Владислав Каськів: “Від нашого успіху залежить, чи буде поширено наш досвід на інші системи влади”
РБК-Україна: Що суттєво змінилося після того як робоча група з Національних проектів набула статус державного агентства?
Владислав Каськів: Ми вийшли на проектну потужність. На жаль, відставання від плану розвитку - десь на 3-4 місяці. Це більше пов'язано з бюрократичними адміністративними перешкодами. Але помалу почали наздоганяти.
Ми закріпили всі питання, пов'язані зі статусом, завершуємо процес ліквідації чи реорганізації структур, на базі яких створено агентство, яке я маю честь очолювати. Десь в середній стадії формування команди.
Існує величезний дефіцит кваліфікованих кадрів на ринку. Я на кожну відповідальну позицію передивляюся десятки кандидатур, і навіть зараз є позиції, по яких ми ще й досі не маємо людей, які б задовольняли нас з точки зору ефективності роботи. Здавалося б, безробіття, здавалося б, є багато людей, які прагнуть себе проявити, але дуже мало людей з кваліфікацією і з готовністю працювати.
Ми беремо людей з найкращою освітою. Чиновників, які звикли жити на бюджеті, не беремо. Можливо, наші вимоги дуже високі при наших можливостях, але я думаю, що в нас одна з кращих команд, які сьогодні працюють в інвестиційній сфері взагалі на ринку, тобто, не лише в державних структурах. І ми плануємо десь через місяць представити цю команду. Думаю, вона приємно вразить суспільство і учасників ринку.
РБК-Україна: Скільки людей?
Владислав Каськів: Тимчасовий штатний розпис в агентстві - 174 людини. Реально зараз працюють близько 80 людей. Але треба заради справедливості сказати, що основна робота в нас робиться не в агентстві, а в самих проектах, в проектних групах, які мають своїх лідерів та команди. Під кожен Національний проект сформована проектна група.
РБК-Україна: А в чому їх зацікавленість?
Владислав Каськів: Враховуючи те, що в нас дуже амбітні і цікаві завдання, по відношенню до середнього ринку і рівня оплати ми плануємо «дискаунт». Він становить, умовно кажучи, десь четверту частину. Але вся робота в проектах виконується на професійній основі і проектні групи працюють на професійних засадах, тому рівень оплати в них має бути відповідний до ринку. Трохи нижчий, напевно, за рахунок самої амбіції, але відповідний.
РБК-Україна: Тобто четверта частина від...?
Владислав Каськів: Це не офіційна статистика. Умовно кажуть, ми маємо "дискаунт" за рахунок того, що працюємо на державу і заради високих цілей, тому багато людей готові йти на меншу оплату праці, на розуміння того, що в нас робота триває 24 години на добу. Але взагалі люди працюють на професійній основі і повинні отримувати професійну винагороду за свою роботу.
Це відбувається в тих проектах, які де-факто вже працюють. Велика команда працює над реалізацією Національного проекту «Повітряний експрес». Там вже відбуваються реальні транзакції, реальний процес реалізації проекту. По LNG-терміналу, по проекту «Відкритий світ» вже сформовані команди, по іншим - ще у стадії формування. Тому що ми зараз у більшості проектів на етапі завершення розробки ТЕО. Має відбутися затвердження цих ТЕО на Кабінеті міністрів, і вже безпосередньо - залучення інвестицій під ці проекти, які передбачають фінансування і можливість роботи на професійній основі.
В нашому випадку - це перший експеримент, запроваджений Президентом, коли єдиний центральний орган виконавчої влади діє за принципами проектного менеджменту. Тобто, критеріями ефективності нашої роботи є виконане або невиконане завдання. Проект конкретний, конкретний термін. В той час, як інші органи виконавчої влади працюють за напрямками.
І друге - в нас є персональна відповідальність. Виконав - досягнув результату, не виконав - не досягнув. А в тій системі влади, яка зараз існує, навіть не можна застосувати такий критерій, тому що вони щоденно виконують поточну роботу. І в нас дуже важлива соціальна місія, бо від нашого успіху залежить, чи буде поширено наш досвід на інші системи влади.
РБК-Україна: Який у вас бюджет на 2011 р.?
Владислав Каськів: Бюджет прийшов до нас вже в середині року, тому ми робили зміни до бюджету. Ці зміни передбачають заходи з розвитку інвестиційного іміджу України за кордоном. Бо, якщо в тебе є товар, а ти не маєш можливості про це повідомити споживачам, в нашому випадку - інвестиційному світовому ринку, це означає, що в тебе немає цього товару. Багато світових компаній витрачають третину свого бюджету на інформування про себе, свій товар.
Ми, до речі, порахували на днях: 0,13% державного бюджету використовується на те, щоб поінформувати світ, партнерів, споживачів про те, що таке Україна, які є в неї можливості. Ми почали цю роботу, звичайно можливості бюджету дуже малі.
Тому ми в найкритичніших точках намагаємося використати найбільш ефективні інструменти. Наприклад, розміщення інформації про інвестиційні можливості України в усіх світових авіалініях - ділові люди літають в літаках по всьому світу і читають журнали авіаліній. Це набагато дешевше, ніж розміщувати ролики чи розвішувати білборди по Франції, Німеччині. Це дуже конкретний ефективний спосіб. Ми розраховуємо що до кінця року у всіх провідних світових авіалініях буде розміщена ця інформація.
РБК-Україна: А де саме розміщені білборди?
Владислав Каськів: Можна розмістити їх по кілька штук в районі основних фінансових центрів, бірж світових, аеропортах найбільших світових.
РБК-Україна: Як використовуються Інтернет-технології?
Владислав Каськів: В нас ним мало хто вміє ними користуватися, особливо можливостями маркетингу в Інтернеті щодо державної сфери. Але ми дуже розраховуємо на ефективне проведення кампанії саме в діловому Інтернет-середовищі по просуванню України.
За рішенням Президента, започаткована ідея по проведенню щорічного інвестиційного форуму високого рівня за участю керівників держав, урядів і т.п. Ми розпочинаємо підготовку до цього форуму. Орієнтовно ми очкуємо, що наприкінці червня кожного року буде відбуватися світовий інвестиційний форум в Україні, куди будуть приїжджати зірки інвестицій, лідери думки в сфері економіки, можливо, нобелівські лауреати.
РБК-україна: Чому не можна це зробити на базі Трускавецького форуму?
Владислав Каськів: Не виключено, але це вже питання технічне. Ми переконані, що щорічний інвестфорум матиме великий інтерес.
Чому? Тому що ми позиціонуємо цей захід на пріоритетах, де Україна має високе світове значення. Наприклад, світова продовольча безпека. Україна тут є одним з ключових гравців - і ми плануємо обговорення цієї теми. Крім того, плануємо під обговорення цієї теми конкретні інвестиційні проекти.
Друга тема - це світова енергобезпека. Третя - транзит, де Україна має важливі позиції.
РБК-Україна: Це буде робитися за бюджетні кошти?
Владислав Каськів: Ми думаємо, що диверсифікуємо. Але частково, звичайно, за бюджетні кошти. Україна - єдина країна в регіоні, яка не має на своїй території щорічного інвестиційного форуму. Дуже важливо, щоб наступного року ця робота продовжувалася, бо якщо вона не буде продовжуватися, ми просто втратимо гроші і ідеї, які вже були використані. Краще тоді взагалі не починати.
РБК-Україна: Не секрет, що дехто називає ці проекти «білим шумом». Що Ви можете їм відповісти? Які прогнози?
Владислав Каськів: Ви, напевно, вже самі помітили, що ми дуже динамічно рухаємося в напрямку від скептицизму до оптимізму. В Кабміні вже дуже вірять.
Спочатку дуже багато хто думав, що можна буде поламати цю ідею і систему. Наша робота несе системну загрозу для того принципу організації влади, який є сьогодні в Україні. Тому що наш успіх - це смерть для тієї системи.
РБК-Україна: І хто в Кабміні виступає головним лобістом Нацпроектів?
Владислав Каськів: Не потрібно персоніфікувати цей процес, оскільки він несе загрозу системі в цілому. І звичайно, як і в кожній битві, тебе може чекати успіх або поразка. Але було б дуже неправильно не спробувати це зробити. І вже сьогодні ми можемо сказати, що, безперечно, ставлення до нас принципово змінилося - це раз. І, по-друге, в нас вже з'являються реальні результати.
Головне питання не в Кабміні, а як нас сприймає ділове середовище в Україні і в світі. Ми ведемо з усіма ключовими бізнес-асоціаціями не лише формальні взаємостосунки. В нас відбувається практично щоденна робота з четвіркою провідних консалтингових компаній - Ernst&Young, Deloitte, KPMG, Pricewaterhouse. Наприклад в останньому тендері на розробку ТЕО для LNG-терміналу брали участь представники четвірки на рівні з іншими світовими компаніями.
РБК-Україна: Але PricewaterhouseCoopers не пройшов.
Владислав Каськів: На жаль. В деталі не буду вдаватися. З PricewaterhouseCoopers ніяких кваліфікаційних, репутаційних питань не було. Але документацію подала дочірня українська компанія, а безпосередньо українська компанія не була ніколи розробником ТЕО для LNG-терміналу. А в нас була пряма кваліфікаційна вимога, щоб компанія, яка бере участь, мала досвід не менше певної кількості конкретно розроблених та реалізованих проектів. PricewaterhouseCoopers у світі розробляв таку проектну документацію, але їх підрозділ в Україні не має такої компетенції.
РБК-Україна: Вони щось платили за участь?
Владислав Каськів: Ні. Ми не робили ніяких заставних оплат - це не наш принцип. І, звичайно, якщо б ми, зважаючи на репутацію, прийняли рішення про те, щоб допустити їх до другого туру, то інші учасники тендеру могли б нам пред'явити претензії - і ми б поставили під ризик усю роботу. Мені здається, що з боку наших колег у цьому конкретному випадку немає претензій, тому що це абсолютно обґрунтована і логічна позиція.
Можете подивитися наші тендери. Ніколи в Україні за 20 років незалежності не було такого інтересу до участі в тендерних закупівлях і реально серйозної роботи з державними структурами. Думаю, це найкраще свідчення результативності нашої роботи і довіри, і розуміння того, що в нас дійсно все це відбувається так, як має бути.
Найкращу оцінку може дати ринок. Експерти можуть сьогодні більш скептично ставитися, завтра - менш скептично. Що і відбувається. Зараз на адресу Національних проектів критики лунає мало. Хоча я не можу сказати, що в нас все аж настільки успішно, як ми планували.
Різні проекти - на різних стадіях реалізації. Є три проекти, які ще практично не почали свою роботу з тих чи інших причин, але на кожну цю обставину є прямі причини, які ми відкрито обговорюємо і з керівництвом Кабміну, і Президента інформуємо, і ринок. Сподіваємось, що це все наздоженеться.
В окремих же випадках ми більше робимо, ніж планували. Наприклад, наші зусилля, пов'язані з енергетичною безпекою України, дають великі плоди. Ми точно можемо сказати, що провідні світові енергетичні компанії зараз з великою увагою дивляться на проект по LNG-терміналу. І ми вважаємо, що переважна більшість з них має прямі практичні інтереси до участі в цьому проекті. Швидкий успіх і дуже ефективний по Національному проекту «Повітряний експрес».
Ми лише приступили до цієї роботи - і вже за два місяці забезпечили результат, якого досі ніколи в історії України не було. Найкращий контракт по залученню кредитних коштів, найкращі відсоткові ставки, найкращі умови, найменше штрафних зобов'язань. І найголовніше, що в нас є чіткі параметри, заключені в контракті, про те, яку частку цього проекту буде використано на українських виробників - не менше половини коштів генеральний підрядник зобов'язаний використати в Україні.
РБК-Україна: Скільки це?
Владислав Каськів: Сьогодні в нас підписаний контракт на 372 млн долл. Але ми вже можемо сказати, що ця сума буде меншою. Для того, щоб її покращити, ми замовили ще одне ТЕО по максимально ефективній моделі, яка має суттєво скоротити бюджет цього проекту.
Проект розрахований на 18 місяців будівництва з моменту його початку, а почнеться він вже ось-ось. Це питання навіть не місяця, а тижня.
РБК-Україна: Хто саме є генпідрядником?
Владислав Каськів: Державна китайська компанія, а субпідрядниками, не менш як в половині випадків, українські компанії, яких буде відбирати генпідрядник. Завдяки цьому ми мінімізуємо ризики з корупцією. Бо ви знаєте, коли будує держава, державні компанії, державні структури, то проблем з корупцією дуже багато і вартість цих об'єктів дуже і дуже завищена.
РБК-Україна: Можливо, тому така зацікавленість до проекту «Повітряний експрес»?
Владислав Каськів: Можливо, але я можу чітко звітувати, що практично всі проблеми з проектом вирішені. Деякий час ми витратили, аби узгодити технічні питання його реалізації з відомствами. Наприклад, нам необхідні були точки примикання цього проекту до залізниці і до аеропорту «Бориспіль». І це потребувало деякого часу. Фактично із залізницею питання вирішено. Зараз ми на фінальній стадії узгодження з «Борисполем».
РБК-Україна: Що потрібно?
Владислав Каськів: Точка примикання цього проекту до аеропорту «Бориспіль». Повітряний експрес, тобто швидкісна залізниця від центру міста до аеропорту «Бориспіль», повинна бути приєднаною до інфраструктури самого аеропорту, який не знаходиться у нас в підпорядкуванні. Тому узгодження цих позицій забрало в нас деякий час, але сам статус Національного проекту і чітка позиція Президента дозволяє нам долати перешкоди, які в іншій ситуації були б обставинами непереборної сили.
РБК-Україна: А які відсоткові ставки?
Владислав Каськів: ЛІБОР +3,5%. Таких добрих умов Україна ніколи не мала. Це перший проект співпраці з величезним світовим інвестором, ім'я якого Китай, який нам, крім досить добрих умов для цього проекту, відкриває двері для інших проектів. Зараз всі наступні проекти, які здійснюватимуться з китайськими партнерами, будуть на значно кращих умовах: з фіксованою ставкою, значно меншими страховками, з кращими умовами.
Ми впевнено рухаємось до того, щоб реалізовувати проекти навіть без державних гарантій. Хоча державні гарантії абсолютно об'єктивно потрібні для тих проектів, які здійснюються на поворотній основі.
РБК-Україна: Хто будуватимете - китайські робітники чи наші?
Владислав Каськів: Наші, звичайно. Генпідрядник, перш за все, - це структура, яка відповідає за результат та керує процесом. І вона визначає суб'єкти, які будуть постачати матеріали, визначає субпідрядників, які виконують ті чи інші роботи. Але контрактом ми застерегли інтереси України і українських робітників
РБК-Україна: На скільки може бути здешевлення проекту?
Владислав Каськів: Не хочу зараз кидатися цифрами. Але оцінюю зменшення вартості на 10%.
РБК-Україна: Що саме буде уточнювати ТЕО?
Владислав Каськів: Ми знайшли набагато ефективнішу модель, наприклад - місце для примикання залізниці. Це скоротить перший варіант довжини залізниці.
Також ми знайшли краще, на наш погляд, технологічне рішення переходу залізничної естакади через бориспільську трасу. Є припущення, що, можливо, потрібно буде робити не дві гілки, а вистачить однієї для точки примикання із залізницею.
Можливо, довжину перону можна буде зробити меншою. Завдяки тому, що поїзди будуть не одноповерхові, а двоповерхові - це для прикладу. Об'єкти, які будуються, зможуть обслуговувати не лише сам електропоїзд, а й додаткові торгові площі, готелі - як варіант.
РБК-Україна: Що за третій проект, про який Ви говорили?
Владислав Каськів: «Відкритий світ» - будівництво перинатальних центрів та пологових будинків нового покоління, які повинні нам дуже суттєво допомогти у вирішенні демографічної проблеми. І взагалі для молодих людей, батьків, сімей, щоб надати новий такий поштовх і новий рівень безпеки при народженні дітей. Ми планували в цьому році чотири закінчити, сподіваюся, що так воно і буде, але ці перинатальні центри чи пологові будинки нового покоління будуть побудовані у всіх 25 регіонах України, протягом наступних трьох років.
РБК-Україна: Хто буде будувати?
Владислав Каськів: В даному випадку ми розраховуємо на партнерство з місцевою владою. Тобто, ми їм віддали тут можливість управляти цим процесом, залишаючи за собою контроль. Це непросто і, можливо, це дуже сміливе рішення з нашого боку було, тому що ми фактично їм даємо можливість управляти цим процесом. Але загальну стратегію визначає проектна група і забезпечує контроль.
РБК-Україна: Скільки коштують проекти «Відкритого світу»?
Владислав Каськів: На кожен перинатальний центр у кожному регіоні робиться окрема проектна документація, яка максимально оптимізує витрати. Тому що десь вже є досить високого рівня подібні заклади, їх лише потрібно модернізувати, покращити, добудувати, збільшити компетенцію, докупити обладнання. А десь - чисте поле.
Почали з найгіршої ситуації - у Кіровограді. Це відомий випадок, туди їздив Президент і це було його рішення - розпочати з Кіровограда. Зараз там цей процес іде, причому ми, завдяки великій гуманітарній місії окремих меценатів, в першу чергу - Віктора Пінчука, досягли скорочення видатків з бюджету. Четверту частину видатків покриває Фонд Пінчука.
Кіровоград буде нам коштувати десь між 15 та 20 млн грн. В інших областях - десь менше, десь більше.
РБК-Україна: Чи є конфлікт з Міносвіти стосовно проектів «Відкритого світу»?
Владислав Каськів: Виходячи з норм корпоративної етики, ми не коментуємо конфлікти, адже очевидно, що підходи до вирішення проблем різняться у різних відомствах. Наша концепція будувалася на тому, що ми можемо реалізувати цей проект, фактично мінімізуючи видатки з державного бюджету. Ми зараз вже бачимо, що кожен Національний проект в середньому буде передбачати фінансову чи матеріальну участь держави в середньому на рівні 5%.
Те саме і з «Відкритим світом». Чому треба лупити з бюджету великі кошти на закупівлю обладнання? Це треба обговорювати, узгоджувати ці питання. Ми розробили чітку модель, як проект «Відкритий світ» може реалізуватися за моделлю державно-приватного партнерства. І це буде якщо не перший, то один з перших проектів державно-приватного партнерства, де є взаємний інтерес держави і бізнесу. Де держава за рахунок партнерства мінімізує свої видатки з бюджету, а бізнес отримує свої інтереси, в тому числі комерційні, при цьому виконуючи суспільну роль.
Є три складових. Перша - інтелектуальна - розробка нових мультимедійних та інтерактивних методологій, програмного забезпечення, так званої національно-освітньої хмари. Ідея в тому, щоб будь-який учень, у будь-якій точці України мав доступ до будь якого інформаційного джерела на будь-якій мові.
Це скоротить витрати, дасть економію на масі книжок, які друкують кожного року на десятки мільйонів. І, звичайно, на яких також не проста ситуація з раціональним використанням цих коштів. Ми відразу радикально збільшимо конкурентоздатність наших дітей по всій України, незалежно від регіону.
Крім того, кожна дитина отримає за рахунок цього проекту нетбук.
РБК-Україна: Яка запланована вартість одного нетбука?
Владислав Каськів: Планували 200 дол. Ми закінчили розробку ТЕО для цього проекту. Буквально ще два тижні - і будемо презентувати результати, оголошувати про наступні кроки. Зараз в цьому проекті перейшли на етап політичних рішень.
І ключове з них: чи буде виділена державою ліцензія на комунікаційну мережу 4G і коли це буде? За нашою пропозицією, ліцензію має бути видано на державне підприємство, а вже після цього ліцензію буде передана на певних умовах на відкритому конкурсі комерційній структурі, яка забезпечить можливість доступу дітям по всій країні до цього ресурсу.
РБК-Україна: Так скільки потрібно нетбуків?
Владислав Каськів: Якщо рахувати, це чітко можна буде сказати за підсумками ТЕО, але орієнтовна кількість - 3-5 млн.
Другий компонент, який стосується розробки освітньої хмари, програмного забезпечення, перекваліфікації вчителів і установки мультимедійних панелів у класах - це навантаження бюджету, держави. А третій компонент - це самі прилади - девайси, не нетбуки. Їх плануємо видавати за моделлю безвідсоткового споживчого кредиту.
РБК-Україна: Що можете сказати по іншим проектам?
Владислав Каськів: Вже фактично відібрані міста, по яких здійснюється планування розробки сміттєпереробних заводів «Чисте місто». Перша черга - шість міст. Ми фактично досягнули домовленості з місцевою владою, розробляємо ТЕО по кожному з конкретних заводів і одразу запускаємо їх в роботу. Десь на кінець зими - початок весни можемо вийти з конкурсом по залученню інвесторів.
По «Доступному житлу» йде відбір площадок в окремих містах, де будуть будуватися т. зв. президентські квартали під доступне житло. Але ми вже розробили набагато ефективнішу модель, яку я сподіваюся представити Президенту. Можливо, вона буде прийнята - і це оптимізує реалізацію цього проекту. Крім того, аналогічна програма є в МінЖКГ, немає потреби їх розривати. Тобто треба буде прийняти політичне рішення з цього приводу.
По «Олімпійській надії» ми розраховуємо до кінця року отримати повну концепцію і більшу частину майстер-плану.
РБК-Україна: По цьому проекту вам трохи легше, бо до нього залучені Мінінфраструктури та влада Львову.
Владислав Каськів: Не легше, тому що тут стоїть питання про статус цього проекту. Може бути прийняте рішення, щоб створити в уряді окрему структуру для реалізації цього проекту. Тобто, можлива зміна процедури адміністрування.
РБК-Україна: І коли це має відбутися?
Владислав Каськів: Не знаю, це буде рішення уряду. Прив`язане до закінчення Євро-2012.
Що стосується програми «Якісна вода», вона приблизно в такому ж стані як «Доступне житло» - ми визначили міста. Зараз потрібно сканувати кожне місто. Не обіцяю, що до кінця року закінчимо. Але сподіваємось вийти на початку весни на інвестиційні конкурси.
По «Дунайському коридору» в нас прикра ситуація - в силу різних адміністративних процесів. З менеджментом проекту дуже складно. Є консультації з Міністерством інфраструктури з приводу моделі реалізації цього проекту: чи він буде здійснюватися за бюджетні кошти, чи завдяки концесійній моделі. Це політичне рішення. І коли воно буде прийнято, то буде остаточно вирішена його доля. Ми на цьому етапі замовляємо у провідних компаній світових аналіз економічної моделі реалізації цього проекту. Основне питання - чи може він бути самоокупним.
«Енергія природи» реалізується за рахунок державно-приватного партнерства. Але більше за рахунок приватного.
Є кілька об'єктів, які успішно розвиваються в Україні в сфері альтернативної енергетики. Ми дійшли до чіткого висновку, що наша роль тут може бути набагато ефективнішою в частинах, наприклад, комплексної заміни в комунальній та бюджетній сферах лампочок розжарювання на світодіоди. Звичайно, розглядається комплексна система теплоізоляції приватних будинків, можливість заміни котлів.
Ми також розробляємо комерційну модель цього проекту, куди може прийти приватний інвестор. В нас є дуже цікава пропозиція щодо вирішення цього проекту, можливо, без використання державних коштів чи з мінімальним їх використанням. Але коли ми це зробимо, то показники ефективності можуть бути дуже високі.
Є окремі будинки, які вже тестуються командою наших партнерів. І за результатами річного аналізу фіксується 50% скорочення енергоспоживання в окремо взятому будинку. Уявіть собі ці результати в масштабах країні.
Спілкувався Олексій Біловол
