ua en ru

Влада Черкас виганяє датського інвестора

Автор: RBC.UA
У 2011 р., після закінчення першого року оголошеної Президентом Віктором Януковичем адміністративної реформи, голові АП Сергію Льовочкіну було поставлено питання: «Чому реформа не виконується у встановлені терміни?». Тоді Льовочкін відповів: «Якби ви знали, який опір чиниться на середньому і нижчому чиновницькому рівнях». Проблема середнього і нижчого управлінських ланок, на рівні областей, залишається невирішеною і в 2013 р. Схоже, саме на цих рівнях може бути похована програма економічного розвитку на 2013-2014 рр., оголошена Кабінетом міністрів, і одним із завдань якої є поліпшення інвестиційного клімату та входження в сотню країн за рейтингом Doing Business. Але сигнали з регіонів дають зрозуміти, що чиновники на місцях не цілком усвідомлюють важливість поставлених Президентом і урядом завдань. Наведемо тільки один приклад - черкаського підприємства ТОВ «Фірма Акант+К» з датськими інвестиціями. Хоча таких прикладів в країні - незрівнянно більше.

У 2011 р., після закінчення першого року оголошеної Президентом Віктором Януковичем адміністративної реформи, голові АП Сергію Льовочкіну було поставлено питання: «Чому реформа не виконується у встановлені терміни?». Тоді Льовочкін відповів: «Якби ви знали, який опір чиниться на середньому і нижчому чиновницькому рівнях». Проблема середнього і нижчого управлінських ланок, на рівні областей, залишається невирішеною і в 2013 р. Схоже, саме на цих рівнях може бути похована програма економічного розвитку на 2013-2014 рр., оголошена Кабінетом міністрів, і одним із завдань якої є поліпшення інвестиційного клімату та входження в сотню країн за рейтингом Doing Business. Але сигнали з регіонів дають зрозуміти, що чиновники на місцях не цілком усвідомлюють важливість поставлених Президентом і урядом завдань. Наведемо тільки один приклад - черкаського підприємства ТОВ «Фірма Акант+К» з датськими інвестиціями. Хоча таких прикладів в країні - незрівнянно більше.

Читайте також: ТОВ з датськими інвестиціями звернеться до Європарламенту з проханням втрутитись в ситуацію з позбавленням ТОВ майна в Черкасах

Історія почалася 21 вересня 2007 р., коли «Фірма Акант+К», на торгах Української універсальної торгової біржі, купила незавершене будівництво площею 4730 кв. м по вул. Сурікова, 30 (зараз - вул. Промислова, 15) за 1,471 млн грн, що належить підприємству Черкаська виправна колонія (ЧВК) № 62. Право власності підприємства ЧВК на незавершене будівництво внесено до реєстру прав власності і було підтверджено постановою Господарського суду Черкаської області від 20 червня 2006 р. Відразу відзначимо, що постанова Господарського суду було прийнято за позовною заявою прокуратури Придніпровського району Черкас, яка вимагала від суду визнати право власності на незавершене будівництво за ЧВК №62.

Незважаючи на це, 8 лютого 2013 р. заступник прокурора Черкаської області Олег Шмаков звернувся в той же Госпсуд Черкаської області з позовною заявою до того ж підприємства ЧВК №62 та ТОВ «Фірма Акант+К» про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва. Позов був мотивований тим, що продане майно не належало підприємству ЧВК №62. І той же Госпсуд Черкаський обласний суд, ігноруючи доказову базу матеріалів справи, однозначно підтверджують правомірність укладення договору купівлі-продажу, прийняв рішення про визнання його недійсним і зобов'язав «Фірму Акант+К» повернути ЧВК №62 все, отримане за договором.

Читайте також: Посольства і великі кредитори України виступають проти створення фінансової поліції

Представники ТОВ стверджують, що суддя Анатолій Васянович, який прийняв таке рішення, навіть не приховував свого ставлення до даної справи, і на питання представника «Акант+К» щодо того, чи усвідомлює він, що забирає інвестиційний об'єкт у іноземного громадянина, відповів: «А він коли сюди йшов, бачив який прапор висить?».

Крім того, ще до рішення суду начальник слідчого відділу слідчого управління обласної прокуратури Ткаченко В.В. разом з експертом проводили огляд та фотозйомку об'єкта виробничого комплексу «Акант», чим порушили норми Конституції, Протоколу №1 до Європейської конвенції з захисту прав і основних свобод громадян. Про даний факт власник підприємства громадянин Данії Шмідт Петер Сорен повідомив листом генпрокурора Віктора Пшонку, посольство Данії в Україні, а також інші державні органи.

Читайте також: Індекс інвестпривабливості України в I кварталі 2013 р. не змінився і склав 2,12

Повертаючись до історії. Після придбання незавершеного будівництва у ЧВК № 62, керівництво ТОВ «Фірма Акант+К» звернулося до Черкаської ОДА з проханням виділити земельну ділянку під купленим об'єктом в оренду на 49 років. В облдержадміністрації дали відповідь, що вказана земельна ділянка знаходиться в юрисдикції Черкаської міськради. 13 грудня 2007 р. Черкаська міськрада виділила ТОВ «Фірма Акант+К» вказану ділянку площею 33 тис. 508 кв. м в оренду. 25 грудня того ж року між міськрадою і ТОВ було підписано відповідний договір оренди з правом подальшого викупу. 24 липня 2008 р. Черкаська міськрада дозволила продаж даної ділянки. Третє вересня 2008 р. був підписаний договір купівлі продажу на суму 1,027 млн грн земельної ділянки, а 29 квітня 2009 р. ТОВ «Фірма Акант+К» вступила в право власності земельною ділянкою, отримавши на нього державний акт.

Незважаючи на те, що всі норми закону ТОВ були дотримані в повному обсязі, 22 листопада 2013 р. заступник обласного прокурора Олег Шмаков, в порушення терміну позовної давності (не більше трьох років щодо земельних спорів), направив позовну заяву до обласного госпсуду з вимогою визнати недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між міськрадою і ТОВ, а також про визнання недійсним держакту на право володіння цією земельною ділянкою. Госпсуд відхилив даний позов, повернувши його без розгляду, відповідно до ст. 63 КПК. Але колегія Київського апеляційного господарського суду під головуванням судді Олександра Лобаня, порушивши, в тому числі, ст. 28 КПК (на суді позивача представляло невизначений особа, яка представилося «від прокуратури міста Києва», стверджують представники «Акант+К»), задовольнила апеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури. Вже призначено перше слухання у цій справі в Черкаському обласному госпсуді.

Читайте також: Арбузов: Для залучення інвестицій уряд посилить захист прав інвесторів

Втім, можна майже не сумніватися, яке рішення прийме суд. Оскільки 4 квітня той же суд задовольнив позов прокурора Олега Шмакова, і постановив повернути ЧВК № 62 об'єкт, куплений у неї в 2007 р., а саму колонію виплатити інвестору 1,471 млн грн. За інформацією з Державного управління пенітенціарної системи, такому рішенню суду, м'яко кажучи, не дуже раді - де взяти майже 1,5 млн грн незапланованих витрат? Та й що потім робити колонії з недобудованим заводом з виробництва матраців, знову виставляти на продаж як недобуд зразка 2008 р.?

Представники ТОВ «Фірма Акант+К» відзначили, що придбання незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій воно розміщене, було частиною бізнес-плану інвестиційного проекту «Виробничого комплексу «Акант» з розширення існуючого бізнесу, створенню нових виробничих площ, збільшення потужностей та удосконаленню виробничої структури підприємства », розробленого міжнародною юридичною компанією «Соломон-Груп». У рамках бізнес-плану підприємство розробило проект «Будівництва виробничого комплексу «Акант» з виробництва пружинних матраців, меблів, в тому числі, реконструкції незавершеного будівництва та розміщення виробництва пінополіуретану за адресою вул. Промислова, 15, у м. Черкаси». Загальна площа виробничого комплексу становить 15 тис. 048 кв. м, на будівництво якого необхідно було залучити інвестицій у сумі 19,5 млн дол.

Читайте також: Програма поліпшення інвестиційного клімату складається з десяти ключових напрямків, - Прасолов

Виходячи з пакету документів, які є в розпорядженні РБК-Україна, на розроблений робочий проект фірма отримала позитивний висновок комплексної державної експертизи у «Спеціальної державної експертної організації - Центральної службі української державної будівельної експертизи» в Черкаській області, а також дозвіл на виробництво будівельних робіт від обласної інспекції ДАБК. У рамках бізнес-плану вже освоєно 1,448 млн дол. А з приходом інвестора і нового власника компанії Шмідта Сорена Петера, громадянина Данії, планувалося до кінця 2013 р. завершити будівництво об'єкта.

Шмідт Сорен Петер запевнив, що має намір продовжувати судові тяжби до повної, як він сподівається, «перемоги закону, справедливості та здорового глузду». «Оскільки у суду не було ні найменших підстав розривати угоду між ЧВК №62 та ТОВ «Фірма Акант+К», а також немає ні найменших підстав припускати застосування незаконних схем в продажу землі Черкаською міськрадою фірмі я розраховую на повну перемогу і завершення проекту», - сказав датчанин.

Читайте також: ЄБРР може припинити фінансувати Україну, якщо не буде подолана корупція

Але навіть, коли Шмідт Сорен Петер виграє тяжбу, все одно залишиться відкритим питання про інвестиційний клімат в Україні. Досить згадати слова Надзвичайного і Повноважного Посла США в Україні Джона Теффта, що ключова проблема в нашій країні - це суди. І так само залишається актуальним висновок Європейської Бізнес Асоціації про корупцію, неможливість отримати захист в суді, перерозподілі майна на користь правлячої верхівки (незалежно від кольору прапора правлячої партії): «Позитивні нововведення, які мали місце в 2012 р., частково змінюються, частково - не виконуються. Міжнародний бізнес все частіше говорить про неможливість чесно працювати в Україні і перспективі згортання діяльності».