Військовий збір-2015. Хто заплатить і коли

У серпні 2014 року Верховна Рада ввела військовий збір - так званий "податок на війну". Це було зроблено для поліпшення фінансування армії.

Ставка збору становить 1,5%, а об'єктом оподаткування спочатку були визначені доходи у формі заробітної плати та інших виплат за цивільно-правовими договорами фізосіб. При цьому планувалося, що військовий збір буде діяти тільки до 2015 року.

Але в кінці 2014 року ВР вирішила зробити цей податок фактично безстроковим, продовживши його дію до кінця реформування збройних сил України. Зрозуміло, ніхто не знає, наскільки довгим може бути ця реформа. І рік, і два, і три, і десять.

Але і це ще не все. З 2015 року розширився перелік доходів, з яких не стягується збір. А в березні парламент в черговий раз повернувся до "податку на війну", і знову платників податків "обрадували" змінами.

Тому, розбираємося, хто і коли повинен платити військовий збір.

1. Платники військового збору прописані в п. 162.1 Податкового кодексу України, а саме:

- фізособи-резиденти, які отримують доходи як з джерел їх походження в Україні, так і за межами нашої країни;

- фізособи-нерезиденти, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні;

- податкові агенти (наприклад, роботодавці, банки і т. д.).

2. Об'єкт оподаткування - доходи, визначені у статті 163 ПКУ. Якщо точніше, то:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерел їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (всілякі виплати);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Здавалося б, на перший погляд все зрозуміло, але законодавці досить хитро "зашили" в ПКУ, різні формулювання, які стосуються сплати військового збору, тому розберемося більш детально.

Якщо повернутися до ПКУ, стаття 164, то до загального оподатковуваного доходу включаються:

- зарплата платника податків;

- різні виплати в рамках цивільно-правових договорів (гонорари, наприклад);

- доходи від продажу об'єктів майнових і інших прав, роялті тощо;

- доходи від операцій з майном;

- доходи від надання майна в лізинг, оренду, суборенду;

- оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів;

- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує 50% місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного року;

- пасивні доходи (відсотки за банківськими депозитами та іншим депозитам, дивіденди, відсотки по цінним паперам тощо), виграші та призи;

- інвестиційний прибуток від операцій з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами;

- дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна (але тільки того, яке підлягає оподаткуванню в рамках ПКУ!);

- сума надмірно витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки;

- кошти, виявлені як скарб, або визнані хабаром;

- доходи, які становлять позитивну різницю між:

 

• сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду;
• сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за договором;

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або моральної шкоди;

- сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат;

- сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування;

- дохід, який вважається додатковим благом (наприклад, вартості житла, яке роботодавець надає в користування підлеглому; вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку; сума прощеного кредитором боргу тощо);

- дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, що був проданий Національному банку України;

- суми пенсій (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону) або довічного грошового утримання з Пенсійного фонду України чи бюджету, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати.

Однак, і це ще не все. З березня 2015 року до цього списку додано ще кілька видів доходів, які в місячний (річний) дохід платника податку не включаються (не оподатковуються/оподатковуються за нульовою ставкою).

Однак дія військового збору на них поширюється. Мова йде про наступне:

- доходи, отримані платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані Мінфіном та на боргові зобов'язання Національного банку України;

- дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), за умови, що це не змінює частки участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента;

- доходи, отримані платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані акумулятори;

- доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності (у тому числі, і валютообмінні операції);

- інвестиційний дохід від операцій з борговими зобов'язаннями Національного банку України та казначейськими зобов'язаннями Мінфіну, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти.

Простіше кажучи, військовий збір поширюється майже на всі трудові доходи платника податків, а також доходи, які він отримує завдяки своїм активам, майну та іншій діяльності. Від операцій з обміну валют, продажу цінних паперів, здачу в оренду нерухомості і т. д.

4. Ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування.

5. Порядок нарахування та сплати податку наступний:
- якщо оподатковуваний дохід нараховує податковий агент (роботодавця, банку) - податок утримує і перераховує до бюджету безпосередньо податковий агент;

- якщо оподатковуваний дохід платник отримує не від податкового агента (наприклад, від орендаря житла - фізособи) - військовий збір доведеться сплатити самостійно, попередньо вказавши суму отриманого доходу в річній декларації.

Відповідно, за сплату податку відповідають як податковий агент, так і платник.

Санкції за порушення цих вимог досить добре відомі - стаття 127 ПКУ. Так, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником, у тому числі податковим агентом, загрожує штрафом у розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, повторно протягом 1095 днів - 50% суми податку, а втретій раз і наступні протягом 1095 днів - 75% суми податку.

Приклади нарахування та сплати військового збору

Приклад 1.

Співробітникові за звітний період (місяць) нарахували зарплату за фактично відпрацьований час 3000 грн, премію 500 грн, лікарняні 300 грн. і відпускні 1500 грн.

Всі ці виплати класифікуються як заробітна плата. Тому вони підлягають оподаткуванню військовим збором. Таким чином, сума збору становитиме 5300 гривень Х 1,5% = 79,5 гривень.

Приклад 2.

Платник податку отримав місячний дохід від здачі майна в оренду, сума доходу - 3200 гривень. Згідно з вимогами ПКУ цей дохід потрапляє в перелік оподатковуваних військовим збором. Сума, що підлягає сплаті до бюджету, складе 3200 гривень Х 1,5% = 48 гривень.