Володимир Омелян: Ми відновимо авіасполучення з Росією тільки після повернення Криму, сходу України і, сподіваюся, Кубані

Про Миколу Мартиненка

- Чому ви вирішили взяти на поруки колишнього народного депутата, фігуранта одного з розслідувань Національного антикорупційного бюро Миколу Мартиненка?

- Я зробив це свідомо, хоч і розумів, який це викличе шквал емоцій. Це була позиція політичної партії. Я, як делегований від неї член уряду, вважаю, що не міг вчинити по-іншому. Я не можу сказати, що це викликало у мене якісь позитивні почуття. Чи я через це змінився - ні. Чи я почав працювати по-іншому - теж ні. Але це був той компроміс, який був необхідний для загальної справи.

- Але чому вас не було в остаточному списку людей, які за Мартиненка поручилися у суді?

- Я теж здивувався. Всі необхідні підписані мною матеріали і заяви я подав.

- Які зараз у вас стосунки з Арсенієм Яценюком, лідером партії "Народний фронт", від якої ви делеговані до Кабміну?

- Абсолютно нормальні і конструктивні. Насправді, від цього рішення вони не зазнали змін. Він є лідером партії. У мене повинні бути з ним хороші відносини як з лідером партії.

- Чи правда, що на вас безпосередньо натиснув Арсеній Яценюк, щоб ви взяли на поруки Миколу Мартиненка?

- Тиску не було. Але я вважаю, що не можу розраховувати на підтримку партії, не підтримуючи її сам, і навпаки.

Про Ryanair

- Давайте поговоримо безпосередньо про вашу роботу. Останнім часом вас сильно критикують за те, що ви запропонували встановити низькі ставки аеропортового обслуговування для лоукостера Ryanair в аеропорту "Бориспіль" і це може призвести до багатомільйонних збитків для підприємства. Комусь не подобається, що ви запросили до України авіакомпанію Ryanair?

- Людей завжди лякає невідоме. Замість того, щоб нові речі приносили радість, люди лякаються. Ми терпляче пояснюємо, що для ринку і присутніх на ньому авіаперевізників це буде тільки виграш - збільшиться конкуренція, зросте число перевезень, люди будуть літати більше. Безумовно, це викликає стурбованість у деяких класичних авіаперевізників. І це не тільки МАУ, це і Lufthansa. Вона теж стурбована приходом Ryanair на український ринок. Крім того, стурбована авіакомпанія Wizz Air. Ці та інші компанії, які тут працюють і літають. Вони розуміють, що їм зараз необхідно буде перебудувати свою стратегію, тому що Ryanair дійсно діє у найнижчому ціновому сегменті з дуже жорсткими умовами роботи як з аеропортами, так і з пасажирами. З ними витримати конкуренцію непросто. Якщо зараз Ryanair перевозить на рік 130 мільйонів пасажирів, то до їх планів на найближчі роки входить досягти показника у 200 мільйонів пасажирів. Моє бачення та плани та стратегія Міністерства інфраструктури полягають у тому, щоб українці літали частіше. Якщо літає 4-5% населення, як зараз, то, по суті, це - мізерно мало.

Поява бюджетного перевізника якраз вкладається у концепт нашої стратегії, а саме: зробити авіацію доступним видом транспорту. Користування авіацією має стати такою звичною для громадян, як користування маршрутками або таксі. Таксі високого класу, але все ж таксі. На сьогодні, щоб полетіти літаком за шалені гроші, українці повинні економити півроку. Цього не повинно бути.

- За словами джерела на авіаційному ринку, ви підписали якийсь протокол з Ryanair, у якому зафіксована ціна у 7,5 доларів, які буде платити авіакомпанія за аеропортове обслуговування кожного пасажира у "Борисполі". Зараз ця цифра в аеропорту значно вища. Нібито Ryanair вважає цей протокол зобов'язуючого характеру для Мінінфраструктури. Наскільки це відповідає дійсності?

- Тут знову-таки є багато спекуляцій. Що було зроблено? Після того як "Жуляни" (аеропорт "Київ", - ред.) "раптово" відмовилися від пропозиції Ryanair, ми провели переговори з аеропортом "Бориспіль" і з Ryanair. Мною було підписано лист про наміри у присутності представника "Борисполя", який також підтвердив ці позиції. Там була не тільки фіксація ціни, але і ряд інших параметрів, які є прийнятними для "Борисполя". Зараз аеропорт працює над втіленням всіх цих параметрів в угоду. Це ж робить і аеропорт "Львів".

- Чи правда, що у документах фігурує цифра у 7,5 долара?

- Я не можу це коментувати. Це - конфіденційна інформація.

- Ви можете оприлюднити лист про наміри?

- Це знову-таки конфіденційна інформація. Це зобов'язання між аеропортом "Бориспіль" і Ryanair. Для мене ключове, щоб всі авіакомпанії, які присутні в аеропорту, мали рівні умови. Якщо у нас конкуренція, то вона повинна бути на рівних.

- Коли "Бориспіль" підпише контракт з Ryanair?

- Пройшли успішні переговори у Белфасті (наприкінці квітня під час авіаційної конференції Routes Europe 2017 у Північній Ірландії, - ред.). Зараз ми остаточно погоджуємо програму розвитку аеропорту "Бориспіль" і рівну цінову політику для всіх.

- Умови, які будуть прописані в угоді з Ryanair, будуть ексклюзивними для цього лоукостера? Або на них можуть розраховувати й інші авіаперевізники?

- Безумовно, ці умови повинні відповідати загальній концепції розвитку "Борисполя". У нас ситуація однакова, що у повітрі, що на морі, що в інших галузях, коли державні компанії беруть нічим не обґрунтовані надвисокі тарифи на надання своїх послуг. Через це українська економіка стає неконкурентоспроможною. Ми бачимо це у портах, в "Укрзалізниці". Тому ключове завдання, яке я поставив перед собою як міністр, полягає у тому, щоб знижувати тарифи, але за рахунок нарощування обсягів заробляти більше.

- Але зниження тарифів призведе до зниження прибутку для держпідприємства "Бориспіль"...

- Коли ми аналізували тарифну політику аеропорту "Бориспіль", то побачили цікаві речі. Востаннє тарифи на аеропортове обслуговування піднімалися у 2008 році. Обґрунтуванням для підвищення була необхідність отримати кошти на будівництво нових терміналів. Термінали вже побудовані. Виникає питання - на що йде різниця, на яку було піднято тариф у 2008 році? Аеропорт повинен бути конкурентоспроможним. Якщо ми хочемо мати багато пасажирів, послуги аеропорту не повинні коштувати дорожче, ніж квиток на літак.

- Чи правильно я розумію, що нові тарифи на обслуговування у "Борисполі" не будуть зафіксовані на якомусь одному рівні, а будуть змінюватись в залежності від, припустимо, обсягів перевезення пасажирів?

- Зараз це все узгоджується. Тому, я думаю, що найкраще це прокоментує представник аеропорту "Бориспіль".

- Яким чином будуть встановлені нові умови для всіх авіакомпаній, які будуть надані і Ryanair? Наказом Мінінфраструктури?

- Так, ми підготували зміни. Проект наказу вже є на сайті Міністерства інфраструктури.

- Як ви вважаєте, Мінекономрозвитку і Мінфін узгодять цей наказ?

- Це питання державної політики. Якщо ми хочемо повноцінно "включитися" у Європейський Союз, то вони повинні погодити. Якщо ми хочемо займатися тільки деклараціями, то можемо нічого не підписувати і чекати, коли нам впаде все на голову. У поганому розумінні цього слова.

- Чи підтримує прем'єр-міністр вихід на український ринок Ryanair?

- Він підтримує. Мені приємно, що у нас є одностайна підтримка з боку президента, прем'єр-міністра та політичних партій, які формують коаліцію, і, що приємно, інших партій.

- Чи немає у вас побоювань, що НАБУ почне розслідування щодо вас через зниження ставок аеропортових зборів у "Борисполі"?

- Розумієте, я вважаю, що я правильно роблю для людей. Якщо я буду мати особисті проблеми, так само як у п'ятницю (21 квітня з'явилася критика у соцмережах через те, що Володимир Омелян погодився взяти на поруки Миколу Мартиненка, - ред.), отже, я буду мати особисті проблеми. Але я чітко знаю, що це рух країни у правильному напрямку.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян (фото - Віталій Носач, РБК-Україна)

- Чи вимагав Ryanair якісь доплати за польоти до України?

- Переговори з Ryanair велися ще з 2011-2012 років. Ми фактично відновили ці переговори після того, як я став міністром. З боку Ryanair був абсолютно нормальний підхід. Вони не просили ніяких доплат за польоти до України, як це вони часто практикують у роботі з іншими країнами. Більше розповісти я не маю права. Але переговори йшли одночасно з аеропортами "Львів" та "Жуляни". Ще перед початком переговорів з "Жулянами" із Ryanair був направлений запит до "Борисполя", але там чомусь його проігнорували. Я щасливий, що вони, зрештою, вийшли на "Бориспіль" і "Львів".

- Чому "Жуляни" відмовилися?

- Я не хочу втручатися у їх комерційну діяльність. Вони порахували, що їм буде так краще. Я вважаю, що це рішення помилкове. До речі, мою точку зору поділяє і мер Києва Віталій Кличко. Але знову-таки, це їх справа.

- Найменше проблем для приходу Ryanair було з аеропортом "Львів". На яких умовах будуть працювати аеропорт і Ryanair?

- На конкурентних і привабливих для аеропорту і для Ryanair.

- Чому так вийшло, що карта маршрутів Ryanair зі Львова ширша, ніж з "Борисполя"?

- Там (у Львові, - ред.) опору менше. Я думаю, що через це у першу чергу.

- Чому не розглядається питання польотів Ryanair не з "Борисполя", а з більш дрібних аеропортів - Гостомеля, Житомира чи Білої Церкви? Ryanair у багатьох країнах літає до другорядних аеропортів, що дозволяє знизити ціни на квитки, оскільки у таких аеропортах значно нижчі ціни на аеропортове обслуговування.

- Тому що я вважаю маячнею на цій стадії літати з Гостомеля. Чесно кажу. У нас немає поки такої великої кількості людей, які готові літати навіть за низькими цінами, щоб ми говорили про використання якихось віддалених аеропортів. Крім того, сама інфраструктура у Гостомелі не розвинена. Безумовно, стан злітно-посадкової смуги у Гостомелі дуже хороший. Але все інше там відсутнє. Наприклад, є питання - як добиратися до аеропорту. Крім того, там відсутній термінал.

Були різні божевільні ідеї, наприклад, літати з аеропорту Узина, Житомира чи ще звідкись. Але на даному етапі для нас ключове, щоб Ryanair зайшов. Зайшов, як вони вважають, у два потенційно хабових міста - Львів і Київ. Я думаю, що їх плани набагато більші, що це тільки початок. Якщо все буде вдало, то вони істотно розширять свою діяльність в Україні і почнуть літати з інших міст. Я був би дуже радий, щоб "Бориспіль" і "Львів" були базовими аеропортами для Ryanair. Це все можливо. Тут головне хотіти. Або залишити ситуацію як є, і їздити возом - це, в принципі, 30-60 днів, і вже ви у  Європі на волах.

- Чи правильно я розумію, що Ryanair розглядає можливість польотів і з таких міст, як Одеса чи Дніпро?

- Так, вони розглядають. Потенційно вони їм цікаві. Я сподіваюся, що не тільки їм. Тому я б дуже хотів, щоб усі міста, які мають нормальну інфраструктуру, у першу чергу, злітно-посадкові смуги та аєронавігаційні системи безпеки, мали можливість приймати велику кількість авіакомпаній.

- Ryanair розглядає можливість польотів у межах України?

- Поки що у нас не дозволено законодавством, щоб іноземна авіакомпанія виконувала польоти за внутрішньоукраїнськими маршрутами. Це можливо тільки у випадку, якщо Ryanair буде мати якусь свою українську дочірню компанію. Але я не знаю таких випадків у практиці Ryanair.

Я сподіваюся, що цього року у нас буде створено ще одну авіакомпанію, яка буде гідним конкурентом МАУ. І ми будемо мати те, що у нас було, а саме конкуренцію між двома національними авіаперевізниками - МАУ та "АероСвітом".

- Можете розповісти, про яку саме авіакомпанію йде мова?

- Поки що не можу. Переговори ще тривають.

- Наскільки відповідає дійсності інформація про те, що ця авіакомпанія буде робити ставку на внутрішні польоти?

- Я більш ніж упевнений, що вони будуть здійснювати внутрішньоукраїнські перевезення. Я б хотів, щоб була нормальна конкуренція, взаємодоповнююча синергія, але не боротьба. Головне, щоб це сталося. Ми над цим зараз наполегливо працюємо.

- Крім Ryanair і створення нової авіакомпанії, ще плануються якісь інвестиції у авіацію?

- Цього тижня (інтерв'ю відбулося в останній тиждень квітня, - ред.) керівники "Борисполя" і "Львова" Павло Рябікін і Тетяна Романовська перебували у Північній Ірландії, у Белфасті, на авіаційній конференції Routes Europe 2017. Вони привезли хороші новини.

Крім того, днями одна з найбільших авіакомпаній світу - Qatar Airways - офіційно оголосила про початок польотів до України. Після початку польотів цього авіаперевізника з України ми зможемо порівняти роботу Qatar Airways, МАУ і Ryanair. Ці авіакомпанії працюють в абсолютно трьох різних нішах.

AlItalia повернулася на український ринок.

- Сумніваюся, що українці зможуть порівняти роботу Qatar Airways, оскільки у неї квитки, як правило, дорожче за МАУ і Ryanair.

- Знову-таки кожен вибирає те, що може. Головне, щоб вибір був.

- Але невідомо, коли саме Qatar Airways почне польоти до України...

- Планується - зимовий сезон 2017-літній сезон 2018 року. Ми зараз проводимо з ними переговори.

- Qatar Airways базується на Близькому Сході у Катарі. Кілька років тому до України почала літати ще одна авіакомпанія з цього регіону - Emirates. Однак, не політавши і року, вона згорнула свої польоти. Чи ведуться переговори з Emirates про відновлення польотів?

- Я б цього хотів. Але поки що рано про це говорити.

- Як ви можете прокоментувати бажання МАУ почати польоти за тими ж маршрутами, що і планує Ryanair?

- Я був здивований цією інформацією. Напевно, це добре.

- Це посилить конкуренцію.

- Безумовно. Але тоді і Ryanair повинен вийти на маршрути МАУ, щоб була повноцінна конкуренція. А  якщо тільки одна авіакомпанія виходить на маршрути іншої, це не зовсім правильно.

- Спочатку Ryanair заявив про те, що почне літати наприкінці жовтня. Але нещодавно він заявив, що польоти у частині маршрутів розпочнуться на два місяці раніше. Чому так сталося?

- Я не знаю. Але виходжу з того, що, напевно, через ажіотаж вони починають польоти раніше. Мабуть, динаміка продажів квитків їх задовольнила.

- Один з прямих конкурентів Ryanair - авіакомпанія easyJet - розглядає можливість початку польотів до України? Чи ведуться із ними переговори?

- Попередні розмови були. Побачимо.

Про аеропорти та Ігоря Коломойського

- Як ви можете прокоментувати перші тижні роботи нового керівника "Борисполя" Павла Рябікіна? І як ви оцінюєте роботу Тетяни Романовської на посаді керівника "Львова"?

- Роботу Тетяни Романовської я оцінюю позитивно. Вона багато зробила для розвитку "Львова". Коли вона прийшла на цю посаду, аеропорт був у такому стані, що його можна було закривати через декілька місяців. Вона різко збільшила кількість рейсів, кількість авіакомпаній. З'явилося багато нових маршрутів. Це великий плюс. І це її заслуга, у першу чергу. Ніхто їй не казав, як треба працювати. Вона сама пішла і почала працювати. Мені подобаються такі керівники.

Про результати роботи Павла Рябікіна ще рано говорити. Він почав, він старається. Я думаю, що за місяць-другий буде зрозуміло. Але у нього є всі шанси стати лідером.

- Чому після того, як Павло Рябікін був призначений на посаду гендиректора "Борисполя" було прийнято рішення залишити колишнього в. о. гендиректора аеропорту Євгена Дихне на посаді першого заступника? Також на своїх посадах залишилися і інші менеджери, багатьох з яких пов'язують з МАУ і "АероСвітом", тобто фірмами олігарха Ігоря Коломойського.

- Це рішення Павла Рябікіна. Моя точка зору полягає у тому, що новий керівник повинен привести нову команду.

- Буквально через декілька днів після того, як Павло Рябкін почав керувати "Борисполем", СБУ повідомила про те, що вони спільно з прокуратурою викрили розкрадання майже 30 мільйонів гривень менеджментом аеропорту. Як ви можете прокоментувати це повідомлення?

- Таких справ було і буде ще багато. Ми всіляко підтримуємо такі розслідування. Проблемних питань дуже багато. Як тільки справа стосується державного майна, з'являються охочі нажитися на державній власності. Так, у "Борисполі" - це можливість за рахунок низьких державних ставок на оренду площ нагріти собі кишені. Також є можливість "заробити" на авіаційному паливі, парковках і так далі в аеропорту.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян (фото - Віталій Носач, РБК-Україна)

- Коли буде добудована парковка у "Борисполі"?

- Будівництво відновиться цього року і буде закінчене наступного.

- Якщо зайшла мова про питання, пов'язані з правоохоронними органами, то не можу не запитати про недавнє затримання СБУ з прокуратурою заступника Тетяни Романовської, а саме заступника гендиректора з питань експлуатації аеропорту "Львів" Романа Зозуляка. Його звинувачують у вимаганні та одержанні хабара...

- Ми знали про це. Ми спілкувалися з цього приводу з Тетяною Романовською. Наші підозри підтвердилися. Ми всіляко допомагаємо Генеральній прокураторі. На жаль, таке буває. Поки один працює, інші крадуть.

- Давайте поговоримо про інші українські аеропорти. Минулого року Кабмін прийняв Державну цільову програму розвитку аеропортів до 2023 року, у рамках якої планується інвестувати з різних джерел кілька мільярдів гривень в українські аеропорти. Одним із об'єктів для інвестування у ній вказано аеропорт "Одеса". Зараз його злітно-посадкова смуга перебуває у незадовільному стані. Чи планує держава інвестувати у її ремонт?

- За нашими попередніми підрахунками, для її ремонту необхідно близько 2 мільярдів гривень. Ми планували отримати перші 300 мільйонів гривень на ці цілі минулого року. На жаль, не вдалося "вибити" ці кошти. Сподіваюся, що цього року вдасться отримати кошти на ремонт.

ЗПС в Одесі, дійсно, необхідно ремонтувати. Приватний інвестор там побудував гарний термінал, але незадовільний стан смуги негативно позначається як на самій Одесі, так і на всьому регіоні. На моє глибоке переконання, і "Одеса", "Львів" могли б бути хабами для своїх регіонів. "Бориспіль" їм вже став.

- Цього року плануєте отримати ті ж 300 мільйонів гривень?

- Я сподіваюся, що вдасться отримати більше. Але питання поки що опрацьовуємо.

- Це вирішує Мінфін?

- Так, це вирішує Мінфін.

- А як що до ідеї колишнього голови Одеської облдержадміністрації Міхаїла Саакашвілі побудувати новий аеропорт в Одесі? Від неї відмовилися?

- Це поки що ідея. В майбутньому, якщо в одеські порти зайдуть міжнародні портові оператори DP World і Hutchison Ports, а порт "Південний" буде великим промисловим хабом, то ідея будівництва нового вантажного аеропорту біля "Південного" буде цікавою. Поки це з розряду книг Жюля Верна. Але, в принципі, більшість з того, що написав цей письменник у своїх романах, збулося.

- Ще один аеропорт, до якого у багатьох авіакомпаній виникають претензії, це аеропорт Дніпра. Фактично він знаходиться у власності Ігоря Коломойського, який не горить бажанням бачити у ньому конкурентів його авіакомпаній МАУ і "Дніпроавіа". Чи плануєте що-небудь робити для того, щоб полегшити доступ до цього аеропорту іншими авіакомпаніям? Не розглядаєте можливості позбавити аеропорт сертифіката, який видає підпорядкована вам Державна авіаційна служба?

- Це було б крайнім заходом. Це можна буде робити тільки тоді, коли всі ресурси будуть вичерпані. Я вважаю, що це могло б стати фактично покаранням для жителів Дніпра і регіону навколо нього. Вони і так зараз літають зі складнощами - ціни на квитки з Дніпра божевільні, альтернативи немає. Багато з них їздять до аеропорту Запоріжжя. Але аеродром Запоріжжя зараз ремонтується. Це ненормальна ситуація з аеропортом у Дніпрі. Я сподіваюся, що наступним містом, з якого полетить Ryanair, буде, власне, Дніпро.

- Ви вважаєте, що Ryanair пустять до властності Ігоря Коломойського?

- Будемо думати, як це зробити.

- Можете розповісти, що ви будете робити?

- Поки що ми звернулися до Антимонопольного комітету. Чекаємо його рішення. У нас була дискусія з власниками аеродрому у Дніпрі. Провели переговори з керівництвом області, одним з найбільш прогресивних в Україні, на мою думку. Якщо вони закінчаться успішно, то, можливо, рішення ми і знайдемо.

Є ініціатива мера Дніпра Бориса Філатова побудувати альтернативний аеропорт. Насправді, ця ініціатива теж заслуговує уваги. З сучасними технологіями це не таке дороге задоволення, як це було раніше. Тому зараз ми розглядаємо обидва варіанти - або завершимо успішно переговори з власниками нинішнього аеропорту, або сконцентруємо свої зусилля з мером Дніпра, щоб побудувати новий аеропорт.

- Де саме у Дніпрі планується побудувати новий аеропорт?

- Місце вже є. Чітке розуміння - теж.

- Який обсяг інвестицій може бути направлений у цей проект, і хто буде вкладати кошти?

- Це буде державно-приватне партнерство. Це точно буде співфінансування з боку області, міста і, можливо, держави, якщо ми знайдемо для цього кошти.

- На якому етапі процес реприватизації авіакомпанії "Дніпроавіа"?

- Інформація про те, що Господарський суд Дніпропетровської області за позовом Фонду держмайна ухвалив рішення про розірвання договору купівлі-продажу з нинішніми власниками авіакомпанії, для мене було новиною. Я прочитав її у Facebook на сторінці генпрокурора Юрія Луценка. Але там далі повинна бути апеляція. Я не знаю про подальшу долю авіакомпанії. Я не думаю, що держава буде кращим власником цього активу.

- Якщо авіакомпанію все-таки буде повернуто у держвласність, то хто буде нею керувати - Фонд держмайна або Мінінфраструктури?

- Про це поки що рано говорити.

- Давайте поговоримо ще про ще один актив Ігоря Коломойського в авіаційній сфері - аеропорт Івано-Франківська. Минулого року з цього аеропорту почала літати авіакомпанія Turkish Airlines. Однак польоти швидко припинилися, оскільки аеропорт заявив, що через літаки Turkish Airlines смуга може прийти у непридатність. Вдалося знайти вирішення проблеми?

- Я сам був в аеропорту Івано-Франківська, щоб перевірити цю інформацію. Дійсно, технічний стан смуги поганий. Аеродром будувався для військових цілей під винищувачі до 20 тонн з плит, які легко монтуються і демонтуються. Але ця смуга не витримує навантаження сучасних великих літаків. Тому у цьому аеропорту різко стоїть питання реконструкції смуги.

На жаль, це біда всіх аеропортів України. Аеродроми, побудовані за радянських часів, не витримують ваги сучасних літаків. Але є багато охочих органів місцевого самоврядування фінансувати модернізацію аеропортів. Наприклад, Житомир самостійно це робить. Такий самий приклад у Херсоні. Крім того, "Украерорух" (Державне підприємство з обслуговування повітряного руху України, - ред.) вкладає кошти в оновлення аеронавігаційного обладнання - цього року понад 120 мільйонів євро. Тому всі разом ми можемо щось зробити, окремо - ні.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян (фото - Віталій Носач, РБК-Україна)

- Давайте повернемося до вже згаданої програми розвитку аеропортів до 2023 року. Цього року у рамках її виконання, куди планується направити кошти, крім "Одеси"?

- У першу чергу, це все-таки аеропорт Одеси. Це ключове питання, яке необхідно вирішити. Якщо вийде з цим проектом, то розраховую на виділення коштів також на аеропорти Вінниці, Чернівців, Івано-Франківська та Дніпра.

- Не можу не запитати про плани щодо відновлення роботи найзахіднішого аеропорту "Ужгород". Раніше туди з Києва виконувала регулярні польоти авіакомпанія "Мотор Січ", але зараз регулярного авіасполучення немає. Що робиться для його відновлення?

- Буквально два тижні тому ми спілкувалися з керівником Закарпатської облдержадміністрації Геннадієм Москалем. Для відновлення польотів аеропорт зараз проходить процедуру сертифікації у Державіаслужбі. Цей процес займає досить багато часу. Зараз туди виконуються тільки нерегулярні рейси у денний час доби.

- Крім того, в аеропорту Ужгорода є специфічна проблема. Для посадки на його аеродром літакам необхідно заходити до повітряного простору Словаччини. Нещодавно отримати такі дозволи також стало проблематично. Що робите для вирішення цієї проблеми?

- Зараз можна отримувати тільки одноразові дозволи. Якщо б цю проблему можна було вирішити на рівні двосторонніх переговорів зі Словаччиною, то ми б її вирішили вже давно. Але це питання необхідно погоджувати з Брюсселем, тому рішення цієї проблеми займає більше часу, ніж ми очікували.

 Про "Відкрите небо" і польоти всередині країни

- Коли буде підписана довгоочікувана Угода про єдиний авіапростір з ЄС?

- Цього тижня (останнім тижнем квітня, - ред.) я зустрічався з послом ЄС в Україні Хьюгом Мінгареллі. Традиційно піднімав це питання першим. На жаль, ситуація навіть погіршилася. Це обумовлено черговим витком напруженості між Іспанією і Великобританією за Гібралтар (ці дві країни сперечаються за приналежність Гібралтару і за аеропорт, який знаходиться там, країни ЄС не можуть узгодити текст угоди для підписання з Україною, - ред.). У ЄС пам'ятають про нас, вони теж прикладають зусилля, але поки що питання не вирішено. Переконати Мадрид і Лондон поки що неможливо. Тому ми пішли шляхом підписання двосторонніх угод про лібералізацію повітряного простору з країнами ЄС.

- Але нещодавно ви стверджували, що є позитивний тренд у вирішенні цієї проблеми?

- Був позитивний тренд, коли я у грудні минулого року їздив до Брюсселя. Складалося враження, що ось-ось і підпишемо угоду.

- Ви обіцяли поставити намет у Брюсселі, щоб домагатися підписання цієї угоди. Будете ставити?

- Так, обіцяв. Але зараз не можу поставити, бо можуть сказати, що я втік від взяття на поруки Миколи Мартиненка.

- З якими саме країнами ЄС ведуться переговори про лібералізацію?

- З більшістю. Зокрема, з Францією, Бельгією, Австрією та іншими.

- Чи планується лібералізація авіасполучення з Туреччиною, через аеропорти якої йде значний транзитний потік українських пасажирів?

- Це складне питання. Тут я на стороні МАУ, оскільки я розумію, що лібералізація повітряного сполучення з Туреччиною призведе до того, що український пасажир буде обирати для себе Стамбул для подальшої пересадки до інших країн. Я цього не хочу. Я хочу, щоб з України літали по всьому світу. Я не хочу, щоб усі українці літали через іншу країну по всьому світу.

- Давайте повернемося до регіональних аеропортів. Ще з часів модернізації аеропортів під Євро-2012 залишаються борги держави перед будівельниками та іншими підрядниками. Як плануєте вирішувати цю проблему?

- Власне, з цією метою ми реанімували "Євроінфрапроект" (Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів, - ред.), зараз це Агентство інфраструктурних проектів. На цьому агентстві висіло багато незавершеної роботи не тільки по аеродрому у Львові, але й аеродрому у Харкові і ряду об'єктів у Києві. Я сподіваюся, що нам вдасться запустити його в роботу. Зараз ведемо переговори з Мінфіном з цього приводу.

- Так з якою метою ви реанімуєте це агентство?

- У першу чергу, з метою здати в експлуатацію ці об'єкти. І друга мета - це запустити проект з модернізації аеродромів в країні і, можливо, реалізації якихось великих інфраструктурних проектів у майбутньому.

- Ідея про об'єднання всіх державних аеродромів в одне держпідприємство, на якому етапі знаходиться?

- Поки що реалізація цієї ідеї припинена. Якщо б ми акумулювали ресурс для їх модернізації у рамках цього держпідприємства, то ми могли б про це говорити. Поки що ми такого ресурсу не знайшли. Розглядається ідея, що кошти за зліт-посадку літаків в аеропортах будуть акумулюватися у загальному фонді держбюджету. Після цього дані кошти будуть йти на реконструкцію злітно-посадкових смуг. Але поки рішення не прийнято. Зараз ці кошти йдуть на рахунки аеропортів.

- Це правда, що Мінінфраструктури розробляє програму підтримки внутрішньоукраїнських польотів?

- Ми над цим працюємо. Більше того, ми вже зібрали пропозиції від усіх авіакомпаній. Чекаємо тільки від найбільшої української авіакомпанії (МАУ, - ред.) її пропозиції. У першу чергу, ця програма буде спрямована на вирішення проблеми зі зняттям ПДВ на квитки на внутрішньоукраїнських рейсах. Ми вважаємо, що це дозволить суттєво здешевити польоти для наших громадян.

Крім того, у програмі будуть закладені механізми здешевлення аеропортового обслуговування. Не може бути дешевого квитка у дорогому аеропорту. З цією проблемою зіткнулася Туреччина. Там побудували дуже хороші аеродроми, але потім вони були приватизовані або здані у концесію. У результаті, спочатку авіаперевезення різко зросли, але потім темпи зростання значно знизилися. Це сталося через те, що аеропорти почали заробляти наднормативно, не у межах 5-10%, а у рази більше.

- Коли і ким буде прийнята ця програма?

- Не готовий сказати, оскільки не хочу давати голослівних обіцянок. Ми зараз над нею працюємо.

- Ви згадали про концесії. Не раз порушувалося питання про передачу аеропорта "Бориспіль" у концесію приватному бізнесу. Чи не розглядає Мінінфраструктури таку можливість зараз?

- Ця ідея обговорюється. Але вона суперечить українському законодавству, оскільки цей аеропорт має стратегічне значення для держави і він заборонений до приватизації та концесії. Але, в принципі, я не виключаю, що це був би хороший крок для розвитку аеропорту, віддавши його великому міжнародному оператору. Ми бачимо з міжнародної практики, що у такому разі прибутки зростають у рази. І для держави, у тому числі. Ми розуміємо, що міжнародний оператор точно не буде зацікавлений у корупційних схемах.

Але з іншого боку, тут є досвід Туреччини, який певною мірою не можна вважати позитивним - такі аеропорти концентруються на максимізації свого прибутку. А нам важливо, щоб населення літало й мало доступ до дешевого доступного авіаційного виду транспорту.

- До речі, яка доля проекту "Повітряний експрес" - будівництво залізничного сполучення Києва з аеропортом "Бориспіль"?

- Раніше було прийнято рішення згорнути кредитну лінію від Експортно-імпортного банку Китаю під цей проект. Але цього тижня у мене була зустріч з мером Києва Віталієм Кличко, де ми обговорювали це питання. Я вважаю, що у разі втілення нашої політики щодо розвитку "Борисполя" і появи у ньому великого числа лоукостерів, то буде абсурдною ситуація, коли політ з Києва до будь-якого європейського міста буде коштувати 20 євро, а поїздка на таксі до аеропорта - 10-15 євро. Це неправильна ситуація.

Моя ідея полягає у будівництві легкого метро від станції метро "Бориспільська" до міста Бориспіль з окремою гілкою до аеропорту. У такому разі у нас буде чудова синергія - у нас, крім метро, до аеропорту буде перехоплюючий вид транспорту для всіх котеджних містечок та інших населених пунктів вздовж цієї лінії з парковками.

- І як Віталій Кличко поставився до цієї ідеї?

- В принципі, позитивно. Але він розуміє, що для цього необхідно зробити багато роботи. Напевно, це важче, ніж побудувати метро на Троєщину.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян (фото - Віталій Носач, РБК-Україна)

 - Не можу не запитати про Крим. Після його анексії з боку Росії Україна ввела заборону на польоти до місцевих аеропортів для всіх авіакомпаній. Згідно із нормами міжнародного права, повітряний простір над Кримом, як і раніше, залишається за Україною. Однак польоти до Криму почали російські авіакомпанії. Україна накладає за ці польоти на російські авіакомпанії штрафи. Їх загальні суми вже досягли сотень мільйонів гривень. Що робить Україна для стягнення цих штрафів?

- Мінінфраструктури та Державіаслужба зі свого боку зробили все можливе і неможливе для цього. Всі суди, які можна було виграти, що ми виграли. Далі це компетенція Мін'юсту - подати загальний позов від України до держави-агресора Росії.

- Що ви маєте на увазі? Україна вже подала позов до Росії до Міжнародного суду ООН.

- Так. Це буде у рамках всіх позовів до міжнародних судів окремий авіаційний позов.

- Коли Україна подасть цей позов?

- Я не знаю.

- Чи є можливість накласти санкції за польоти до Криму на російські авіакомпанії за допомогою ІКАО - Міжнародної організації цивільної авіації?

- Ми відпрацювали цей варіант. Поки що немає достатньо чітких результатів, щоб говорити про якусь перемогу.

Але якщо ви згадали ІКАО, то хочу повідомити, що ми у квітні успішно пройшли перевірку цією організацією. Ми єдина східноєвропейська країна, до якої не було суттєвих зауважень. Тому у питаннях авіаційної безпеки ми на висоті.

- Поставлю гіпотетичне питання. Після війни Грузії з Росією між країнами було перервано авіасполучення. Однак потім воно було поступово відновлено. Чи є якісь зрушення у плані відновлення авіасполучення між Україною і Росією?

- Я думаю, що ми відновимо авіасполучення з Росією тільки після повернення Криму, сходу України і, сподіваюся, Кубані та інших українських територій, які були захоплені Росією свого часу.

- Поставлю питання з приводу "Укрзалізниці". Всім відомо ваше критичне ставлення до голови правління УЗ Войцеха Балчуна. Але він має підтримку з боку прем'єр-міністра. Кабмін продовжуватиме термін дії контракту з ним, річний термін якого незабаром закінчується?

- Я думаю, що в остаточному підсумку це рішення буде розглядатися Кабміном, після того як буде заслухано звіт про роботу за рік. Але навіть недавнє повідомлення УЗ про результати міжнародного аудиту за 2016 рік підтверджує, що Войцех Балчун не на своєму місці. УЗ отримала збиток більший, ніж я очікував: замість 6 мільярдів гривень це 7,3 мільярда гривень. Я із задоволенням поїду на концерт Войцеха Балчуна після його звільнення.