Вклад "Безповоротний": Рада підтримала вкладників банку "Михайлівський"

Парламент підтримав вкладників банку "Михайлівський" і прийняв законопроект, який дозволить їм отримати виплати по вкладах Парламент підтримав вкладників банку "Михайлівський" і прийняв законопроект, який дозволить їм отримати виплати по вкладах

Президент України Петро Порошенко зробив нестандартну спробу допомогти вкладникам, які постраждали в результаті афери в банку "Михайлівський" і вже кілька місяців переміщуються з акціями протесту між Фондом гарантування вкладів фізосіб і Національним банком. Глава держави подав на розгляд парламенту законопроект, що дозволяє розморозити виплати за спірним вкладами в цьому банку. Верховна Рада сьогодні підтримала законопроект в цілому. У чому суть закону, допоможе він громадянам і хто винен у банкрутстві найбільших банків, в матеріалі РБК-Україна.

Перший пішов

Президент Петро Порошенко, скориставшись правом законодавчої ініціативи, вирішив припинити акції протесту ошуканих вкладників збанкрутілих банків і узаконити їх право на отримання виплат з Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Для цього глава держави в понеділок, 14 листопада, зареєстрував у Верховній Раді проект закону №5390.

Сьогодні, 15 листопада, законопроект вже встиг отримати позитивні рекомендації профільного комітету Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності і був винесений у сесійну залу. Парламентарії підтримали законопроект за основу та в цілому. "За" проголосували 285 народних депутатів. "Терміни виплат вже обумовлені - протягом 20 робочих днів після прийняття закону ми приступимо", - заявив, представляючи документ у ході брифінгу директор-розпорядник Фонду Костянтин Ворушилін.

Новий законопроект у разі його схвалення Верховною Радою дозволить виплатити спірні вклади, фізично оформлені в банку "Михайлівський", а юридично - на пов'язані з банком фінансові компанії, на користь 14 тис громадян на загальну суму понад 1,2 млрд грн. За інформацією Фонду, під дію закону потрапить більшість цих вкладників, у той час як спірні вклади в інших банках залишилися поза його увагою, оскільки подібні ситуації з вкладами не носять масовий характер. Одночасно законопроект забороняє небанківським фінустановам залучати кошти фізосіб у подальшому, щоб історія "Михайлівського" не повторювалася.

У той же час активність по відношенню до цього банку і правоохоронці демонструють. Голова правління банку "Михайлівський" Ігор Дорошенко з 12 серпня перебуває під арештом, ризикуючи отримати від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Це поки перший і єдиний арешт банкіра за час останньої трирічної банківської чищення. А один з найбільш цікавих активів колишнього акціонера банку Віктора Поліщука - офісний центр "Гулівер" - днями заарештований рішенням Шевченківського райсуду Києва за клопотанням столичної прокуратури, про що на своїй сторінці в Facebook повідомив генеральний прокурор Юрій Луценко.

Схоже, що у великих вкладників та бізнес-структур, кошти яких "застрягли" в цьому банку, на відміну від товаришів по нещастю з інших 80 збанкрутілих за останні три роки фінустанов, є реальні шанси повернути свої кровні заощадження. Що ж буде з іншими?

Баланс втрат

За оцінками Національного банку України, близько 119 тисяч клієнтів-фізичних осіб мали вкладами в неплатоспроможних банках, понад гарантованих державою 200 тис грн, а загальний розмір таких внесків перевищив 59 млрд гривень. Обсяг втрачених в збанкрутілих банках коштів бізнесу регулятор оцінив у 56,6 млрд гривень. Таким чином, загальні втрати населення і бізнесу склали майже 116 млрд гривень. Нацбанк називає ці втрати "потенційними", очікуючи, що клієнти повернуть своє по мірі продажу активів збанкрутілих банків Фондом гарантування.

Поки Фонд виручив від управління активами понад 80 неплатоспроможних банків не так вже й багато. "7,5 млрд гривень - це сума, яка закладена в бюджет поточного року по надходженнях до фонду від погашення кредитів, реалізації активів і оренди. Станом на 1 жовтня, ми вже отримали 5 млрд. У жовтні ми сподіваємося, що ця цифра зросте, і за підсумками року ми вийдемо на показник 7,5 млрд", - прогнозує директор департаменту консолідованої продажу та управління активами ФГВФО Юлія Берещенко.

Такими темпами для повернення коштів великим вкладникам і бізнесу знадобиться більше 15 років. І це за умови, що надходження від управління активами банків-банкрутів будуть такими ж ритмічними, а судові розгляди за фактами масового виведення активів з банків напередодні їх банкрутства будуть вирішені на користь Фонду.

До речі, сам Національний банк потенційно втратив в банках-банкрутах 52,4 млрд гривень - саме стільки на сьогодні повинні неплатоспроможні банки регулятору за раніше отриманими кредитами рефінансування. Додамо до цієї суми 80 млрд гривень вже проведених виплат вкладникам банків-банкрутів з Фонду гарантування, і отримуємо 132,4 млрд гривень прямих потенційних збитків держави. А разом з втратами великих вкладників і бізнесу країна і її громадяни втратили 248 млрд гривень.

Чудова десятка

Десятка найбільших банкрутств на фінансовому ринку України останніх трьох років виглядає так:

 

 

Разом на ці 10 найбільших банків припадає майже 70% загального обсягу виплат ФГВФО за останні три роки. Очевидно, в таких же пропорціях в цих банках понесли втрати великі вкладники і бізнес. Хто ж винен у банкрутстві цих фінустанов?

Не останній герой

Фонд гарантування вкладів, станом на 1 жовтня, подав правоохоронцям 3299 заяв щодо неправомірних дій в неплатоспроможних банках на загальну суму 262,3 млрд гривень. 435 з цих заяв на 192,2 млрд гривень стосуються саме дій власників і топ-менеджерів фінустанов. І претензії у фонду є до всіх фігурантів десятки найбільших банків.

зокрема, у фонду є питання до акціонерам і керівництву "Брокбізнесбанку" на 32,7 млрд гривень "Віейбі Банку" - на 2,1 млрд гривень, "Дельта Банку" - на 47,3 млрд гривень, "Імексбанку" - на 16,3 млрд гривень, банку "Михайлівський" - на 5,2 млрд гривень, банку "Надра" - на 133,5 млн гривень, банку "Фінанси та Кредит" - на 5,5 млрд гривень, банку "Форум" - на 6,2 млрд гривень.

І як відзначили в ФГВФО, це не межа, оскільки збір фактів і оцінка збитків по деяким фінустановам тривають. Приміром, на балансі банку "Хрещатик" близько 2 млрд гривень активів були представлені "сміттєвими" цінними паперами, які нічим не забезпечені.

У загальній складності у правоохоронців є факти, які свідчать про можливі злочини акціонерів і керівників банків на суму понад 115 млрд гривень, однак поки силовики не допомогли повернути з цієї суми ні копійки, а період виведення з ринку деяких з цих банків уже наближається до трьох років.

І якщо колишні власники "Брокбізнесбанку" Сергій Курченко і банку "Надра" Дмитро Фірташ знаходяться за кордоном, то господарі банків "Віейбі" і "Фінансова ініціатива" Олег Бахматюк, банку "Форум" Вадим Новинський, банку "Фінанси і Кредит" Костянтин Жеваго і "Імексбанку" Леонід Климов перебувають в Україні, причому останні три - чинні народні депутати Верховної Ради та регулярно навідуються в парламент

Не ясно точне місцезнаходження екс-власників банків "Дельта" Миколи Лагуна, банку "Хрещатик" Андрія Іванова і банку "Михайлівський" Віктора Поліщука, однак, судячи з даних на сайті Міністерства внутрішніх справ, вони навіть не в розшуку.

Адвокат, партнер адвокатського об'єднання "СК Груп" Юлія Курило вважає, що за нинішньої правоохоронної системи в Україні навряд чи можна розраховувати на неупереджене розслідування і справедливий вирок.

"Я багато разів спостерігала ситуацію, коли кримінальні справи, представляють особливий соціальний інтерес, розслідуються вкрай неякісно з грубими процесуальними порушеннями. Винними у нас "призначають" людей задовго до вироку суду. Гучні політичні заяви про розкриття злочинів дуже часто обертаються виправданнями і скаргами на несправедливий суд. Але саме неякісне проведення досудового розслідування є причиною, по якій в судах розвалюються кримінальні справи", - пояснила вона.

На думку юриста, є шанс знайти винних і повернути вкрадені активи через іноземні суди, але це питання політичної волі і дуже копіткої юридичної роботи.

"Ці механізми працюють і широко використовуються урядами інших країн з участю англійських судів. Чим швидше ними займуться наші влади, тим краще, так як не виключено, що "втікачі" швидше потраплять у поле зору іноземних правоохоронців, і тоді активи в Україну можуть не повернутися", - попередила Курило.

Сам факт з'явлення на світ "законопроекту Порошенко" про захист вкладників наштовхує на думку, що заможність української правоохоронної та судової систем не вірить і глава держави. По суті, ця ініціатива, подібно резонансного законопроекту 2015 року про перерахунок валютних кредитів громадян за курсом 5,05 грн/дол., являє собою рішення одних проблем за рахунок інших. А винуватці банківських банкрутств можуть спокійнісінько вийти сухими з води. І поки за рахунком 248 млрд гривень платять українці-платники податків.

On Top