Влада Греції має намір заробляти на оренді пам'яток архітектури
Парфенон, храм Аполлона в Дельфах та інші реліквії Стародавньої Еллади мають не лише історичну цінність, вирішила влада Греції, що загрузла в боргах. Чиновники спростили доступ до сакральних споруд для кінематографістів і рекламників і знизили для них розцінки на оренду.
Традиційно греки ставляться до архітектурних цінностей вкрай трепетно - античні будівлі оберігаються впливовою Центральною радою з археології, яка раніше допускала туди лише науковців. Фотографії цих мальовничих руїн нечасто з'являлися навіть на сторінках путівників - офіційні кадри коштували дуже дорого.
Обмеженим було і їх використання в світовому кінематографі. Наприклад, в Акрополь були допущені тільки Френсіс Форд Коппола, який знімав там фінальні кадри своєї кіноновели "Життя без Зої" і зірка кінокомедії "Моє велике грецьке весілля" Ніа Вардалос, використала палац в якості декорацій до сіквелу цього фільму "Життя в руїнах". Щоб переконати владу видати дозвіл, "треба було дуже багато сил і часу", зізналася вона пізніше журналістам.
Однак у світлі тотальної економії, викликаної борговою кризою, греки вирішили, що архітектурна спадщина минулого - один з головних національних брендів - недостатньо відома за кордоном, та й прибутку могла б приносити більше. А тому Акрополь, храм Аполлона в Дельфах і храм Посейдона на мисі Суніон вирішено здавати в оренду кінематографістам і рекламним агентствам. При цьому, щоб залучити нових клієнтів, влада Греції різко знизила розцінки - тепер вони починаються від 1,6 тис. євро за знімальний день проти 5 тис. євро в 2005 р., повідомляє Bloomberg. Розцінки для фотографів знижено з 300 до 200 євро в день, вартість використання фотографій у друкованій продукції - зі 100 до 30 євро.
"Це буде для нашої ж користі, якщо ми покажемо (світу - РБК daily) те, що просто-таки повинно бути показане", - цитує Guardian колишнього міністра фінансів Греції Стефаноса Манос.
Однак ідея влади припала до душі не всім: громадськість побоюється, що національне надбання виявиться у владі багатих іноземців. Цього не трапиться - жодна компанія або приватна особа не отримають ексклюзивних прав на архітектурні скарби, спробував заспокоїти співгромадян міністр культури Павлос Геруланос. Його можна зрозуміти: бюджет очолюваного ним міністерства у минулому році був урізаний на третину, і за рахунок гонорарів від "кіноробів" він розраховує закрити пролом, що утворився.
"Крім доступу до історичних місць в першу чергу кіношників приваблює можливість оптимізації бюджету за рахунок різних податкових стимулів і відрахувань. Гроші тут вирішують все. Якщо у Греції будуть розроблені методи податкового та фінансового стимулювання, це приверне знімальні групи. Сам по собі доступ до пам'яток архітектури такого сплеску не дасть. Практика показує, що в епоху комп'ютерних технологій можна намалювати будь-яку картинку, тому фінансовий аспект виходить на перший план", - пояснила РБК daily директор міжнародного департаменту фонду кіно РФ Олена Романова.
Нагадаємо, 20 січня ц.р. стало відомо, що Греція і приватні фінансові інститути, яким належать грецькі держоблігації, попередньо погодили параметри обміну бондів, спрямованого на полегшення боргового тягаря Афін. Кредитори обміняють грецькі держпапери на нові 30 річні облігації зі змінною ставкою купона - від 3,10% до 4,75% річних. Передбачається, що купон буде зростати поступово, в залежності від темпів зростання економіки Греції.
Умови обміну передбачають "прощення" Греції 50% від основного боргу за облігаціями. Списання буде здійснено шляхом виплати інвесторам 15% від номінальної вартості старих облігацій і передачі їм нових бондів з номіналом 35% від старих паперів.
Відзначимо, у 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і Євросоюз виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми.