Магдебурзьке право померло в Києві не з в 2010 році скасуванням норми про обов'язкове сумісництво голови КМДА і мера столиці. Магдебурзьке право померло, так і не відродившись в нашій древній столиці, коли Київрада в 2001 році прийняла рішення «Про будинки комунальної власності». Таким чином, всі жителі багатоквартирних будинків, що потрапили в список, були, якщо не за буквою, то за духом - прирівняні до тимчасових мешканців деяких гуртожитків, тобто - позбавлені базового майнового цивільного права, права на свою нерухомість. А оскільки багатоквартирними будинками в столиці (як і в інших містах України ) розпоряджаються численні комунальні підприємства (горезвісні ЖЕКи), то вони і утримують ці самі « гуртожитку» - стягуючи з мешканців плату за підтримання порядку.
Магдебурзьке право померло в Києві не з в 2010 році скасуванням норми про обов'язкове сумісництво голови КМДА і мера столиці. Магдебурзьке право померло, так і не відродившись в нашій древній столиці, коли Київрада в 2001 році прийняла рішення «Про будинки комунальної власності». Таким чином, всі жителі багатоквартирних будинків, що потрапили в список, були, якщо не за буквою, то за духом - прирівняні до тимчасових мешканців деяких гуртожитків, тобто - позбавлені базового майнового цивільного права, права на свою нерухомість. А оскільки багатоквартирними будинками в столиці (як і в інших містах України ) розпоряджаються численні комунальні підприємства (горезвісні ЖЕКи), то вони і утримують ці самі « гуртожитку» - стягуючи з мешканців плату за підтримання порядку.
Тут ми не будемо торкатися теми вартості та якості «підтримки порядку». Важливіше інше - на якій правовій підставі розпорядники багатоквартирних будинків стягують плату з мешканців цих «гуртожитків», які міцно сидять на своїх куплених квадратних метрах? Ключова підставау в поточній ситуації - договір з колективним сособственником будинку (ОСББ, кооператив тощо). Але, оскільки таких співвласників у країні мало, то і колективних договорів небагато. Чи є у Вашому домі кооператив, ОСББ? Якщо ні, то виходить, що розпорядник Вашого будинку (всього будинку , багатоквартирного) бере з Вас гроші, але ні за що не відповідає. Договору немає, організації мешканців - теж, а значить, немає головного - КОНТРОЛЮ за надавачем послуг.
Перше рішення Конституційного суду України відносно того, що мешканці багатоквартирних будинків є їх співвласниками
На цей випадок був придуманий механізм індивідуальних договорів. Але, навіть не торкаючись організаційних колізій, які тягне за собою подібний процес (наприклад, кожна квартира замовляє собі індивідуального постачальника за все - від гарячої води в крані до поливання фікуса в під'їзді, з витікаючими звідси ціновими наслідками), задамося питанням: а чи у багатьох є індивідуальний договір, наприклад, з ЖЕКом ? А що з тими, у кого немає навіть такого індивідуального договору? Це означає, що з них продовжують стягуватися гроші за платіжками, які нічого не гарантують. Беруться внески в небуття, так сказати.
Цікаво, чому майже ніхто не реагує на електронний спам, що закликає перевести на якийсь рахунок якусь суму, щоб натомість отримати щось, але майже всі реагують на комунальні платіжки, які , в разі відсутності договору з ЖЕКом (або іншою обслуговуючою організацією), також є чистим спамом на кшталт від «самотньою спадкоємиці з ПАР»? Ймовірно, позначається задавнена радянська звичка до комунальних платіжками. Тільки, смію нагадати, більшість житлових просторів в радянський час належало державі або йому ж, але опосередковано - через відомства. А сьогодні левова частка житла приватизована і , згідно з ч. 2 ст. 382 Цивільного Кодексу України, багатоквартирні будинки, як цілісні майнові комплекси, належать власникам квадратних метрів в цьому будинку. Бути може, трохи складно, але пора звикати користуватися своїми громадянськими правами, які передбачають, що наявність будь-якого права автоматично тягне за собою обов'язки.
Але в силу ряду перешкод, в першу чергу, штучного характеру, осягнення співгромадянами, в тому числі, з київської громади, нашого базового права на житло утруднене і сповільнене. Чого варте одне рішення НАК «Нафтогаз України» поставляти ОСББ газ не за ціною для населення , а для юросіб, тобто, як промисловцям! Так і закріплюється положення справ, коли сотні тисяч киян де-факто живуть в гуртожитках, де з них збирають гроші за просто так.
Для тих, хто не хоче миритися з таким станом справ, а таких все більше, донедавна був хід, простий і чесний - відмова від сплати по жеківським квитанціям у разі відсутності договірних відносин. Але 30 жовтня минає цей хід було перекрито.
У цей день палати з цивільних і господарських справах Верховного суду України (ВСУ) задовольнили позов КП «Артемівська керуюча компанія ЖКП» (Донецька обл.) про стягнення з мешканця плати за комунальні послуги, включаючи пеню та інфляційну складову. А оскільки у цього громадянина не було договору з Артемовським КП, то ВСУ вирішив , що відсутність будь-якого договору не може звільняти споживача від оплати послуг.
Друге рішення Конституційного суда України відносно того, що мешканці багатоквартирних будинків є їх співвласниками
Знову залишимо за кадром масу цікавих моментів, щоб зосередитися саме на цьому аспекті рішення. Якщо слідувати логіці ВСУ, хто завгодно може прийти до вас у будинок і, навіть не обтяжуючи себе пристойностями, надрукувати платіжки, за якими ми будемо повинні «за порожнечу». Неважливо, як саме можуть обставлятися такі внески «в небуття» наших під'їздів, поверхів, ліфтів, підвалів і горищ - хоч за дослідження впливу космосу на якість життя співгромадян , які проживають на певній стояку. Головне - включити це в перелік послуг і провести через відповідне рішення відповідного органу. Наприклад, Київради або КМДА.
Оскільки рішення ВСУ оскарженню не підлягає, то вже сьогодні районні суди Києва можуть виносити рішення на користь ЖЕКів та інших комунальних підприємств, стягуючи з кожного жителя комунального списку багатоквартирних будинків гроші ні за що. «Єдиний вихід у цій ситуації - звертатися до Європейського суду з прав людини. Я готова цим зайнятися, тільки потрібно , щоб мені написав цей чоловік з Артемівська» , - сказала адвокат Тетяна Монтян , багато років відстоює в судах всіх інстанцій, включаючи КСУ, принцип права громадян на своє житло.
Монтян обурена рішення ВСУ. «Те, що зробив ВСУ - це повний феодалізм, коли у кріпосного навіть немає права на Юріїв день. Тепер ніхто навіть власник дорогої квартири на Оболоні, Позняках або Печерську, нічого не зможе зробити зі свавіллям комунальних служб, які його видоюють», - пояснює Монтян.
І тут буде доречним знову повернутися до Магдебурзького права і згадати, що воно то якраз і звільняло городян від феодальних повинностей. Коли ж одним рішенням суду мільйони громадян стають кріпаками у своїх ЖЕКів, то ні про яке місцеве самоврядування в масштабах країни в принципі не може бути й мови.
Весь тягар організаційних процесів в такому випадку лягає на плечі центральної влади. І механізм державного управління або безнадійно ламається, або - за наявності ресурсу - мутує в жорстку вертикаль. У нашому випадку очевидні дефіцит ресурсу у центральної влади, тому можна сміливо констатувати, що рішення ВСУ системно б'є по всій державній машині.
Адже тепер жоден ЖЕК не повинен в принципі вкладати хоча б копійку у підтримання житлового фонду. З чого випливає, що обвали дахів у будинках , вибухи газу, обриви ліфтів, падіння стін і пр. перекочують з розряду ПП в область повсякденних нудних фактів. І ніхто не буде нести за це відповідальності - ВСУ ж дозволив збирати платежі, не надаючи послуги.
А коли кияни та жителі інших міст і сіл почнуть опинятися на вулиці - все більш і більш масово - то політичну відповідальність за це понесуть не органи місцевого самоврядування, а центральна влада. Точніше - особисто Президент.
Цікаво, що такий «подарунок» Віктору Януковичу організував практично той же склад суддів ВСУ на чолі з Яремою, який дев'ять років тому прийняв рішення про третій тур президентських виборів.