету-2017 році Міноборони одне з небагатьох відомств, фінансування якого збільшено. Порівняно з нинішнім роком військові повинні отримати засобів на 15% більше ніж у минулому (64 млрд. гривень проти 55,6 млрд. гривень). Уряд збільшив витрати практично за всіма статтями Міноборони. Про те, на які саме цілі підуть гроші платників податків, і допоможе це поліпшити боєздатність і постачання української армії в матеріалі Максима Каменєва.
Багато і не НАТО
"У наступному році для армії ми зробимо більше ніж за всі попередні роки", - говорить глава комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський. Рекордною сумою фінансування Міноборони в 64 млрд. гривень він задоволений. Дійсно за останні три роки фінансування "оборонки" збільшилася в чотири рази. Так, в 2014 році, коли Україна переживала найзапекліші бої на Донбасі, військові отримали тільки 15 млрд. гривень. Сума в 64 млрд. гривень більше ніж 15 млрд, але менше ніж 108 мільярдів – саме в стільки, за словами радника президента Юрія Бірюкова Генеральний штаб спочатку оцінив потреби армії у 2017 році. Така сума є оптимальною, на його думку, але економіка на даний момент не в змозі осилити таку суму на Міноборони".
У Міноборони задоволені проектом бюджету-2017. 15 вересня на засіданні все того ж парламентського комітету з нацбезпеки і оборони профільний міністр Степан Полтарак сказав, що передбачений у фінансовому кошторисі країни ресурс дасть військовим можливість забезпечити покладених на Збройні сили завдань і поповнити військові частини оновленими зразками озброєнь і військової техніки. "У наступному році планується спрямувати фінансові ресурси на відновлення потенціалу ВМС, розвиток сил спеціальних операцій і продовжити розпочаті реформи щодо переходу військ на стандарти НАТО", - сказав Полторак.
За 64 млрд. гривень прориву в модернізації армії очікувати не варто, вважає колишній міністр оборони Анатолій Гриценко. "Питання з лазнею вирішено – лазні не буде, - заявив він РБК-Україна. - Сума, закладена в проекті держбюджету майже в два рази менше реальних потреб армії. Це скоріше бюджет для мирного часу, ніж для війни".
У свою чергу директор інформаційно-консалтингової компанії " Defense Express Сергій Згурець звертає увагу на те, що Україні поки що далеко до стандартів фінансування військових країнами НАТО. "Як правило країни НАТО виділяють 10 млрд. доларів на армію чисельністю в 100 000 осіб. У нас же виходить 2,4-2,6 млрд доларів на армію в 240 тис. осіб", - говорить Згурец. При цьому він підкреслює, що озброєння і паливо українська армія закуповує фактично п європейськими цінами. "Хороша армія – це дорого", - резюмує експерт.
Солдатів поїсть і буде в шапці
Основна стаття витрат армії у наступному році традиційно незмінна – забезпечення діяльності ЗСУ. Простіше кажучи, мова йде про виплату зарплат військовим, їх харчування та зміст. На ці цілі виділять 51,8 млрд. гривень. Для порівняння в нинішньому році на ці цілі в держбюджеті передбачено 42,7 млрд. гривень. Чи багато це? Депутати і експерти впевнені – немає.
"За стандартами НАТО, до яких ми прагнемо, грошове забезпечення військових не повинна перевищувати 65% загального бюджету Міноборони. Інші кошти повинні йти на закупівлю озброєнь і модернізацію. У нас до останнього часу на грошове забезпечення йшло до 95% бюджету Міноборони. Але тепер ця ситуація змінюється", – говорить Пашинський. Дійсно, в наступному році видатки на забезпечення діяльності ВСУ складуть 81% всього фінансування Міноборони (в бюджеті-2016 - 93%).
У свою чергу Згурець звертає увагу на те, що в нинішньому році керівництво Міноборони зіткнулося з проблемою фінансування поточних витрат армії. "Чисельність армії збільшилася, як і зарплати військовим. В підсумку у другому півріччі 2016 року склалася досить напружена фінансова ситуація і довелося навіть тимчасово перекинути 500 млн гривень на виплату зарплат і купівлю харчування зі статей оборонного замовлення", - говорить керівник Defense Express. На його думку, сума в майже 52 млрд. гривень у наступному році допоможе військовим уникнути подібних ситуацій.
Власне, на розвиток озброєнь і військової техніки в наступному році планується витратити 6,3 млрд. гривень. У нинішньому році ця стаття передбачає 4,7 млрд. гривень. Ще 527 млн гривень військові отримають по статті "Реалізація заходів щодо забезпечення обороноздатності держави". До цього року такої статті в держбюджеті не було. "У минулому році бюджет стверджували спішно, та в останній момент, за процедурою ad hock внесли цю статтю, передбачивши на неї 3,6 млрд. гривень. Але їх передбачили в резервному фонді. Зробили це просто щоб закласти додаткове фінансування армії і в разі необхідності перекинути їх на фінансування інших видатків Міноборони", - пояснив виданню один з членів парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони.
За оцінкою Пашинського, всього на закупівлю і модернізацію і закупівлю озброєнь для армії і Нацгвардії в наступному році, за різними статтями держбюджету планується витратити 15 млрд. гривень.
Якщо в нинішньому році з спецфонду на потреби армії передбачено виділити 3,9 млрд. гривень, то в наступному 1,5 млрд. гривень. Спеціальний фонд держбюджету традиційно формується за рахунок доходів від приватизації, також в ньому передбачені надходження від спецконфискации, закон про яку поки що не прийнятий і інших не гарантованих джерел доходу. Так, в нинішньому році на потреби військових за рахунок надходжень від спецконфискации передбачено виділити 7,7 млрд. гривень, а в наступному – лише 3 млрд. гривень.
У 2017 році планується на третину збільшити видатки на лікування та реабілітацію військових. Всього на ці цілі передбачається витратити 1,9 млрд. гривень. Крім того, збільшено фінансування підготовки і навчання військових і будівництво для них житла. Депутати від "Народного фронту" і БПП запевняють – вони готові підтримати плани щодо фінансування армії. "Головне, щоб у бюджеті збільшували фінансування державного оборонного замовлення. А так, зауважень до фінансування витрат Міноборони у мене немає", - говорить представник президента в парламенті Артур Герасимов.