Річний оборот українського фондового ринку дорівнює приблизно 15-20 хвилин роботи NYSE. Майже половину обороту ринку акцій вже не перший рік забезпечують папери 3-4 емітентів. ОВДП – лідери за обсягами торговельних угод. Фондовий ринок впав і прикинувся мертвим.
Річний оборот українського фондового ринку дорівнює приблизно 15-20 хвилин роботи NYSE. Майже половину обороту ринку акцій вже не перший рік забезпечують папери 3-4 емітентів. ОВДП – лідери за обсягами торговельних угод. Фондовий ринок впав і прикинувся мертвим.
Звичайно, в такій ситуації винні, насамперед, загальний стан економіки, війна, втеча закордонних інвесторів, відхід з країни навіть спекулятивного капіталу. Але не меншу відповідальність несуть і біржі, і гравці, які в кращому випадку байдуже спостерігали за смертю ринку. Ще два-три роки такого "розвитку", і в країні залишиться максимум одна торгова площадка, на якій дві-три компанії будуть мляво ганяти туди-сюди держоблігації, папери "Укрнафти", "Мотор Січі" і пари енергетичних компаній. А може, й зовсім нічого не залишиться.
Зараз вже важко повірити, що всього десять років тому фондовий ринок дійсно починав перетворюватися на альтернативне банкам джерело фінансування розвитку економіки.
Останні два роки різке падіння обсягів торгів переживали всі три найбільші торговельні майданчики України. І це падіння зупиниться тільки на якомусь мінімально допустимому технічному рівні. Зарубіжні інвестиції найближчим часом в країну не прийдуть, а у вітчизняних спекулянтів майже не залишилося ні грошей, ні можливостей заробляти. Фондовий ринок могла б оживити приватизація, але влада, схоже, не готова продавати держмайно через біржі.
Правда, в квітні нинішнього року дві з трьох українських бірж несподівано показали зростання. Загальний обсяг торгів цінними паперами на ПФТС збільшився порівняно з березнем на 56% — до 5,561 млрд гривень; фондова біржа "Перспектива" (Дніпропетровськ) також наростила обсяг торгів на 9,8%.
І тільки найменша з трійки – "Українська біржа" (УБ) – скоротила оборот на 19,26% - до 243,3 млн грн. У травні вона продовжила піке, знизивши оборот ще на 28% - до 175,2 млн грн.
Звичайно, при таких обсягах злети і падіння можуть залежати від однієї-двох угод, але кандидат "на вихід" явно вже намітився. Адже зрозуміло, що за інших рівних кращі умови для торговців і покупців зможуть запропонувати біржі, що мають більший оборот і доходи. А "Українська біржа" з червня навіть зменшила кількість цінних паперів в Індексі українських акцій - з 7 до 5.
У лютому-березні були закриті угоди з придбання акцій "Української біржі" інвесткомпанією DragonCapital і інвестгруппою "Універ". Причому "Універ" оплатив свою частину угоди через загадкову компанію-нерезидента Teta Partners Ltd, одним з директорів в якій з 2007 по 2012 рік працював президент групи "Універ" Тарас Козак.
І працював, треба визнати, успішно. Компанію він прийняв у березні 2007 року з одним фунтом стерлінгів на рахунку. Багато менеджерів в такій ситуації розгубилися б і опустили руки. А пан Козак пропрацював директором майже п'ять років - і весь цей час на рахунку компанії гордо красувався самотній фунт.
В кризу 2008-2009 рр. навіть лідери світового бізнесу несли серйозні збитки і розорялися. А маленька Teta Partners Ltd вижила, зберегла від кризи гроші акціонерів (той самий фунт) і дотягла до придбання УБ. Звісно, той факт, що компанія з таким блискучим послужним списком купує Українську біржу, не викликав ніяких питань ні у регулятора ринку, ні у інших контролюючих органів.
Зараз на УБ "Універ" займає 1 місце за кількістю зареєстрованих клієнтів, обсягом торгів ф'ючерсами та опціонами та друге місце на ринку акцій. На ринку акцій, відповідно, перше місце за Dragon Capital. Такий ось "вокзал для двох" вийшов. Але якщо про "драконів" знають всі, то другий співвласник біржі для багатьох є темною конячкою.
"Ми запропонуємо істотну частку в капіталі біржі всім учасникам ринку, а також будемо готові до відкритого діалогу з державою, іноземними інституційними і стратегічними інвесторами. Два учасника ринку, нехай навіть з числа найбільших, не повинні володіти контрольним пакетом біржі", - заявляв одразу після закриття угоди з придбання біржі Тарас Козак.
З тих пір нічого не змінилося. Два учасника ринку, один з яких дійсно з числа найбільших, продовжують володіти контрольним пакетом повільно згасаючої біржі. Інвестувати в її розвиток нинішні власники, схоже, не збираються.
Так, судячи з фінансової звітності підприємств, що входять до групи "Універ", інвестувати особливо і нема чого. Так, компанія з управління активами "Універ Менеджмент" задекларувала витрати на оплату праці в 2013 році – 124 тис. гривень, у 2014 – 157 тис. гривень. При мінімальному штаті хоча б 6-7 чоловік інвестиційні менеджери, які працюють в "Універі", явно недоїдають, їх зарплати значно менші за допомогу по безробіттю, яку вони могли б отримувати, ставши на облік у Службі зайнятості.
Так і з чого платити людям нормальні зарплати, якщо, наприклад, ТОВ "Універ Агро", що входить до групи, за 2014 рік показав прибуток у розмірі 10 (десять) гривень.
Над фіскалами тонко знущаються й інші підприємства групи. Та ж КУА "Універ Менеджмент" за 2014 рік заплатила 536 гривень податку на прибуток. У 2015 році справи пішли гірше, фондовий ринок стрімко падав, і компанія поповнила бюджет всього на 507 гривень.
Де при таких сумних справах були знайдені кошти на купівлю "Української біржі", та ще й за валюту, - загадка, гідна Шерлока Холмса. Не все ясно і з власниками малоприбуткової КУА.
Всі заяви від імені компанії робить Тарас Козак. Він же дає інтерв'ю пресі, наголошуючи на своєму кришталевому патріотизмі, кількох вищих освітах і великому досвіді роботи за кордоном. Але ось формально КУА "Універ менеджмент" з 2012 року на 92% належить якомусь Юрію Шевціву, який раніше ні в одному серйозному бізнесі помічений не був, а відомий лише тим, що виступав офіційним представником пана Козака на окрузі під час виборів до парламенту.
Юрій Шевців також є акціонером і директором компанії Teta Partners Ltd. Решта 8% "Універ менеджменту" належать Тарасу Козаку безпосередньо.
До честі власників потрібно відзначити, що топ-менеджер "Універ менеджменту" отримував мізерну зарплату поряд з іншими співробітниками. За 2015 рік Юрій Шевців отримав у формально своєї компанії 26222,75 гривень зарплати, або 2185 гривень 30 копійок на місяць. Доходи київських двірників напевно вже змусили багатьох інвестиційників задуматися про зміну професії.
Сам Тарас Козак на тлі своїх колег по групі виглядає олігархом. Крім зарплати в іншій своїй компанії ТОВ "Універ капітал" у розмірі 2280 гривень щомісяця він отримав там же ще й інвестиційний дохід трохи більше 80 тис. гривень.
Схожу ситуацію по прибутку і зарплат співробітників показують всі підприємства інвестиційної групи компаній "Універ", куди входять ТОВ "Універ капітал", ТОВ КУА "Універ менеджмент" і ТОВ "Універ консалтинг".
Запідозрити патріота, заступника голови "Української республіканської партії", менеджера з закордонним досвідом Тараса Козака в банальному ухиленні від податків рішуче неможливо. Набагато логічніше припустити, що він напружує останні сили, намагаючись врятувати бізнес від банкрутства, а захоплений цією ідеєю і харизмою лідера кваліфікований персонал згоден працювати майже безкоштовно.
Але ось що важко пояснити, так це причини, за якими заступник правою і національно орієнтованої УРП продовжує закликати клієнтів своєї компанії торгувати на "Московській біржі" в той час, коли між Україною і Росією фактично йде війна. То чи партійні боси недогледіли, чи гроші у наш час зовсім вже ніяк не пахнуть.
До речі, можливості великого міста, яким, безумовно, є Москва, приваблюють пана Козака вже давно. Працюючи директором Teta Partners Ltd, він в якості місця проживання вказав як раз московський адресу.
Таким чином, залишається зробити кілька очевидних висновків.
По-перше, партнером Dragon Capital у володінні "Українською біржею" є переживає нелегкі часи (див. суми виплачених податків і розміри зарплат) бізнес-структура, єдиним цінним активом якої, крім біржі, є її власник - патріот Тарас Козак.
По-друге, річний прибуток цієї структури вистачає на пару обідів в хорошому ресторані і, отже, інвестувати в розвиток біржі вона не може фізично (варіант фінансування за кредитні кошти – з області фантастики). Навіть зарубіжне інвестування – той самий фунт з рахунку Teta Partners Ltd – навряд чи змінить ситуацію.
Все це власник групи "Універ", безумовно, добре розумів при укладанні угоди на біржі з московським продавцем. Отже, мова може йти про придбання "кишенькової" біржі, що відкриває перед власником масу захоплюючих перспектив для заробітку. Або ж про покупку з метою подальшого перепродажу. Але це вже зовсім інша історія.
При наявності двох рівноправних власників один з них навряд чи буде інвестувати в розвиток активу без участі другого партнера. Так що вже скоро в Україні можуть залишитися тільки дві фондові біржі та один "вокзал для двох".
І останнє. В розвинених країнах практика, коли біржею володіють найбільші торговці, визнана малоефективною. Більш життєздатною є модель, при якій біржі належать тисячам акціонерів і управляються професійними найманими керівниками та наглядовими радами. Це дозволяє уникати конфліктів інтересів і забезпечує кращі фінансові результати.
Друга тенденція – консолідація навіть не бірж, а біржових груп. За Лондонську фондову біржу, приміром, активно конкурували найбільша в світі американська біржова група Intercontinental Exchange (ICE) і німецька Deutsche Börse. Виживають найсильніші.
А значить, "Українсьійї біржі" доведеться все-таки шукати нових акціонерів, або запропонувати себе для поглинання ПФТС або "Перспективі". Правда, далеко не факт, що ті погодяться.