Україна завжди розривалася між Заходом і Сходом. Нині вони представлені Європейським і Митним Союзом відповідно. Який шлях вибрати - європейської чи євразійської інтеграції 23 листопада обговорювали в Запоріжжі за круглим столом видні політичні, економічні та наукові діячі України та Росії.
Україна завжди розривалася між Заходом і Сходом. Нині вони представлені Європейським і Митним Союзом відповідно. Який шлях вибрати - європейської чи євразійської інтеграції 23 листопада обговорювали в Запоріжжі за круглим столом видні політичні, економічні та наукові діячі України та Росії.
Запоріжжя для такого заходу було вибрано не випадково. Як пояснив радник Президента РФ Володимира Путіна Сергій Глазьєв, Запоріжжя - унікальний зріз української економіки, адже тут представлені всі ключові галузі і локомотиви зростання економіки - авіапромисловість, металургія, машинобудування, агропромисловий комплекс. Фахівці всіх цих сфер і допоможуть об'єктивно оцінити перспективи розвитку економіки України за різними сценаріями.
Круглий стіл під назвою "Економічні аспекти стратегічного вибору України у питаннях взаємодії з країнами Митного союзу і Єдиного економічного простору" відкрив один з організаторів заходу український політик Віктор Медведчук.
"Митний союз - це не сьогоднішній порядок денний. Це тема, яку почали досліджувати ще з 2000-х років", - сказав ініціатор громадського руху "Український вибір", доктор юридичних наук, професор Віктор Медведчук. - "Східний вектор економічної інтеграції - це стратегічний вибір України, який змінить життя на краще і призведе до реального наповнення бюджету", - зазначив він.
Курс на схід
До євразійської інтеграції більше схиляються і самі українці, що показують регулярні соцопитування. 8-річний моніторинг показав, що підтримка цього шляху розвитку України українцями ніколи не опускалася нижче 52%. При цьому європейську спрямованість підтримують стабільно 32-36% громадян. Ця цифра ще більше знижується, коли людям пояснюють, що при вступі до ЄС буде введено візовий режим з Росією, зазначає Віктор Медведчук.
Два шляхи розвитку України були проаналізовані і з точки зору Конституції України. Зокрема, на круглому столі знову згадали нещодавню заяву міністра Валерія Хорошковського про те, що вступ до Митного союзу незаконний. Це висловлювання обурило навіть прем'єр-міністра РФ Дмитра Медведєва, на що прем'єр-міністр України Микола Азаров порадив йому не звертати увагу.
"Ухвалений у 2010 р. закон про основи внутрішньої і зовнішньої політики України визначає спрямованість нашої держави на встановлення європейських норм і на набуття членства в ЄС, - пояснив Віктор Медведчук. - Але Конституція України регулює нашу діяльність і в рамках Митного союзу. Адже з 2003 р. Україна є членом Єдиного економічного простору, куди входять Росія, Казахстан і Білорусь. Це простір передбачає об'єднання митних територій з єдиним механізмом їх економічного регулювання з вільним обігом товарів і єдиною зовнішньоторговельною політикою".
При цьому, як зазначив Медведчук, для вступу до Митного союзу конституцію України змінювати не треба, а для ЄС будуть потрібні кардинальні зміни, до яких наш народ ще не готовий.
"Виробничо-економічна кооперація країн Митного союзу живе з часів СРСР, - зазначив радник Президента РФ Сергій Глазьєв. - Згідно з розрахунками банку економічного розвитку, розрив цих коопераційних зв'язків призвів до 2-кратного занепаду промисловості, і 4-кратного - машинобудування. В теж час зняття митних обмежень між нинішніми країнами МС призвело до вибухового зростання взаємної торгівлі. Це все допоможе і Україні протистояти кризі, через яку вона понесла найбільші після країн Прибалтики втрати в світі".
Об'єктивні закони економічної конкуренції дозволили провести розрахунки та оцінити альтернативні варіанти інтеграції для України. Так, за інформацією Глазьєва, вступ до МС збільшить для України обсяги зовнішньої торгівлі на 9 млрд доларів на рік, а вступ до ЄС навпаки знизить імпорт від 3 до 7 млрд дол, адже так звана зона вільної торгівлі (ЗВТ) і не зовсім вільна, а має майже 400 різних обмежень. Як зазначив Глазьєв, це навіть може загрожувати Україні ризиками економічної катастрофи: девальвації гривні та глобальної інфляції.
"Перспективи залучення інвестицій визначаються розміром ринку. При Митному союзі приріст ВВП України складе 18-20%", - пояснив Глазьєв. - Економічні розрахунки говорять про очевидній перевазі євразійської інтеграції, ніж європейської. Та й європейська можлива лише через євразійську".
Поділитися суверенітетом
Один із нюансів, який бентежить багатьох, це те, що вступ до МС передбачає делегування частини національного суверенітету. Зокрема, це стосується сфери торгівлі та митниці. Але експерти запевняють, що це не порушує закон і суверенітет України щодо внутрішньої політики. Більш того, для країн ЄС таке делегування суверенітету більш складним, запевнив Глазьєв.
У той же час, радник Президента РФ визнав, що Митний союз більше збитків на початковому етапі принесе скоріше Росії, ніж Україні.
"Скасування експортних мит на енергоносії вдарить по бюджету Росії, але компенсується збільшенням обсягів зовнішньої торгівлі. Більш того, в рамках єдиного економічного простору ми зможемо вийти на рентабельну ціну на газ", - мотивував Сергій Глазьєв.
Як підсумував директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєць для Митного союзу потрібні в першу чергу: єдиний ринок праці і капіталу, єдиний автомобільний ринок і єдина промислова політика, а також взаємодія бізнесу і держави. Останній пункт дуже важливий, адже відкриття кордонів створить єдиний ринок у всіх сферах, а значить, зросте конкуренція. Для українських підприємств це одночасно і небезпека, і стимул для модернізації.
"Конкуренція при вступі до Митного союзу може, як ізолювати підприємства, так і допомогти знизити ціну на товари, - прокоментував екс-мер Запоріжжя, депутат ВР Євген Карташов, - Головне зараз - зняти політичні розбіжності, щоб вирішити економічні проблеми. Адже східний напрям для нас дуже важливий. А зараз, наприклад, щоб зробити двигун "Мотор Січ", він повинен 6-7 разів пройти через кордон. Тут митні кордони нам заважають, а в союзі було б краще. Саме це ми і повинні підказати нашим політикам".
"20 років тому в Запоріжжі був підписаний договір про вільну торгівлю між Україною та Росією. Цьому прикладу тоді послідували всі країни СНД, - нагадав радник Президента РФ Володимира Путіна Сергій Глазьєв. - Минулого року в Криму було підписано вже багатосторонній договір, в якому, на відміну від зони вільної торгівлі ЄС, майже немає обмежень і вилучень. А сьогодні ми хочемо започаткувати в суспільній свідомості про необхідність євразійської інтеграції".
Анастасія Пойда