Відкрийте поліції: як Верховна рада позбавлялася, але не позбулася податкової міліції

Ще вчора, напередодні голосування в парламенті за скандальну правку №10 у законопроекті №0940 з оподаткування спадщини, більшість депутатів – членів комітету з питань податкової та митної політики говорили про необхідність виправлення технічних помилок. Була впевненість і в підтримці залу. Суть правки, внесеної головою комітету Ніною Южаніною, зводилася до виправлення помилки, допущеної парламентом при голосуванні податкових змін в "бюджетну ніч". В результаті помилки податкова міліція була ліквідована з 1 січня 2017 року. Необхідність виправлення і повернення силового податкового органу в правове русло, пояснювалось просто. Міліція повинна була продовжити свою роботу до тих пір, поки не буде створено новий аналітичний демілітаризований підрозділ, який займеться розслідуванням економічних злочинів - Фінполіція. У всякому разі, так спочатку і передбачалося.

Саме тому в більшості своїй депутати на засіданні комітету дотримувалися простої логіки: поки не буде нового органу, країні без податкової міліції - ніяк. "Не заганяйте країну в кут", - говорив Олександр Кірш (Народний фронт), звертаючись до міністра фінансів Олександру Данилюку. У той же час депутати робили акцент на тому, що в цілому вони не проти ліквідації міліції, але над "фундаментальним" законопроектом, яким повинен стати документ про створення Фінполиции, ще належить попрацювати.

Мінфін у технічній помилке ВР побачив шанс раз і назавжди – ще до створення Фінполиции – позбутися від одного з корумпованих органів країни, систематично "кошмарящего" бізнес. "Потрібно виправляти помилку, знову легалізуя репресивну податкову міліцію? – задавався питанням на своїй сторінці в Facebook міністр фінансів Олександр Данилюк. – Очевидно, що ні. Потрібно рухатися тільки вперед". Ініціативи комітету він називав "поверненням у минуле" і вміло відрежисованою сценарієм.

Депутати провалили поправку№10. Її підтримало всього 194 депутати, а голосуванню передувало блокування трибуни і мітинг біля парламенту. Перший заступник голови податкового комітету Андрій Журжій ("Самопоміч") порівняв податкову міліцію з "Беркутом". Різницю він бачив лише в тому, що "Беркут" вбивав людей на Майдані, а податкова міліція - бізнес. "Цього чекають від вас люди, на крові яких ви прийшли сюди після Майдану?! Я думаю, ні. Ми не маємо права відновлювати діяльність податкової міліції. Більш того, це збитковий орган. В минулому році ними було вилучено 200 млн грн, а до бюджету надійшло 780 тис грн", - заявив Журжій з трибуни.

Радість депутатів, які не дали виправити помилку, тим самим підтвердивши ліквідацію міліції з 1 січня, у ГФС не поділяють. Перший заступник голови Державної фіскальної служби-глава податкової міліції Сергій Білан пояснив РБК-Україна, що його підлеглі "як були у законі, так і залишаються". "У нормативних актах є подвійне тлумачення і те, що неправильно вказаний номер пункту і розділу в перехідних положеннях, конструктивно нічого не змінює. Ми як боролися з тіньовим бізнесом, так і продовжимо це робити", - заявив він виданню.

Ніна Южаніна також стоїть на своїй позиції. Вона зазначає, що її поправка не стосувалася функціоналу податкової міліції, і вносити зміни в податкове законодавство депутатам все-таки доведеться. "Ми змушені будемо це зробити, поки не створимо новий орган", - впевнена вона. За її словами, на наступному тижні, вона ще раз подасть до парламенту законопроект зі змінами до Податкового кодексу, які дозволять врегулювати ситуацію. І буде наполягати на якнайшвидшому його прийнятті на наступному пленарному тижні – 14-17 березня.

Як заявив РБК-Україна міністр фінансів Олександр Данилюк, після рішення парламенту податкова міліція  поза законом. "Ми не допустили поновлення повноважень репресивного органу, який не протидіяв фінансовим і економічним злочинам, а вбивав бізнес, - написав у Facebook Олександр Данилюк, коментуючи сьогоднішнє провальне голосування в парламенті. – А ми працюємо далі. Законопроект про створення нової служби вже знаходиться на останній стадії узгодження коаліційного уряду".

Співрозмовники РБК-Україна в ГФС впевнені, що міністр не прав, і якщо і говорити про ліквідацію, то вона повинна відбуватися в рамках законодавства. "Якщо припустити, що міністр прав і завтра міліція скаже всім "До побачення!", принесе документи, зброю в кабінет Данилюка; на сході зверне роботу "Фантом"; фальсифікат алкоголю накриє країну, то хто візьме на себе відповідальність? Данилюк? Коли ліквідовували міліцію, то не менш 8 місяців пойшло на передачу справ, а у нас їх близько 100 тисяч. Куди їх передавати? Данилюку? Вони півроку напрацювати законопроект не можуть..." – обурено заявило РБК-Україна джерело в ГФС.

Іван Вінник з БПП заявив, що "розборки" з податковою міліцією можуть призвести до проблем з виконанням бюджету. "У нього (Олександра Данилюка, - ред.), як на мене, зараз будуть великі проблеми, якщо вчасно не буде сплачено ті податки, які закладені в прибуткову частину українського бюджету. Як він буде аргументувати те, що він, наприклад, не зможе виплачувати соцвиплати вчасно? Його позиція неконструктивна й говорить про те, що він, рано чи пізно, підставиться. Він буде звільнятися або його будуть звільняти з великою ганьбою", - упевнений Вінник. Хоча сам Данилюк вже заявляв, що розгулу фінансової злочинності так і не сталося, коли міліція опинилося поза законом.

Над головою ДФС Романом Насировым також неодноразово згущувалися хмари. Його звинувачували і в корупції, кришуванні схем, саботажі доручень Мінфіну, але він завжди міцно утримувався в кріслі. "Коли Гройсману не вдалося замінити Насірова на свого чоловіка, всі ініціативи Данилюка за скорочення повноважень ДФС, прем'єр підтримував", - розповідає РБК-Україна один з експертів, що працюють з Мінфіном.

Проте не все так просто з законопроектом Данилюка про Фінполіцію, як кажуть у Мінфіні. Міністр неодноразово анонсував, що "ось-ось" винесе документ на розгляд уряду. Така ситуація, принаймні, з вересня. Варто зазначити, що законопроект дійсно існує – це допрацьована версія депутатського законопроекту під №4228. Однак його публічно критикували і Мін'юст, і МВС, що стало результатом створення урядової робочої групи на чолі з Володимиром Гройсманом. Вона працює вже два тижні, але поки що Данилюк представив лише презентацію концепції роботи нового органу. За попередніми даними, у п'ятницю робоча група повинна винести своє остаточне рішення і тільки тоді, обіцяє міністр фінансів, депутати зможуть приступити до роботи над документом. Сам законопроект поки "таємниця за сімома печатками". "Не дамо текст, поки уряд не скаже своє останнє слово", - заявив міністр фінансів кореспонденту РБК-Україна.

Судячи з презентації, представленої на засіданні податкового комітету Фінполіція повинна бути підконтрольна Мінфіну. Це буде аналітичний орган, без силового спецпідрозділу, який зараз є у податковій міліції. Порівняно з попередньою версією, результатом робочої групи стала зміна чисельності працівників – з 2,5 тис на 3,5 тисяч осіб. Якщо раніше передбачалося, що Фінполіція на 70% буде складатися з нових співробітників, то тепер у Мінфіні відзначають, що на практиці це буде неможливо реалізувати. З нововведень – крім центрального апарату, планується створити сім територіальних управлінь, кожне з яких поширить свою юрисдикцію на декілька областей.

Підслідність у ФП залишилася практично в незмінному і пропонованому раніше вигляді. З основних статей (залишилось 27), повноваження з розслідування яких можуть бути закріплені за новою поліцією , зникли лише 2 – ст. ст. 203-1 (незаконний обіг дисків лазерних систем зчитування) та 213 (порушення порядку здійснення операцій з металом). Розслідування фінансових правопорушень Фінполіція також буде ділити з НАБУ і Держбюро розслідувань.

Як розповіли РБК-Україна в Мінфіні, основна дискусія точилася саме навколо підслідності. Позиція МВС полягала в передачі всіх статей по захисту економіки в Фінполіцію. "На новий орган МВС хотіли передати, умовно, екологічні злочини, наприклад, з незаконного видобутку корисних копалин, трудового законодавства, коли людину, скажімо, незаконно звільнили. Таких справ сотні тисяч по всій Україні. Нацполіция, з широкою мережею територіальних підрозділів, може їх розслідувати, а маленький компактний орган, яким ми хочемо зробити Фінполіцію, просто загрузне в цих справах і не зможе ефективно працювати", - розповідає співрозмовник видання.

Секретар комітету з питань податкової та митної політики Олег Кришин (Народний фронт) сумнівається, що при запропонованої кількості співробітників Фінполіція зможе ефективно розкривати злочини і попереджати їх. 3,5 тис осіб, з яких на кожен з 7 террокругов буде виділено по 200 детективів, доведеться розслідувати 40 різних видів злочинів економічної спрямованості. "Чисто фізично вони не зможуть розслідувати таку кількість злочинів. До їх підслідності, за попередніми даними, планується віднести понад 100 тис справ, зареєстрованих в минулому році, - говорить Кришин. – При цьому, значна частина злочинів не може бути виявлена за допомогою аналітичної роботи". Наприклад, злочини, пов'язані з шахрайством, підробкою грошей і акцизних марок, незаконним виробництвом підакцизних товарів виявити за допомогою інформаційних ресурсів, без проведення глибокої оперативно-розшукової діяльності буде практично неможливо, вважає він.

"Таких злочинів, як шахрайство на фондовому ринку було одне або два. Вони не масові, тим більше не відбуваються в регіонах, тому немає сенсу тримати великий штат для розслідування таких справ, максимум дві людини. Підробки грошей також не масові. Основний масив роботи Фінполіції - за статтями ухилення від сплати податків, великі види шахрайства, підробка, незаконний обіг підакцизних товарів", - пояснюють в Мінфіні.

Висловлюються депутати і проти підпорядкування ФП Мінфіну. Міністр як політична фігура, може впливати на керівництво нової поліції, тому пропонується перекласти контроль на президента чи Верховну раду. А ще краще не створювати новий орган, а у вигляді експерименту випробувати нові повноваження з новими зарплатами на старих кадрах в податковій міліції. "Може, варто підняти питання реформування податкової міліції? Ви хочете, щоб не брали хабарів, так давайте піднімемо їм зарплату ", - запропонував член комітету Валентин Ничипоренко ("Відродження").

Частина парламентських фракцій і Мінфін опір і блокування ФП, незважаючи на публічні заяви про підтримку реформи і необхідності змін, пояснюють небажанням відмовлятися від сфер впливу і мільйонних потоків. "У цьому весь сир-бор. Ніхто не хоче перерозподіляти потоки, а якщо орган буде ще і чесно працювати, так цей удар буде сильніший. Ми ж всі знаємо, як кримінальні справи відкриваються на замовлення, для боротьби з конкурентами, як справи не розслідуються, а слідчі чекають грошей, щоб їх закрити, - розповідає співрозмовник РБК-Україна в уряді. - Тому навіть якщо і буде створений новий орган, не виключені спроби саботажу. Ми, наприклад, хочемо, щоб у Фінполіції не було спецпідрозділу, пропонуємо залучати КОРД. Можливо, саботування в цьому напрямку".

У Мінфіні розраховують вийти на фінальний етап узгодження і прийняття законопроект в Кабміні вже до середини березня. Депутати ж іронізують, якщо так і далі міністр Данилюк буде "козиряти" презентаціями, то і до кінця року нічого путнього прийняти не вдасться. У той же час у ВР вважають, якщо Мінфін погодиться на перепідпорядкування Фінполіції Кабміну, то справа піде швидше, і з нового 2018 року новий орган зможе запрацювати.