Сьогоднішній вирок екс-міністру внутрішніх справ України Юрію Луценку став черговим гучним етапом в низці кримінальних переслідувань представників попередньої владної команди. Зокрема, мова йде про колишніх політиків з уряду або найближчого оточення екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.
Найгучнішою в цьому списку залишається справа самої Тимошенко, яку Печерський районний суд Києва 11 жовтня 2011 р. засудив до семи років позбавлення волі і до відшкодування збитків НАК "Нафтогаз" в розмірі 189,5 млн грн за перевищення повноважень при підписанні газових контрактів з Росією в 2009 р. Зараз екс-прем'єр відбуває покарання у Качанівській жіночій виправній колонії в Харкові. Щодо Тимошенко також триває розслідування щодо вчинення двох інших злочинів, а саме організації ухилення від сплати понад 10 млн грн податків і замах на розтрату чужого майна - коштів державного бюджету в сумі 405,5 млн дол. У грудні 2011 р. Шевченківський суд Києва заарештував вже ув'язненого екс-прем'єра ще раз - у справі про фінансові порушення ЄЕСУ.
За справою Тимошенко пильно стежили практично в усьому світі. Ситуація з її кримінальним переслідуванням різко погіршила відносини України з США та ЄС, які назвали переслідування колишнього прем'єра політично мотивованим і неодноразово закликали звільнити її. Зараз заяви на тему кримінального переслідування Тимошенко звучать значно рідше, проте українська влада, схоже, має намір твердо стояти на своєму. В законі про декриміналізації економічних злочинів, що ступив в силу 17 січня, не передбачена гуманізація злочинів, подібних тим, за які засуджено Тимошенко, незважаючи на те, що опозиція активно виступала за вилучення цієї статті і вдавалася навіть до блокування парламентської трибуни. А сьогодні стало відомо, що Тимошенко потрапила в список з 231 номінанта на Нобелівську премію миру 2012 р.
Не менш гучним судовим процесом стала справа стосовно екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Сьогодні суд засудив Луценка до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також постановив стягнути з засудженого нанесені країні збитків у розмірі 643 тис. грн, на користь МВС Луценко повинен виплатити майже 294 тис. грн.
9 листопада 2010 р. Генеральна прокуратура порушила проти нього кримінальну справу, звинувативши колишнього чиновника в скоєнні злочину передбаченого ст. КК ст.191 ч.5 (заволодіння державним майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб), та ч.3 ст.365 (перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки). Прокуратура інкримінує Луценку незаконне прийняття на роботу свого колишнього водія Леоніда Приступлюка, незаконне нарахування йому пенсії, надання водієві житла, а також проведення святкових заходів з нагоди Дня міліції у 2008-2009 рр.. Вже більше року - з 26 грудня 2010 р. Юрій Луценко перебуває в Лук'янівському слідчому ізоляторі Києва.
Як і Юлія Тимошенко, Луценко, в боротьбі за свої права звернувся до Європейського суду з прав людини. Слухання цієї справи призначено на 17 квітня 2012 р. Крім того, Луценко подавав позов проти генерального прокурора Віктора Пшонки, його першого заступника Рената Кузьміна і слідчих, які вели справу до американського суду. Однак Федеральний суд округу Колумбія позов відхилив.
У зловживанні службовим становищем звинувачували ще одного чиновника часів прем'єрства Тимошенко - першого заступника міністра юстиції Євгена Корнійчука. Претензії правоохоронних органів стосувалися проведення держзакупівель. Йшлося про оплату на початку 2009 р. послуг компанії Magisters з юридичного обслуговування компанії НАК "Нафтогаз України". Корнійчук раніше був старшим партнером Magisters. Його затримали в грудні 2010 р. Під вартою він перебував до 15 лютого минулого року. Кримінальну справу стосовно Корнійчука було порушено 22 грудня 2010 р. За перевищення службових повноважень, яке призвело до тяжких наслідків. 30 листопада ГПУ змінила статті звинувачення на більш м'які. У ГПУ пояснили це тим, що під час досудового слідства не було доведено зв'язок дій Корнійчука з нанесеним їм шкодою. 9 грудня 2011 суд амністував Корнійчука. Зазначалося, що не останню роль у долі цієї справи зіграв тесть Корйчука - Василь Онопенко, який відмовився вдруге балотуватися на посаду голови Верховного суду України.
Умовний термін за перевищення службових повноважень отримав колишній перший заступник голови НАК "НафтогазУкраіни" Ігор Діденко. Його заарештували 9 липня 2010 р. Спочатку кримінальну справу проти Діденка розглядалося разом зі справами його передбачуваних спільників - колишнього заступника начальника Енергетичної регіональної митниці Тараса Шепітька і колишнього глави Державної митної служби Анатолія Макаренка. Проте в липні 2011 р. справа Діденко виділили в окреме провадження. Звинувачення перекваліфікували і 5 вересня 2011 р. Діденка визнали винним у перевищенні службових повноважень і в "незаконному митному оформленні" 11 млрд куб. м газу в 2009 р., що належав компанії "РосУкрЕнерго". Діденко засудили до трьох років позбавлення волі умовно.
Екс-голову Державної митної служби Анатолія Макаренка, який проходив з Діденком по одній справі, 23 червня 2010 р. заарештували Служба безпеки України (СБУ). Макаренко звинувачували в незаконних операціях в митному оформленні все тих же 11 млрд куб. і газу, який належав РосУкрЕнерго. Апеляційний суд Києва 5 липня 2011 р. задовольнив клопотання захисту Макаренка і звільнив його з-під варти разом з його передбачуваним подільником - Тарасом Шепітьком. Судовий розгляд триває донині. Зазначимо, СБУ на той момент очолював колишній керівник Макаренка по митниці, нині перший віце-прем'єр-міністр - Валерій Хорошковський. Гострота проблеми полягає також в тому, що Хорошковський є бізнес-партнером Дмитра Фірташа (головного приватного співвласника швейцарської фірми РосУкрЕнерго). Розгляд у справі Тараса Шепітька також продовжується в Печерському районному суді Києва.
Не оригінальне звинувачення і у справі колишнього тимчасово виконуючого обов'язки міністра оборони в уряді Тимошенко - Валерія Іващенка. Його стаття звучить як: "зловживання службовим становищем". Іващенка заарештували в серпні 2010 р. Якщо коротко, то за версією держобвинувачення за допомогою Іващенка був проданий приватній фірмі держзавод (комплекс "Феодосійського судномеханічного заводу"), що не підлягав продажу. Крім того, прокурори вважають, що завод продали за заниженою ціною, чим завдали державі збитків на 70,9 млн грн. Судовий розгляд також триває.
Деякі представника минулої влади воліли отримати притулок закордоном, ніж постати перед вітчизняним судом. Так вчинив, наприклад, екс-міністр економіки Богдан Данилишин, якого 11 серпня 2010 р. ГПУ оголосила у внутрішньодержавний та міжнародний розшук. Відносно нього було порушено кримінальну справу за ст. 364 ч. 2 ККУ за фактом заподіяння їм збитку державі на суму 4,5 млн грн при застосування процедури закупівлі в одного учасника. В наприкінці листопада 2010 р. чиновник попросив політичного притулку в Чехії. Міністерство внутрішніх справ Чехії задовольнило його прохання 13 січня 2011 р.
За словами Богдана Данилишина, в країнах Європи на систему міжнародного захисту претендують 12 відомих громадян України. Хто ці люди, в чому їх звинувачують, Данилишин не уточнив. Поки, що відомо, що за кордоном від переслідування української феміди ховаються Олександр Тимошенко та Арсен Аваков.
Чоловік засудженої Юлії Тимошенко, Олександр знайшов притулок в тій же Чехії. Там він перебуває з 6 січня 2012 р. Проти Олександра Тимошенко порушено кримінальну справу за частиною 2 ст.15 та частини 5 ст.191 Кримінального кодексу (підроблення та розкрадання чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем в змові з групою осіб). Однак, головним доказом провини чоловіка Тимошенко став лист міністра оборони Росії до прем'єр-міністра Миколи Азарова з вимогою повернути борг ЄЕСУ у розмірі 405,5 млн дол.
Колишній голова Харківської обласної державної адміністрації Арсен Аваков також виїхав за межі країни. 31 січня 2012 р. був притягнутий як обвинувачений у кримінальній справі, порушеній 26 січня 2012 р. прокуратурою області стосовно нього за фактом перевищення влади та службових повноважень. В цей же день його оголосили у міжнародний розшук і обрали запобіжний захід у вигляді арешту.
До трьох років позбавлення волі засудили також екс-міністра навколишнього природного середовища Георгія Філіпчука. Крім трьох років позбавлення волі, суд заборонив Георгію Філіпчуку протягом трьох років обіймати державні посади, а також позбавив першого рангу державного службовця.
Звинувачення проти Георгія Філіпчука базувалося на вартості юридичних послуг, що надавалися міністерству для аналізу угоди між українським урядом та компанією Vanco Prykerchenska LTD. Нагадаємо, в 2007 році ця структура уклала договір з Україною про вивчення та використання континентального шельфу Чорного моря. Проте згодом уряд вирішив розірвати договір. Для консультацій з цього приводу Мінприроди привернуло компанію Astapov Lawyers. Результати проведеного ними юридичного аналізу угоди надали підстави для його розірвання в травні 2008-го. За свої послуги юридична компанія отримала від Мінприроди 144 тис. євро.
ГПУ затримала Філіпчука 15 грудня 2010 р. Йому було пред'явлено звинувачення за ч. 2 ст. 364 КК (зловживання службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки).
До п'яти років позбавлення волі засудили і колишнього тимчасово виконуючого обов'язки міністра оборони України Валерія Іващенка. Звинувачення просило для нього шість років в'язниці, проте суд взяв до уваги пом'якшуючі обставини, стан здоров'я, позитивні службові характеристики, державні нагороди підсудного. Також Іващенку заборонили протягом трьох років обіймати державні посади та позбавили 2-го рангу держслужбовця.
Кримінальну справу проти Іващенка було порушено Головним управлінням військових прокуратур Генеральної прокуратури України 20 серпня 2010 р. по ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу за звинуваченням у зловживанні службовим становищем при підписанні плану санації держпідприємства Міноборони "Феодосійський судномеханічний завод". Іващенко був затриманий в серпні 2010 р. Відносно нього було обрано запобіжний захід - взяття під варту.
Іващенко звинуватили в незаконному ухваленні рішення про реалізацію майна Феодосійського судномеханічного заводу. За інформацією з прокуратури, значна частина активів цього держпідприємства Міноборони після проведення санації перейшла в приватні руки, в тому числі стратегічно важливі об'єкти інфраструктури - причали заводу.